Андрій Малишко "Пісня про рушник"

МУНИЦИПАЛЬНОЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ
«ШКОЛА № 88 ГОРОДА ДОНЕЦКА»

АНДРІЙ МАЛИШКО

«ПІСНЯ ПРО РУШНИК»

Урок украинской литературы

для учащихся 11 класса

Трунаева Алла Станиславовна,

учитель украинского языка и

литературы,

заместитель директора по УВР

Донецк 2017

Урок української літератури

11клас

Тема уроку: Андрій Малишко «Пісня про рушник»

Мета уроку

навчальна: ознайомити учнів з основними віхами життя і творчості письменника; формувати вміння аналізувати поетичний твір; оцінювати пісенну творчість А.Малишка;

розвивальна: розвивати навички ідейно-художнього аналізу ліричних творів, уміння декламувати вірші, артистичні здібності учнів;

виховна: виховувати любов до рідної матері, землі, батьківського дому.

Обладнання: видання творів А.Малишка різних років, аудіозаписи пісень на його слова, вишивані рушники на кожному столі.

Тип уроку: Літературна кав’ярня

Хід уроку

1. Організаційний момент.

   

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

На столі перед кожним із вас рушник. З чим він у вас асоціюється…

Методичний прийом «Асоціативний кущ».

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми поведемо мову про чудовий твір А.Малишка «Пісня про рушник». Епіграфом нашого уроку стануть відомі слова української поетеси Ліни Костенко:

Є вірші-квіти.Вірші-дуби.

Є іграшки-вірші.Є рани.

Є повелителі і раби.

І вірші є каторжани.

«Пісня про рушник», усі пісні А.Малишка – це квіти в поетичному вінку країни, що не в’януть з часом, а щораз палахкотять. Розглядаючи поетичну спадщину А.Малишка. Ми не можемо обминути його пісенного доробку, бо добру частину свого життя поет працював як пісняр. Він настільки глибоко проникає в світ музичних вражень, що деякі його ліричні поезії сприймаються як музичні твори і , мабуть, немає більшої радості для поета і композитора, як почути свою пісню із уст народу.

Давайте ж торкнемося пісенної творчості А.Малишка.

1. Актуалізація опорних знань учнів

Методичний прийом «Мозковий штурм»

1. Якого року народився А.Малишко?

2. Чим підробляв батько А. Малишка, щоб прогодувати сім’ю?

3. Ким не став А. Малишко, зрозумівши, що це не його покликання?

4. Як називалася перша збірка А.Малишка?

5. Скільки збірок випустив А.Малишко до війни?

6. За яку збірку А.Малишко одержав Державну премію 1969 року?

7. Які основні теми творів А.Малишка?

V. Вивчення нового матеріалу

Створення емоційного настрою.

Слово вчителя. Якщо вам доводилося бувати в Придніпров’ї, вас не міг не вразити той безкінечний простір полів і лугів, що на обрії ніби зливається з небом.

Я з тих країв, де в полум’ї зорі

Високе небо не вбирає цвіту.

І люди там, немов богатирі,

Руками воду тиснуть із граніту.

Де устають до праці з передсвіту,

Синів десяток родять матері,

Живуть завзято, не в тісній норі,

Двожильні люди, сповнені привіту,

Там вечори, черлені і медові,

Горять серця з дівочої любові…

Методичний прийом «Рольове перевтілення»

Учень-біограф. На цій землі, де «в шовковій мові виростають діти», а саме в Обухові на Київщині, 1942 р. народився Андрій Самійлович Малишко, творчість якого є вагомою сторінкою в історії української літератури.

Учень-Малишко. З глибини дитячих років приходять до мене спомини,наче птахи,що прилетіли навесні здалеку і б’ється крильми у віконце рідної хати: виходь,пощебечемо та політаємо над дніпровськими лугами й сивими кручами Трипілля, може,згадаєш нас у пісні. І я згадую. Найперше – стежку від батьківського порога, що повела мене у світ.

Звучить пісня «Чому, сказати, й сам не знаю….»

Учень-кореспондент. Найдорожчою була для Андрія мати - Ївга Остапівна (по-вуличному її звали Базилиха) – його перший авторитет, людський ідеал.

Учень-Малишко. Як живу бачу свою матір Ївгу Базилиху, її сині, задумливі й повні житейської мудрості очі. Вечорами, сидячи біля прядива, вона співала тихо й проникливо, і ці пісні запали в мою пам’ ять на все життя. А пам’ять проросла у серці піснею-вдячністю, піснею-сповіддю.

Виступ учня з повідомленням «Мати Ївга Базилиха»

Співала Ївга Базилиха про журавку, що залишилася з малими дітьми. І про вдовину ниву. Незасіяну й незорану, і про чаєчку - небогу при битій дорозі, про зелений яр, що у воду похилився, - і в цих піснях оживало, билося, щеміло й тішилося дитяче маленьке серце. Один із перших віршів, присвячених рідній неньці, вірш «Материнська». У першій строфі – своєрідний пролог до широкої синівської бесіди з найріднішою:

Бувало, мати, Ївга Базилиха-

До неї й досі спогадом лечу,-

В зимовий вечір заспіває стиха

І доведе малого до плачу.

Учень-кореспондент. З піснею зростав Андрій Самійлович, яку чув з материних уст, чув на вулиці, на вечоринках. Глибоко проникала вона в душу хлопцеві. Змінював у піснях кінцівки, щоб щасливими вони були. Першу пісню, заставив його написати Олександр Довженко до свого кінофільму «Щорс»

Учень-Малишко. Я був гордий з того, що для написання пісні до кінофільму «Щорс» Довженко вибрав саме мене. Це було в тридцять шостому році, я був ще молодим літератором.

Учень-кореспондент. Наприкінці сорокових років познайомився поет з композиторами Майбородами – Платоном та його братом Георгієм. В результаті дружби цих митців з явилося на світ декілька гарних пісень. А згодом товаришування поетів і композитора перейшло в справжнє побратимство на все життя.

Учень-композитор (Платон Майборода). Я згадую, як ми прожили декілька років в одній квартирі, як брати,як одна рідня. Скільки тоді пісень ми створили з Андрієм Малишком. Ми не думали про режим праці. Серед ночі мене підіймала якась настирлива мелодія. Схоплювався, сідав за рояль, імпровізував. Потім біг до Андрія,будив його і кричав:

-Андрійку, послухай, яку я мелодію склав до нашої пісні. Негайно потрібні слова, хоч перший куплет.

Андрій не сердився. Як солдат схоплювався, вставав,слухав мелодію і тут же будь на чому, писав слова пісні. Так, пісня Ми підем, де трави похилі» була написана на коробці з-під «Казбеку».

Ми підем, де трави похилі,

Де зорі в ясній далині.

І карії очі, і рученьки білі

Ночами насняться мені.

Учень-кореспондент. А.Малишко не тільки писав вірші до пісень, а й сам складав до них музику. Так народилися пісні під час Великої Вітчизняної війни, «Хусточка червона», «Голубе, мій голубе», «Як на дальнім небосхилі», які облітали всі фронти і стали улюбленими піснями бійців.

Виступ учня з повідомленням «Пісенна творчість А.Малишка»

Поет-пісняр. Не кожен поет може похвалитися таким титулом. Поетів багато, поетів- піснярів значно менше. Писати вірші, які стануть піснями можуть далеко не всі, лише ті, хто тонко відчуває музику. Окрилені чарівними мелодіями відомих українських композиторів зажили великої популярності, стали народними піснями такі вірші А.Малишка, як «Рідна мати моя», «Пісня про вчительку», «Стежина», «Ранки солов’їні», «Білі каштани». До більшості пісень на слова А.Малишка музику написав Платон Майборода. Тематика пісень на слова поета досить широка. Це й пісні про рідний дім, про матір, про школу, про вчительку, про кохання…

Звучить запис пісні

«Ранки солов’їні»,

під яку кілька учнівських пар танцюють вальс.

Вірш «Стежина» вважається лебединою піснею поета, бо був написаний 8 лютого 1970року – за 8 днів до смерті. Образ стежини несе основне смислове навантаження - по стежині життя кожен має пройти гідно. Так, щоб із високим серцем між круглих соняхів із літа вертатися додому. Людське життя, як і та стежина,безконечне.

« Історія написання «Пісні про рушник»»

Пісня була написана до кінофільму «Літа молодії» у 1959р.

Учень-Малишко. Спершу Платон Майборода відчув музику й мелодія чомусь озвалася голосом моєї матері. Коли вона наспівувала, то, здавалось, бриніли й ці ноти. І в моїй уяві раптом вималювалась моя рідна мати, її постать край шляху за Обуховим. Коли пісня вже прозвучала, то хтось написав мені листа з освідченням, що й до нього прийшла з цієї пісні його мати. Це вже було справжнє життя пісні.

Учень-кореспондент. Так ,пісня жила, розносилася між людьми. В одному з віршів М Рильський описує випадок, який стався з ним і його друзями в с.Романівці.

Зі мною друг – і знов душа розкрита

На чисте , на світле, на живе,

І надо мною голубінь пливе,

Де дівчина під вербами рясними

Ваш «Рушничок» завісила незримий.

Зо мною люди – ті, з якими ріс,

Яким я серцем все своє приніс,

Зо мною Вишня, ніжністю багатий,

І ваша добра, ваша мудра мати,

І ті сільські старанні трубачі,

Що вас вітали піснею вночі,

Коли я плакав, а козак сміявся,

То плач із сміхом у любов зливався,

Бо все любов ю в ніч оту було.

Спасибі вам – за пісню, за тепло!

Ідейно-художній аналіз вірша «Пісня про рушник»

Клас поділено на групи, кожна має представити свою версію аналізу вірша:

1 група вивчає аналіз, який подано в підручнику й висловлює свою думку про нього;

2 група аналізує вірш за схемою, що знаходиться перед нею;

3 група робить власний аналіз вірша.

Звучить «Пісня про рушник»

у виконанні Дмитра Гнатюка.

Під тихі мелодії пісень на слова А.Малишка учні працюють над аналізом, а потім представляють свої версії.

VI. Закріплення вивченого

Методичний прийом «Мікрофон».

Прошу звернутися до епіграфа уроку.

«Пісня про рушник» - це вірш-квітка, вірш-дуб, вірш повелитель?...

VII. Підсумок уроку. Рефлексія.

На кожному столі – рушник. Він чистий і прекрасний, як пісенна творчість Андрія Малишка. Один вишитий червоними, інший – чорними нитками. Як і наше життя. Давайте заспіваємо «Пісню про рушник».

Я бажаю вам, щоб ці рушники, які ви простелили, завжди приводили вас до рідної матері.

VIII. Домашнє завдання.

Середній рівень – вивчити напам’ять вірш «Пісня про рушник».

Достатній рівень – створити презентацію творів поета (на вибір).

Високий рівень – твір-роздум «Віковічні обереги наші».