І. П. Котляревський. Творчість письменника – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Поема «Енеїда». Історія написання твору.

Тема: І. П. Котляревський. Творчість письменника – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Поема «Енеїда». Історія написання твору.

Мета: формувати ключові та предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній: ознайомити дев’ятикласників із біографією зачинателя нової української літератури; розвивати навички виразного читання поеми; уміння визначати жанрові ознаки твору; удосконалювати навички роботи в групах, володіння різними соціальними ролями; виховувати любов до читання художніх творів; розвивати естетичний смак, світогляд; Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових умінь і навичок.

Обладнання: портрет І. П. Котляревського, видання його творів, ілюстративний матеріал до них, комп’ютерна презентація, словник літературознавчих термінів, мультфільм за змістом «Енеїди» (режисер-постановщик В. Дахно, кіностудія «Укранімафільм» 1991 р.).

Перебіг уроку

І. Мотиваційно-організаційний момент.

Вступне слово вчителя.

Хто не знає Івана Петровича Котляревського? Хто разом із ним не реготав досхочу, не піднімався в синє, як океан, піднебесся на широких і могутніх крилах його чарівно дивних пісень? Хто не журився, не плакав, не радів за його героїв?!

І. П. Котляревський – велике серце України, піснетворець, добрий і мудрий пророк, великий правдолюб, який у свої твори перелив гарячу синівську любов до рідного народу, його героїчної історії, пісень і дум.

«Тож невже може загинути ця сонячна поезія?» - запитує нібито у сучасників Котляревський. І немов у відповідь зазвучали слова геніального Кобзаря: «Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…».

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Робота з епіграфом

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

Т. Г. Шевченко

Проблемне запитання: «У чому невмирущість творів І. П. Котляревського?»

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

Учитель.

Саме Шевченко назвав Котляревського «батьком». Скажіть, будь ласка, чому? (Діти висловлюють свої міркування).

Бесіда: - Де народився І. П. Котляревський? (Народився 9 вересня 1769 року в Полтаві в колишній козацькій родині).

- З якого роду походив? (Дворянського. Соціальний стан підтверджено наявністю в родини землі та кріпаків. Дід був дияконом соборної церкви, батько – канцеляристом міського магістрату).

- Яку освіту здобув? (Початкову освіту здобував дома, пізніше навчався у дяка в приходській школі. Сам Котляревський згадував: «Навчання було важким, бо вчили по-церковнослов’янськи, а кожної суботи дошкульно били. Єдина відрада – читання книжок і слухання кобзарів край битого шляху». З 1780 року почав учитися в Катеринославській духовній семінарії в Полтаві, де більшу частину часу учні проводили у вивченні класичних поетів: Горація, Овідія, Вергілія, перекладали. Тут вивчали французьку та німецьку мови. Котляревського називали Римачем за мистецтво добирати рими. У 1788 році його і ще чотирьох учнів було відібрано для продовження освіти в Олександро-Невській семінарії в Петербурзі. Саме тут почав писати перші вірші, тут захопила семінариста «Енеїда» Вергілія).

- Де Іван Петрович черпав знання про народ, його духовну культуру? (З 1789 року працює канцеляристом, пізніше учителює. Як зазначає Стеблін-Камінський: «У цей період Котляревський бував на зібраннях та іграх народних, брав сам у них участь, переодягаючись, пильно вслухаючись в народну розмову, записував пісні й слова, вивчав мову, ніби готуючи себе до майбутньої праці… з цієї практичної школи виніс він глибоке знання побуту).

- Які факти з біографії свідчать, що його життя було насиченим важливими подіями? (Коли розпочалася російсько-турецька війна, у ній взяв участь і Сіверський полк, у якому ад’ютантом був Котляревський. Тут він відзначився тонкими дипломатичними здібностями, вів переговори з буджацькими татарами. За успішне завершення переговорів був нагороджений орденом Анни ІІІ ступеня. Коли його послали в Задунайську Січ, козацтво приймало з великою пошаною. Переправляючи Котляревського через Дунай, деякі впізнали автора, запитавши: «Чи не той Котляревський, що скомпонував «Енеїду»? Почувши відповідь, цілували руки й ноги, запрошували до себе за старшого).

- Що вас найбільше вразило в життєписі автора? (Факт із біографії, коли розпочалася війна з французами (1812р.), Котляревський за 17 днів зібрав велике військо з козаків, обмундирувавши і взувши його, і сформував П’ятий козацький кінний полк. За це був нагороджений пам’ятною медаллю, підвищено у званні й дано чин майора, призначено пенсію 500 крб.).

- Як ставилися сучасники до Котляревського, коли вийшли його твори? (Читали й слухали його твори з великим захопленням).

Учні відповідають на запитання, працюючи з планом уроку.

1.Опис портрета.

Розповідь учнів.

Зовнішність мав звичайну. Сучасники відзначали, що не вважався вродливим, але був енергійним і приємним. Мав виразну оригінальну усмішку. Волосся чорне, як смола, зуби білі, ніс римський, з горбинкою. Молодість наче надовго затрималась у його тілі, бо гарно виглядав і в літах. На зріст був високий, ставний. Погляд проникливий. Одяг носив звичайний, але чистий, завжди добре випрасуваний, чорний сюртук, іноді фрак, майже завжди білу краватку, штани з червоними лампасами, трикутний чорний капелюх. З людьми був дуже простий, любив козацькі звичаї. Варто згадати випадок із життя Котляревського: до нього віталися: «Здоров був, Іване Петровичу!», а він відповідав: «Здоровенькі були, добродію куме!». Часто ходив у церкву, вважався зразковим християнином. Допомагав людям. Мова злегка відтінена малоросійським наріччям, але жвава, захоплююча й плавна.

2.Цікаві події. Бесіда:

- Яке відношення мав до Масонської ложі? Що це за ложа? (1818 року у Полтаві була створена «Любов до істини», проіснувала один рік. Котляревський - прогресивний діяч, був обраний членом цього Товариства).

- Хто Котляревського назвав «першим Бояном нової української літератури»? (І. Я. Франко, вірш «Котляревський»).

- У якому із вивчених творів ми вже розглядали образ Бояна? («Слово про похід Ігоря»).

- Куди увійшли всі твори Котляревського? (Золотий фонд української класичної літератури).

- У бібліотеці якого імператора було знайдено «Енеїду» Котляревського? (Наполеона, французького імператора).

- Хто з російських царів називав «Енеїду» Котляревського «умной шалостью», а не сміхом на руїнах Запорозької Січі? (Микола І).

- Яке відношення до Котляревського мав Рєпнін? (Переманював до Полтави багатьох артистів, серед яких був і М. Щепкін. До Рєпніна пізніше долучився і Котляревський, щоб викупити у графині Волькенштейн актора).

3.Історія написання поеми «Енеїда». Жанр. Тема. Релакс (Перегляд окремих епізодів мультфільму (1991 р. на кіностудії «Укранімафільм» за мотивами «Енеїди» Котляревського було створено однойменний мультфільм, режисер-постановщик В. Дахно. Обговорення).

- Із чого починається знайомство читача з твором? (Із назви).

- Чому така назва? Це українське ім’я? (Від Еней, не українське, а з греко-римської міфології).

- Хто такий Еней? (За міфологічними легендами син дарданського царя Анхіза і богині Венери, учасник троянської війни).

- Що зробив Еней після зруйнування Трої? (За велінням богів помандрував Середземним морем аж до Латинської землі, щоб заснувати там нове царство).

- У кого запозичив сюжет Котляревський? (У римського поета Вергілія, який свято вірив у богів-олімпійців, наділив їх безмежною силою, ніколи не засуджував, хоч в античній літературі вони ніколи не були ідеальними).

- За жанром «Енеїда» Котляревського це бурлескно-травестійна поема. Чи знаєте ви, що таке бурлеск і травестія? (Робота із словниками. Травестія (з французької) – переодягання. Бурлеск (з італійської) – жарт (підміна стилів: героїчне – вульгарним, буденне – високим).

- Як у Вергілія? (Героїчна поема, що прославляла троянців, їхніх нащадків).

- Хто ще з європейських поетів звертався до сюжету «Енеїди» Вергілія? (Перелицьовав француз Скаррон, вивернув навиворіт російський Осипов, а переклав малоросійською мовою Котляревський, наділивши троянців характерами, рисами, мовою українських козаків).

- У 8 класі на уроках зарубіжної літератури ви вивчали «Енеїду» Вергілія. Прочитавши поему Котляревського, чи помітили ще якісь відмінності? (Так, у Вергілія Юнона – дружина Зевса, берегиня вірності, хранителька родини, а в Котляревського – скандалістка, вічно чимось невдоволена; Венера – еталон краси, богиня кохання, а в українського класика – повія, асоціюється з образом Катерини ІІ).

- Що цікавим, на вашу думку, є з історії написання й друкування поеми Котляревського? (Випадок із панночкою, яка пожартувала над Іваном Петровичем, викравши у нього зміст поеми, М. Пампурою, який без згоди автора видрукував перші три розділи «Енеїди» (1798 р.).

- Яка ж тема твору? (Уславлення героїчного минулого українського козацтва, його відданості народній справі; глузливе зображення панівного класу України другої половини ХVІІІ століття, з його паразитизмом, жорстокістю, хабарництвом, пияцтвом, соціальною й моральною нікчемністю).

ІV. Контрольно-корекційний момент. Рефлексія.

Учні мали випереджувальні завдання, які готували дома:

І ряд – скласти асоціативний ряд «Діяльність Котляревського» (Письменник – просвітитель – демократ – гуманіст – чиновник – канцелярист – учитель – військовослужбовець – директор Полтавського будинку виховання дітей бідних дворян – наглядач богоугодних закладів – директор театру в Полтаві – перекладач);

ІІ ряд – скласти асоціативний ряд «Риси митця» (Принциповий – прямий – правдивий – добрий – щедрий – душа компанії – жартівливий – рівний із усіма – охайний – вимогливий – справедливий – уважний – відповідальний – безкорисливий);

ІІІ ряд – скласти і записати сенкани «Митець» і «Котляревський»

Митець Котляревський

Правдивий, жартівливий Щирий, гуманний

Спостерігав, вивчав, записував Порушив, створив, розповсюдив

Засновник нової літератури Вірний син України

Новатор Полтавчанин

V. Підсумки. Оцінювання.

Мозковий штурм.

- Чому «Енеїду» Котляревського називають «енциклопедією народознавства»? (Згадано більше українських страв і напоїв, ніж у спеціальній праці Миколи Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян» (1860 р.).

- Чому появу твору літературознавці визнають як подію загальнонаціонального масштабу? (Поема відкриває новий етап розвитку української літератури, написаний українською мовою. Хоч і не можна було писати про козаків, Запорозьку Січ, та Котляревський мудро все перелицьовав).

- Як ви розумієте слова М. Рильського: «Поема Котляревського – самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани і кобеняки українського козацтва ХVІІІ ст., в каптани й мундири тогодішнього чиновництва, у підрясники й ряси «халтурного роду» - духовенства, де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства»?

-У чому ж невмирущість творів І. П.Котляревського? (Зв’язок минулого й сучасного, пророчі ідеї).

Сюжет.
У творі накладаються дві сюжетні лінії:
• основна — реальні мандри запорозьких козаків після зруйнування Січі;
• канва сюжету поеми Вергілія.
Перша сюжетна лінія домінує над другою через образну систему твору. Звідси — історично обґрунтовані висновки про характери героїв як національних типів, а конкретно — як запорозьких козаків.
Сюжет «Енеїди» майже відтворює сюжет Вергілієвої «Енеїди».

Після зруйнування Трої Еней разом з уцілілими троянцями шукає Італію. Сім років злостиві боги водили їх морем. Коли троянці прибувають до Італії, їх зустрічають гостинно. Еней хоче одружитися з дочкою місцевого царя Латина Лавінією, але того ж__прагне Турн, цар рутульців. Турнові допомагають цариця Амата, дружина Латина, і цар Евандор. Боги також розділились на два загони: одні — на боці Енея, інші — Турна. Однак Еней перема- гає Турна в бою і стає чоловіком Лавінії.

3.12. Національний колорит твору.

Групова робота
Обряди. Еней поминає свого батька Анхіза («сороковини»).
Загиблого Паланта жінки обмили, вдягли в нове вбрання, «запхнули за щоку п’ятак». Мимохідь сказано й про один з моментів весільного обряду: у Латина все було приготовлено до прийому сватів — рушники і «всяка всячина», «що на сватання давали».
Звичаї. Так, ідучи в гостину, люди підносили господарям хліб і сіль. (Юнона — Еолові, посли Енея — Латину). Еней гостинному Ацесту «за хліб подякував, за сіль». При зустрічі герої, навіть незнайомі, «віддають поклон», Лавінія після смерті матері вбралася в чорний одяг.
Ворожіння. Ворожили на теплих нутрощах забитого бика, на бобах і воді, підслухуванням під вікном тощо. Докладно розповідається, як у пеклі моторне дівча ворожить Енеєві на парі з киплячого горщика, в який закладено всілякі трави та гніздо ремеза.
Народна медицина. І. Котляревський вибирає сміховинні способи. Наляканого морською бурею Енея, за словами Венери, «насилу баби одшептали». Сівілла вміє «трясцю відганяти», «завушниці пошептати», «волос ізігнати», «переполохи виливати». Пораненого Енея «Япид, цирульник лазаретний» лікує у свій спосіб: прикладає «припарки к тілу… і шевську смолу», щоб із сідниці героя вийшла стріла.
Повір’я. У пеклі мучилися жінки, які «в комин літали», «їздили на упирях», «дощ продавали». За народним повір’ям, нечиста сила, з’явившись уночі, зникає на світанку. Картина
пепла цілком побудована на народних повір’ях.
Фольклор — важлива частина духовного життя нації. Крім численних прислів’їв і приказок у поемі названо пісні різних жанрів (історичні, козацькі, побутові, до танцю), а також фольклорні образи — персонажі та предмети (кобиляча голова, мавки, упирі, зцілюща вода, скатерть-самобранка, чоботи-скороходи тощо). Сівілла своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, ворожбитськими вміннями близька до казкової Баби-Яги; автор часом так її і називає.
Імена героїв, географічні назви. Українські імена змішуються з античними, деякі з останніх «українізуються». Еней — Енеєчко, Анхизович, Анхизенко; Лавінія — Лавіса, Лавісонька; Евріал — Еврусь тощо. Поряд з назвами місцевостей і поселень Стародавніх Греції та Риму згадуються й українські.
Українська кухня здобула доброї слави в усьому світі.
В «Енеїді» названо близько ста страв і напоїв — більше, ніж у спеціальній праці П. Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян» (1860).
Предмети побуту. Чоловіче, жіноче й дівоче вбрання, речі хатнього вжитку, господарський реманент.
Розваги. У різних місцях тексту названо двадцять народних ігор («у свинки», «у Панаса», «в тісної баби», «в горидуба» тощо) і майже стільки ж танців (горлиця, дуб, санжарівка, гопак, трепак, гайдук та ін.).
Для сучасного читача «Енеїда» може стати добрим посібником з народознавства.

Історичний колорит твору.
У поемі описуються не події римської історії, а минуле і сучасна авторові дійсність. Найперше історичний колорит виявляється в зображенні мандрівок запорожців-троянців після зруйнування Січі, структури козацького війська, його озброєння. Згадуються часи Сагайдачного, Дорошенка, Залізняка, епізоди з історії козацтва. Автор зі щирим захопленням і сердечним щемом описує могутність і красу колишнього козацького війська («Так вічній пам’яті бувало…»). Відчуття старожитності в читача викликає і розповідь про різні події, що відбувалися в минулому: війна зі шведами, землетрус у першій половині ХVІІІ ст., страшні напади сарани, набори пікінерів тощо.
Писати правду про одну з найхарактерніших ознак того часу — кріпацтво — було суворо заборонено, а тому в «Енеїді» знаходимо лише окремі натяки на це соціальне зло. Пророкуючи Енеєві великі багатства і владу, Зевс зазначає, що троянський герой «на панщину весь світ погонить». Пани в пеклі терпіли муки за те, що «людям льготи не давали і ставили їх за скотів». Юнона обіцяла Еолові подарувати «дівку чорнобриву», тобто кріпачку. На випадки закріпачення поміщиками вільних людей натякає автор, малюючи злих чарівниць з острова Цірцеї, які обертали людей на тварин. З позицій просвітителя-гуманіста І. Котляревський засуджує будь-яке пригнічення людини людиною.

3.17. «Енеїда» — показ соціального життя тогочасного україн-ського суспільства.

3.18. Опрацювання ідейного змісту поеми. Бесіда за питаннями:
Частина І
• Як І. Котляревський характеризує Енея на початку твору? Про що свідчить ставлення автора до свого героя? («Еней був парубок моторний / І хлопець, хоть куди козак, / Удавсь на всеє зло проворний, / Завзятішиий од всіх бурлак»)
• Що змусило Енея залишити Трою? Чим викликане негативнее ставлення Юнони до героя поеми? («Здававсь гірчіший їй від перцю, / Ні в чім Юнони не просив; / Но гірш за те їй не любився, / Що, бачиш, в Трої народився / І мамою Венеру звав»)
• Для чого богиня вирушила до Еола з «хлібом з сіллю»? Що означає цей ритуал? (Гостинність, щирість у своїх почуттях)
• З яким проханням звернулася Юнона до Еола? («Ізбий Енея з пантелику, / Тепер пливе на морі він… / Пошли на його лихо злеє, / Щоб люди всі, що при Енеї, / Послизли, і щоб він і сам…»)
• Як зреагував Еней на бурю в морі? («Еней тут крикнув, як на пуп; / Заплакався і заридався, / Пошарпався, увесь подрався, / На тім’ї начесав аж струп»)
• Якої шкоди завдав Еол Енею і його прибічникам на морі? («Всі човники їх розчухрало, / Багацько війська тут пропало; / Тоді набрались всі сто лих!»)
• Чому герой вимушений був звернутися за допомогою до Нептуна? Яким чином мусив козак віддячити морському володарю? (Еней кричить, що «я Нептуну / Півкопи грошей в руку суну, / Аби на морі шторм утих»)
• Яку страву вживали троянці на обід після закінчення бурі? («Тут з салом галушки лигали, / Лемішку і куліш глитали / І брагу кухликом тягли; / Та і горілочку хлистали»)
• Як автор характеризує Венеру? Чому вона не була байдужою до долі Енея і його ватаги? («Венера, не послідня шльоха, / Проворна, враг її не взяв, / Побачила, що так полоха, / Еол синка, що аж захляв; / Умилася, причепурилась / …Пішла к Зевсу на ралець»)
• Що висміює Іван Петрович на прикладі Зевса? У чому це виявилося? («Зевес тоді кружав сивуху / І оселедцем заїдав; / Він, сьому випивши восьмуху, / Послідки з кварти виливав»)
• З яким проханням звернулася Венера до Зевса щодо Юнони? (Коли б вона та не бісилась, / Замовкла і не комизилась, / Щоб ти се сам й ізвелів»)
• Яку майбутню долю передрікав Юпітер Енею? («Еней збудує сильне царство / І заведе своє там панство; / Не малий буде він панок / На панщину ввесь світ погонить, / Багацько хлопців там наплодить / І всім їм буде ватажок»)
• Що свідчить про критичне ставлення козака до свого дозвілля? («Коли б,— каже,— умер я в Трої, / Уже б не пив сеї гіркої / І марно так не волочивсь»)
• Як Дідона зустріла троянців, коли ті ходили містами? Що вони повідомили про своє теперішнє становище? («Ми всі, як бач, народ хрещений, / Волочимся без талану / Ми в Трої, знаєш, породжені, / …Дали нам греки прочухана / І самого Енея-пана / В три вирви вигнали відтіль. / …Тепер ти знаєш, ми відкіль»)
• У чому виявилося жалюгідне становище троянців в очах Дідони після бурі? («Чи бачиш, як ми обідрались! / Убрання, постоли порвались, / Охляли, ніби в дощ щеня! / Кожухи, свити погубили / І з голоду в кулак трубили…»)
• Укажіть елементи українського побуту того часу в описі бенкету в Дідони — посуд, страви, вбрання, танці. Про що вони свідчать? («Тут їли рознії потрави… / З нових кленових тарілок: / Свинячу голову до хріну / І локшину на переміну / Потім з підливою індик, / На закуску куліш і кашу, / Лемішку, зубці, путрю, квашу / І з маком медовий шулик… / Бандура горлиці бриньчала, / Сопілка зуба затинала… / Кругом дівчата танцювали / В дрібушках, в чоботах, в свитках… / Під дудку била третяка. / …Вистрибувавши гопака… / Взяла кораблик бархатовий, / Спідницю і карсет шовковий / І начепила ланцюжок; / Червоні чоботи обула… / А в руки з вибійки платок»)
• Що подарувала Дідона Енею? («Штани і пару чобіток, / Сорочку і каптан з китайки, / І шапку, пояс з каламайки / І чорний шовковий платок»)
• Яким чином цариця Карфагена намагалася зробити так, щоб козак «вертівся з нею ближче»? («Собі очиці зав’язала / І у панаса грати стала»)
• Зазначте ігрища, якими були захоплені козаки в гостях у Дідони. («Тут інші журавля скакали, / А хто од дудочки потів, / І в хрещика, і в горюдуба, / …Як загулялися в жгута, / В хлюста, в пари, в візка іграли / І дамки по столу совали»)
• Як змінилося становище троянців у гостях? («Були троянці п’яні, ситі, / Кругом обуті і обшиті, / Хоть голі прибрели, як пень»)
• Чим Еней захопив Дідону? («Бо страх вона його любила, / Аж розум ввесь свій погубила, / А бачся, не була плоха»)
• Що змусило припинити гуляння, ігрища троянців у гостях? Як сприйняв Еней наказ Зевса від Меркурія про негайне вирушення у дорогу? («Еней піджав хвіст, мов собака; / Мов Каїн, затрусивсь увесь»)
• Чому Дідона перешкоджала подорожі коханого? За що вона йому дорікала? («Згадай, який прийшов до мене, / Що ні сорочки не було… / В кишені ж пусто, аж гуло… / Мав без матні одні холоші, / І тільки слава, що в штанах… / Свитина вся була в латках»)
• Яке прокляття висловила Дідона Енею та його прибічникам, коли той вирішив від неї втекти? («Щоб враг побрав вас всіх гульвіс, / Щоб ні горіли, ні боліли, / На чистому щоб поколіли… / Щоб доброї не знали долі… / Щоб ви шаталися повік»)
• Як страждала цариця від самотності і горя? («Ввесь день не їла, не пила; / Все тосковала, все нудилась, / Кричала, плакала, ревла… / Кусала ногті на руках… / Аж запудило їй, небозі»)
• Чи можна виправдати самогубство Дідони, що залишилася покинутою Енеєм? Відповідь вмотивуйте.
Частина ІІ
• Як Еней сприйняв розлучення з Дідоною і її смерть? Про що це свідчить? («Боровсь з своїм, сердега, горем, / Слізьми, бідняжка, обливавсь… / Сказав: «Нехай їй вічне царство, / Мені же довголітнє панство, / І щоб друга вдова найшлась!»)
• Про що нагадав Палінур Нептуну, коли розхвилювалося море? («Що, хочеш нас звести нінащо? / Хіба півкопи і забув?»)
• Чому троянці вимушені були зупинитися на Сіцілії? Як подорожуючі охарактеризували гостинність Ацеста? («Там дорий цар живе Ацест / Ми там як дома очуняєм / І, як у себе, загуляєм, / Всього у нього вдоволь єсть»)
• Про що свідчить зустріч троянців із сицілійцями? Чим пригощав прибулих Ацест? («Їх сицілійці як уздріли, / То з города, мов подуріли, / До моря бігли всі встрічать / Тут між собою розпитались, / Чоломкались і обнімались, / Пішли до короля гулять… / Гарячую, м’яку бухинку / Зразову до рижків печінку, / Гречаних з часником пампух»)
• Через що помер батько Енея? Як троянці допомагали своєму ватажку організувати поминки? («І зараз миттю всі пустились / Горілку, м’ясо купувать, / Хліб, бублики, книші вродились, / Пішли посуди добувать… / Договорили і попа, / Хазяїнів своїх ззивали, / Старців по улицях шукали»)
• Яким чином І. Котляревський критикував панство? («Пили, як брагу поросята, / Горілку так вони тягли…»)
• Чому всі боялися Дареса? («Я бебехів вам надсаджу; / На очі вставлю окуляри, / Сюди, поганці-бакаляри! / Я всякому лоб розміжжу»)
• Хто і як протистояв силачеві? («Ентелл був тяжко смілий, дужий, / Мученик плечистий і невклюжий»)
• Чим найчастіше займалися боги? («Пили там, їли, забавлялись, / Забули наших людських бід, / Там лакомини разні їли…»)
• Про що просила Венера Зевса, побачивши з небес бійку між Доресом і Ентеллом? Яким було його рішення? («Дай моєму Даресу сили, / Йому хвоста щоб не вкрутили, / Щоб він Ентелла поборов. / Ніхто в кулачки не мішайтесь, / Кінця од самих дожидайтесь,— / Побачим,— візьметь-то чия?»)
• Яку шкоду вмовляла вчинити сіцілійським жінкам Ірися за наказом Юнони? («Приймімось, човни попалім, / Тоді і мусять тут остаться / І нехотя до нас прижаться, / Ось так на лід їх посадім»)
• Як зреагувало жіноцтво на пораду Ірисі? («І прийнялися за роботу: / Огонь кресати і нести / Скіпки, тріски, солому, клоччя; / Була тут всяка з них охота, / Пожар щоб швидше розвести»)
• За що Еней дорікав богам? Чим Охрім відрізнявся від інших троянців? Яким чином він заспокоїв Енея? («Він так здавався і нікчемний, / Та був розумний, як письменний, / Слова так сипав, як горох… / Пошлють тобі щасливу долю, / Щоб учинив ти божу волю / І швидше в Рим пересиливсь»)
• Що наснилося троянському ватажку? Який наказ дав батько Енею під час сну? Куди він запросив сина? («Збери всі човни, що остались, / І гарно зараз їх оправ, / Придерж своїх, щоб не впивались, / І сю Сіцілію остав»)
• З якою метою прибула Венера з укліном до Нептуна? («Моєму поможи Енею, / Щоб він з ватагою своєю / Щасливо їздив по воді…»)
• Що свідчить про походження троянців з козацького роду? («Козацьких, гарних запорозьких, / А які знали, то московських / Вигадовали бриденьок. / Про Сагайдачного співали, / Либонь, співали і про Січ… / Як мандрував козак всю ніч, / Полтавську славили шведчину… / Як під Бендер’ю воювали… / Колись як був голодний год»)
• Як І. Котляревський характеризує троянців, коли ті прибули на Кумську земельку? («І тут вони не шанувались, / А зараз всі і потаскались, / Чого хотілося шукать: / Якому — меду та горілки, / Якому — молодиці, дівки, / Оскому щоб з зубів зігнать»)
• Чим був подивований Еней, зустрівшись із Ягою? («Крива, горбатая, сухая, / Запліснявіла, вся в шрамах; / Сіда, ряба, беззуба, коса, / Розхристана, простоволоса / І, як в намисті, вся в жовнах»)
• Як представилася Сівілла троянському ватажку? («Давно живу на світі я! / При Шведчині я дівовала, / А татарва як набігала, / То вже я замужем була»)
• У чому виявилися особливості ворожіння Сівілли? («Кому чи трясцю одігнати, / Од завушниць чи пошептати, / Або і волос ізігнать; / Шепчу — уроки проганяю, / Переполохи виливаю, / Гадюк умію замовлять»)
• Яке пророкування про свою долю дізнався Еней від Сівілли за наказом Феба? («Що ти і вся твоя громада / Не буде по смерть в Риму; / На що тебе там будуть знати… / Но ти не радуйся сьому… / І долю гірку, невгомонну / Готовсь свою не раз клясти»)
• Яким Сівілла охарактеризувала Енею життя в пеклі? («Не люблять в пеклі жартовать, / Повік тобі дадуться знати, / От тільки ніс туди посунь»)
• Чому хабар для Яги, то є смислом життя? Від чого застерігає Сівілла Енея під час подорожі до пекла? («Гляди, не озирайсь, біжи. / Вони, щоб тілько погубити, / То будуть все тебе манити; / От тут себе ти покажи»)
• Що відчув герой, крокуючи на зустріч з батьком у потойбічному світі? Якого хабара потрібно було дати тим, від кого залежала згода на те, аби Еней потрапив у пекло? («Звелів з бичні волів пригнати / Цапів з вівцями припасати, / Плутону в жертву принести / І всім богам, що пеклом правлять / І грішних тормошать і давлять, / Щоб гніву їм не навести»)
• Чому в І. Котляревського виникли труднощі під час опису пекла? («Піду я до людей старих, / Щоб їх о пеклі розпитати, / І попрошу їх розказати, / Що чули од дідів своїх»)
• Хто був прислугою у Смерті? («Чума, війна, харцизство, холод, / Короста, трясця, парші, голод… / Холера, шолуді, белиха / І всі мірянські, знаєш, лиха, / Що нас без милості морять»)
• Зазначте представників пекла з простого люду. («Жінок, свекрух і мачух злих. / Вітчими йшла, тесті-скуп’яги, / Зяті і своякимотяги, / Сердиті шурини, брати, / Зовиці, невістки, ятрівки, / Що все гризуться без умовки / І всякі тут були кати»)
• Як сприймав Еней побачення у пеклі? («Які там дива плазовали, / Кругом, куди не поглядиш, / Злякавсь, к Сівіллі прихилився, / Хватавсь за дергу і тулився, / Мов до кота в коморі миш»)
• Чим був незадоволений Харон, побачивши Сівіллу та Енея, які прагнули переправитися на інший бік річки? («Живі сюди примандровали, / Бач, хиряві, чого хотять! / Не дуже я на вас покваплюсь / Тут з мертвими ось не управлюсь, / Що так над шиєю стоять»)
• Яким побачив пекло син Анхіза? (Не можна і в казках ска- зати, / Яких було багацько див! / Якії муки тут терпіли, / Якая пара всім була)
• Як і за що були покарані пани у пеклі? («Панів за те там мордували / І жарили зо всіх боків, / Що людям льготи не давали / І ставили їх за скотів»)
• Для чого письменник так докладно описує тих, хто потрапив до пекла? Кого побачив Еней, потрапивши з пекла у другі двері? («Тут розні душі походжали, / Все думали та все гадали, / Куда-то за гріхи їх впруть. / Чи в рай їх пустять веселитись, / Чи, може, в пекло посмалитись, / І за гріхи їх носа втруть»)
• Як зреагував син Анхіза на зустріч у потойбічному світі з Дідоною? У чому виявлялася діяльність судді Еака? («Хоть він на смерть не осуджає, / Та мучити повеліває, / І як звелить — і мучать так»)
• Яким побачив герой життя у раю? («От тут-то душі ликовали, / Що праведно в миру живали… / Сиділи, руки поскладавши, / Для них все празники були»)
• Як бачення раю Г. Сковороди перекликається із розумінням раю І. Котляревського? («У раю знаходяться душі праведників і страдників: бідні, хворі, вдови, безправні, бідняки, а також герої-козаки, що віддали своє життя за волю України. У раю також оселилися патріоти українські, хоробрі воїни, козаки, які за життя відстоювали честь і славу Батьківщини. Розподіл тогочасного суспільства на грішників і праведників дає уяв- лення про розуміння автором поняття «правильне життя»)
• Хто ж, на думку Сівілли потрапив до раю? («Тут люди всякого завіту, / По білому єсть кілько світу, / Которі праведно жили») _ Де перебував батько Енея: у пеклі чи раю? («Він божої,— сказала,— крові, / І по Венериній любові, / Де схоче, буде там і жить»)
• Якою була зустріч батька із сином у потойбічному світі? Для чого Анхіз привів Енея до ворожки? («Що стрінеться з його синком, / Чи він хоть трохи вродливий, / К тому і як Еней щасливий»)
• Що проклекотав горщик про майбутнє Енея? Обґрунтуйте це пророкування. («Од його має розплодитись / Великий і завзятий рід; / Всім світом буде управляти, / По всіх усюдах воювати, / Підверне всіх собі під спід… / Так буде жить та поживати, / Покіль не будуть ціловати / Ноги чиєїсь постола…»)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування
Частина І
1. Еней був завзятішим за всіх:
а) рутульців;
б) бурлаків;
в) бурсаків;
г) заробітчан.
2. Через що головний герой твору вимушений залишити Трою? Бо:
а) прагнув вирушити в подорож;
б) його переслідувала інквізиція;
в) країна була винищена греками;
г) виявив бажання якомога швидше потрапити додому.
3. Фраза, яку використав І. Котляревський у поемі, зазначаючи про втечу Енея з Трої:
а) «терпець урвався»;
б) «п’ятами накивати»;
в) «ні в сих, ні в тих»;
г) «на два фронти».
4. Юнона не любила троянського ватажка, оскільки:
а) той був спритним і «моторним»;
б) надто вихвалявся своєю мужністю;
в) не звертався до неї по допомогу;
г) він зі своїм військом розгромив Трою.
5. Гостинець, з яким Юнона «мчалася до Еола»:
а) новий одяг;
б) смачна страва;
в) вино;
г) хліб-сіль.
6. Еола богиня називала паном:
а) братом;
б) сватом;
в) світлістю;
г) государем.
7. За те, що Еол допоможе Юноні покарати Енея і його прибічників, богиня віддячить йому:
а) грошима;
б) чорнобривою дівчиною;
в) конем вороним;
г) половиною власної спадщини.
8. Чому богиня не отримала миттєвої допомоги від старого? Бо він:
а) занедужав;
б) не виявив зацікавленості до її прохання;
в) хотів за це отримати великого хабара;
г) не мав при собі помічників, виконавців його волі.
9. За те, щоб Нептун утихомирив бурю на морі, Еней:
а) пообіцяв більше не плавати його водами;
б) вимушений був ніколи не ловити рибу;
в) сприятиме очищенню водних просторів;
г) дав хабара підводному владиці.
10. Чому І. Котляревський співчуває Дідоні? Бо вона була:
а) вдовою;
б) слабкою і беззахисною;
в) бідною і хворобливою;
г) маленькою на зріст і худою.
11. Троянці, характеризуючи Енея, назвали його:
а) гульвісою;
б) гольтіпакою;
в) бурлакою;
г) паном.
12. Після веселощів богиня Карфагена подарувала троянському ватажку:
а) «півкопи золота»;
б) діжку горілки;
в) одяг і взуття;
г) новий корабель.
13. Через що припинились гуляння козаків у Дідони, які тривали майже впродовж двох років?
а) Відсутність їжі та горілки;
б) «гостям» набридло безпутнє життя;
в) рішення господарки припинити оргії;
г) незадоволення Зевса.
14. Яке завдання визначив верховний бог для Енея? Ватажок повинен був:
а) знищити греків;
б) відвоювати Трою;
в) збудувати Рим;
г) відремонтувати після бурі човни.

Частина ІІ
1. Через шо троянці не мали можливості потрапити морем до Італії?
а) Негоду на морі;
б) необхідність негайного ремонту човнів;
в) прагнення відвідати царя Ацеста;
г) закінчувалася провізія і вода.
2. Територія, до якої вирішили пристати троянці, аби «збути
горесті своєї», де земля багата:
а) Німеччина;
б) Ісландія;
в) Італія;
г) Сіцілія.
3. Обряд, що проводили Еней і троянці, перебуваючи в гостях в Ацеста:
а) сватання;
б) хрещення;
в) поминки;
г) поховання.
4. Братом під час перебування у царя для Енея був той, хто:
а) дотримувався його поглядів; б) багато пиячив;
в) веселив гостей;
г) міг виявити спритність і кмітливість в ігрищах.
5. Тарас, що повсякчас їздив з Енеєм, був:
а) хорунжим;
б) лікарем;
в) писарем;
г) паромщиком.

Частина ІІІ
1. Гетьман, якого згадували троянці у своїх піснях:
а) П. Сагайдачний;
б) І. Мазепа;
в) П. Полуботок;
г) Б. Хмельницький.
2. Бабу-Ягу І. Котляревський у поемі іменує:
а) Дідоною;
б) Венерою;
в) Сівіллою;
г) Юноною.
3. Щоб потрапити до пекла, Енею необхідно було:
а) отримати благословення від Плутона;
б) тиждень не пиячити;
в) знати молитви;
г) мати гілку яблуні.
4. Кого в пеклі примушували лизати гарячі сковороди?
а) Багатих і скупих;
б) брехунів;
в) тих, хто ізроду не женились;
г) суддів і підсудків.
5. Венера є богинею:
а) шлюбу;
б) кохання;
в) вогню;
г) вітрів.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках
Картка № 1
1. Чому, на ваш погляд, Еней, тривалий час подорожуючи …моря так уже боявся, / Що на богів не полагався / І батькові не довіряв? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Дослідіть, як І. Котляревський на прикладі повсякденного бездіяльного життя богів викриває панство, чиновників, суддів? Відповідь узагальніть, посилаючись на зміст твору.
3. Хто з героїв поеми «…в правді твердий так, як зуб»?
а) Юпітер;
б) Еол;
в) Нептун;
г) Еней.

Картка № 2
1. Доведіть, що Еней і його вояки — це українські козаки, яких письменник у поемі переодягнув у троянців. Наведіть переконливі аргументи.
2. Прокоментуйте думку Сівілли щодо хабарництва: Уміє жить по правді сущій / Той, хто хоть з батька, та здере. Відповідь вмотивуйте.
3. За наказом Юнони Ірися звернулася до сіцілійських жінок, щоб ті:
а) допомогли їй спіймати Енея;
б) не готували їм їжу;
в) поховали від чоловіків горілку;
г) попалили троянські човни.
Картка № 3
1. Про що, на вашу думку, свідчить розмаїття представників роду людського, які потрапили до пекла? Як до них ставиться сам автор «Енеїди»?
2. Висловіть власні припущення щодо необхідності застосування у творі Іваном Петровичем казкових героїв, елементів фантастики? Наведіть переконливі приклади з твору.
3. Кому з героїв належить характеристика: Умів і трясцю одшептати, / І кров християнську замовляти, / І добре знав греблі гатить?
а) Охріму;
б) Анхізу;
в) Плутону;
г) Нептуну.

VI. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати ідейно-художній зміст частин 4, 5, 6 поеми «Енеїда» І. Котляревського; вивчити уривок з твору (на вибір); скласти питання, дібрати цитати щодо характеристики образів Енея, троянців.

VІ. Оголошення домашнього завдання.

Виписати цитати (2-3) до образів троянців, богів, розкрити проблематику твору на цих образах.

За бажанням: написати есе «У чому сучасність поеми «Енеїда»?

Колорит українського одягу, кухні (дослідження).

4