Донеччино моя,
моя ти Батьківщино!
Україна—мов коштовне намисто, перлини якого по є днує наша родюча земля, загальна історія та унікальна культура. Але кожна з перлин має своє неповторне, притаманне тільки їй забарвлення. ДОНЕЧЧИНА—одна з найяскравіших перлин у цьому намисті.
Донбас—земля невичерпних природних багатств—завжди був місцем , де народжувалися не тільки герої звитяжної праці, а, перш за все, богатирі духу, щедрі серцем і всебічно обдаровані. І цей урок—розповідь про край людей мужніх, сильних і широких талантом, людей, Розумом і трудом яких все це досягнуто—яскраве тому підтвердження.
Урок – розповідь
“ Донеччино моя,
моя ти
Батьківщино!
Мета: Формувати в учнів розуміння рідного краю, утверджувати думку, що духовна краса людини в її діяннях; виховувати патріотичні почуття;удосконалювати навички виразного читання.
Вчитель: Кононенко Тетяна Петрівна
Так народжувався Донбас
Народжувався Донбас, незаперечно, завдяки силі розуму тутешніх людей.
Людей різних націй і народностей, яких єднало
бажання заселити дикий степ після вікових кочівель уже у другій половині тисячоліття нашої ери.
Приїздили і приходили вони з усіх усюдів.
Земля донецька переважно була под і лена між Самарською і Кальміуською планками. Козачі волості Кальміуської паланки розкинулися між річками Вовчою, Кальміусом і Азовським морем. Козаки на своїх землях Мали право, крім обов’язку вести охорону краю і відбивати набіги татар, полювати, ловити рибу, розводити худобу і косити траву на сіно, використовувати ліс як будівельний матеріал і землю під сівбу всякої пашниці, добувати і варити сіль. Але солеваріння вимагало надто багато дров, деревного вугілля. Навколо промислів суцільно вирубувалися ліси. Ціна лісу впливала на ціну солі. Тоді азовський губернатор, наказав: випалювання солі припинити і лісів не спустошувати. Керуючи Бахмутськими соляними промислами Микита Вепрейський і Семен Чириков почали пошуки кам ’ яного вугілля, про яке йшла мова поміж селян, як про горюче каміння Знайдені в надрах нашого краю багаті поклади вугілля вплинули на подальший розвиток краю, на його долю. Вугілля в Донеччині розпочали видобувати на Щербинських рудниках у 1803—1806 роках.
Донеччино моя… Земля моїх батьків, наша отчина, на поверхні своїй і в надрах ти зберігаєш сліди минувшини—велично—скорботні кургани, залишені нам на пам’ять - згадку цілим народам, скам'янілі дерева свідки твоєї розкоші і лиха, кам'яні баби, які у своєму задумливому мовчанні силкуються про щось розповісти.
Помогут прикоснуться к мигу
скупые надписи камней:
читайте каменную книгу—
она обычных тяжелей!
Николай Зайцев
Які там милі
срібні ріки,
А далі сині, як у сні.
Ні, без Донеччини навіки
Зів ’ яли б всі мої пісні.
Володимир Сосюра
Одцвітає над землею дивная краса, Кришталевими зірками світиться роса. Богдан Слющинський
И такая в небе синь
над землей донбасской—
руки крильями роскинь
и—лети, как в сказке.
Виктор Шутов
Краси такої не зустріть ніде...
Сьогодення Донеччини
Стареют и дома, и люди,
Сгорая падает звезда.
Суда в штормах ржавеют лютых,
Но не стареют города.
Николай Рыбалко
Немов душею п ’ ю твого труда весну я
У радості степів, у гомоні дібров.
І музику гудків твоїх я знову чую,
Донеччино моя, життя мого любов!
Володимир Сосюра
Слава і гордість Донбасу
Легкий, стр імкий,
рвучкий, стрибучий..
“ Та це ж фантастика!” - кричу.
На сцені Писарєв летючий—
Він танцем править досхочу.
А.Кравчук
Донеччино моя… Ти багата і щедра не тільки на мужніх шахтарів, металургів, залізничників і хліборобів. До найвіддаленіших куточків земної кулі донесли славу про тебе і наші провідні митці
Гордість Донеччини
Чемпіон світу з шахів
Руслан Пономарьов.
Олексій Трофімов: є чемпіонський пояс
Скарбниця знань – обласна наукова бібліотека ім. Крупської
Донецький академічний український музично – драматичний театр
На духовній висоті
Каплиця в ім ’ я Великомучениці Варвари
И тогда – народ не падал на колени, и тогда – народ свои расправил плечи – загудел, запел, заплакал, засмеялся, зазвонил оживший колокол над миром.
Пам’ ять серця жива!!!