№ | Тема уроку | Дата |
ВСТУП. КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ (І ч.) |
1 | Вступ. Світова література – духовна скарбниця людства. Роль книги в сучасному житті. | |
2 | Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів'я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних народів. Література і фольклор | |
3 | Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та ін.), їх характерні ознаки. Індійська народна казка «Фарбований шакал». Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Філософський зміст казки. | |
4 | Індійська народна казка «Фарбований шакал». «Панчатантра» – перша у світі фольклорна збірка, книга про основи житейської мудрості. Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Повчальний зміст казки | |
5 | Японська народна казка «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик». Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образі Іссумбосі | |
6 | Національний колорит японських казок | |
7 | Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці | |
8 | Арабська народна казка «Синдбад-Мореплавець» (третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці | |
9 | Утілення в образі Синдбада-Мореплавця віри в перемогу людини над обставинами | |
10 | Контрольна робота. Тестування | |
| КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ (ІІ ч.) | |
11 | Брати Я. і В. Ґрімм. «Пані Метелиця». Значення діяльності братів Я. і В. Ґрімм у збиранні й збереженні фольклору. Моральні цінності в казках | |
12 | Брати Я. і В. Ґрімм. «Пані Метелиця». Характеристика образів персонажів. Антитеза | |
13 | Позакласне читання. Ш.Перро. Казки «Осляча шкура», «Спритна принцеса, або Пригоди розумниці». | |
14 | Олександр Сергійович Пушкін. Вступ по поеми «Руслан і Людмила». Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О. Пушкіна | |
15 | Олександр Сергійович Пушкін. «Казка про мертву царівну і сімох богатирів». Система образів. Автор | |
16 | Розвиток мовлення (усно). Складання характеристики літературного героя | |
17 | Ганс Крістіан Андерсен. «Соловей». Протиставлення «справжнього» і «штучного» в казці | |
18 | Ганс Крістіан Андерсен. «Соловей». Соловей як утілення сили природи й мистецтва | |
19 | Оскар Уайльд. «Хлопчик-Зірка». Казкові персонажі, їхня характеристика. Основний конфлікт. Символічний зміст назви твору | |
20 | Оскар Уайльд. «Хлопчик-Зірка». Еволюція образу головного героя. | |
21 | Контрольна робота. Літературний диктант | |
| ПРИРОДА І ЛЮДИНА | |
22 | Джон Кітс (1795–1821). «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре ніколи…») | |
23 | Йоганн Вольфганг Ґете. «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі | |
24 | Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі | |
25 | Генріх Гейне. «Задзвени із глибини…». Утілення краси весняної природи у вірші. | |
26 | Зв’язок із фольклором (пісня). Виразне читання | |
27 | РМ. Письмовий твір-опис (природи) за картиною | |
28 | Ернест Сетон-Томпсон. «Лобо». Авторські спостереження за світом природи | |
29 | Ернест Сетон-Томпсон. «Лобо». Утвердження любові до всього живого | |
30 | Ернест Сетон-Томпсон. «Лобо». Зображення художніх образів, їхнє розкриття в подіях твору | |
31 | Контрольна робота. Відповіді на запитання | |
32 | ПЧ. Сетон-Томпсон «Ведмежа Джонні», «Мустанг-іноходець» | |
| | |