СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Антигуманна сутність війни в оповіданні Г.Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Психологічне переосмислення людського життя головним героєм».

Категория: Литература

Нажмите, чтобы узнать подробности

Открытый урок  по мировой литературе в 7 классе МБОУ СОШ № 33г.Симферополя

Просмотр содержимого документа
«Антигуманна сутність війни в оповіданні Г.Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Психологічне переосмислення людського життя головним героєм».»

Урок-дослідження в 7 класі (світова література)

Антигуманна сутність війни в оповіданні Г.Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Психологічне переосмислення людського життя головним героєм».

Хід уроку

Iч.

1.Організаційний момент. Увага на дошку.

2. Мотивація навчальної діяльності(під музику демонструються слайди про війну).

Питання до класу.

  • Що ви побачили на цих слайдах? (кадри кінохроніки про війну).

  • Шляхом «Мозкового штурму» давайте з’ясуємо значення самого слова «війна». Кожен спробує висловити свою думку одним словом( жах, смерть, страх, страждання, голод, вибухи, руйнація, жорстокість, пожежі, каліцтво, сльози).

  • Страшні слова, жахливі картини. Як ви думаєте, чи потрібно в мирний час говорити про війну,дивитися подібні картини по телебаченню? Використовуючи метод критичного мислення «Лінію 0-10», висловте свою думку, обравши відповідну кількість балів від 0 до 10. Ми повернемося до цього методу в кінці 2 частини уроку й подивимося, чи зміниться в когось думка.(Чому ви обрали таку кількість балів? 2,7,9).

3.Питання до учнів. Вдома ви досліджували життєвий і творчий шлях

Г. Белля та прочитали його твір. Який зв'язок початку нашого уроку із попереднім завданням, яке ви готували вдома?( Метод «Цілепокладання». Формулювання учнями мети року). Спробуйте сформулювати мету уроку.

Отже, мета нашого уроку:

Навчальна: ознайомити учнів з твором Г. Белля, дослідити, як війна калічить тіла й нівечить душі молодого покоління, яке стало жертвою антигуманної ідеології нацистського режиму; розкрити контраст ілюзій та воєнної дійсності, показати авторську позицію щодо подій Другої світової війни та вплив його особистого досвіду на творчість;

Розвивальна: розвивати навички проблемного аналізу прозового твору; уміння визначати тему й головну думку;

Виховна: виховувати почуття милосердя до людей, любов до життя; неприйняття війни як антигуманного явища.

Учитель. Називаючи мету, ви визначили тему. Отже, тема нашого уроку: антигуманна сутність війни в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Психологічне переосмислення людського життя головним героєм.

Запишіть у зошити число й тему уроку. Зверніть увагу на листки само оцінювання, за якими ви будете оцінювати свою роботу в кінці другої частини.

У темі прозвучало слово «антигуманна», а як ви розумієте слово « гуманність»? (латин. –людяний) соціальна чи індивідуальна риса, яку характеризує людяність, повага до людини, її прав та свобод, вміння ідентифікувати себе з іншими людьми, їхніми стражданнями та болем.

- А людина- це хто? (особа, істота, частина природи, найрозвиненіше створіння, Божа душа).

- Яке призначення людини? ( нести добро, народжувати дітей, допомагати іншим, розвивати науку, удосконалюватися, зберігати мир, збагачувати країну).

Чи таке призначення людини на війні? (на війні все відбувається навпаки, виходить парадокс: на війні все направлено проти : замість щастя-горе, удосконалення- деградація, будівництво- руйнація. Тобто війна спрямована проти людини!

Недарма відомий німецький письменник Вольфганг Борхерт сказав: (епіграф) «Ніколи не оповідай своїм дітям казок про війну, кажи правду, якою вона є, правду багряну, неначе кров, неначе спалахи гарматного вогню, неначе зойки жаху».

4. Актуалізація опорних знань.

Удома ви досліджували, як війна пов’язана з життям і творчістю самого автора.

Для цього ви розділилися на групи.

Історики. Батько Г. Белля, скульптор і талановитий тесля, пройшов солдатом усю Першу світову війну, багато уваги приділяв вихованню 6 дітей, намагався виростити їх чесними та гуманними, прищеплював почуття відрази до фашизму. Саме батько наполіг на вступі сина до гуманітарної гімназії, що відповідало родинним мріям про виховання молодшого сина на ідеалах гармонійної античності.

Біографи. Генріх Белль 6 років воював на фронтах Другої світової війни. І хоч був телефоністом і дослужився лише до єфрейтора, а його гвинтівка залишалася в обозі, він не вважав це виправданням для себе. Він був солдатом тієї армії, яка нападала на Польщу, Францію, Голландію, Румунію, Бельгію. Входив у Київ, Одесу, Крим. Він до останніх днів відчував докори сумління й особисту відповідальність за всі злочини гітлерівського вермахта.

Літературознавці. Г.Б.-найвідоміший письменник повоєнної Німеччини. Перші твори почав писати до війни під впливом Джонатана Свіфта, Федора Достоєвського, Ернеста Хемінгуея. Але всі ці твори були знищені в зруйнованому фашистами Кельні. Повернувшись після війни, він пише повісті, романи і збірку оповідань «Подорожній, коли…» Основною темою його творів стала війна. Він єдиний серед повоєнних німецькомовних письменників був удостоєний Нобелівської премії.Уся його творчість стала своєрідною сповіддю-застереженням людству.

5. Основна частина уроку.Отже, переходимо до роботи над твором.Удома ви повинні були заповнити паспорт твору.

1) Який жанр твору? Дайте визначення.(Оповідання- невеликий прозовий твір переважно про одну подію з життя головного героя).

2) Про що у творі розповідається? Яка його тема? (Поступове впізнавання молодим пораненим солдатом гімназії, у якій він навчався 8 років і яку залишив 3 місяці тому; змалювання жахливої суті війни очима молодої людини, яка стає калікою не тільки фізично, а й духовно).

3) Бесіда за змістом твору.

- Де і коли відбувається дія твору?( Під кінець 2 світової війни у німецькому містечку Бендорфі у приміщенні класичної гімназії, що перетворилася на військовий шпиталь. Військові дії йдуть уже на території Німеччини).

- Від чийого імені йде розповідь? (Від імені головного героя. Це ніби внутрішній діалог із самим собою: герой ставить собі запитання й шукає на них відповідь. Він- випускник німецької класичної гімназії Фрідріха Великого, у якій провчився 8 років і став солдатом 3 місяці тому і тепер поранений потрапляє в рідне місто Бендорф до стін рідної школи як жалюгідний обрубок кривавої війни, до якої так старанно й довго готував його цей дім знань).

-Як звали головного героя і який його характер? (Автор не дає йому імені, нічого не розповідає про його характер, підкреслюючи цим, що це типовий образ, це звичайний німецький юнак, яких було тисячі. Просто чиясь владна рука закинула їх на фронт, послала на неминучу смерть.

Учитель.Важливе значення у творі мають зорові образи. Проведемо їхнє дослідження. Пригадайте деталі інтер’єру гімназії в тій послідовності, у якій вони зявляються перед очима героя.Створимо сюжетний ланцюжок образів. А допоможуть нам зрозуміти значення образів група мистецтвознавців, у яку обєдналися історики та літературознавці.

Зображення 1) Картина «Медея». Медея- героїня давньогрецької міфології, символ помсти. Ця картина прикрашала гімназію недарма. Режим Гітлера нав’язував дітям думку про те, що німецький народ має помститися за поразку в Першій світовій війні Англії, Франції, Росії.

2) Статуя « Хлопчик, що виймає терня» присвячена спартанському хлопчику, який виграв змагання з бігу, незважаючи на гостре терня в нозі. Висновок.Юнаків у гітлерівській Німеччині виховували за спартанськими звичаями. Особливу увагу звертали на слухняність, хоробрість, витривалість та фізичну підготовку. Усі ці принципи були запозичені нацистами для формування майбутніх «володарів світу».

3) Фриз Парфенону- храм грецької богині Афіни в Афінах.Афіна- богиня війни й перемоги, також богиня мудрості. У німецькій гімназії не було нічого випадкового. Усі елементи її оформлення підкреслювали тотожність Німеччини зі славою античності.

4) Грецький гопліт- давньогрецький воїн- піхотинець. Мав призначення настроїти молоде покоління на неминучість війни.

5) Три погруддя: Гай Юлій Цезар- римський диктатор і полководець, який майже все життя провів у військових походах; Марк Тулій Цицерон- римський політичний діяч, оратор, письменник, адвокат; Марк Аврелій- рим. Імператор, який зі своєю армією здійснив низку загарбницьких війн.

6) Гермесова колона. Гермес- давньогрецький бог красномовства та мислення,покровитель шкіл і гімназій для хлопчиків.

7) Зображення Зевса. Зевс- головний бог у давньогрецькій міфології, кинув у Тартар свого батька Кронуса, став володарем людей та світу. Цей образ- уособлення самого Гітлера.

8) Портрет Фрідріха Ніцше- німецький філософ 20 ст.Його пророцтва, ідеї про « надлюдину» були використані ідеологами нацизму. Концепція Ніцше була антигуманною, але філософ не міг собі уявити, як її спотворить гітлерівський режим, виховуючи з молоді «надлюдей».

Чому на слайді ми бачимо напис «Легка хірургія»? Половину портрета було заліплено папером із написом «Легка хірургія».

9) Того- держава на заході Африки, яка в кінці 19- п.20 ст. стала колонією Німеччини. Висновок: цей краєвид мав би спонукати до спроб відновлення втрачених територій. Того- уособлення права на поневолення народів. ( Яка деталь на цьому краєвиді мала переконати героя в тому, що він у своїй школі? (Надряпане на банані «Хай живе Того!» )

Питання до учнів.

  • Яке враження на героя справляли ці образи? (Ніяке. Він не звертав на них уваги, коли тут навчався. Вони не впливали на душу, почуття героя).

  • Який образ вам запам’ятався найбільше і чому?

6. Підсумок 1. частини уроку. Отже, ми з вами простежили, як війна пов’язана з життям і творчістю Г. Белля завдяки повідомленням істориків, біографів і літературознавців. Частково перевірили, як ви заповнили паспорт твору, також поговорили про головного героя та дослідили зорові образи твору. На наступному етапі уроку ми детальніше поговоримо про твір.

2ч.

На цьому етапі ми простежимо, як переосмислюється сутність людського життя головним героєм.

  1. Проведемо дослідження кольорової гами твору.

  • Які кольори і для чого використовуються? (чорний- криві гачки для одягу, у чорній рамі «Медея», хмари диму на небі; зелений- стіни коридору; червоний- заграва пожежі на небі; рожевий- стіна в залі малювання; найбільше жовтого- стіни, жовті копії Цезаря, Цицерона, Марка Аврелія, темно- жовтий слід хреста.

  • Які кольори можна назвати кольорами війни, чому? (чорний- смерть, червоний- кров).

  • Який колір переважає і чому? (Жовтий- це колір хвороби, він недалеко від коричневого. А ми зясували, що фашистів називали «коричневою чумою»).

  • Чи завжди червоний і жовтий мають таку символізацію? ( Ні, вони можуть символізувати зовсім протилежні поняття- золоту пшеницю, сонце і кохання, усе залежить від змісту твору).

  1. Питання до учнів.

1) Чи не здається вам дивним, що герой згадує так багато деталей, але не впізнає місця, де провчився 8 років і яке залишив лише 3 місяці тому?(Здається, але це не втрата памяті. Це шок, потрясіння. Важливо те, що серце героя мовчить).

2)А ви пам’ятаєте фразу «Найголовнішого очима не побачиш». Звідки вона?( Антуан де Сент- Екзюпері «Маленький принц»).

3) То чому серце героя мовчало? ( Школа у творі не була частиною духовного життя героя, вона не впливала на серце. Система навчання й виховання була ненависною. Усе було направлено на формування «справжнього німця» ,який має панувати над іншими народами.

4) А які у вас думки про школу? Чи можете ви уявити, що людина, провчившись 8 років у ній, відмовляється її впізнавати? (Наша школа- це не тільки місце, де ми отримуємо знання, тут ми вчимося дружити, мріяти, вона довгі роки залишається нашою другою домівкою, вона пов’язана з найкращими дитячими спогадами).

3. Учитель. Отже, герой сприймав школу з висоти пережитих страждань як музей міста мертвих, як світ чужий, ворожий йому, а відтак- невпізнанний. Але цей світ був ворожий і до війни, і тому хлопець весь час утікав до сторожа Біргелера, у маленьку комірчину, де почувався захищеним. Тобто в ньому жило відчуття, що від нацистської дійсності треба ховатися.

4.Роль обірваної цитати.

Питання до класу.

  • Що для героя стало остаточним доказом, що він у своїй школі? (Дошка з його написом у залі малювання «Подорожній…»

  • Чому цитата обірвана? (Йому не вистачило дошки, бо він узяв завеликі літери).

  • Яка символічна роль обірваної цитати й назви твору?( вона схожа на обірване, скалічене життя людини).

  • Настав час зясувати значення ключової фрази в тексті. Якого походження незакінчена цитата в назві оповідання?

Повідомлення істориків. « Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» - це початок двовірша про битву спартанських воїнів під Фермопілами, написаного давньогрецьким поетом Симонідом Кеосським (5 ст. до н.е.) 300 спартанців, очолювані царем Леонідом, загинули 480 р. до Р.Х., захищаючи Батьківщину від численної армії персів. « Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ти бачив. Тут ми всі полягли,бо так звелів нам закон» ,- ці рядки були добре відомі в Німеччині завдяки перекладу Фрідріха Шиллера.

Учитель. Німецька імперія ототожнювала себе з гармонійно організованою Спартою (це підтверджує античний реквізит у гімназії). А що ви знаєте про спартанців? (Про мужність і витримку спартанців складали легенди. Воїни- патріоти демонстрували не тільки фізичну загартованість, а й високий рівень духовності. Вони щомиті були готові стати на захист рідної землі).

Учитель. Німеччина ж, сповідуючи теорію расизму й культ насильства, готувала у своїх школах не захисників- патріотів, а солдатів- завойовників, грабіжників, « гарматне м'ясо», щоб здійснити свої антигуманні наміри й заволодіти світом.

Недописана на дошці фраза як символ легендарної героїки Спарти не стосувалася системи виховання в тогочасній Німеччині, а навпаки протистояла їй. Фашисти по- фарисейськи прагнули ототожнити себе зі спартанцями, вбиваючи в голови молоді думки про справедливі війни й героїчну смерть.

  • Як ви думаєте, до якої складової сюжету можна віднести епізод твору, де зустрічається ця незакінчена фраза? (кульмінація).

  • Чи є ще обірвані фрази в тексті? ( Солдат роздумує над тим, що «у шкільному календарі проти його прізвища буде написано: « Пішов зі школи на фронт і поліг за…» Але він не знає, за що. Проте йому точно відомо, що не за те, про що тут, у гімназії, тлумачили протягом навчання).

  • Отже, що зрозумів герой?( Що його обдурили та використали).

  • Як ви думаєте, що може допомогти герою жити далі?( віра).

  • Які асоціації виникають у вас із цим зображенням? (Асоціативний кущ: хрест- любов, віра, смерть, покаяння, самопожертва, Голгофа, всепрощення, Добро, Бог, Ісус).

  • Як хрест пов'язаний з твором? (над дверима зали для малювання висів колись хрест, тоді ще гімназія звалася школою Святого Хоми. Хрест вони потім зняли, але на стіні лишився темно- жовтий слід від нього. І скільки вони не зафарбовували той слід, навіть перефарбували всю стіну, а слід залишився).

Учитель. Коли нацисти прийшли до влади, то зробили державною ідеологією фашизм. Основний акцент зробили на руйнації віри народу.Вони засновують класичну німецьку гімназію- розсадник ідей фашизму- у приміщенні школи Святого Хоми. І ось місце, яке було оплотом віри, перетворилося на механізм для виготовлення машин для вбивства. Але хрест- символ віри, слід від нього не можна зафарбувати, його, як і віру, не можна знищити. Він змінює колір, але виділяється ще виразніше. Чому? (Бо в години лихоліття і випробувань віра залишається єдиною опорою людини, єдиним засобом для збереження людяності).

Учитель. А тепер подивіться уважно на ці сходинки. Це сходинки, якими санітари несли нашого героя до операційної, це врешті- решт сходинки його життя. Що розділило минуле й сучасність у долі героя? (Війна). Використовуючи кольорові асоціації, пригадайте, що ви знаєте про минуле героя? ( мирне життя, класична освіта, плани на майбутнє, родина).

Яке слово вміщує дійсність героя? Як він емоційно виражає своє ставлення до того, що з ним відбувається?(Крик- біль фізичний і душевний, кров, каліцтво, бачить, та не впізнає, не може ворухнути руками. Білий колір не називається, але є дуже відчутним- це колір молока, дитинства, мами, захищеності).

Яким ви бачите майбутнє героя? Що в ньому буде?( Страх, відчай, зневіра, надія, любов).

Куди ведуть сходинки, які ви бачите? (Наверх).

А куди направлені сходинки життя нашого героя за тими значеннями й кольорами, які ви позначили?( Більшість донизу). Тож війна- це яке явище? Воно направлене на зростання, вдосконалення людини?( отже, війна направлена проти людини, це антигуманне явище).

5. Повернемося до «Лінії 0- 10». Чи потрібно в наш час говорити, дивитися й знати про ті страшні часи? У кого змінилася думка, покажіть це на нашій лінії.

6. Отже, проаналізуємо нашу роботу на двох етапах уроку. Продовжіть незакінчені речення.

Під час уроку я…(здобув знання; працював; дізнався; був дуже активним, і це мені сподобалося; почув, що…; подивився іншими очима на нацистів).

На уроці мене зацікавило…

Я вражений…

7. Самооцінювання. А тепер оцініть свою роботу на цих етапах, скориставшись листками само оцінювання.

8. Складання сенкану.Пригадайте, як складається сенкан.(Алгоритм складання для вас на дошці.)

1варіант складе сенкан до слова «війна»

2 варіант- до слова « мир»

Війна

Страшна,немилосердна

Руйнує, калічить, убиває

Безжально спотворює душі людей

Катастрофа( зло).

Мир

Яскравий, спокійний

Надихає, будує, любить

Дарує тепло всім навколо

Щастя( добро).

Зробіть висновок про смислове й емоційне наповнення слів у сенканах (до слова «війна» слова страшні, а кольори темні, а мир- слова світлі, позитивні, кольори яскраві, сповнені життєвої енергії).

9.Заключне слово вчителя.Отже, невелике оповідання Г. Белля пронизане антивоєнним пафосом, до того ж ідеться про заперечення не тільки фашизму, а й будь- якої війни. Війна, про яку пише Белль, відкрила ще одну сторінку життя цілого покоління. Безіменний герой оповідання- жертва цієї війни. Автор не розповідає про військові подвиги юного солдата, можливо, йому так і не довелося взяти зброю до рук. Але він ніколи не зможе дописати фразу до кінця.

Чому? (Адже він позбавлений обох рук).

- А у ваших підручниках про це сказано? ( Ні).

- Чому автори підручника опустили місце, у якому сказано, як герой побачив, що в нього немає обох рук і правої ноги? (Напевно, вони хотіли уберегти нас від переживань і справжньої суті війни, не травмувати нашу психіку).

- А чи дійсно потрібно оберігати вас від такої правди? ( Ми повинні знати правду, щоб усіма силами берегти мир на землі).

Учитель. Війна не питає в людей про їхні наміри на майбутнє, вона їх просто знищує. Не розбираючи націй, країн, континентів, вона криваво й грізно ламає долі людей. Як і герой оповідання Г. Белля, вони стають її жертвами.

Послухайте вірш з книжки «Пам'ять», яка була укладена до 60-ліття Перемоги, авторами якої є учні та вчителі нашої школи. Наш випускник Сніжков Анатолій, « Пробач мені,

мій рідний краю…»

Пробач мені, мій рідний краю,

Нема вже сил, тебе я покидаю.

Останній подих, як легке зітхання.

Життя пройшло, але не знаю,

За що я чорний хрест у грудях маю?

Чому, немов кривава пляма, я всихаю?

Де квіти, почесті, рідня моя?

За що ж боровся? І що маю?

Лиш чорний ворон хай згадає

Про сірий камінь десь посеред гаю…

Що спільного між цим віршем і оповіданням Г. Белля? (Доля ліричного героя вірша дуже схожа на долю молодого солдата).

Проблемне запитання.

А чи актуальне це оповідання сьогодні?Чи є війни або загроза війни десь на нашій планеті сьогодні? (В Афганістані, загроза війни в Північній Кореї, Ізраїлі, Палестині).

Запамятайте на все життя, що на війні немає переможців і переможених. Є скалічені тіла, знівечені душі й поламані долі. Отже, ви повинні знати й пам’ятати, що насправді несе війна, і робити все, щоб зберегти мир на землі, бо саме ви майбутні захисники миру!

Учень.

Ми за те, щоб мир був на землі,

Щоб війни не знати нам ніколи.

Хай літають в небі журавлі,

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх людей на цілім світі!