Тема: Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних у повісті Григора Тютюнника «Климко»
Мета: дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство;
навчати учнів через художнє слово осмислювати та сприймати морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті;
поширити поняття «екскурс», «художня деталь», «автобіографічний твір» та їхню роль у повісті «Климко»;
розвивати культуру зв’язного мовлення, уміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, наводити переконливі аргументи; навички аналізу епічного твору;
збагачувати кругозір, світогляд школярів;
виховувати гуманні якості людини – чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.
Тип: засвоєння знань, вдосконалення умінь і навичок.
Обладнання: ілюстрації до повісті, презентація, медіапроектор, мелодія «Одинокий пастух», уривок кліпу Тамари Гварцетелі «Дети войны», сигнальні картки, картки з сюжетом, ілюстрації для асоціативного колажа, клей, аркуш ватману, робочий зошит - опора, куртка, хустка, сукня, тапки, галети, сіль.
Методи, прийоми, форми роботи: фронтальна бесіда, «дві правди, одна брехня», асоціативний кущ, індивідуальна робота, групова робота, евристична бесіда, робота з таблицею, словникова робота, «Мікрофон», рольова гра, незакінчене речення, усне малювання, взаємооцінювання учнів.
Хід уроку:
І. Організаційно – психологічний етап.
1. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
Нумо, діти, підведіться! Пролунав уже дзвінок,
З гостями привітайтеся, всім посміхніться. Тож, починаємо урок!
Я хочу дати кожному з вас наступну настанову до уроку:
Видумуй, пробуй, твори!
Розум, фантазію прояви!
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь!
ІІ. Мотивація навчання школярів.
1.Виразне читання вчителем поезії М. Петренка «Окраєць на п’ятьох» (звучить мелодія «Одинокий пастух», композитор Георг Дога).
ОКРАЄЦЬ НА П'ЯТЬОХ
Ішли колоною, ішли вподовж села:
Ватага вахманів до табору вела
Колону зморених, знесилених в путі.
Важкі дороги ті, дороги ті круті.
Комусь забракне сил, хтось зойкне, упаде...—
Поріддя чортове у пекло нас веде.
Ішли колоною, лишали чорний слід.
Скорботні матері спішили до воріт,
Несли — хто яблуко, хто чорний хліба шмат.
—Назад! — есесівець наставив автомат.
—Назад! — ударив грім. Наморений хлопчак
Схопив окраєць той і похитнувсь, закляк.
Та простягнути встиг найближчому: Візьміть!..—
І кволими грудьми впав на осінню мідь.
Так і лишився там — відмучений, один...
А хліб — на нім цвіло червоних п'ять краплин.
Ламали на п'ятьох, ковтнули — і нема...
Вділила нам той хліб історія сама,
Вділила в пеклі тім і мовила:— Живіть!
І пам'ять піднесіть до буйних верховіть.
Коментар: «Цей вірш поет Микола Петренко присвятив подіям Другої світової війни. Чому, на вашу думку, ми почали розмову на уроці літератури про події Другої світової війни?
( Тому що на попередніх уроках ми вивчали повість «Климко», яка переносить нас у тяжкі часи окупації України. У ній відтворені враження дитини від походу тяжкими дорогами війни.)
2. Прийом « Відстрочена загадка».
А як ви думаєте, що спільного між хлопчиком-підлітком Климком, який жив у роки Вітчизняної війни та славнозвісним героєм давньогрецьких міфів Прометеєм? Сподіваюся, що в кінці уроку ми зможемо знайти відповідь до цієї загадки.
3. Оголошення теми, мети.
Отож сьогодні на уроці ми поговоримо про трагічну сторінку нашої історії – Велику Вітчизняну війну. Допоможе нам у цьому повість Григора Тютюнника «Климко», роботу над якою ми продовжимо. Тема нашого уроку: «Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних у повісті Григора Тютюнника «Климко»»). Ми розглянемо воєнне дитинство в повісті «Климко»; проаналізуємо епізоди, які вас найбільше вразили, охарактеризуємо образ головного героя твору, через художнє слово осмислимо морально – етичні уроки, які нам дає автор на прикладі взаємостосунків героїв твору.
4.Постановка проблемного запитання.
Також ми спробуємо знайти відповідь на такі питання:
Чому дитина, позбавлена в житті всього, поспішає творити добро?
Чи зустрів Климко на своєму шляху добрих та милосердних людей у ті страшні часи?
Чи можна назвати Климка героєм?
Чи можлива поява такої людини, як Климко, у нашому з вами нинішньому житті?
Про все це ми дізнаємося упродовж нашої мандрівки.
4. Інструктаж перед роботою з конспектом:
Напередодні уроку ви об’єдналися в 3 групи: «Історики», «Екскурсоводи», «Літератори». Кожна група отримала завдання, результат виконання якого згодом має продемонструвати. Перед вами на партах лежать опорні конспекти до нашого уроку із завданнями до кожного етапу уроку. На титульній сторінці вкажіть власне ім’я та прізвище. На останній сторінці є картка самооцінювання, яку ви заповнюватимете після виконання завдань. За правильну усну відповідь ви будете отримувати бонусні картки. По завершенню уроку ви зможете підрахувати ці додаткові бали і виставити до таблиці оцінювання.
5. Технологія «Озвучення очікуваних результатів»
6. Робота з епіграфом.
Звернімо увагу на епіграф до уроку, у якому сховалась мета нашої подорожі: «Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість бути … . Ідеалом для мене завжди були і залишаються …, …, і … людської душі в найрізноманітніших проявах».
У фразі не вистачає трьох ключових слів (одне слово повторюється двічі), які вам треба розгадати й віднайти на наступному слайді. Відновлені слова й те, як ви розумієте епіграф, запишіть до опорного конспекту.
Перевірте, наскільки правильно ви виконали це завдання. Правильно, це доброта, самовідданість та милосердя.
(Мудрість здобувається роками, найбільше в людині цінуються моральні якості Григір Тютюнник вважав, що на цих духовних стовпах - принципах і будується людський всесвіт, саме завдяки цим рисам характеру ми маємо право називати себе Людьми. Діти в роки війни рано подорослішали, і хоча своїм розумом не могли осягнути всіх жахів війни, але по- своєму зрозуміли її. Людина все життя навчається, стає розумнішою, вдосконалюється, але мудрою є та людина, яка за будь-яких обставин не втрачає своєї гідності та доброти).
ІІІ.Актуалізація опорних знань і суб’єктивного досвіду.
Перевірка домашнього завдання. Прийом «Дві правди – одна брехня».
Із першим завданням ви чудово впоралися. Перевіримо вашу уважність, пам’ять, ерудицію та знання біографії Г.Тютюнника та змісту повісті за допомогою гри «Дві правди – одна брехня». На кожному слайді подано 3 висловлювання, із яких 2 правдиві, а третє - брехня. Ваше завдання полягає в тому, щоб відрізнити неправду та вказати хибний варіант у таблицю в опорному конспекті та продемонструвати його за допомогою сигнальної картки. Готові? Розпочинаємо.
1 А Г.Тютюнник народився 5 січня 1933 р. в м. Дебальцеве Донецької області в родині робітників.
Б Після арешту батька хлопець виховується в родині дядька в с. Щотове Луганської області.
В Закінчивши п'ятий клас, майбутній письменник навчався в Зіньківському ремісничому училищі, де одержав спеціальність слюсаря.
2 А Г.Тютюнника ув’язнено на 4 місяці, бо не відпрацював належні 3 роки на Харківському заводі.
Б Майбутній письменник звільнений від проходження військової служби через плоскостопість.
В Значний вплив на формування літературних смаків Григора, на ставлення до літературної праці справив старший брат — письменник Григорій Тютюнник.
3 А Г.Тютюнник будував Миронгрес, слюсарював, працював у колгоспі, на відбудові шахт у Донбасі, учителював.
Б Працюючи у 1970-х роках у видавництві «Веселка», створив настільну книгу-календар для дітей «Дванадцять місяців».
В За повість «Климко», що не є автобіографічною, автора нагороджено премією імені Тараса Шевченка.
4 А Відколи осиротів, Климко жив удвох із дядьком Кирилом у залізничному бараці.
Б Восени Климко вирушає в подорож до міста Слов’янськ, аби купити солі та виміняти на харчі.
В Коли під час подорожі ноги хлопця мерзли так, що аж пекли, він зупинявся й розводив вогнище.
5 А До обіду Климко накопав 57 великих, менших і зовсім дрібних картоп- лин.
Б Дід Бочонок, дядьків Кирилів товариш, дав хлопцеві в дорогу кілька картоплин, шматок сала й цибулину.
В Солдат чех дав Климкові пачку сухих зеленкуватих галет і круглу чорну коробочку солі.
6 А « Босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці» – опис Зульфата.
Б « Сидів просто на землі, обгорнувши ноги старою сукняною ковдрою. На скронях густо висіялася кучерява розсадка сивини, а лице було все в зморшках, у яких чаїлася добра, лагідна усмішка» - це опис шевця.
В «Він знав усіх, і його теж знали всі. Сивий, вуса-тий і кругло-товстий,у широких смугастих штан-цях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаній крученим шовковим поясом з білими китицями» – опис аптекаря Бочонка.
7 А Зробивши собі взуття з плаща-палатки та жмутка сухої соломи, Климко згадав фразу діда Горєєва: «Можна жить!»
Б Машиніст дядько Кирило завжди приносив хлопцеві пригорщ пряників-срібноголовців або прозорих півників на паличках.
В Климко не любив вчитися та поратися по господарству.
8 А Климко дуже боявся ночей, бо одного разу після роботи не повернувся дядь
ко Кирило.
Б Після того, як снаряд влучив у барак, хлопець став жити у невеличкій кімнатці на шахтній сортувальні (ваговій).
В Від пацюків Климка врятував його давній товариш Зульфат Гареєв, натовкавши в їхні ходи й виходи вугільного жару.
9 А Учителька назвала Зульфата «Кармелючок мій милий».
Б Учителька Наталя Миколаївна обміняла в бороданя золоту каблучку на пляшечку з молоком для немовляти.
В Колишня вчителька з радістю пристала на пропозицію Климка та Зульфата перейти жити до них.
10 А Коли Климка разом із попутниками німець прогнав із паровоза, хлопець побачив станцію Єнакієве.
Б Климко врятував від поліцаїв молоду дівчину, назвавши її своєю сестрою, що замінила матір.
В Тітка Марина пообіцяла безкоштовно насипати солі стільки, скільки хлопець донесе.
Перевірте себе. Кожна правильна відповідь – 0,5 бала. Загальну кількість балів за це завдання поставте в картку самооцінки.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| А | Б | В | В | Б | А | В | А | Б | А |
Дякую, ви показали прекрасні знання.
ІІІ. Засвоєння знань.
1. Асоціативний кущ.
- У творі показані події Великої Вітчизняної війни. Протягом 1 хвилини подумайте та запишіть, які асоціації викликають у вас слова «війна», «дитина»?
Війна Дитина
смерть сміх
горе радість
страх посмішка
голод веселощі
біль гра
жорстокість родина
втрата домівки захищеність
нужда
холод
небезпека
концтабори
скалічені долі
кулі
сирітство
- Чи сумісні поняття «війна» та «дитина»? (Ні)
- Звичайно, але бувають такі випадки, що уникнути такого жахливого поєднання не можливо.
2. Занурення в тему.
Щаслива пора — дитинство. Та не хотів би повернутися у своє дитинство ні на мить той, кому в юному віці довелося зустрітися віч-на-віч із війною. Діти війни. Їм довелося рано подорослішати. Перенести на своїх тендітних плечах той нелюдський жах, біль, горе, що випали на долю нашого народу, втратити рідних, друзів, переносити холод, голод, усі страждання окупації і попри все це залишатися Людьми … Прикладом такої людини може бути Климко, головний герой однойменної повісті Григора Тютюнника.
Давайте спробуємо, пригадуючи епізоди з твору Тютюнника, перенеслися разом із Климком у часи його дитинства, воєнні роки.
Декілька учнів отримали індивідуальне завдання зі словникової роботи. Перевірте правильність визначення в словничку опорного конспекту. Як називається переміщення героя в часі та просторі в літературному творі?
Учень: Це - «ЕКСКУРС». Екскурс – це відхід від основної сюжетної лінії з метою висвітлення якихось додаткових питань.
Ми з вами здійснимо екскурс в минуле – в епоху Великої Вітчизняної війни. А в цьому нам допоможе І група «Істориків». Вам слово.
Виступ групи «Істориків».
(Відеокліп пісні Тамари Гварцетелі «Дети войны»)
Учень: Військові дії на території України під час Другої Світової війни тривали 1225 днів: з 22 червня 1941 до 28 червня 1944. Жертвами окупаційного режиму стало близько 4 мільйонів мирних громадян України: хто загинув, хто був вивезений на примусові роботи, а хтось переніс усі страждання окупації.
3. Бесіда з елементами аналізу тексту твору:
Перед вашими очима постали реальні картини того часу.
Як ви вважаєте, у яких умовах опинилися діти під час війни? (Діти опинилися в дуже тяжких умовах: голод, холод, смерть, небезпека)
Чому увагу Григора Тютюнника привернув саме цей час – час ВВв? (Григір Тютюнник сам пережив ці часи.).
- Що допомогло нашому народу вистояти й перемогти у жорстокій боротьбі з фашистськими загарбниками? (бажання захистити рідну землю, родину, близьких; героїзм, мужність, віра в перемогу; взаємодопомога, підтримка один одного, єдність).
- Висновок: екскурси в минуле головного героя Климка дають можливість нам зрозуміти, що хлопчик був завжди відповідальним, самостійним у прийнятті рішень. Незважаючи на важкі часи, біди, нещастя люди не втрачали найкращих рис і залишались Людьми, були здатні на турботу, підтримку.
- Яким чином цей твір пов'язаний із життям автора?
(Повість «Климко» Г. Тютюнник уважав найдорожчою для себе. Він утілив у цьому творі свій ідеал людини, адже сам здійснив подорож від дядька із Луганщини додому на Полтавщину через окуповану Україну).
Автобіографічним (з грец. — сам, життя, пишу) називають твір, головним героєм якого є сам автор.
(Твір «Климко» побудований на автобіографічному матеріалі. Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам'ятного походу дитини тяжкими дорогами війни).
Учитель: У тексті повісті є місця, які не мають безпосереднього зв΄язку із розвитком сюжету. Це, наприклад, облаштування колишньої вагової під житло, розповідь про Наталю Миколаївну. Цей прийом називається обрамлення.
Обрамлення – прийом, де сюжет включається у розповідь, немов у рамку, яка безпосереднього зв΄язку з розвитком сюжету не має.
Коли ви читали текст, то звертали увагу на певні подробиці, художні риси твору, які нібито не впливали на розгортання сюжету, але водночас без них повість втратила б свою яскравість і неповторність. Як називають такі подробиці?
(14 слайд)
Художня деталь (від фр. detasl) — така виразна подробиця або штрих, яка часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим. За чуттєвим сприйняттям художня деталь буває зорова, слухова, дотикова та нюхова. Вона може відображати подробиці обставин, зовнішності, пейзажу, портрета.
Учитель: Прикладом речової художньої деталі є діжурка Климка. «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути. Не брали її ні дощ, ні сніг, ані сонце. Пахла діжурка паровозом. Уночі вона нахолоняла, а вдень аж димувала на сонці, пахла ще дужче і пекла плечі та спину». (У Климка-сироти «діжурка» асоціювалася із чимось рідним, що нагадувало йому про дядька).
Пропоную вам самим знайти, записати до опорних конспектів таку художню деталь із наступних уривків тексту, визначити її вид:
«Найдужче боліли ноги зранку після ночівлі. Але Климко вже знав, що бити їх не слід, а треба легенько розтерти, поляскати долонями і перші кілька кілометрів іти помаленьку. Далі вони вже не боліли, йшли собі слухняно, тільки німо дзвеніли кожною жилочкою». (Портретна деталь – босі ноги Климка в осінню холодну пору в далекій дорозі як символ гіркого сирітського дитинства, обпаленого війною. Босоніж хлопчик уперто іде до своєї мети – принести солі додому).
«Вона стояла з немовлям на руках, притиснувши до себе разом з немовлям трояндову, мов сто троянд, сукню. Климко бачив Наталю Миколаївну в цій сукні лише двічі на рік: першого вересня і в останній день занять. Наталя Миколаївна щоразу так хвилювалася, зустрічаючи їх, своїх учнів, а чи проводжаючи на канікули, що троянди з трояндової сукні зацвітали в неї й на щоках». (Трояндова сукня – речова художня деталь, негаснучий спогад про довоєнне дитинство, учителька Наталя Миколаївна дорожила нею настільки, що не проміняла на їжу).
«У хаті було чисто і ясно від сонця, веселих вишиваних рушників на стінах та від червоних калачиків і хвастунців, що цвіли на лутках у кожному вікні. На стільці коло ліжка лежала скибка хліба, намазана смальцем і потрушена зверху сірою сіллю, та двоє червонобоких яблук». (Інтер΄єрна деталь - хата тітки Марини. Символізує рідну домівку, сім’ю, затишок, захищеність).
4. Виступ групи «Екскурсоводів».
А зараз учні – екскурсоводи запрошують нас до імпровізованого музею, де познайомлять присутніх із предметами, представленими в музеї, розкажуть, яку роль ці речі відіграли в житті головних героїв.
Екскурсовод 1: Хочу запропонувати вашій увазі кілька експонатів нашого музею. На нашому стенді представлені речі часів Великої Вітчизняної війни. Перший експонат - це прорезинена куртка машиніста паровоза, діжурка. Саме в такій куртці, яка дісталася в спадок від дядька Кирила, здійснював Климко свою подорож. Вона зашкарубла від мазути. Уночі в ній було холодно, а вдень аж диміла на сонці, ще дужче пахла й пекла спину.
У роки війни довоєнні гроші нічого не були варті, а речі цінувалися дорого. Наступні експонати – це трояндова сукня першої вчительки Климка та яскрава заквітчана хустка дівчинки, які господарі збиралася обміняти на продукти.
Екскурсовод 2: Прорезинені тапки – мрія босоногого Климка, яка стала реальністю лише завдяки милосердю й доброті шевця, який їх продавав. Адже зі взуттям у роки війни було складно. Інколи солдатам доводилося знімати чоботи із загиблих товаришів. Що уже казати про мирне населення.
Зверніть увагу на цей експонат – галети, крупне печиво прямокутної форми, яке замінювало хліб та було здатне до 2-х років зберігати свої їстівні якості. Завдяки цьому їх широко використовували в армії, в експедиціях і туристичних походах. Галети виготовляли з пшеничного борошна, дріжджів, розпушувача, солі й цукру. Вони мали декілька шарів (слоев), легко розмочувалися у воді.
Звичайнісінька кам’яна сіль, без якої не обійдеться жодна страва, у роки війни була справжнім скарбом, дуже високо цінувалася попитом (спросом). На неї можна було виміняти будь – які вкрай необхідні товари: одяг, взуття, продукти, гас (керосин). Саме тому малий хлопець вирушає в далеку й небезпечну подорож. На цьому нашу екскурсію завершено. Дякуємо за увагу!
Учитель: Дякуємо за цікаву екскурсію.
5. Робота в групах:
Завдання для 1 групи: скласти сюжетний ланцюжок до повісті.
| № | Сюжетний ланцюжок | Правильна послідовність |
| 1 | Зустріч з учителькою | 6 |
| 2 | Життя з дядьком Кирилом | 2 |
| 3 | Пакунок від солдата – чеха | 3 |
| 4 | Похід Климка за сіллю | 1 |
| 5 | Переселення до вагової | 5 |
| 6 | Аптекар Бочкар | 4 |
| 7 | Смерть Климка | 9 |
| 8 | Лікування в тітки Марини | 8 |
| 9 | «Названа» сестра | 7 |
Завдання для 2 групи: скласти асоціативний малюнок-колаж до образу Климка, використовуючи подані зображення.
Завдання для 3 групи: дослідити як проявляється інстинкт виживання в душах різних героїв, одних руйнуючи, як особистість, а інших гартуючи, заповнити порівняльну таблицю, до якої слід вписати імена та прізвища персонажів, згідно їх людськими якостями.
| Людина - найвеличніша з усіх Істот | Людина – найпідліша з усіх Істот |
| Климко Дядько Кирило Дід Бочонок Вчителька Наталя Миколаївна Тітка Марина Швець Зульфат Дідусь Гарєєв | Бородань з базару Бочончиха Ворожка Поліцаї |
| Милосердність, готовність пожертвувати собою задля інших | Втрата людської подоби в час всенародного горя |
Висновок: ми впевнились, якою може бути людина, коли на її долю випадають тяжкі випробування. Головний герой твору – Климко, дядько Кирило, дід Бочонок, Наталя Миколаївна, тітка Марина, швець, Зульфат, дідусь Гарєєв проходять ці випробування гідно, переконуючи, що людина - найвеличніша з усіх істот, якій притаманні милосердність, готовність пожертвувати собою задля іншого; а інші втрачають людські гідність: бородань з базару, бочончиха, ворожка, поліцейський.
6.Фізкультхвилинка
Ви, мабуть, трохи втомилися, тому час перепочити й виконати фізкультхвилинку, яка теж пов’язана із повістю Г.Тютюнника. Уявімо собі, що кожен із вас – це малий Климко, який вирушив у далеку мандрівку.
Климко прокинувся в скирті, потер оченята, потягнувся до сонця. Встав, ноги підкосилися, він сів. Знову встав, легенько розтер руки, подмухав на них, потер ноги, легенько поляскав по них. Пам’ятав, що сильно бити ноги не можна, інакше болітимуть і пектимуть. Біля якогось будиночка побачив яблуневу гілку, що звисала через паркан, підняв догори голову, побачив 2 поморщених яблучка, потягнувся рукою, зірвав, поклав до торби за спиною, пішов далі, щоб не захотілося перепочити.
І ми з вами теж продовжуємо рухатися далі.
7. Симулятивно-рольова гра.
Діти, сьогодні до нас завітали деякі персонажі, які зустрілися на життєвому
шляху Климка, зігріли його сирітську душу теплом свого серця. Давайте послухаємо їх.
Учень 1: я машиніст паровоза дядько Кирило. Після смерті батьків забрав до себе малого сироту. Климко був мені за сина. Допомагав в усьому. Справжній господар: і наварить, і прибере. Та й розумненький, до наук охочий вдався. Мені завжди хотілося йому гостинчика принести. Хоч маленького, але з поїздки. Климко завжди мене виглядав з роботи: чи вранці я приходжу, чи ввечері. На свята намагався Климкові купити солодощі: морозива, цукерок. Шкода, що проклята війна не дала можливості порадіти з того, яким справжнім лицарем став хлопчина.
(Запитання: Що найбільше ви цінуєте в людях?)
Учениця 2: я перша учителька Климка - Наталія Миколаївна. Повік буду вдячна Климкові й Зульфатові, які в тяжку хвилину простягнули мені з маленькою донечкою руку допомоги. Ми із Зульфатом дуже переживали за Климка. Не можу пробачити собі, що не зрозуміла намірів Климка піти в Слов’янськ за сіллю, не зупинила хлопчину. Була б побігла за ним, наздогнала, та куди. Де він пішов? Климка знайшла пораненим. У його торбинці була маленька пляшечка з молоком. Це ж він для Олі його привіз. Так можуть вчинити тільки самовіддані сердечні люди. Самопожертва його дуже велика. Я пишаюся своїми учнями.
(Запитання. Скажіть, чим були схожі Зульфат і Климко, а чим – ні?)
Учень 3: мене звуть Зульфат Гарєєв. Климко – це мій давній вірний друг, однокласник. Він ніколи мене не зраджував, не видавав секретів, не ображав, не розпускав кулаків. По натурі він товариський, дуже спокійний. Мені було боляче, коли дізнався, що фашистський снаряд зруйнував домівку товариша. Я довго шукав Климка, хотів по- товариськи допомогти, і згодом ми разом облаштовували його невеличку кімнату. Дуже добре, що до нас переїхала улюблена вчителька початкових класів Наталія Миколаївна. Життя стало кращим. Для маленької Олі приніс колиску ще свою. Дуже вболівав за Климка, коли його довго не було. Бігав на станцію щодня. Та ось нарешті замаячила його постать. Я кинувся до нього, але враз він впав, мов підкошений зрадливою фашистською кулею. Мені дуже шкода втратити такого друга. Я пам’ятатиму його все життя.
(Запитання. Що найбільше ти цінуєш у дружбі?)
Учениця 4: дівчинка. Я працювала на шахті в Донбасі, але почалася війна, і я вирішила повернутися до мами на Сумщину. У Слов’янську продавала на базарі хустку та букетик чорнобривців, коли вперше побачила малого хлопця. Це був Климко. Спочатку я його злякалася, мені здалося, що він злодій. Але виявився добрим і сміливим хлопцем. Коли почалася облава й поліцаї ледве не забрали мене разом з іншими дівчатами, Климко із безногим шевцем, жертвуючи собою, врятували мене. Запропонувала йому піти разом в Сумщину, залишився б жити в нас із мамою, бо живемо удвох, проте він відмовився. Я була б дуже рада мати такого молодшого братика.
(Запитання. Чому ти запропонувала зовсім незнайомому хлопцеві, якого спочатку сприйняла за злодія, залишитися жити у своїй родині?)
Учениця 5: я тітка Марина, теж уперше зустрілася з Климком у Слов’янську на базарі. І так прикипіла серцем до нього. Раніше думала собі, що людині треба для щастя. Виходить – дружну сім’ю. Побачивши добру, страдницьку, працьовиту дитину, хотіла всю невичерпну материнську любов передати хлопчикові. Климко занадто вдячний, відповідальний. Ще не одужавши після хвороби, хотів допомогти по господарству. Він і слово чемне скаже, і пожаліє. Люба дитина. Просила його залишитися, та він турбувався за якусь маленьку Олю і молока для неї попросив. Я дала в дорогу йому солі стільки, скільки він міг донести, і молока для дівчинки. Обіцяв повернутися. Може, дочекаюся на синочка?
(Запитання. Чому ви відпустили Климка, хоча він ще не зовсім одужав?)
Учень 6: я невідомий радянський солдат, якого маленький хлопчик врятував від смерті. Ми з ним зовсім незнайомі, але я вдячний за його самовідданий вчинок. Прикро, що він не дожив до щасливого дня Перемоги.
(Запитання. Як ви вважаєте, чому хлопчик урятував вас?)
Висновок: Дякуємо гостям за їхнє одкровення. Ми бачимо, що переважно біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних, але в той же час жорстокість та підлість інших. Хотілося б, щоб усі люди, як ті, кого зустрічав на своєму шляху Климко, були добрішими, виявляли турботу про свого ближнього, цінували почуття.
8. «Щоденник подвійних нотаток» (заповнення таблиці).
А зараз я пропоную вам попрацювати з цитатами з тексту та з’ясувати, які риси характеру Климка проявляються у його взаємовідносинах із героями. Кожна група має 4 такі цитати та 1 хвилину на виконання завдання. Відповіді слід занести до таблиці «Щоденника подвійних нотаток».
1група
| № | Цитати | Риси хар-ру персонажа |
| 1 | «Це була найбільша радість Климкова - покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано, і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив, - гарячої та запашної». | Добрий, турботливий, чуйний, акуратний, працьовитий, умілий |
| 2 | «Доглядати за собою – зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину – він і сам давно вже вмів…» | Самотній, гордий |
| 3 | «… Земля була холодна, від неї потерпли підошви і зробилися як дерев’яні. Коли вони мерзли так, що аж пекли, і не було вже терпцю йти далі, Климко сідав просто серед дороги й одтирав їх руками…» | Витривалий, терплячий, Цілеспрямований |
| 4 | «Він рідко коли залишався наодинці у закіптюжених стінах , бо в нього частенько, - бувало, що й до ночі, - засиджувалося шкільне хлоп’яче товариство…» | Товариський |
2 група
| 1 | «Що, що в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може…» | Відповідальний |
| 2 | «Климко видлубав з кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пелену, а сам швидко пішов геть». | Милосердний |
| 3 | «Климко випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав : «Це моя сестра! Сестра моя, пустіть її! Чуєте? Вона мені за матір!» | Кмітливий, сміливий |
| 4 | «Треба ж роботу якусь зробити тітці , а то тільки набалакав: і те зроблю, і те…» | Совісний, відповідальний, стійкий |
3 група
| 1 | «Я не голодний,- сказав Климко, одсуваючи миску і похнюпився» | Почуття власної гідності |
| 2 | «Знаєш, що я придумав, я піду по сіль...» | Рішучість |
| 3 | «Я піду, тьотю,...мене там ждуть...» | Відповідальність, людина слова |
| 4 | «Туди, дядю, біжіть! – закричав він, показуючи рукою праворуч від себе: - туди! Там балка!» | Хоробрість |
- Молодці! Усі працюєте активно, гарно орієнтуєтесь у тексті, висловлюєте власні думки.
9. Виступ групи «Літературознавців».
А зараз надамо слово групі «Літературознавців», які отримали творче завдання написати на вибір лист Климкові, твір – сиквел (власну кінцівку й продовження твору), або скласти сенкан чи діаманту.
Учень 1.
Доброго дня, дорогий Климку!
Пише тобі учениця 7-А класу КЗ «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 м.Єнакієвого». На уроках літератури ми вивчаємо творчість Г.Тютюнника, а зокрема повість «Климко». Я дуже вражена твоїм героїчним вчинком, твоєю самопожертвою заради інших людей. Мені було приємно читати, коли ти піклувався про дядька Кирила, Наталю Миколаївну та маленьку Олю. А ось той епізод, де ти випив трішки молока, а потім запивав залишком води, щоб більше залишилося для Олі. А твоя мужність при зустрічі з німецьким солдатом. Хоча твоє життя було нелегке, ти показав, що не треба ніколи здаватися. Я б назвала тебе маленьким лицарем. Адже не кожна дитина твого віку, змогла б стійко перенести тяжкі випробування. Мабуть, у часи війни всі діти були такі. Я дуже хотіла б мати собі такого вірного друга, як ти.
Хай тобі щастить у подальшому житті. Пиши. До побачення.
12.12.2016 року Учениця 7-А класу Чеховська Люба.
Учень 2.
Климко
Добрий, відповідальний.
Допомагає, турбується, надихає.
Ціною власного життя рятує людину.
Лицар.
Учень 3.
Твір-продовження
Зульфат біг все швидше та швидше, нічого не помічаючи перед собою, крім маленького, худого та виснаженого тіла, що так різко впало горілиць.
— Климка-а-а! Климе! Не помирай! Я тут, ходімо! Підіймайся ж, Климе, нумо! - Хлопець відчайдушно намагався підняти друга. Лише доклавши великих зусиль, йому вдалося підійняти Климка та дотягти його до вагової.
Зульфат голосно загупав у двері, знесилений, виснажений та щасливий від зустрічі з другом. Наталя Миколаївна миттю відчинила двері, вона ледь не зомліла від побаченого: Климко стікав кров’ю та ніяк не реагував ні на вигуки, ні на дотики. Учителька допомогла Зульфатові занести Климка до вагової та покласти його на старе ліжко.
— Дивіться, що то в нього в руці? — вигукнув Зульфат. Спершу він і не помітив, що Климко волочить щось за собою, міцно тримаючи.
— Молоко! Він ніс нам молоко! — вражено відповіла Наталя Миколаївна, розгортаючи клунок.
Зульфат покликав на допомогу аптекаря Бочонка, який обробив і перев’язав рану.
Тепер єдині Климкові друзі мали доглядати його: вони поїли його молоком, дід іноді приносив сухарі, а Зульфатові час від часу вдавалося роздобути ще якісь харчі. Часто хлопець гарячково марив уві сні, кликав дядька Кирила, кричав: «Гераус! Геть!», згадував тітку Марину, обіцяв повернутися й допомогти.
Минали місяці, Климко одужував: він вже міг носити до вагової воду та ходити із Зульфатом на пошуки харчів. Хлопці разом з учителькою пережили важку зиму, тепла весна принесла надію на краще життя. На могилі дядька Кирила вони таки посадили вишню.
Учитель: Дякуємо групі літературознавців за їхню діяльність. Прекрасні роботи!
ІV.Закріплення вивченого матеріалу.
1)Бесіда.
- Спираючись на роботу з таблицею, скажіть: хто з героїв твору оточений най-
більшою увагою і турботою інших персонажів? (Звичайно, Климко)
- Як ви думаєте, чому? ( дитина, яку всі жаліють і хочуть підтримати)
- Що у Климкові вам подобається найбільше?(Рішучість, сміливість, бажання допомогти іншим)
- Який вчинок Климка, на ваш погляд, був найблагороднішим?(Коли Климко вказує солдату, якого переслідують, дорогу в балку не замислюючись про небезпеку власному життю)
- Учинок якого персонажа ви вважаєте найпідлішим? (Чоловік, який з підводи міняв харчі на речі людей. Так він наживався на чужій біді)
- Що означає ім’я «Клим»?
(Ім’я “Клим” – прийшло із Візантії, означає милостивий, лагідний, поблажливий).
- Чи надаються ці означення для характеристики Климка?
- Чи відповідає характер Климка його зовнішності?
- Сьогодні на уроці незримо присутні Климко і інші герої. Вони дають нам уроки. Які? Для чого?
- Чи потрібні ці уроки нам у сучасному житті? Чому? (Так. Герої навчають на доброті, турботі, чуйності, яких бракує у сучасному житті. Ми повинні пам’ятати про війну і залишатися людьми у будь-яких ситуаціях.)
Чому дитина, позбавлена в житті всього, поспішає творити добро?
Чи зустрів Климко на своєму шляху добрих та милосердних людей у ті страшні часи?
Чи можна назвати Климка героєм?
Чи можлива поява такої людини, як Климко, у нашому з вами нинішньому житті?
Чи можете дати відповідь на загадку, яку я задала вам на початку уроку? Що спільного між Прометеєм та Климком? (Здатність до самопожертви заради інших).
V. Рефлексійно-оцінювальний етап.
1. «Мікрофон»
- Що ви сказали б своєму однолітку, який не прочитав повісті? Закінчіть речення: « Я вважаю, що повість «Климко» слід прочитати, бо…»
( Вона навчає нас бути добрими, допомагати у скруті, брати на себе відповідальність… У ній розкривається правда по війну, про долю дітей у часи воєнного лихоліття, про необхідність виявляти людяність, чуйність до тих, хто поруч . Вчить не здаватися, бути сильним духом, любити, цінувати життя, вірити в себе, боротися до кінця, не падати духом, дивитися в обличчя труднощам. Перешкоди загартовують).
- Мені найбільше сподобався епізод повісті)….., тому що……
- Я хотів(ла) б мати такого друга, як Климко, бо …..
2. Очікування від уроку
Діти, пригадайте, чого ви очікували від сьогоднішнього уроку. Чи справдилися ваші очікування?
Оцінювання учнів.
Підрахуйте, будь ласка, ваші основні й додаткові бали за виконані завдання, запишіть їхню кількість до таблиці на останній сторінці вашого опорного конспекту. Усі ви працювали сьогодні активно, творчо, злагоджено.
VІ. Домашнє завдання.
Написати твір-роздум на одну з тем: «Мої враження від прочитаної повісті» або «Чи можлива поява такої людини, як Климко, у сучасному житті?».
Слово вчителя: Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві лишитися живим. Війна полонила його у своїх обіймах…. Ця повість страшна своєю правдою про війну і красива правдою про благородних людей. Проте, кров, біль, страждання випали не тільки на долю персонажів повісті, але й на долю автора, і , на жаль, на нашу з вами. Знову там гинуть люди, діти залишаються сиротами, без даху над головою, змушені покидати свої домівки. Очевидно, тому, що дехто не розуміє, що щастя – це не новітня зброя, не захоплені території, не велика армія. Щастя – це коли сміються діти і чисте небо над головою, мир на землі і мир в душі. Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей сучасного та майбутнього.
Тому я пропоную вам узяти тих журавликів, які знаходяться на вашій парті, та написати на їхньому крилі побажання один одному, нашим шановним гостям, вашим батькам, рідним і просто стороннім людям. Я думаю, якщо усі ми разом дуже сильно побажаємо чогось, то наші мрії обов’язково матеріалізуються.
(Журавлики прикріплюються на земну кулю). Дякую за урок!
4 941
11 165 
