ДНЗ «Професійно – технічне училище № 81»
Екологічний проект
Вплив гербіцидів на навколишнє середовище
та культурні насадження полів
Виконавець:
учень групи № 25
Шляховий Микола Миколайович
професія «Кухар»
Керівник проекту:
викладач предмету «Екологія»
Заброда Тетяна Андріївна
Смт. Юр’ївка
2012 рік
ЗМІСТ
Вступ. 3
Основна частина. 5
Розділ 1. Вплив гербіцидів на шкідливі види рослин.
1.1 Розвиток фермерських господарств
Дніпропетровської області 5
1.2 Проблема розповсюдженості карантинних бур’янів
на території Дніпропетровської області. 6
1.3 Класифікація та механізм дії гербіцидів. 8
Розділ 2. Дослідження дії гербіциду «Прима» на посіви ячменю. 10
2.1 Техніка безпеки при роботі з гербіцидами. 10
2.2. Мета дослідження та завдання експерименту. 10
2.3 Визначення впливу гербіцидів на шкідливі види рослин. 11
2.4 Дослідження дії гербіциду «Прима», внесеного на
посіви ячменю, на окремих ділянках поля. 14
2.5 Аналіз доцільності використання гербіцидів сільсько-
господарськими підприємствами. 15
2.6 Визначення впливу гербіцидів на агроценоз. 17
Висновки. 18
Список використаних джерел. 20
Додатки. 21
ВСТУП
З 35 тисяч видів рослин дикої природи культивується приблизно 150 видів, 15 з них займають більшу частину площі ріллі. Найбільш розповсюджені злакові є об'єктом агроценозів.
Багаторічні бур'яни в більшій мірі розвиваються на посівах пізніше збираних культур (картоплі, кукурудзи, цукрових буряків), озимі і зимуючі бур'яни - в посівах озимих зернових та багаторічних трав другого року життя, а ранні ярові інтенсивно розвиваються і плодоносять в посівах ярих зернових. Для багаторічних і дворічних бур'янів особливо сприятливі умови створюються на полях багаторічних трав.[7]
Оброблювані культури володіють різною конкурентною здатністю до бур'янів в боротьбі за світло, вологу та поживні елементи. Чим більше екологічні вимоги бур'янів збігаються з вимогами культурних рослин, тим успішніше вони розвиваються в агроекосистемах. Частина бур'янів походить з тих же місць, що і культурні рослини, або з місць, через які йшло розселення культур; інші з'явилися лише в історично недавній час, нарешті, значна частина бур'янів з’явилася від місцевих дикорослих рослин.
Переважна кількість бур'янів вільно розповсюджується, засмічуючи всі культурні посіви. При зростанні бур'янів з 5 до 500 штук на 1 м ² врожайність пшениці знижується на 63%, льону - на 53%, цукрових буряків - на 86% .
На засмічених полях отримують зерно з поганими хлібопекарськими якостями. Домішки насіння гречки татарської і багаття житнього в зерні надають муці чорний колір, така мука швидко псується.
Хліб, спечений з такої муки, швидко черствіє. Насіння ярутки польової надає борошну гіркий смак і робить його неїстівним.
Багато бур'янів (гірчиця польова, березка польовий, ярутка, хвощ, білена) є отруйними і небезпечними для людини і тварин.
Маючи потужну кореневу систему, бур'яни (лобода біла, щириця закинута, мишій, осот, просо куряче) поглинають величезну кількість води, в 1,5 - 2 рази більше, ніж культурні рослини, в результаті на засмічених полях вологість знижується на 2-5%.
Застосування хімічних речовин для захисту рослин з кожним роком збільшується і, як наслідок, спостерігається посилена негативна дія на зовнішнє середовище: забруднюються атмосфера, ґрунти, водні басейни і річки; залишки хімічних речовин нагромаджуються в продуктах харчування та кормах. У той же час часто створюються нові форми організмів, стійких до дії препаратів.
Це призводить до зростання норми пестицидів, забруднення довкілля.
Проблема забруднення навколишнього середовища гербіцидами виникла через якість внесення препаратів. За сучасних способів їх застосування лише незначна їхня частина використовується за призначенням - потрапляє безпосередньо на рослини, які необхідно знищити. Значна частина хімічних засобів збільшує забрудненість ландшафту під час обробітку, а також після змивання гербіцидів опадами, перенесення ґрунтовими водами та з рослинами після їхнього відмирання чи збирання врожаю.
Для того, щоб проаналізувати цю проблему, нами було обрано тему «Вплив гербіцидів на навколишнє середовище та культурні насадження полів».При виконанні роботи було проаналізовано літературу з даної теми та висунуто певну мету та завдання, які ми намагалися вирішити.
Мета та завдання проекту:
- Визначити вплив гербіцидів на шкідливі види рослин.
- Дослідити дію гербіциду «Прима», внесеного на посіви ячменю, на окремих ділянках поля.
- Проаналізувати доцільність використання гербіцидів сільськогосподарськими підприємствами.
- Визначити вплив гербіцидів на агроценоз.
845
68 724 
