__________________ (______________________) __________________ (К.В. Лупенко)
__________________ (____________________) ________________ (К.В. Лупенко)
№ з/п | Дата | Тип уроку | Тема уроку | К-сть годин | Домашнє завдання |
За планом | Скоригована |
3/3 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині. Масова частка розчиненої речовини | 1 | Повторити Розв’язати |
Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома (16 годин) |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень/учениця формулює: описує: наводить приклади: розрізняє: атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи; характеризує: склад ядер (кількість протонів і нейтронів у нукліді), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; пояснює: аналізує: обґрунтовує: записує: використовує: інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), визначення хімічного характеру оксидів (кислотний, амфотерний, оснόвний), гідратів оксидів (кислота, амфотерний гідроксид, основа), сполук елементів з Гідрогеном; оцінює: |
Демонстрації: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва (довга і коротка форми). Моделі атомів. Форми електронних орбіта лей Навчальні проекти: 1. З історії відкриття періодичної системи хімічних елементів. 2. Форми періодичної системи хімічних елементів |
№ з/п | Дата | Тип уроку | Тема уроку | К-сть годин | Домашнє завдання |
За планом | Скоригована |
Основна мета : ввести поняття періодичного закону, структури періодичної системи, ізотопів, лужних, інертних елементів, галогенів; сформувати в учнів уявлення про структуру періодичної системи, атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи; навчити учнів характеризувати: склад ядер (кількість протонів і нейтронів у нукліді), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; пояснювати: періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів; аналізвати: інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента; обґрунтовувати: фізичну сутність періодичного закону; записувати: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів; використовувати:інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), визначення хімічного характеру оксидів (кислотний, амфотерний, оснόвний), гідратів оксидів (кислота, амфотерний гідроксид, основа), сполук елементів з Гідрогеном; оцінювати:наукове значення періодичного закону; значення прийому класифікації в науці |
4/1 | | | Урок вивчення нового матеріалу | Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів | 1 | Вивчити Розв’язати |
5/2 | | | Комбінований урок | Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. | 1 | Вивчити Розв’язати |
6/3 | | | Урок вивчення нового матеріалу | Періодичний закон Д. І. Менделєєва. Структура періодичної системи хімічних елементів | 1 | Вивчити Розв’язати |
7/4 | | | Комбінований урок | Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони) | 1 | Вивчити Розв’язати |
8/5 | | | Комбінований урок | Протонне число. Нуклонне число | 1 | Вивчити Розв’язати |
9/6 | | | Комбінований урок | Ізотопи. Нуклід. Сучасне формулювання періодичного закону | 1 | Вивчити Розв’язати |
10/7 | | | Урок вивчення нового матеріалу | Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі | 1 | Вивчити Розв’язати |
№ з/п | Дата | Тип уроку | Тема уроку | К-сть годин | Домашнє завдання |
За планом | Скоригована |
11/8 | | | Комбінований урок | Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі | 1 | Вивчити Розв’язати |
12/9 | | | Комбінований урок | Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20 | 1 | Вивчити Розв’язати |
13/10 | | | Комбінований урок | Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома | 1 | Вивчити Розв’язати |
14/11 | | | Комбінований урок | Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома | 1 | Вивчити Розв’язати |
15/12 | | | Комбінований урок | Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома | 1 | Вивчити Розв’язати |
16/13 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома. Значення періодичного закону | 1 | Вивчити Розв’язати |
17/14 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Захист навчальних проектів № 1 та № 2 | 1 | Вивчити Розв’язати |
18/15 | | | Урок узагальнення знань | Узагальнюючий урок з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома» | 1 | Вивчити Розв’язати |
19/16 | | | Урок контролю | Контрольна робота № 1 з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома» | 1 | Повторити |
Тематичне оцінювання 1 |
Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини (13 год) |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень/учениця називає: наводить приклади: розрізняє: пояснює: характеризує: |
№ з/п | Дата | Тип уроку | Тема уроку | К-сть годин | Домашнє завдання |
За планом | Скоригована |
обґрунтовує: прогнозує: визначає: складає: використовує: |
Демонстрації: Кристалічні ґратки різних типів. Речовини атомної, молекулярної та йонної будови. Фізичні властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови. Лабораторні досліди: Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови. Домашній експеримент: Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток: води, кухонної солі, піску. Навчальні проекти: 3. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних граток. |
Основна мета : ввести поняття «хімічний зв’язок», «кристалічна гратка», «електронегативність», «ступінь окислення»; сформувати в учнів уявлення про сполуки із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічним зв’язком, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками; навчити учнів розрізняти: валентність і ступінь окиснення елемента; пояснювати: утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків; характеризувати: особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку; обґрунтовувати: природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від їхньої будови; прогнозувати: властивості речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток; визначати: ступені окиснення елементів у сполуках за їх формулами, вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку; складати: електронні формули молекул, хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; використовувати: поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків |
20/17 | | | Урок вивчення нового матеріалу | Природа хімічного зв’язку. Електронегативність елементів | | Вивчити Розв’язати |
№ з/п | Дата | Тип уроку | Тема уроку | К-сть годин | Домашнє завдання |
За планом | Скоригована |
21/1 | | | Комбінований урок | Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок | 1 | Вивчити Розв’язати |
22/2 | | | Урок вивчення нового матеріалу | Електронні формули молекул | 1 | Вивчити Розв’язати |
23/3 | | | Комбінований урок | Йони. Йонний зв’язок, його утворення | 1 | Вивчити Розв’язати |
24/4 | | | Комбінований урок | Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки | 1 | Вивчити Розв’язати |
25/5 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки | 1 | Повторити Розв’язати |
26/6 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів | 1 | Вивчити Розв’язати |
27/7 | | | Комбінований урок | Розрахункові задачі на обчислення продуктів та реагентів за відомим ступенем окиснення | 1 | Повторити Розв’язати |
28/8 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Розрахункові задачі на обчислення продуктів та реагентів за відомим ступенем окиснення | 1 | Повторити Розв’язати |
29/9 | | | Комбінований урок | Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток. Л.д.1 | 1 | Вивчити Розв’язати |
30/10 | | | Урок контролю | Контрольна робота № 2 з теми «Хімічний зв'язок і будова речовини». | 1 | Повторити |
31/11 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Захист навчального проекту № 3 | 1 | Повторити |
32/12 | | | Урок узагальнення знань | Підсумковий урок | 1 | Повторити |
Тематичне оцінювання 2 |
І семестр/ Скоригована |
№ з/п | Дата | Тип уроку | Тема уроку | К-сть годин | Домашнє завдання |
За планом | Скоригована |
ІІ семестр (38 год) |
Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами (10 год) |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень/учениця називає: пояснює: встановлює: взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); обчислює: число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом |
Розрахункові задачі: Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов. 4. Обчислення з використанням відносної густини газів |
Основна мета : ввести поняття «молярний об’єм», «кількість речовини»; навчити учнів пояснювати: сутність фізичної величини кількість речовини; встановлювати: взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); обчислювати: число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом |
33/1 | | | Комбінований урок | Повторний інструктаж ТБ. Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро | 1 | Вивчити Розв’язати |
34/2 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Розв’язання задач. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі | 1 | Повторити Розв’язати |
35/3 | | | Комбінований урок | Молярна маса речовини. Закон Авогадро | 1 | Вивчити Розв’язати |
36/4 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Розв’язання задач. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою | 1 | Повторити Розв’язати |
№ з/п | Дата | Тип уроку | Тема уроку | К-сть годин | Домашнє завдання |
За планом | Скоригована |
37/5 | | | Комбінований урок | Молярний об’єм газів | 1 | Вивчити Розв’язати |
38/6 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Розв’язання задач. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов | 1 | Повторити Розв’язати |
39/7 | | | Комбінований урок | Відносна густина газів | 1 | Вивчити Розв’язати |
40/8 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Розв’язання задач. Обчислення відносної густини газів | 1 | Повторити Розв’язати |
41/9 | | | Урок узагальнення знань | Узагальнюючий урок з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» | 1 | Повторити Розв’язати |
42/10 | | | Урок контролю | Контрольна робота № 3 з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» | 1 | Повторити |
Тематичне оцінювання 3 |
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук (28 год) |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Учень: називає: оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою, індикатори (лакмус, метиловий оранжевий, фенолфталеїн, універсальний індикатор); описує: наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей; класифікує: розрізняє: несолетворні (CO, N2O, NO, SiO) й солетворні оксиди (кислотні, основні, амфотерні), розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; характеризує: поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів; порівнює: встановлює: обґрунтовує: прогнозує: складає: хімічні формули оксидів, основ, кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних (Алюмінію, Цинку) оксидів (взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами (для алюміній і цинк оксидів у розчині та під час сплавляння), лугів (взаємодія з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині), нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання), кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями), середніх солей (взаємодія з металами, кислотами – хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями); способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання), лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами), кислот (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами), середніх солей (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами), амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку) (взаємодія солей із лугами); використовує: сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; обчислює: за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції; планує: розв’язує: висловлює: оцінює: дотримується: |
Розрахункові задачі: 1.Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій. Демонстрації: Зразки оксидів. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою. Зразки кислот. Хімічні властивості кислот. Зразки основ. 12. Хімічні властивості лугів. 13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ. Доведення амфотерності цинк гідроксиду. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей. Зразки солей. Хімічні властивості солей. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вугле- |
№ з/п | Дата | Тип уроку | Тема уроку | К-сть годин | Домашнє завдання |
За планом | Скоригована |
кислого газу крізь розчин. Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор(\/) оксиду у теплій воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація лугом. Лабораторні досліди: Дія водних розчинів лугів на індикатори. Взаємодія лугів з кислотами в розчині. Дія водних розчинів кислот на індикатори. Взаємодія хлоридної кислоти з металами. Взаємодія металів із солями у водному розчині. Взаємодія солей з лугами у водному розчині. Реакція обміну між солями в розчині. Розв’язування експериментальних задач. Практичні роботи: Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук. Розв’язування експериментальних задач. Домашній експеримент: 3.Дія на сік буряка лимонного соку, розчину харчової соди, мильного розчину. Навчальні проекти: 4. Сполуки основних класів у будівництві й побуті. 5. Хімічний склад і використання мінералів. 6. Вирощування кристалів солей. 7. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини. |
Основна мета : ввести поняття «оксиди», «основи», «кислоти», «амфотерні гідроксиди», «середні солі» за сучасною науковою українською номенклатурою, «індикатори» (лакмус, метиловий оранжевий, фенолфталеїн, універсальний індикатор); сформувати в учнів уявлення про оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою, індикатори (лакмус, метиловий оранжевий, фенолфталеїн, універсальний індикатор); навчити учнів описувати: поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; наводити приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей; класифікувати: неорганічні сполуки за класами; розрізняти: несолетворні (CO, N2O, NO, SiO) й солетворні оксиди (кислотні, основні, амфотерні), розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; характеризувати: поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів; порівнювати: за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи; встановлювати: генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; обґрунтовує: залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин; прогнозує: перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності; складає: хімічні формули оксидів, основ, кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних (Алюмінію, Цинку) оксидів (взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами (для алюміній і цинк оксидів у розчині та під час сплавляння), лугів (взаємодія |
№ з/п | Дата | Тип уроку | Тема уроку | К-сть годин | Домашнє завдання |
За планом | Скоригована |
з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині), нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання), кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями), середніх солей (взаємодія з металами, кислотами – хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями); способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання), лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами), кислот (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами), середніх солей (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами), амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку) (взаємодія солей із лугами); використовує: сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; обчислює: за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції; планує: експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки; розв’язує: експериментальні задачі; висловлює: судження про значення хімічного експерименту як джерела знань; про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; оцінює: значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; дотримується: запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами |
Властивості основних класів неорганічних сполук (17 год) |
43/1 | | | Урок вивчення нового матеріалу | Класифікація неорганічних сполук, їхній склад і номенклатура | 1 | Вивчити Розв’язати |
44/2 | | | Комбінований урок | Оксиди: фізичні властивості, поширеність та використання | 1 | Вивчити Розв’язати |
45/3 | | | Комбінований урок | Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами. | 1 | Вивчити Розв’язати |
46/4 | | | Урок застосування вмінь і навичок | Розв’язування задач | 1 | Повторити Розв’язати |
47/5 | | | Комбінований урок | Основи: фізичні властивості, поширеність та застосування | 1 | Вивчити Розв’язати |
48/6 | | | Комбінований урок | Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Л.д. 2,3 | 1 | Вивчити Розв’язати |