Тексти для списуванння та диктантів для 5 класу

Текст №1

Нема нічого милішого за рідну землю. Особливо чарівна вона навесні.

Уже відтала земля. Оживає травичка і тягне до сонця свої зелені вушка. Вона прислухається до жайворонкової пісні, що ллється з теплого голубого неба. Стовбурами дерев починають бродити цілющі соки. Перекреслюють небо голосні косяки диких гусей. Вони летять під чисті зорі, на тихі води своєї Батьківщини. Виходять із берегів річки. З городів потягло димком. Це спалюють торішнє бадилля.

Уже й поле оживає, переповнюється гулом тракторів. Скоро вже розпустяться листочки, зацвіте все навкруги, гаї і сади сповняться солов’їним співом. Прекрасна весна у рідному краї.

На батьківщині все прекрасне будь-якої пори: і навесні, і восени, і влітку, і взимку.

(107 слів)

Текст №2

Без сім’ї людство обійтися не може, якщо воно не хоче приректи себе на здичавіння.

Родинне щастя формується під впливом багатьох чинників. Злагода є результатом добрих стосунків, вона ґрунтується на любові і пошані, забезпечується тактовністю спілкування, чуйністю й великодушністю всіх членів сім’ї. Родинне щастя базується на посильній участі кожного члена родини у праці, хатній роботі. Всім треба дуже хотіти і прагнути робити все, щоб у сім’ї панував лад.

Майбутнє за міцною, здоровою, працелюбною родиною. У її основу має бути покладена висока духовність, національні традиції та знання.

Знати традиції рідного народу, свій родовід – священний обов'язок кожної родини.

(100 слів)

Текст №3

Ліс іще дрімає. Небо міниться, грає усякими барвами. Зашепотіли збуджені листочки, заметушилась у траві комашня. Розітнулося в гущині голосне щебетання. На галявину вискакує з гущини сарна і зупиняється, витяга цікаву мордочку і слухає.

Полохливий заєць пригинає вуха, витріщає очі і немов порина весь у море лісових звуків.

Аж ось ринуло зі сходу ясне проміння і впало на синю від роси траву на галявині.

І раптом усе затихло. Ліс якусь хвилину стояв нерухомо. Далі затремтіли дерева, стрепенулись, розгорнули листочки. Пташки заспівали. Комашня заметушилась. Ліс загомонів. Природа знову віджила.

(91 слово)

Текст №4

День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо. Надворі стояла суша. Небо синіло, як улітку. Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Над полем миготіло марево. Половина листя на вербах уже пожовкла, але на тополях, на осокорах лист іще зеленів. Тільки низька озимина навкруги току нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння. Усе синє небо було ніби засноване білими легкими шовковими нитками. Проти сонця павутиння лисніло, наче легка літня біла хмара порвалася на небі. Розпалась на нитки, на тонкі пасма та й полетіла на землю.

(93 слова)

Текст № 5

Серед величезного багатства української народної творчості народні прислів’я та приказки займають важливе місце.

Прислів’я та приказки становлять один вид поетичної творчості. Це стислі художні вислови народу про різні життєві явища. Вони є одним із найпоширеніших видів народної поетичної творчості, який побутував іще в сиву давнину і дійшов аж до нашого часу.

Народна поетична творчість є багатющим джерелом і для творчості письменників. Художники слова з давніх часів використовували прислів’я та приказки для збагачення своєї мови. Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка високо цінували мудрість народу, висловлену ним у його численних прислів’ях і приказках.

Ця золота скарбниця сповнена народної мудрості і духовності.

(101 словo)

Текст №6

Літо. Сонце сипле з неба вогнем, але веселі й крикливі хлоп’ята зовсім не відчувають спеки. Вони забавляються в холодку. В саду дерев багато, зілля всякого, і бігати є де.

Як люблять діти бігати й бавитися в тім саду! Тут росте величезний, грубий і дуже гіллястий дуб. Він, немов зелена кругла баня, видніється здалеку над селом.

Дуб росте біля самої дороги, підпирає пліт. До його стовбура, немов діти до батька, туляться широколисті лопухи, кропива та подорожник.

Місце під дубом гладко витоптане. Тут хлоп’ята люблять ховатися, мов під безпечну стріху, від дощу, зливи. Тут ніхто їх не сварить за крик або біганину.

(100 слів)

Текст №7

Літо за народним календарем починається двадцять першого червня. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. Як погідна ніч, то падає густа роса, покриває землю і рослини. Часто надходять бурі зі зливами та громами. Інколи випадає град, виб’є збіжжя в полі, обломить дерева і заподіє великої шкоди.

По городах, полях і в лісі багато всяких квіток. Безліч метеликів й інших комах у повітрі. Вже достигають деякі овочі та ягоди. На полях уже визріває збіжжя, і настають жнива.

У полудень стає гаряче. Сонечко аж обливає теплом. Пішов би куди, та ноги не несуть. Ягнята лежать собі в холодочку біля ставка. Коні зібралися до куп: стоять, опустивши голови, тільки хвостами одганяють оводів.

(108 слів)

Текст №8

Усе живе в лісі потребує в червні особливої уваги людини.

У повітрі пурхає безліч синиць, дроздів, стрижів, солов'їв. Вони винищують шкідників і виховують нове покоління захисників зелених насаджень.

Линяють цієї пори гуси, качки, тетеруки, глухарі. Ці великі птахи на якийсь час втрачають здатність літати.

У лосів, оленів, козуль з'являється малеча. Зовсім беззахисна лежить вона серед високої трави.

Не тривожте звірів і птахів! Не галасуйте, не співайте, не включайте приймачів у лісі! Послухайте краще його чарівну музику. Будьте справжніми друзями живої природи!

(81 слово)

Текст №9

Ледве світає, а ластівки вже дзьобонять по стріхах. Півні перекликаються. Вертаються пастухи з кіньми. Свіжий холодок і хмарки на сході віщують погідний день. Стайня відчинена, худоба ще відпочиває.

Сусід на дровітні коле поліно. З-під стріх виповзає лінивий дим. Кури починають гребти коло призьб телята озиваються, корови підтягують басом…

Сонце підходить, розпорошує

Росу з запахами квіток у повітряне море. Листки і квіти розкриваються, а з їх обіймів будиться комашня і бринить. Білочка теребить у кущі смерекову шишку. Над селом плаває яструб і заглядає на подвір’я. Поміж корови стрибнув заєць і помчав у млаки. Худоба сходить у розлогу долину. З одного боку — молодник, а з другого — ліс…

(106 слів)

Текст №10

Ми народжувалися з піснею. І перша пісня, що ми слухали, була піснею матері. Від співучої колиски ласкавим і мудрим голосом вона вела нас у світ широкий. І той голос укарбовано в наше серце. Через пісню я знову уявляю всі стежки моєї матері. Бачу, коли з жінками повертається з поля. І в надвечір'я лине щемна мелодія. Відлунює під осіннім небом. Чую розмаїте буяння пісень на весіллях. Вони зма- гаються своєю мелодикою, словом. І знову стаю непорушним, коли зачую легкокрилу пісню над колискою. З нею ми засинали і швидше виростали у снах. Той, хто не чув материнської пісні, зостався бідним на все життя.

(97 слів)