Вставні слова, словосполучення та речення.

ВСТАВНІ СЛОВА ( СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, РЕЧЕННЯ)

1.Вправа на правильне інтонування вставних речень і розділових знаків при них

І ніколи, можливо, сучасник (я маю на увазі художника-творця) не мав такого вдячного ґрунту для створення зразків мистецтва високих і знач­ливих, як у наш час... (О.Довженко)

Митько Чубатий — так звали ван­тажника, що стояв поруч — глянув на неї. (П. Панч)

Обурення рибалок було тим більше, що Вутанька — за загальною думкою — нічим не заслу­жила такої наруги. (О. Гончар)

2. У записані речення вставити замість крапок відповідні вставні слова

...екскурсію довелося відкласти (почуття).

Парашутистові необхідно мати,..., міцне здоров'я,..., сміливість (послідовний виклад думок).

Товариш і,..., зраділи і відразу обмінялися книжками (впевненість).

Павлик,..., захворів, бо не прийшов на заняття фотогуртка (невпевненість, припущення).

Весна, ..., днем красна (джерело повідомлення

).....вночі буде гроза (припущення).

3. Переписати речення, розставляючи потрібні розділові знаки, а потім інтонаційно правильно їх прочитати.

Сміх кажуть віку додає. (Ю. Збанацький)

На думку Федоренка до воро­жої застави лишилося яких-небудь півтораста кроків.

Я почав латати дірки. Та їх наче на зло було безліч. (Ю. Яновський)

В ту ніч чули дівчата, плакала Маша в наметі. (О. Гончар)

А в сина бачу нема любові до лісу, око в нього сліпе до дерева. (М. Стельмах)

Далеко-далеко те знають хіба що лелеки розкидала доля киптарики і сіряки.

4. Відредагувати і записати речення. З'ясувати, в яких випадках вставні слова і словосполучення зайві.

Я, власне кажучи, розумієш, був проти того, щоб Сашко залишився в раді загону.

Хлопці підібралися, по-перше, дружні хоч куди, по-друге, значить, працьовиті.

Іду я недавно, значить, вулицею і бачу, розумієш, Сергія, як кажуть, власною персоною.

І тут, зверніть увагу, я побачив, розумієте, озеро у всій його, так би мовити, красі.