Как научить детей творчески мыслить

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖДАНІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА 1-111 СТУПЕНІВ №1

ДОПОВІДЬ

ЗА ТЕМОЮ «ЯК НАВЧИТИ УЧНІВ ТВОРЧО МИСЛИТИ ?»

Підготувала учитель

Коломійцева О.В.

ЖДАНІВКА

2009

Як навчити учнів творчо мислити?

Самостійна продуктивна діяльність поділяється на чотири рівні, що відповідають навчальним спроможностям школярів:

• Початковий рівень – копіювальні дії за заданим зразком, ідентифікація об’єктів та явищ, пізнання їх шляхом порівняння з відомим зразок (на цьому рівні відбувається підготовка учнів до самостійної діяльності);

• Репродуктивний рівень – діяльність з відтворення навчальної інформації, що не виходить, як правило, за межі рівня пам’яті (на цьому рівні вже починається узагальнення прийомів та методів пізнавальної діяльності, їх перенесення на розв’язання складніших, але типових задач);

• Конструктивний рівень – продуктивна діяльність із самостійного застосування набутих знань для розв’язання задач, що виходять за межі типових; ця діяльність вимагає здатності до індуктивних та дедуктивних висновків;

• Творчий рівень – самостійна діяльність з перенесення знань при розв’язанні задач у зовсім нових, нестандартних ситуаціях, вироблення гіпотетичного аналогового мислення.

Звичайно, саме творчий рівень – це та сходинка, до якої прагнуть учні, адже саме за людьми творчими ми бачимо своє майбутнє, саме творчі люди можуть знайти активну життєву позицію, вдосконалити наше життя, вони бачать можливості саморозвитку, самореалізації.

За визначенням В.І. Андрєєва, «творчість – це вид людської діяльності, для якої характерні:

• Наявність протиріччя проблемної ситуації чи творчої задачі;

• Соціальна і особистісна значущість та прогресивність: людина робить внесок у розвиток суспільства та своєї особистості;

• Наявність об’єктивних (соціальних, матеріальних) передумов для творчості;

• Наявність суб’єктивних (особистісних якостей, знань, умінь, позитивної мотивації, творчих здібностей особистості) передумов для творчості;

• Новизна й оригінальність процесу чи результату».

Сутність творчого мислення учнів, за А.В. Рахімовим, визначається за такими критеріями:

1. Здатність до постановки нових проблем.

2. Здатність до аналізу та змістових узагальнень явищ, не пов’язаних між собою очевидним зовнішнім зв’язком. Конвергентні (обережні, нетворчі, непродуктивні) мислителі обмежується вузькими рамками однієї структури, бачать тільки зовнішні та прямі функції предметів. Люди з творчими мисленнями (дивергентні мислителі) здатні до широкого і змістовного бачення світу. Вони мислять діалектично: розв’язують задачі шляхом всебічного теоретичного і діалектичного аналізу умов, потім знайдені способи узагальнюють для розв’язання будь-яких задач.

3. Здатність до дій «в умі» та вироблення творчих ідей визначаються багатством і різноманітністю розумової діяльності. Учні здатні легко генерувати ідеї. Кількість висунутих ідей за певний час і є показником розвитку творчої здібності.

4. Здатність до моделювання і гнучкого розв’язання проблем дозволяє швидко переходити від однієї категорії до іншої. Творчому мисленню властива відсутність зовнішньої і внутрішньої ригідності.

5. Здатність до рефлексії та оригінального підходу до проблеми виражається в самостійності, незвичайності, дотепному розв’язанні по відношенню до традиційних способів. Людина може обмірковувати свої дії, з’ясовувати їхню сутність.

Як навчити дитину творчо мислити?

Дослідження психологів свідчать, що продуктивному творчому мисленню сприяє оволодіння спеціальними прийомами:

Вміння знаходити протиріччя – це основа парадоксального мислення, а воно, в свою чергу, є обов’язковим атрибутом творчості. Знаходження протилежних якостей, їх співставлення і об’єднання дають можливість відкривати нові, несподівані ознаки предметів.

Комбінування – це уявне об’єднання декількох різних предметів таким чином, щоб отримати щось принципово нове. Комбінувати можна не тільки предмети, але є їх ознаки, властивості, характеристики.

Пошук аналогії – це узагальнення визначених ознак чи якостей одного предмета і пошук побідних властивостей в інших. Аналогії можуть бути прямими, символічними, фантастичними і особистісними. Використання аналогій у творчому процесі дає можливість подивитися на проблему чи об’єкт зовсім з іншої точки зору.

Асоціювання – це встановлення зв’язку між різними поняттями чи ідеями. Важче за все встановити зв’язки між віддаленими, ніяк не пов’язаними між собою поняттями. У більшості випадків саме під час знаходження таких зв’язків людина робить відкриття.

Вивчаючи особливості мислення школярів, рівень сформованості їх розумової діяльності, вчитель має змогу добирати саме такі завдання для самоосвіти кожного, які будуть адекватними можливостям учнів та сприятимуть розвитку їх розумових здібностей.