Свято « Хліб – усьому голова» Мета. Збагатити знання дітей про вирощування та використання хліба, про шлях від зернини –до хліба, про народні звичаї пов’язані з ним, вчити цінувати працю людей, виховувати бережливе ставлення до хліба, прививати любов і повагу до людей, які його вирощували.
( Святково прикрашений зал. На вишитому рушникові хліб, вироби з борошна, стоїть сніп, обв’язаний червоною стрічкою)
Ми хлібом – сіллю друзів зустрічаєм.
Хай в світі буде більше в нас братів,
Хай в кожній хаті будуть короваї,
Щоб люд ніколи хліба не просив!
Учитель. Люди сіють хліб. Щедро оспівана ця праця людська. Зерно для людини і досі залишається земним дивом. Воно безсмертне. Кинуте в землю, стає колоском. Наливається соками землі й сонця. Красується. Радує урожаєм.
Колосок, колосок, золотистий бочок,
Колосок достигав, зерна в росах купав,
На вітрах їх сушив,в промінцях золотив.
Як змололи ми їх, вийшов борошна міх.
Так уже на світі водиться – що не їж,
А хліба хочеться.
Осінь брала відра золоті,
Пшениці озимі поливала,
Потім сіла при людській путі
І зернята дітям роздавала,
Не прості зернята – золоті. (П.Воронько)
Певне, чули ви, малята,
Вже не раз такі слова:
«Хліб потрібно шанувати!
Хліб – усьому голова». (М.Познанська)
У пшеничній зернині
Більше як сто казок, -
У пшеничній зернині
Схований колосок.
А в тім колосу – півжменізерна.
А з того зерна колоски довженні
Знову добуде сила земна.
А з тих колосків - решето зерен,
А з решета зерна – зерен мішок.
А далі, а далі світясен і зелен,
Вінком обів’ють золоті колоски.
І хліб наш, і хлібом осяяна пісня,
І місто, й веселка нового моста,
І все те, що є і що буде опісля,
В зернині було, із зернини вироста. ( Д. Павличко)
Учитель. Довгий і нелегкий шлях від пшеничного колоска до смачного короваю.
Ще з давніх – давен наші земляки знають ціну хліба. Він ніколи не доставався легко. Шматок хліба для бідної людини був дорогоцінним скарбом. Різали хлібину ниткою, щоб не кришилась. Недаремно кажуть: « Найсмачніший хліб від свого мозоля».
Чи знаєте ви, як пахне хліб? Давайте заплющимо очі і відчуємо цей запах. (Висловлювання дітей: пахне духмяним полем, теплим літом, крапельками роси, натрудженими руками, працею хлібороба, колосками, радістю, щастям)
А зараз ми вам розкажемо про довгий шлях зернини від хліборобської ниви до нашого столу.
Пограємо в гру « А що було далі?»
Гру розпочинаю я.
Для того, щоб виростити добрий урожай, спочатку слід підготувати поле до засіву, а що потім?
Передаю м’яча.
Зорати поле.
Удобрити ґрунт.
Посіяти зерно.
Доглядати.
Знешкоджувати бур’ян.
Додавати добрива.
У жнива змолотити колосся.
Завезти на елеватор.
Змолотити у млині.
Завезти борошно до хлібозаводу.
Пекарні випікають хліб.
Свіжий хліб потрапляє до магазинів.
Як на ниви завернула весна –
Залунала там веснянка голосна.
( На сцену вибігають хлопчики та дівчатка, стають в коло та виконують пісню «Веснянка»).
Ой ти, весно славна,
Господине красна!
Ниви урожайні виорано вчасно.
Аж до виднокраю сіяли пшеницю –
Золотом врожаю хай заколоситься.
( Поки лине «Веснянка», дівчинка – Весна виводить хлоп’ят – хліборобів.Спочатку хлоп’ята йдуть за Весною самі, а потім виводять дівчаток у жовтих шапочках. Це – зернятка.)
Бризнув дощик на поля
( З’являється хлопчик – дощик)
Дощик.Наче пух м’яка земля, Всюди краплі золоті.
Дівчинка – зернятко.
То не краплі, то зерно –
Зійде зелено воно.
Не лінуйся, поливай –
Буде гарний урожай.
(Дощик пробігає між рядами дівчаток, змінює їхні жовті шапочки на зелені).
Вимчав вітер на лани.
Вітер.
Не стрічав я дивини!
Що за трави тут рясні
Заступили путь мені?
Дівчинка – зернятко.
Незвичайні травиці,
То квітують пшениці.
Не лінуйся, повівай,
Колосочки запиляй.
Сонечко.
Звідкіля оця краса?
Плещуть хвилі серед нив.
Хто тут промені розлив?
І колосся до землі
Похилилось до стерні.
Дівчинка – зернятко.
Не лінуйся, пригрівай,
Дозрівати помагай.
Вже пшениця на порі.
Вийшли в поле жниварі.
(З’являються хлопчики – хлібороби)
1 –й хлопчик.
Веселими загравами
На світ благословляється,
Зеленими прибоями
Пшениця коливається.
Радій, о земле золота,
Хай хліб благословляється.
2 – й хлопчик.
Рясен дощику, не лий,
Не змочи врожай новий,
Буйний вітре, не гуляй,
Колосочків не ламай!
Лан ми пройдем з краю в край,
Зберемо рясний врожай.
З колосків зів’єм вінок,
Всіх покличем у танок.
( Пісня – танець «Вийшли в поле косарі»)
Коровай під сонцем ріс.
Пахне сонечком він красним,
Пахне полем, колосками
Цей хороший коровай.
У стінах храмів і колиб
Сіяє нам святково,
Як сонце, випечений хліб
І виплекане слово.
І люблять люди з давнини,
Як сонце незагасне,
І свій духмяний хліб ясний,
І рідне слово красне.
Бо як запахне людям хліб,
їм тихо дзвонитьколос,
і золотом сіяє сніп
під жайворонка голос.
І, мабуть, тому кожну мить
Бешкетнику – харцизі
Їх слово батьківське звучить
Як заповідь у книзі.
Цей сплав чудесний, золотий
З яристих зерен літер:
«Не кидай хліба, він – святий,
Не кидай слів на вітер!»
Цього нікому забувать не можна:
Без хліба в нас достатку не було б.
Тому і цінна хлібна крихта кожна,
Завжди в пошані хліб і хлібороб!
Вірш М.Познанської «Хлібороби».
Честь і шана хліборобам,
А живуть вони в селі.
Хлібороби хліб нам роблять,
Знайте й ви про це, малі.
В пору зимню, в час осінній,
Навесні – в гарячий час
Косять, жнуть вони і сіють,
Орють лан – у котрий раз!
А їсте ви паляницю.
Калачі смачні їсте, -
Не забудьте уклониться
Хліборобові за те!
(Уклоняється в пояс ).
Український народний танок.
Учитель.
Хліб! Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Хліб, народжений працею, зарум’янений, пахучий, вірний наш годувальник. Споконвіку називали хліб святим. Ще з давніх – давен люди складали на честь хліба радісні пісні, де з любов’ю говорилось про святість хлібу, про його велич.
« Пісня про хліб»
Учитель.
А скільки склав народ прислів’їв про хліб, щоб пам’ятали люди, який він важливий у житті! Давайте пригадаємо деякі з них.
Паляниця – хлібова сестриця.
Земля - матінка, а хліб – батечко.
Пшениця колоситься – життя веселиться.
Хочеш їсти на печі – не сиди на печі.
Хліб – батько, вода – мати.
Без хліба – суха бесіда.
Риба - вода, ягода – трава, а хліб – усьому голова.
Навесні посію зерна в полі чистім,
Хай над нами світить сонце променисте.
На веселім вітрі зашумить колосся,
Стане золотою урожайна осінь.
А коли помелють, борошном назветься,
На заводі пекар хліб спече з любов’ю.
Скаже: «Любі діти, їжте на здоров’я».
На нивах широких
Достигли хліба.
Над жовтими хвилями –
Даль голуба.
По хвилях колосся
Ген – ген на просторі
Пливуть степові кораблі,
Як у морі….
Дзвіночками жайвір
Розгойдує вись:
Тут косами люди
Косили колись,
Серпами стинали
Пшеничне стебло…
Не знає Іванко,
Як важко було.
Сидить на комбайні
Із татком синок,
Тримає в руці
Золотий колосок.
Від захвату обертом
Йде голова:
Найкраща пора –
Це, звичайно, жнива!
Радіє малий,
Що і він капітан,
Що морем навколо
Розкинувся лан…
Насняться хлопчині
Вночі кораблі,
Що в космос пливуть
У безмежній імлі.
А він за штурвалом –
В полоні зірок -
Тримає на пам’ять
В руці колосок! (В.Лучук)
Учитель. Одного разу я підслухала розмову бублика і паляниці. Про що вони говорили? Я думаю, що вам буде цікаво дізнатися.
Автор.
Бублик житній паляниці
Говорив хвастливо:
Бублик.
Ти засмагла, чорнолиця –
Зовсім не вродлива.
Я ж біленький, солоденький,
Вигнутий красиво,
У малечі викликаю
Посмішку щасливу.
Автор.
І сказала хвастунові
Паляниця свіжа.
Паляниця.
Ти для діток подарунок,
Я – буденна їжа.
Я до кожної родини
Йду щодня до хати.
Ти, як гість, у дім приходиш,
Я ж – як рідна мати. (П. Воронько)
День починається
З цієї хлібини…
В ній – наш достаток,
Могутність країни,
Наших морів
Не стривожена синь,
Шлях до зірок
У космічну глибінь.
Кажуть в народі
Правди слова:
«Хліб – годувальник –
Всьому голова!»
( Л.Компанієць)
Хліб! У пошані до нього
Схилимо низько чоло! (Поклін)
Хліб! Це святіше святого –
Сонце, життя і тепло.
Хліб! Він у кожному домі.
Хліб на гостиннім столі.
Знають дорослі, знають малі:
Без хліба не буде життя на землі.
Куди б ти не потрапив,
Куди б ти не пішов –
Усюди би повагу до хліба ти знайшов!
Пахучий хліб, духмяний хліб
У будень і на свято.
Учись, дитино, весь свій вік
Святий хліб шанувати.
Хліб усьому голова,
Так в народі кажуть,
Хліб – це мир, любов, життя,
Хліб – це наша радість.
Мама зранку подає
Молочка поживного
І смачний окраєць хліба,
Теплого, пшеничного.
Хліб - багатство найцінніше,
Гість жаданий в хаті
З тих часів, коли навчились
Його виробляти.
Йшли роки, мінялись моди,
Цінності губились.
Тільки ХЛІБ – незгубна цінність,
В ньому наша сила.
ХЛІБ – усьому голова,
ХЛІБ – як сонце, кажуть,
ХЛІБ – це спокій, мир, життя,
ХЛІБ – це справжня радість.
Учитель. Слава хлібу і рукам, що його вирощували!
Всі (разом) Слава! Слава! Слава!
Пісня « Щоб ви і ми щасливі були»
Література
В.І.Куріпта « Сценарії позакласних заходів для 1 – 4 класів»
Газета «Розкажіть онуку» - 2003, 2004 рік.
Журнал «Початкове навчання та виховання» 2005, 2006,2008р.
Вірші В.Лучука, П.Воронька, М.Познанської, Л.Компанієць,Д.Павличка.
«Вчимося співати», 1 – 4 класи.
Л.Ф.Вулвуд «Відкрий духовні острови»
«Благослови, мати» - Київ «Освіта»1995
О.С.Смоляк «Українське народознавство»1995
Газета «Розкажіть онуку» 2003 – 2007р.
Журнал « Початкове навчання та виховання» 2006 -2009р.
Л.В.Понаморанко «Екологічне виховання молодших школярів»
Сценарії свят в початковій школі – Х. «Торсінг» ,2005
Святкуємо разом! – Х. «Основа»2009
К.А.Блажко «Практика виховання у початковій школі»
Підручник Н.С.Іватьо «Дивосвіт» 3(2)
Краснополянська ЗОШ 1 – 3 ступенів
Свято «Хліб – усьому голова»
Розробка виховного заходу
Учителя 1 категорії
Краснополянської
ЗОШ 1 – 3 ступенів
Катела Алли Миколаївни
3 973
14 637 
