Здоров’язберігаючі технології на уроках зарубіжної літератури З досвіду роботи вчителя Щербань Н.М.

Міністерство освіти та науки України

Відділ освіти Мангушської райдержадміністрації

Портовська ЗОШ I-III ступенів

Здоров’язберігаючі технології

на уроках зарубіжної літератури

З досвіду роботи вчителя Щербань Н.М.

Портовська загальноосвітня школа

2017 рік

Увага до здоров'я школярів зросла. На стан здоров'я учнів впливає наступне : зростання навчального навантаження, часу діти все більше проводять за переглядом фільмів, за комп'ютерними іграми.Це призводить до гіподинамії,порушення постави , зору. Завдання ж школи - зберегти, зміцнити здоров'я учнів, сформувати в них відповідальне ставлення до власного здоров'я.Здоров'язберігання починається з грамотно складеного розкладу уроків, з використання вчителями на уроках та на перервах рухової активності, нейтралізації стресів, організації гарячого харчування, зв'язок навчального матеріалу з життям, озброєння учнів валеологічними та екологічними знаннями.Ефективність позитивного впливу на здоров'я школярів досягається системною роботою за всіма напрямками.лПрактика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов'язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичної діяльності учнів, що сприятиме оволодінню дітьми необхідними здоров'язберігаючими вміннями і навичками.Діяльність учителя щоурочно повинна бути орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров'я, поглиблення знань , умінь та навичок, пов'язаних з усіма складовими здоров'я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я. Реалізація фізичної складової здійснюється через: ¦ ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи

(оздоровчу рухливу діяльність);

¦ контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання,

ходіння тощо;

¦ використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;

¦ виконання дихальних вправ;

¦ виконання гімнастики для очей

¦ навчання використанню народних засобів оздоровлення та профілактики

захворювань;

¦ знання свого особистого рівня здоров’я;

¦ навчання правильному та регулярному чищенню зубів;

¦ навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці,

відпочинку;

¦ навчання культурі споживання їжі.

Реалізація соціальної складової здійснюється через:

¦ використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу;

¦ створення умов для самовираження учнів;

¦ стимулювання аргументації відповідей;

¦ заохочування ініціативи учнів;

¦ розвиток інтуїції, творчої уяви учнів;

¦ зосередження уваги на якості мовлення;

¦ демонстрація правильного мовлення;

¦ закінчення уроку повинно бути своєчасним;

¦ використання на уроці засобів:

- диференційованого навчання

- проблемного навчання

- діалогового навчання

- рефлексивного навчання

- колективної розумової діяльності ;

¦ використання зв’язків з іншими предметами;

¦ використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності;

¦ використання дидактичного матеріалу;

¦ надання різнорівневих домашніх завдань;

¦ ініціація різноманітних видів діяльності;

¦ здійснення взаємоконтролю;

¦ навчання дотриманню правил спілкування в класі, в громадських місцях,

їдальні, громадському транспорті;

¦ навчання вмінню уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Стій!

Подумай! Прийми рішення!»;

¦ навчання гуманному ставленню до людей з фізичними вадами.

Реалізація психічної складової здійснюється через:

¦ створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

¦ дотримання позитивного мислення;

¦ демонстрацію ненасильницьких засобів навчання;

¦ навчання вмінню керувати своїми емоціями, почуттями;

¦ навчання підтриманню в собі впевненості у своїх можливостях, задатків;

¦ здійснення самооцінки, самоконтролю;

¦ здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;

¦ навчання вмінню відмовлятися від пропозицій, які шкідливі для здоров’я;

¦ навчання вмінню приймати самостійно рішення в різних ситуаціях;

¦ навчання підтримувати дружні стосунки з усіма учнями класу;

¦ музикотерапію;

¦ кольоротерапію.

Реалізація духовної складової здійснюється через:

¦ навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів школи,

до дорослих;

¦ навчання відповідальності за власні дії та вчинки;

¦ вироблення навичок самообслуговування;

¦ навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;

¦ навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі,

мистецтві, літературі;

¦ навчання вмінню розрізняти зло і добро, духовне і бездуховне, долати

прояви зла в собі;

¦ навчання усвідомленню життєвих цінностей.

Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя, по-перше, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Здоров'язберігаючі технології передбачають : зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків.У учнів розвинута інтуїтивна здатність чути емоційний стан учителя, а тому з перших хвилин уроку треба створити середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування . Слід пам’ятати, що психологічний стан і психологічне здоров’я учнів впливає і на фізичне здоров’я .Велике значення для попередження втоми є чітка організація навчальної праці. На уроках, де більша частина навчальної діяльністі пов’язана з класною дошкою, дуже важливо, щоб до початку уроку було зроблено необхідні записи на дошці: завдання для усного рахунку, опитування, можливо, план роботи на уроці. Можна зразу вказати в залежності від ступеня складності завдання якому рівню відповідає його виконання. Знаючи весь план уроку, які знання, вміння, навички необхідно набути , який обсяг роботи виконати, учень може обрати ступінь складності завдання, розподілити свою роботу на свій погляд, що формує учня як суб’єкта навчальної діяльності.Під час вивчення нового матеріалу добре ,коли весь матеріал уроку записаний на дошці або на плакаті й при підведенні підсумків уроку є можливість охопити ще раз поглядом виведені формули, співвідношення, графіки тощо.Антистресовим моментом на уроці є стимулювання учнів до різноманітних способів ров’язання, не боячись помилитися, отримати неправильну відповідь.Ставлення учнів до свого здоров'я, за думкою більшості спеціалістів, є основою здоров'язбереження, так як через мотивацію цього ставлення можна здійснити ціннісне - орієнтовану діяльність дітей та підлітків по збереженню та зміцненню власного здоров'я. У зв'язку з цим пропаганда здорового способу життя через валеологічне та екологічне виховання засобами уроків є складовою у розв'язанні проблеми здоров'язбереження.

Здоров’язберігаючі технології:

1) ароматерапія;

2) заняття на свіжому повітрі;

3) цікаві перерви;

4)музичний супровід уроку;

5)ігри та ігрова терапія;

6)казкотерапія.

Починаємо робочий день з зарядки…

Самий найкращий спосіб розпочати учбовий день із… ранкової гімнастики. Вона може бути представлена, як фізкультурною паузою, або дихальною гімнастикою, або у вигляді сміхотерапії.

Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі фізичні вправи для осанки, вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор.

Пальчикова гімнастика

Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів. У роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини.

Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен з пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку.

Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки.

Народна мудрість здавна зберігає знання про доцільність використання ігор з пальчиками. "Пальчикові" ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиківУ вихованні вищих моральних почуттів велике значення має механізм "вживання в образ. Це, з одного боку, можливість побути в ролі тих істот, що лякають дитину, а також тих людей, з якими він спілкується. Таким чином дитина відходить від егоцентричної позиції у сприйманні ситуації. З іншого боку, виконуючи роль позитивного героя, який не злякався, виявив турботу, надав допомогу іншим, учень одержує позитивний зворотний зв’язок: його хвалять, ним пишаються. Переживання радості з приводу того, "який я хороший ”, "як я добре вчинив ”, змінює самооцінку і значно краще впливає на його поведінку, ніж докори і повчання.Казки та казкотерапіяНа слово «казкотерапія» люди реагують по різному. Часто її сприймають як дитячу терапію зовсім не корисну для дорослих, але це не так. Для кожного віку існують свої казки, а ця техніка має майже необмежені можливості.Для казкотерапії казки підбираються різні: народні, авторські, сучасні, спеціальної розробки, психокорекційні, притчі, міфи, легенди, філософськи казки та багато інших. Можливий варіант – придумати казку самостійно, або колективно разом із дітьми.Казкотерапія – це психотерапія, вже існуючими казками та фантастичними героями. Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» - через казки. Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати усобі корисні риси та звички.Загальна ідея цього прийому полягає в тому, що дитина бачить себе на місті головного героя, живе разом із ним, вчиться на його помилках. Тобто людина з раннього віку за допомогою казок навчається примиряти на себе різні ролі: поганих та добрих героїв, творців та знищувачів, бідняків та багачів.