Доповідь до атестації

І. ВСТУП

Лише за допомогою свободи можна підготувати до свободи, лише за допомогою співробітництва можна підготувати до співробітництва та соціальної гармонії, лише за допомогою демократії можна підготувати до демократії.

СелестенФрене

Урок як організаційна форма навчання постійно зазнає багатьох змін у своїй побудові у зв’язку зі змінами вимог до якості освіти.

У проведенні уроку у практичній площині відображаються методологічні установки, цінності, нові методики, ставлення вчителя до дитини. У цьому розумінні у різні періоди розвитку шкільної освіти існують свої характеристики сучасного уроку. У 80-90 роках ХХстоліття проблема удосконалення уроку набула особливої гостроти у зв’язку з тим, що поширювався досвід педагогів-новаторів, в теорії і практиці все більшого значення надавалось ідеям розвивального навчання, педагогіці співробітництва. Чимало положень не втратили актуальності і сьогоденні.

Для сучасної дидактики характерним є перехід від об’єкт – суб’єктної парадигми освіти до суб’єкт – суб’єктної. Тому на сучасному уроці навчальна взаємодія повинна бути дитиноцентрованою, забезпечувати рух розвитку кожної дитячої особистості, вносити свою лепту у соціальну ц освітню підготовку дітей шляхом формування предметних і ключових компетентностей. Урок ґрунтується на співпраці, співтворчості вчителя з учнями, набутті ними не лише пізнавального, а й соціального досвіду.

Дослідження проблеми сучасного уроку як з дидактичного, так і методичного поглядів дозволяє вважати домінування суб’єктності учня основною характеристикою його якості.

Основні умови, за яких вона досягається:

1. Пріоритетність мотиваційного забезпечення навчального процесу на уроці.
2. Урізноманітнення джерел інформації і засобів навчання щодо підготовки і проведення уроку.
3. Технологічність навчання як інструмент суб’єктності і полісубєктності сучасного уроку.
4. Збагачення діяльнісного компонента уроку різними видами активної навчальної взаємодії.
5. Застосування інтегрованих уроків.
6. Акцентування у контрольно-оцінювальній складовій уроку на субособистій відповідальності учня за якість своєї роботи.
7. Сприятливе психодидактичне, гігієнічне середовище уроку.

Виходячи з критерію взаємодії вчителя і учнів у навчально виховному процесі, спираючись на положення І. Лернера, В. Бондаря, О. Савченко, враховуючи класифікацію Є. Голанта, методи навчання розподіляють на пасивні (умовно-пасивні), активні і інтерактивні.

З позиції теорії діяльності інтерактивне спілкування – найважливіша складова сучасного навчання.

Інтерактивна модель навчання ( з англійської « interactive»-здатний до взаємодії, діалогу)-це соціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачу вальну мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Вона складається з п’яти етапів:

- оголошення мети та очікуваних результатів;

- актуалізація знань, надання необхідної інформації;

- усвідомлення;

Як правило, інтерактивна вправа – центральна частина уроку.

Демократичний процес навчання, співробітництво(кооперація) – це спільна діяльність для досягнення загальних цілей. Кооперативна форма навчальної діяльності в малих групах, парах, колективі об’єднаних спільною навчальною метою.

Коли діти працюють разом, вони формують навички, необхідні для самостійного життя:

• вміння активно слухати;
• разом вирішувати проблеми;
• приймати рішення;
• проводити дослідження;
• аналізувати матеріал;
• розв’язувати конфлікти;
• засвоюють навички демократичного способу життя, які знадобляться їм у сім'ї, роботі, в суспільному житті.

ІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА

Багаторічний досвід роботи з учнями початкових класів свідчить що для активізації мислення учнів необхідно використовувати різноманітні інноваційні освітні технології. Тому великої уваги я надаю розвитку у дітей:

• пізнавальних інтересів, аналітичності розуму, вміння знайти конструктивні рішення;
• дослідницького інтересу, прагнення до пошуку;
• логічного та образного мислення;
• комунікативних умінь;
• схильності до винахідливості.

В своїй роботі використовую інтерактивні методи навчання, основою яких є принцип багатосторонньої взаємодії. Організації процесу такої взаємодії сприяє використанню методів:

• групового;
• колективного;
• колективно – групового.

Роботу в групах організовую по різному:

1. група отримує одне і те ж завдання.
2. Групи отримують різні завдання.
3. Групи отримують різні завдання, але такі, що працюють на спільний результат.

Вивчаючи тему «Природні зони України. Мішані ліси» з природознавства, діти працювали в групах: зоологи, ботаніки, географи. Кожна група отримала своє завдання, досліджувала, вивчала дану тему. Потім доповідачі повідомляли результати біля дошки. Учасники групи доповнювали відповідь доповідача.

Проводячи уроки з різних предметів, готую мультимедійні презентації. В результаті отримую дві переваги: якісну і кількісну. Для початкових класів візуальний супровід уроків має особливе значення, бо в них переважає наочно-образне мислення і невеличкий життєвий досвід, їх приваблює новизна. Учні швидко втомлюються, тому зміна слайдів, їх різноманітність, аудіо оформлення це те,що створює на уроках особливу атмосферу та настрій. Мультимедійна презентація нині вважається дидактичним засобом навчання.

В процесі мотивації навчальної діяльності використовую такі вправи: «Вилучи зайве», «Розєднай слова», «Мікрофон» тощо. На етапі оголошення теми та очікуваних результатів – вправи «Дешифрувальник», «Мирський бій», «Мікрофон».

На етапі актуалізації знань застосовую вправи: «Мозковий штурм», «Кути», «Гронування», «Діаграма Вена».

Під час усвідомлення змісту користуюсь вправами «Читання з передбаченням», «Пошуки людського скарбу», методи «Прес», «Займи позицію», «Добре – погано».

Рефлексія – фаза уроку, протягом якої учні встановлюють факти, аналізують причини, планують подальші дії. На цьому етапі використовую вправи: «Сенкан», «Незакінчене речення», «Інтерв’ю», «Тестування» та інші.

В своїй роботі практикую різноманітні уроки за способами організації навчальної діяльності учнів:

• урок-гра;
• урок – змагання;
• урок – конкурс;
• урок – драматизація;
• урок – подорож;
• урок- дослідження,

а також інтегровані уроки.

Кожний урок має навчальну, розвивальну та виховну мету. Я вважаю, що уроки та виховні заходи повинні бути цілісною системою, взаємодоповненням, взаємопродовженням.

Велику увагу приділяю виховній роботі у класі. Це дозволяє виховувати патріотизм, повагу до народних традицій, естетичний смак, етичні норми поведінки, колективізм, отримання задоволення від результату колективної праці; поглиблює знання з різноманітних навчальних предметів: музичне мистецтво, література, природознавство, основи здоровя, громадянська освіта та інші.

Залучаючи учнів до вивчення народних традицій, провели свято Миколая, Масляна, Свято урожаю. Поглиблюючи знання з читання, творчо переробивши на сучасний лад, інсценували казки «Попелюшка», «Ріпка», «Осіння казка».

Виховуючи патріотичні почуття, поглиблюючи знання про рідну Україну, підготували і провели виховні заходи «Стежками рідного краю», «Мово рідна, слово рідне».

Неодноразово брали участь у конкурсах української пісні та танцю.

У 2013 році посіли І місце у районному конкурсі патріотичної пісні.

Тісно співпрацюю з батьками учнів, залучаю їх до підготовки, проведення виховних заходів та участі в них.

Про результати співпраці, проведені заходи неодноразово друкували статті у районній газеті «Наше слово».

ІІІ ВИСНОВКИ

Вважаю, що лише постійно підвищуючи свій професійний досвід, використовуючи інноваційні технології на уроках, тісно співпрацюючи з батьками, можна досягти високих показників у навчанні та вихованні учнів.