МУНИЦИПАЛЬНОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ «ТРУДОВСКАЯ СРЕДНЯЯ ШКОЛА»
САКСКОГО РАЙОНА РЕСПУБЛИКИ КРЫМ
КОНСПЕКТ УРОКА УКРАИНСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ В 7 КЛАССЕ
«Любовь Пономаренко. "Гер побежденный". Новелла.»
УЧИТЕЛЬ: БАТАЛОВСКАЯ МАРИНА ЛЕОНТЬЕВНА
КОНСПЕКТ УРОКУ УКАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 7 КЛАСІ
«Любов Пономаренко. "Гер переможений". Новела.»
|
| 23.04 | 16.04 | Любовь Пономаренко. "Гер побежденный". Новелла. ЛРК |
Конспект урока украинской литературы в 7 классе Баталовская М.Л.
Тема: Любов Пономаренко. «Гер переможений». Наскрізний
гуманістичний пафос новели (7 клас)
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменниці, формувати вміння учнів осмислювати прочитане, пояснювати провідну думку твору і своє розуміння її, сприяти усвідомленню ролі і значення гуманізму в житті людства, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, виховувати гуманізм, несприйняття зла, насильства, війни.
Очікувані результати: учні знають про життя і творчість письменниці, зміст новели, коментують власне розуміння прочитаного, усвідомлюють значення гуманізму в розвитку людства й духовності кожної людини.
Ключові компетентності: комунікативна, читацька, креативна.
Обладнання: підручник, фотографія письменниці;
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Вид: урок пошуку істини.
І. Вступне слово вчителя.
Твір Любові Пономаренко «Гер переможений», який ми сьогодні будемо вивчати, незвичайний. Його можна сприймати чи не сприймати, багато про нього сперечатися. Письменниця порушила важливу проблему, яка не залишить байдужим жодного читача. В оповіданні йдеться про любов до людей.
Ми також разом із авторкою спробуємо проникнути у внутрішній світ героїв, зрозуміти, пояснити їх поведінку, можливо, тим самим застерегти себе від необдуманих вчинків.
Не зірвуться слова, гартовані, як криця,
І в руці перо не зміниться на спис,
Бо ми лише жінки. У нас душа криниця…
Жіноче слово завжди звучало в літературі особливо щиро. Завжди бентежать твори, у яких авторки так тонко, по-жіночому ніжно фіксують кожен порух людської душі, так обережно проникають у внутрішній світ своїх героїв. Такою є проза нашої сучасниці, талановитої письменниці Любові Пономаренко, зокрема її новела «Гер переможений».
ІІ Повідомлення теми і мети уроку.
Любов Пономаренко. Новела «Гер переможений». Наскрізний гуманістичний пафос новели. Визначення цілей колективної та власної діяльності. З’ясувати значення терміна гуманістичний пафос і як його розкрито у новелі, повторити жанрові ознаки новели, визначити ідею твору, удосконалювати вміння висловлювати і відстоювати власні думки.
ІІІ Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
Мовознавці з’ясують, що таке пафос, гуманізм, гуманний.
Пафос – це почуття, викликані певною подією, явищем, ідеєю, це емоції, продиктовані переконанням і станом самого автора твору.
Гуманізм – чуйне ставлення до людини, пройняте повагою до її гідності, людяність.
Гуманний – людяний у своїх діях і ставленні до інших людей.
Біография. Огляд життя і творчості.
Любов Пономаренко народилася 25 травня 1955 року в селі Іванківці, що на Чернігівщині. У 1978 році закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут імені Миколи Гоголя. Працювала вчителем російської мови та літератури, в редакції газети.
З 1987 року мешкає на Полтавщині в місті Гребінка. Працює власним кореспондентом Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини»
Твори письменниці друкувалися в багатьох газетах та часописах, також друкувалися за кордоном – в Німеччині та Японії.
Автор книг новел, оповідань та повістей «Тільки світу» (1984 р.), «Дерево облич» (1999 р.), «Ніч у кав’ярні самотніх душ» (2004 р.), «Портрет жінки у профіль з рушницею) (2005 р.).
Письменниця – лауреат літературних премій:Міжнародної імені Олеся Гончара (2000 р.);Всеукраїнської «Благовіст» (1998 р.);Обласної імені Панаса Мирного (2005 р.).Член Національної спілки письменників України з 1987 р.
Її твори приваблюють як дорослих, так і маленьких читачів, бо вони сповнені щирістю, відвертістю, якимось життєдайним теплом.
Учитель: За жанром «Гер переможений» - новела. Згадайте визначення новели.
Новела – різновид оповідання, невеликий епічний твір, ознаками якого є:
незвичайна життєва подія напружений розвиток дії;
несподівана розв’язка; небагато героїв;
увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв героїв.
Проблемне завдання. Довести після опрацювання тексту, що «Гер переможений» - новела.
Учитель: Війна – страшне явище. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які із зброєю в руках пішли на фронт, не легша була доля дітей, жінок, стареньких, які залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду і холоду.
У війні, як правило, бувають переможці й переможені. Переможців, особливо у справедливій війні, уславлюють, у пошані схиляють перед ними голову. А от що можна сказати про переможених? Тих, наприклад, які потрапили на війну не з власної волі.Це дуже складне питання. Як же ставитись до переможених загарбників;, що принесли стільки горя на нашу землю?Ненавидіти, пробачати, бути байдужим до їхньої долі? Про це ми і поміркуємо на уроці. Тема гуманного ставлення до військовополонених часів Другої Світової війни в українській художній літературі трапляється нечасто хоча б тому, що ще живі учасники війни, діти війни, свідки жахливих боїв та окупації. Не було, напевно, жодної родини, яка б не постраждала в цій жахливій війні. Здавалося б, полонених ворожих вояків потрібно ненавидіти всім серцем. Але наші жінки, які самі настраждалися, набачилися горя на весь свій вік, не могли байдуже спостерігати за стражданнями інших людей, хай навіть це й були ворожі солдати. Тому підгодовували полонених, давали їм одяг. Ось яку непросту історію пропонує читачам письменниця Любов Пономаренко.
Сьогодні ми продовжимо говорити про добро і зло, жорстокість і милосердя.
Словникова робота. Мовознавці пояснюють значення слів гер, фрау, кнель, кін дер, гут. (Робота зі словником іншомовних слів)
Робота над змістом новели.
Коли відбуваються події, зображені у творі?
Зачитати, яку роботу виконували полонені німці?
Чим займався Фрідріх після робочого дня?
Що робили діти, коли побачили скопану грядку?
Як ставилися жителі міста до полонених?
Чим любив хизуватися Фрідріх?
Коли і чому німець перестав садити грядку?
Яке він знайшов інше заняття?
Яка трагічна подія сталася з Фрідріхом?
Що привернуло увагу оповідачки, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?
Чому дівчина не зірвала квітку?
Якою подією завершується твір?
Домашнє завдання. Дати коротку письмову відповідь на останнє речення новели: «Ви не знаєте, де наш тато?»
Міні-дослідження. Група учнів з’ясовувала ставлення полонених до міста, його жителів; ставлення дорослих до полонених; ставлення дітей до полонених.
Очікувані результати.
Ставлення полонених до міста, його жителів.
Цитати: Полонені «зводили цей квартал з любов’ю і розпачем»; «не любили цей народ, не любили будинки»; «Фрідріх саджав нас на коліна та співав: полонені «всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау». Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук, з любов’ю згадували свою домівку, були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром.
Ставлення жителів міста до полонених.
Цитати: «Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував»; «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх»; «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною»; «самотні жінки стояли подовгу, роздивлялися прикраси і навіть сплакували».
Отже, охоронці зневажливо ставились до полонених, але іноді їх жаліли. Найбільше німців жаліли жінки, намагались чимось допомогти. Ненависть змінилась милосердям.
Ставлення дітей до полонених.
Цитати: « ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці»; «і ми цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку»; «ми не могли його не дражнити, ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав».
Отже, діти жорстоко ставились до полонених, не могли пробачити фашистам загибелі рідних. Навіть добре ставлення до них Фрідріха не зм’якшувало їхніх сердець.
Як ви думаєте, чи праві були діти, коли так жорстоко поводились з полоненим Фрідріхом? Метод «Займи позицію»
Прогнозовані відповіді:
Так. Я думаю, що діти були праві. Фрідріх – німець, ворог, він воював проти нашої держави. Армія Гітлера завдала багато горя нашому народу. Тому треба відповідати за свої вчинки.
Я вважаю, що діти були неправі. Так, армія Гітлера була жорстокою, але Фрідріх був полоненим, беззахисним, слабким та хворим. Просто людина, яка викликала до себе співчуття. Так, він німець, але, як видно, був хорошим батьком, любив працювати на землі, скоріше, Фрідріх опинився на фронті не з власної волі. Не можна відповідати жорстокістю на жорстокість.
А як вважає письменниця?
Висновок учителя: Авторка підводить нас до думки, що для хворого солдата ця війна теж була трагедією: він втратив домівку, сім’ю, про яку нагадувала лише невеличка фотокартка найрідніших людей – двох маленьких донечок. Дійсно, війна жахливе явище, але треба в будь-якій ситуації залишатися людиною.
Зверніть увагу на ключові слова (на дошці) в новелі:
Зло – добро, жорстокість – милосердя, гуманність, прощення.
Міні-дослідження. Літературознавці працювали над художньою деталлю та роллю у творі.
Що таке художня деталь? Це особлива риса, ознака, подробиця, що допомагає зрозуміти зміст художнього твору.
Цеглинки - уособлюють любов полонених німців до праці, спогади про рідну домівку.
Квітка на клумбі (нагідка) – любов до прекрасного, несподіваність, всеперемагаюча сила добра, людина, яка любить прекрасне, не може бути жорстокою і злою.
Фотокартки – те, що з’єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим, згадка про мирне життя і жаль за ним.
Грядка – «його» (Фрідріха) держава в нашому злиденному місті.
Міцні будинки – потяг до будування, а не до руйнування, закладений у людині природою.
Прикраси зі шматочків цегли (сонце, квіти) – творча натура Фрідріха, потяг до краси, бажання зробити приємне.
Квітка, що розцвіла посеред грудня – пам’ять, символ незнищенності душі.
Речі та їжа, що давали жінки полоненим – милосердя, прощення
Цигарка охоронця, якою він пригощає полонених – співчуття, людяність.
Хрест – крах надій і сподівань.
Учитель: Усі ці деталі яскраво передають трагедію війни, гуманізм наших людей та жаль за змарнованими людськими життями.
Яка з цих деталей найбільше пов’язана з ідеєю твору?
(Знайдена фотокартка)
Учитель: Оповідачка змогла зрозуміти всю глибину страждань німця. До неї прийшло розкаяння за своє жорстоке ставлення до Фрідріха, прощення ворогам, які стільки горя принесли на нашу землю. З роками людина стає мудрішою, починає розуміти, що прощення – одна з найголовніших людських чеснот.
2. Визначити ідею новели, записати в зошити.
Очікувані відповіді:
ідея осуду війни, зла, насильства;
утвердження милосердя, співчуття;
ідея прощення як складова гуманізму;
необхідність у будь-якій ситуації залишатися людиною.
Доводимо, що «Гер переможений» новела.
Метод «Прес»
Що незвичайного трапилося в творі?
У чому суть несподіваної розв’язки?
1) Раптово у грудні розцвіла, як символ любові, незнищенності душі, яка розтопила лід до переможеного ворога.
2) Авторка прагне закріпити в свідомості читача біблійні істини: любов є мірилом всіх людських цінностей.
Отже, чому новела? Твір невеликий за обсягом, небагато героїв, події розгортаються швидко, присутня незвичайна подія, несподівана розв’язка, увага зосереджена на розкритті переживань героїв.
Підсумок. У чому сміливість Любові Пономаренко як письменниці?
«Мікрофон»
(Взяла складну, незвичайну, суперечливу тему, подала досить натуралістичні подробиці, показала, що полонені теж люди, підкреслила, що будб-яка війна – неприпустиме для людського суспільства явище.
Рефлексійно-оцінювальний етап.
Робота з рефлексійною анкетою.
Вибрати ті твердження, які б хотіли продовжити.
Сьогоднішній урок дав мені можливість зрозуміти…
Мені найбільше подобаються в людях такі риси характеру…
Я хотів (ла) сказати дівчинці та її друзям…
2. Оцінювання діяльності учнів.
Чи виконали ті завдання, які ставили перед собою на початку уроку?
(Оцінки)
6
1 028
58 385 
