Збірник з теорії літератури.

Підготовка учнів до ЗНО

Теорія літератури

Довідник. Практикум

Зображувально-виражальні засоби мови

Зображувально-виражальні засоби (художні засоби) – мовні засоби, за допомогою яких створюється образність і емоційно-естетична виразність художніх творів.

Це тропи: епітети, порівняння, метафори, метонімія, гіпербола тощо; поетичні фігури: риторичні звертання, запитання і вигуки, повтори, інверсії, анафора тощо; звукове оформлення: алітерація, асонанси.

Тропи

Епітет - образне означення, що виділяє характерну рису зображуваного (явища, істоти тощо)або передає емоційне ставлення до нього.

Битий шлях, ясна зіронька, зелена травиця, холодна водиця.

Постійні епітети – епітети, які у фольклорних творах, а іноді в інших, часто вживаються з тими самими словами.

Козак-молоденький, кінь-вороненький, зброя-ясная, шлях-битий.

Порівняння – художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього схожим.

Моя ж душа, мов птах прип’ятий,

Що прагне скель і висоти…

Метафора – поетичний вислів, що розкриває ознаки одного предмета чи явища через перенесення на них ознак іншого предмета чи явища.

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Метонімія – поетичний вислів, у якому одна назва замінюється іншою, що перебуває з нею в якомусь зв’язку.

Київ вітав переможців – люди Києва.

Гіпербола – велике перебільшення рис і можливостей людини, явища з метою надання зображуваному виняткової виразності, виявлення емоційно-естетичного ставлення до нього.

Ой як стрілив – царя вцілив,

А царицю – в потилицю,

Його доньку – в головоньку.

Літота – троп, протилежний гіперболі, побудований на применшенні ознаки описуваного предмета, явища.

До села рукою подати – недалеко.

Іронія – вид тропа, де зовнішня форма вислову суперечить змістові, прихована насмішка, коли про якесь явище чи особу говориться в позитивному плані, а мається на увазі зовсім інше.

Од молдованина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

Оксиморон – поєднання протилежних за змістом, контрастних понять, що спільно дають нове уявлення.

Дзвінка тиша, гарячий сніг, раби волі, солодка мука.

Синекдоха – різновид метонімії: художній вислів, заснований на заміні множини одниною чи навпаки.

Бережи копійку – замість бережи гроші.

Символ – предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища.

Лотос – символ божества в індійців, хліб-сіль – символ гостинності в українців, блакитний колір – символ надії.

Персоніфікація – вид метафори, надання предметам властивостей людей (уособлення).

По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса...

Рефрен – повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах.

А втім, мені легко-легко,

бо знаю: вернулись птахи –

трава забуяє вгору;

а втім, мені легко-легко,

бо знаю: вернулись птахи –

научать літати листя;

а втім, мені легко-легко,

бо знаю: вернулись птахи.

Алегорія – спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями з характерними ознаками приховуваного.

Незборимий царизмом Кавказ – Прометей (поема «Кавказ» Т. Шевченка), сваволя можновладців над беззахисною людиною – Вовк та Ягня (однойменна байка Л. Глібова), борці за волю України – каменярі (однойменна поезія І.Франка).

Поетичні фігури

Риторичне запитання – запитання, яке не потребує відповіді.

Хто вам сказав, що я слабка,

Що я корюся долі?

Риторичне звертання – звертання, яким письменник привертає увагу до якогось явища, висловлює до нього своє ставлення.

Південний краю!

Як тепер далеко

Лежиш від мене ти!..

Риторичний оклик – окличне речення, яке служить для образного вираження якогось сильного почуття – радості, гніву, відчаю тощо.

Весна і молодість! Ну що є краще в світі!

Такої, як у нас, нема ніде весни!

Інверсія – зміна узвичаєного порядку слів у реченні з метою виділення тих чи інших його членів, посилення художньої виразності.

О слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких…

Анафора – єдинопочаток, повторення слів на початку віршованих рядків.

Клянусь початком і кінцем,

Клянусь мечем і полем бою,

Клянусь зорі ясним вінцем…

Епіфора – повторення в кінці віршованих рядків однакових слів.

Увесь, як є, до краплі сили

Батькам, які тебе зростили,

Будь вірним!

В погожий день і в час навали

Землі, що все тобі давала,

Будь вірним!

Паралелізм – зіставлення двох явищ шляхом паралельного зображення.

До тебе, моя річечко,

Ще вернеться весна;

А молодість… не вернеться –

Не вернеться вона!

Тавтологія – це стилістична фігура, що ґрунтується на однокореневому повторі попереднього слова.

Диво дивне, темниця темна, тьма-тьмуща.

Антитеза – це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом.

«Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе» Т.Шевченко

«Ситий голодного не розуміє».

Асоціативність – художня характеристика твору, образи якого підібрано так, що їх прочитання не є однозначним, а викликає у кожного читача ряд власних взаємодоповнюваних асоціацій, що роблять твір багатогранним, «відкритим».

Звукове оформлення

Алітерація – повторення у віршованому рядку подібних за звучанням приголосних для підсилення виразності.

Мов водопаду рев, мов битви

гук кривавий,

Так наші молоти гриміли раз у

раз…

Асонанс – повторення в поетичному рядку голосних звуків.

О панно Інно, панно Інно…

Звуконаслідування (ономатопея) – відтворення, наслідування звуків живої і неживої природи у літературних творах. Цей засіб хоч і передбачає відтворення звуків на кшталт «гав-гав», «га-га-га», «цвірінь-цвірінь», однак його образотворча роль виявляється тоді, коли у наслідування звуків привноситься зміст, властивий повноцінній лексиці.

І вдруге вдарили гармати,

І жито спіле ожило,

Це кулемети: та-ту!.. та-ту!..

Не жди мене, не жди в село.

Художня деталь – виразна подробиця у творі, що має значне змістовне та ідейно-емоційне навантаження. Передусім за її допомогою письменник підкреслює характерну ознаку змальованих ним картин, предметів або характерів героїв (інтер’єр, портрет, пейзаж тощо), що вирізняє їх з-поміж інших і надає можливість зрозуміти їх значення у загальному контексті твору. Деталь може уточнювати або розкривати задум автора, виступати втіленням ідеї або лейтмотиву твору. У сучасній літературі значно зросла увага до використання художніх деталей, і розглядається цей засіб як неодмінна умова письменницької майстерності. Деталі можуть повторюватись, мати наскрізний характер або бути одномоментними. Маючи символічну природу, вони не є несподіваними в контексті твору. 

Практикум

Тестові завдання

1. Прочитайте рядки з народної пісні

Чи не той то хміль,

Що коло тичин в'ється?

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами б'ється.

В уривку використано

А персоніфікацію

Б паралелізм

В анафору

Г метонімію

Д оксиморон

1. Установіть відповідь

Художній засіб Приклад

1. паралелізм А Нехай тебе турки уб’ють,

2. метонімія Нехай тебе огні спалять,

3. анафора Нехай тебе звірі з'їдять,

4. риторичне Нехай тебе води втоплять.

запитання Б Стоїть явір над водою, в воду похилився

На козака пригодонька – козак зажурився.

В Зібрав собі славних хлопців, -

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

Що ж кому до того?

Засідаєм при дорозі

Ждать подорожнього.

Г Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти.

Д Мені з жінкою не возитися;

А тютюн да люлька

Козаку в дорозі

Знадобиться!

1. В описі природи «Никне трава жалощами, а дерево з тугою к землі приклонилось» використано художній засіб

А епітет

Б анафору

В гіперболу

Г персоніфікацію

Д метонімію

1. Установіть відповідь

Художній засіб Уривок

1. епітет А …вітерець заснув, і гілочки по садках,

2. порівняння дрімаючи…

3. фразеологізм Б А що ми люди чеснії і без худої науки,

4. персоніфікація то от вам хліб святий у руки.

В …а слізоньки з очиць так і капотять!

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

Г. Зоставсь Василь і стоїть сам не свій.

Д Ось і зачервоніло на тій дорозі,

де йому треба йти, і розіслалось,

мов сукно…

1. Прочитайте уривок із поезії «До Основ'яненка» Т. Шевченка

Чайка скиглить літаючи,

Мов за дітьми плаче;

Сонце гріє, вітер віє

На степу козачім.

У цих рядках використано

А синекдоху

Б метонімію

В оксиморон

Г тавтологію

Д символ

1. Установіть відповідь

Художній засіб Приклад («І мертвим, і живим,

і ненародженим…»)

1. гіпербола А Доборолась Україна,

2. метонімія До самого краю.

3. персоніфікація Б Настане суд, заговорять

4. антоніми І Дніпро, і гори!

В І потече сторіками

Кров у синє море…

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

Г Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте…

Д Нема пекла, ані Раю.

Немає й Бога, тілько я!

1. Установіть відповідь

Звуковий засіб Приклад («Сон»(«У всякого своя доля…»)

1. анафора А …та нетрями,

2. алітерація Та глибокими ярами,

3. асонанс Та широкими степами,

4. звуконаслідування Та байраками.

Б …Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

В Упивайтесь, бенкетуйте –

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

Я вже не почую,

Один собі навік-віки

В снігу заночую.

Г Старшина пузата

Стоїть рядом; сопе, хропе,

Та понадувалась,

Як індики, і на двері

Косо поглядала.

Д Тяжко-тяжко мені стало,

Так, мов я читаю

Історію України.

Стою, замираю…

1. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад («Сон» («У всякого своя доля…»)

1. оксиморон А І в темній темниці…

2. тавтологія Голодом замучив…

3. порівняння Б Так із його, сердешного,

4. персоніфікація Кров, як воду, точить!..

В …Тополі по волі…

Розмовляють з полем…

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

Г …А той нишком у куточку

Гострить ніж на брата.

Д На той останній Страшний суд.

Мерці за правдою встають.

1. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім'я» І.Нечуя-Левицького:

«Кайдашиха помила по лікті руки й кинулась зі злістю на діжу, як на свого ворога. Тісто в діжі аж запищало і неначе заплямкало губами під її руками. Мелашка знала, що не вгодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати та дивилась на замазані руки».

В уривку використано:

А фразеологізм і синекдоху

Б порівняння та літоту

В персоніфікацію й оксиморон

Г порівняння і фразеологізм

Д гіперболу й алегорію

1. Установіть відповідність:

Художній засіб Приклад

1. метонімія А Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися;

2. іронія виплив ясний місяць…

3. тавтологія Б …землянка, така ще недавно привітна,

4. антоніми тепла, стала холодною та неодрадною…

В Мирін сидить, насупивши брови…, з-під

густих брів блискає блискавка…

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

Г Як зачули люди, то замалим не все село

вибігло з хат…

Д Заліз у якийсь полк [пан Польський], терся

до передніх вельмож, поки таки дотерся до

генерала…і до Пісок!

1. Установіть відповідність:

Художній засіб Приклад

1. алітерація А Задарма в слові твойому іскряться

2. алегорія І сила, й м'якість, дотеп і потуга…

3. епітет Б Ті слова про обіцяний край

4. порівняння Для їх слуху – се казка…

В В золотім океані вас все

Буде спрага томити…

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

Г І ревнув понад горами грім...

Д Мовив терен: «Се добре вам хтось

Підповів таку раду…»

1. Вірш «Contra spem spero!» Лесі Українки побудований на

А порівняннях

Б паралелізмі

В риторичних запитаннях

Г оксиморонах

Д антитезах

1. Прочитайте уривок із драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки:

І снилися мені все білі сни:

на сріблі сяли ясні самоцвіти,

стелилися незнані трави, квіти…

У цих рядках використано художній засіб

А анафору

Б синекдоху

В порівняння

Г алітерацію

Д метонімію

1. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. риторичне запитання А О, сліз таких вже вилито чимало, –

2. риторичне звертання Країна ціла може в них втопитись…

3. анафора Б Гетьте, думи, ви, хмари осінні!

4. гіпербола Тож тепера весна золота!

В Я на вбогім сумнім перелозі

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

Г Сі очі бачили крізь лихо і насилля,

А тяжчого від того не видали…

Д Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

1. Прочитайте рядки з повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського:

«Ласкаво слухало небо простосердечну молитву, добродушно хмурився Бескид, а вітер, пролітаючи далі, старанно вичісував трави на полонині, як мати дитячу голівку…»

У цьому уривку використано художній засіб:

А метонімію

Б синекдоху

В анафору

Г персоніфікацію

Д оксиморон

1. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М.Коцюбинського)

Художній засіб Приклад

1. тавтологія А Стоїш тут маленький,

2. порівняння як бадилина в полі.

3. антоніми Б Зеленим сміхом засміялись трави…

4. діалектизм В …і все розпливалось в червонім

вогні, в якому горіло його життя…

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

Г Навіть маржинка не давала,

колишньої втіхи.

Д …на всьому світі тільки дві барви:

в зеленій – земля,

в блакитній – небо…

1. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. метонімія А До гори ліз кінь, як по леду…

2. персоніфікація Б Вік свій збув на тім горбі.

3. фразеологізм В Спросив Іван ціле село.

4. порівняння Г Очі замиготіли великим жалем,

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

а лице задрижало…

Д Сонце…малює по нім маленькі фосфоричні зірки.

1. Прочитайте рядки з повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського:

«Зрушились зими, збудилися води, і задзвеніла земля од співу потоків… Зеленим духом дихнули смереки, зеленим сміхом засміялися трави, на всьому світі тільки дві барви: у зеленій - – земля, в блакитній – небо…»

В уривку використано художні засоби:

А інверсію, метонімію, порівняння

Б повтор, синекдоху, символ

В антоніми, гіперболу, іронію

Г епітет, персоніфікацію, тавтологію

Д тавтологію, оксиморон, алегорію

1. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами…»)

Арфами, арфами –

золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними…

В уривку наявні художні засоби:

А епітет, інверсія, метонімія

Б синекдоха, повтор, епітет

В інверсія, неологізм, оксиморон

Г персоніфікація, неологізм, епітет

Д епітет, епіфора, інверсія

1. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами…»)

Йде весна

Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

Для підсилення музичності в уривку використано:

А анафору

Б епіфору

В асонанс

Г алітерацію

Д звуконаслідування

1. Прочитайте подані рядки («Ви знаєте, як липа шелестить…»)

Ви знаєте, як сплять старі гаї? –

Вони все бачать крізь тумани.

Ось місяць, зорі, солов'ї…

«Я твій» – десь чують дідугани.

А солов'ї!..

В уривку наявні такі художні засоби:

А риторичне запитання, оксиморон, персоніфікація

Б персоніфікація, символ, анафора

В символ, риторичне запитання, синекдоха

Г риторичне запитання, символ, персоніфікація

Д епітет, паралелізм, порівняння

1. Установіть відповідність

Художній засіб Визначення

1. асонанс А повторення однакових голосних звуків у

2. алітерація рядку чи строфі, що надає рядку благозвучності

3. анафора підсилює музичність

4. епіфора Б повторення однакових висловів, слів чи

звукових сполучень у кінці віршових рядків

або строф з метою посилення виразності й

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

музичності

В використання слів, зокрема й вигуків,

фонетично близьких до природних звуків

Г повторення однакових або подібних за

звучанням приголосних звуків у віршовому

рядку чи строфі для підсилення звукової або

інтонаційної виразності

Д повторення окремих слів чи словосполучень

на початку віршових рядків, строф чи

речень

1. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. персоніфікація А …скрізь поточки як дзвіночки, жайворон

2. порівняння як золотий…

3. алітерація Б Розбиті ніжні вороги –

4. неологізм (Мармуровим муром…)

В Ви знаєте, як

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

липа шелестить?

Г Не дивися так привітно,

Яблуневоцвітно.

Д …Йде весна

Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

1. Прочитайте подані рядки з вірша «Любіть Україну!»

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну…

Виділене слово є

А алегорією

Б символом

В гіперболою

Г метонімією

Д персоніфікацією

1. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. гіпербола А Любіть Україну, як сонце, любіть,

2. персоніфікація як вітер, і трави, і води…

3. порівняння Б Любіть Україну всім серцем своїм

4. антоніми І всіми своїми ділами.

В Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

лиш приходить подібне кохання.

Г В годину щасливу, і в радості мить,

любіть у годину негоди...

Д В день такий на землі розцвітає весна

і тремтить од солодкої муки…

1. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. персоніфікація А У пилюці, як у тумані, блискали

2. тавтологія постріли.

3. порівняння Б Над степом здіймався

4. епітет південно-західний вітер.

В Половець для чогось помацав свої

кощаві руки.

Г І дощ, витрусивши безліч краплин,

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

посунув свої хмари далі.

Д А над берегом моря походжає старий

Половець, він думає думу.

1. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. тавтологія А Тихо вмирав місяць у пронизаному

2. персоніфікація зеніті.

3. алітерація Б По щоці, пам'ятаю, текла темним

4. старослов'янизм струменем кров.

В З тихих озер загірної комуни шелестить

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

шелест: то йде Марія.

Г Воістину моя мати – втілений

прообраз тієї надзвичайної Марії.

Д Мати каже, що я (її м'ятежний син)

зовсім замучив себе…

1. Прочитайте подані рядки («Україна в огні»)

«Вони плювали один одному в очі Сибіром і стражданнями, голодом і смертю. Вони плювали один одному в лице Гітлером…Вони били один одного важкими уламками своєї важкої історії і стогнали обидва від ударів. Вони то одходили один від одного, то сходилися зовсім близько…, і вдивлялися один одному в блиск очей і зубів у темряві.»

В описі епізоду боротьби Лавріна Запорожця й Григорія Заброди НЕМАЄ

А епітета

Б антонімів

В тавтології

Г інверсії

Д метонімії

1. Прочитайте поданий уривок («Зачарована Десна»)

«…Кров лилася з них відрами, казанами. Вони то розбігалися, то кидались один на одного…Розлючений Самійло кидався на діда, і прохрамлював його живіт наскрізь величезними кидальними вилами, і притискав до стерні, мов Георгій Побідоносець змія… Однак дід устигав якось розмахнутися знизу і так хряснуть Самійла сокирою по лисині, що голова в нього розвалювалася надвоє, як кавун… Полум'яний дід довго не міг прочахнути. Він був пристрасний воїн і випивав після бійки добрий глек холодної води, не забуваючи перехрестити воду перед тим, як пить.»

Романтичного змалювання автор досягає, використовуючи в описі нафантазованої сцени всі названі художні засоби, КРІМ

А гіперболи

Б епітета

В старослов'янізму

Г метонімії

Д порівняння

1. Повтор останніх двох рядків кожного куплету «Пісні про рушник» А. Малишка називається

А анафорою

Б епіфорою

В тавтологією

Г рефреном

Д асонансом

1. В уривку «Пісні про рушник»

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

Використані:

А епітет, асонанс, гіпербола

Б інверсія, епітет, оксиморон

В епітет, інверсія, синекдоха

Г метафора, анафора, епітет

Д символ, асонанс, гіпербола

1. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. антитеза А …Переплелись, як мамине шиття,

2. риторичне запитання Мої сумні і радісні дороги..

3. інверсія Б І на тім рушничкові оживе все знайоме

4. порівняння до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

В Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Г Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Д Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні…

1. Установіть відповідність

Символ Твір

А. верби і тополі 1. «Пісня про рушник»

Б сонце А. Малишка

В вишита сорочка 2. «Лебеді материнства»

Г калина В. Симоненка

Д росяниста доріжка 3. «Два кольори»

Д. Павличка

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

4. «Балада про соняшник»

І. Драча

34. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. омоніми А І знову степ. І знову даль розлога.

2. оксиморон І я мовчу. І дяк уже мовчить.

3. фразеологізми Ідеш, ідеш…дорога та й дорога.

4. анафора Ідеш, ідеш... Хоч би вже відпочить.

Б …про це писали так і в риму,

зучили вздовж і вперехрест.

Але ж ота дорога з Риму

якихось кілька сотень верст.

В Із тих усіх дякових балачок

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

усе частіше згадую єдину,

ту найсумнішу втіху, далебі:

комусь на світі гірше, як тобі.

Г Іду. Бреду. Захочу, то й спочину.

Розбиті ноги остуджу в росі.

Ніхто мені не дивиться у спину.

Я йду. Людина. Я така, як всі.

Д Бенкетував, сідав на шию хлопу,

пускав дівчат по світу без коси.

Стріляв козуль, возив пшоно в Європу

і на поташ випалював ліси.

35. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. алітерація А …і зійшлися кінці і начала

2. антоніми на оцій чужинецькій землі.

3. тавтологія Б Ти ще виболюєшся болем,

4. риторичне ти ще роздерта на шматки…

звертання В А ось поруч – усміх, ласка, мати

І садок вишневий коло хати.

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

Г Лютий звір прозрілого раба,

Ґонта, що синів свяченим ріже.

Д Краси веселий кондотьєре,

Несете хрест свій там, ген-ген…