Конспект урока украинской литературы в 9 классе по творчеству Г.Сковороды «Байка вчить, як на світі жить»

Тема: «Байка вчить, як на світі жить»

Мета: поглибити та узагальнити знання учнів про жанр байки в літературі, спадщину видатних байкарів; учити аналізувати байки, розкривати повчальний та алегоричний зміст байок, розпізнавати риси людського характеру; формувати навички виразного читання та інсценування; розвивати творчі, аналітичні здібності, логічне та образне мислення учнів, виховувати розуміння краси слова, зацікавленість українською літературою.

Обладнання: Портрети байкарів, ілюстрації до байок, виставка книжок байкарів, проектор, мультимедійна презентація.

Епіграф: В Езопа вчіться, добрі люди!

Для того байка коле під ребро,

Щоб виправлять людські заблуди

І похвалять красу й добро.

Федр

Тип уроку: урок-дослідження

Хід уроку

Організаційний момент

1. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

Минають століття, приходять нові покоління, а байка стоїть на сторожі загальнолюдських ідеалів – добра, справедливості. честі. Вона є одним із найголовніших жанрів дидактичної (повчальної) літератури. Тому не дивно, що в байці втілена народна мудрість, закони життя людей. Вона засуджує людські вади, які заважають жити суспільству. Ось чому найвидатніші байкарі всіх часів і народів, від Езопа до Крилова та Глібова, вірячи в людину та її високе призначення на землі, звернулись до жанру байки.

Сьогодні у нас незвичний урок. Уявімо, що ми маємо чарівну машину часу і здійснимо надзвичайну подорож: спробуємо зазирнути в історичне минуле, ознайомитися з особливостями байки та зрозуміти значення цього літературного жанру.

Девіз нашого уроку: Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно й плідно працювати.

1. Метод «Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»

2. Актуалізація опорних знань.

1. Кросворд навпаки: По горизонталі:

1.Ковалинський. (перший біограф Г.Сковороди, улюблений учень байкаря).

2.Сократ (З ім’ям якого видатного грецького мудреця порівнюють Сковороду.)

3.Козак (Соціальний статус батька)

4.Ковраї (селище, де провів найкращі роки, працював приватним учителем у поміщика С.Томари).

5.Сопілка (улюблений музичний інструмент, із яким не розлучався)

6.Чорухи (Селище,у якому народився.)

7.Природа (Тема, якій присвятив найбільше поетичних творів)

8. Академія (У якому вищому навчальному закладі навчався).

9.Пиїтика (Підручник з якого предмета уклав)

По вертикалі:

Сковорода (Перший український байкар, філософ, мандрівник)

2.Складання зв’язної розповіді

1. Що ми знаємо про байку? Що таке байка?

2. До якого роду літератури відноситься байка?

3. Яким жанром була байка спочатку: усним чи писемним? Чому?

4. Яка будова байки?

5. Що таке «езопова мова»?

6. Хто є дійовими особами байки?

3. Словник літературних термінів

Байка – від давньоруської баять, баити – говорити, розповідати,невеликий за обсягом твір, алегоричного, повчального, гумористичного та сатиричного характеру.

Байка – це короткий прозовий або віршований твір сатиричного, повчального характеру, у якому висміюються людські вади та недоліки суспільного життя.

Персоніфікація (або уособлення) – художній прийом перенесення властивостей людей на тварин, рослини, предмети.

Алегорія ( з грецької « інакомовлення ») – це відображення одного предмета через інший.

Мораль у байці – повчальний висновок у байці.

Сатира – художній прийом, заснований на різкому висміюванні негативних явищ суспільства.

Езопова мова (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа ) – замаскований спосіб думок із натяками, недомовками задля уникнення будь - яких заборон.

Cтруктурa байки. (учень, коментує слайд)

Байка має свою структуру. Складається в основному з двох частин:

оповідної та моралі (мораль не завжди міститься наприкінці, може бути також і на початку).

Героями байок є звірі, птахи, рослини, люди. У вчинках персонажів байки висміюються людські вади.

Байка за своїм обсягом завжди лаконічна. Неодмінною умовою байки є те, що вона містить у собі дію, тобто низку змін. Події, про які йдеться у байці важливі не самі по собі, вони пояснюють певну думку, певне моральне положення і тому мають алегоричний характер.

Обов'язковими для байки є алегорія, іронія, сатира.

Байка має повчальність. Повчальність байки розкривається через її алегоричність. У байці відсутні метафори, її мова проста, невигадлива.

3.Гронування: «Якою ми бачимо байку?»

(лаконічна, пізнавальна, динамічна, мудра, повчальна, проста, жартівлива, правдива, сучасна, ідейна, дієва, умовна)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Сьогодні на уроці працюють дослідницькі групи, кожна з яких мала власне завдання. Заслухаємо повідомлення кожної з груп.

1. І група “Повчальне слово байки Езопа “Хліборобові діти””.

1.Розповісти цікаві легенди про Езопа.
2.Виразно прочитати байку “Хліборобові діти”.
3.Скласти сенкан до образу Хлібороба.
4.Скласти міні-проект “Повчальне слово байки Езопа” за планом:
-особливості форми байки;
-мораль байки;
-що засуджується в байці?
-чого вчить байка?

1. Езоп (грец. Αίσωπος, жив у VI ст. до н. е.) — грецький байкар, засновник жанру байки, автор відомих «Байок Езопа». Народився з потворною зовнішністю. Згідно з переказами був рабом на острові Самос (походив з Фракії або Фрігії); отримавши волю, подорожував Грецією, Вавилоном, Єгиптом. Чимало байок запозичень і сюжетів з Езопа використали відомі байкарі: Жан Лафонтен,
Іван Крилов та Леонід Глібов.
Езоп писав байки, де героями були тварини, наповнював свої оповіді повчаннями та мораллю. Точну кількість байок не встановлено, але вважається, що йому належить близько 400 байок. В образах тварин висміював недалеких і темних людей, їхні недоліки й захланність. На жаль, жодних рукописів і оригіналів творів Езопа до наших днів не дійшло — його твори у IV–III ст. до н. е. упорядкував Деметрій Фалерський, але збірка не збереглась. Відомі лише віршовані переробки творів, написані Федром, Бабрієм та Авіаном.
За однією з легенд , був несправедливо звинувачений жерцями Дельфійського храму, засуджений до смерті та скинутий зі скелі.

2. Байка «Хліборобові діти»

Хліборобові діти між собою не мирили. Він їх часто вмовляв, але слова не допомагали. Тоді хлібороб вирішив вплинути на них ділом і сказав їм принести в’язку різок. Коли вони виконали те, що він їм загадав, батько дав їм в’язку і наказав зламати її. Але діти, хоч як силкувалися, не змогли цього зробити. Тоді батько розв’язав в’язку і дав кожному по різці. Коли вони легко переламали їх, промовив:

«Отак і ви, діти, якщо будете дружні, вас не подолають вороги, коли ж житимете в незгоді, вас легко переможуть». Байка доводить, що коли згода між людьми – їх важко перемогти, коли незгода – легко.

3.Сенкан до образу Хлібороба

Хлібороб.

Досвідчений, впевнений.

Умовляє, діє, переконує.

Сила батьківської любові до дітей.

Мудрість.

4.

ІІ група “Повчальне слово байки Жана де Лафонтена “Вовк і Собака””.

1.Підготувати повідомлення про Жана де Лафонтена.
2.Виразно прочитати байку “Вовк і Собака”.
3.Скласти порівняльну таблицю до образів Вовка та Собаки.
4.Скласти міні-проект “Повчальне слово байки Жана де Лафонтена” за планом:
-особливості форми байки;
-мораль байки;
-що засуджується в байці?
-чого вчить байка?

1.Жан де Лафонтен
Випробував свої сили у всіх жанрах літератури – писав трагедії, комедії, оди, романи, пісні, але його талант найбільше розкрився в байці. Писати почав пізно, у 33 роки.
У житті Лафонтен був дуже наївним, а часом вкрай забудькуватим і розсіяним. Він міг навіть, тривалий час прагнучи потрапити на аудієнцію до короля, аби вручити йому збірку власних віршів, у найвідповідальніший момент виявити, що забув книжку вдома.
У творчості Лафонтена ми знаходимо запозичені сюжети, проте в нього є і своє, оригінальне, своєрідне, що виділяє його твори з-поміж інших. Байкар створював розгорнуті, повні життя, дії, діалогів віршовані розповіді, спираючись у них на народну мудрість, прагнув передати погляд простої людини.

2. Жан де Лафонтен «Вовк і Собака»

Голодний та худий, лиш шкура та кістки, — Ходім зі мною. Я і ти

Вовк за селом зустрів Собаку. Жить будем, як брати.

Такий Великий та гладкий. Разом робитимем, разом і спати ляжем.

Утер би Вовк Собаці маку,— — А що ж робить?

Тече голодна слинка, — Подвір'я стерегти... —

Чи тут до поєдинка?! Пішли в село. В дорозі Вовк побачив:

Ледь-ледь не пада з ніг. На шиї в пса Біда собача:

Перед Собакою покірно ліг — Це що? Так шкодить ковбаса?

І скаржиться на час цей проклятущий: — Ммм. Це, той... Буває на віку

— Нещасний я. Голодний та худющий. Сиджу на мотузку.

Хотів би працювать, та ба — — Така твоя солодка воля?

Знущається судьба: І праці не дають, Хай краще здохну серед поля,

Вкраду — безжально б'ють… — А не дозволю, мій дружок,

Собака-простачок Вовкові каже: В'язать мене на мотузок!

3.Порівняльна характеристика

Вовк Собака

Голодний гладкий

Худий великий

Нещасний простакуватий

волелюбний покірний долі

ІІІ група “Повчальне слово байки Г.Сковороди “Бджола та Шершень””.

1.Розповісти цікаві легенди про Г.Сковороду.
2.Виразно прочитати байку “Бджола та Шершень”.
3.Скласти діаманту до образів Бджоли та Шершня.
4.Скласти міні-проект “Повчальне слово байки Г.Сковороди” за планом:
-особливості форми байки;
-мораль байки;
-що засуджується в байці?
-чого вчить байка?

1.Григорій Савич Сковорода – оригінальний письменник, виразник ідей гуманізму та селянського просвітництва.
Народився 3 грудня 1722 року в с. Чорнухах Лубенського повіту на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. У 1734-1753 роках із перервами навчався в Києво-Могилянській академії.
У 1750 році викладав поетику в Переяславському колегіумі, деякий час працював і домашнім учителем у поміщика Степана Томари у селі Ковраях. Тут написав свої перші вірші.
Останні 25 років життя провів у мандрах Слобожанщиною. Саме в цей час були написані його філософські твори (трактати, діалоги, притчі). Художня спадщина Сковороди складається зі збірки віршів “Сад божественних пісень” і збірки байок “Байки Харківські”. Помер 9 листопада 1794 року в селі Іванівці на Харківщині.

2.Бджола та Шершень

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

— Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом ваша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила: Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.

3.Діаманта до образів Бджоли та Шершня
Бджола
працьовита, мудра
переконує, уславлює, є прикладом.
Еліксир для душі - це улюблена праця.
Докоряє, краде, зневажає
зарозумілий, ледачий
Шершень.

ІV група “Повчальне слово байки Г.Сковороди “Ворон і Чиж””.

1.Розповісти цікаві легенди про Г.Сковороду.
2.Виразно прочитати байку “Ворон і Чиж”.
3.Скласти кубування до байки.
4.Скласти міні-проект “Повчальне слово байки Г.Сковороди” за планом:
-особливості форми байки;
-мораль байки;
-що засуджується в байці?
-чого вчить байка?

1.Григорій Сковорода –
будитель нації, поет, мандрівний філософ, мудрець. Зростаючи у середовищі мудрої праведності, з ранніх років він відзначався схильністю до зосередженості на своєму внутрішньому світі, твердістю духу, великим бажанням до науки та знань. У 1742 році його запрошують до придворної співацької капели в Петербург. Людина виняткових здібностей і гострого розуму, Г.Сковорода здобув в Києво-Могилянській академії глибокі знання з філософії, вітчизняної, античної, західноєвропейської літератур, досконало опанував кілька іноземних мов: латинську, грецьку, німецьку. У 1750 році вирушає за кордон, відвідує Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, де знайомиться з життям тамтешніх народів, вивчає їхні звичаї , ближче знайомиться з культурою, передовими філософськими ідеями, літературними течіями.
Перед смертю 72-річний поет i філософ заповідав на могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».

2.Байка "Ворон і Чиж"

Неподалік від озера, з якого визирали жаби, сидів на гілці й виспівував Чиж. Поблизу нього крякав собі й Ворон, та, бачачи, що Чиж не полишає співати, сказав:

- Чого ще й ти сюди пнешся, жабо?

— А чому це ти мене звеш жабою? — спитав Чиж Ворона.

— Тому що ти так само зелений, як та жаба.

— Коли я жаба,— мовив на те Чиж,— тоді ти сам справжнісінький жабур, бо спів твій дуже схожий на жаб'ячий.

Сила: Серце і звичаї людські, а не зовнішні якості мають свідчити за те, хто ти є. Дерево по плодах пізнається.

3.Кубування
1.Опиши це –
Байка Г.Сковороди «Ворона і Чиж» - роздум про людську заздрість, зарозумілість.
2. Засоціюй це –
обмеженість – заздрість – пихатість - гідність - розум
3. Порівняй це –
Ворон, наче старенький, незадоволений життям буркотун;
Чиж, наче молода, проте розумна й мудра людина;
4.Проаналізуй це –
Ворон грубий, зарозумілий, неввічливий; заздрить;
Чиж безтурботний; має почуття власної гідності;
5.Аргументи «За» -
гідність, розум, оптимізм допомагають протистояти злу;
Аргументи «Проти» -
заздрість, злість завжди заважає людям.
6.Застосуй це –
Байка робить кращою нашу поведінку, вчить оцінювати не зовнішній вигляд, а душевні, внутрішні якості людини, не шукати поганого в іншому.

V група “Повчальне слово байки І.Крилова “Вовк на псарні””.

1.Розповісти цікаві біографічні факти про І.Крилова.
2.Виразно прочитати байку “Вовк на псарні”.
3.Застосувати 6 капелюшків мислення.
4.Скласти міні-проект “Повчальне слово байки І.Крилова” за планом:
-особливості форми байки;
-мораль байки;
-що засуджується в байці?
-чого вчить байка?

1.Іван Андрійович Крилов -
російський письменник, байкар, академік Петербурзької АН, журналіст. Народився в 1769 році в Москві в родині бідного армійського офіцера. Видавав
сатиричні журнали ("Пошта духів«), писав трагедії і комедії, оперні лібрето. Створив більше 200 байок, пройнятих демократичним духом, що відрізняються сатиричною гостротою, яскравою та влучною мовою. Його твори, за влучним висловом Миколи Гоголя, стали «книгою мудрості самого народу».

2.ВОВК НА ПСАРНІ Переклад укр. – Анатолій Присяжнюк.
Вовк ніччю, цілившись залізти до вівчарні, І взявся: “Друзі! Ну,навіщо весь цей шум?
Попав до псарні. Я, ваш звіддавна сват і кум,
Піднявся враз весь псарний двір – Прийшов миритися, навіщо ці докори?
Учувши забіяку сірого так зблизька, Забудьмо давнину, складемо спільний лад!
Валують пси в кошарі й рвуться на вовчиська; І я не тільки далі не торкнуся стад,
Псарі кричать: “Ату, злодюга-звір!” – А й з іншими за них сам гризтись рад
І вмить ворота на запір; І вовчим словом заклинаю,
За хвилю псарня стала адом. Що я… ” – “Ет, досить, напутив, –
Біжать: той із гужем, Той з бардашем Тут ловчий Вовка перебив –
“Вогню! – кричать, – вогню!” Прийшли з вогнем. Ти сір, друзяко, а я сив,
Мій Вовк сидить, притиснувшись в кут задом, І вовчу вашу я давно натуру знаю;
Зубами клацає і диба стала шерсть, Й тому, такий вже звичай мій, –
Очима з‘їв би всіх, коли ж, – хоч круть, хоч верть, –Інак з вовками не зарадить й мировий, –
Він, бачачи, що тут не перед стадом, Слід зняти шкуру з них хутчій”.
І що пора йому вкінець Розрахуватись за овець, – І зразу випустив на Вовка гончих зграю.
Пустився наш кумець В переговори

VІ група “Повчальне слово байки Л.Глібова “Фіалка і Бур’ян””.

1.Розповісти цікаві біографічні факти про Л.Глібова.
2.Виразно прочитати байку “ Фіалка і Бур’ян”.
3.Скласти фанфік.
4.Скласти міні-проект “Повчальне слово байки Л.Глібова” за планом:
-особливості форми байки;
-мораль байки;
-що засуджується в байці?
-чого вчить байка?

1.Леонід Іванович Глібов –
український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч, редактор газети «Черниговский листок».
Народився у селі Веселий Поділ Хорольського повіту в родині управителя в маєтку поміщика.
На сторінках його тижневика з'являлися соціально гострі, спрямовані проти місцевих урядовців, поміщиків-деспотів, проти зловживань судових органів, матеріали. Друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей. За зв'язки з підпільною організацією «Земля і воля» у 1863 р. Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено над ним поліцейський нагляд.
Широке визнання Глібов здобув як байкар. Написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла в Києві 1863 р., але майже весь тираж знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром. У 1872 р. вдалося видати другу, доповнену книгу байок, а 1882 р. — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони.

2.ФІАЛКА І БУР’ЯН

(Інсценізація байки).
Веселая весна була; Дала красу веселая весна,
Зазеленів вишневенький садочок; Та не дала їй долі.—
Пахучая Фіалка розцвіла Прийшов Хазяїн, поглядів,—
І звеселила свій куточок. Давно в садочку був, загаявся у полі,—
Де взявсь Бур’ян, насіявся кругом Розсердився і косу ухопив…
І квітку бідную понівечив він дуже: Черк-черк — і ввесь Бур’ян зваливсь,
Не та краса, і пахне бур’яном; І в Бур’яні Фіалка полягла…
А Бур’яну про те й байдуже, На безталанную Барвінок подививсь
Ще й хвастать заходивсь, І жалібно промовив: «Одцвіла!»
Барвінкові хваливсь:
— А що, Барвіночку хрещатий, У мене Правда гостювала
Яка краса у нас цвіте! — І баєчку подарувала, Щоб передав я всім,
Барвінок так сказав на те: Найбільше молодим:
— Цвісти між бур’яном Погане панібратство шкодить
— бодай би не діждати! І доброго нінащо зводить.
На ввесь садок одна, та не людна;

3.Фанфік за байкою Л.Глібова “Фіалка і Бур’ян”
Автор: Горбунова Катерина
Фендом: Л.Глібов “Фіалка і Бур’ян”
Персонажі: Фіалка, Барвінок, Бур’ян,
Рейтинг: Є
Жанри: розповідь від першої особи

Розмір: міні, 1 сторінка

Кількість частин: 1

Статус: закінчено
Опис: спогади-роздуми Фіалки

Пам’ятаю мій день народження. Навколо буяла весна. Я прокинулася від сну, розплющила очі та здивувалася від тієї краси, яка була довкола мене. Повівав свіжий вітерець. Краплинки роси вмили моє личко. Як гарно навкруги! Як хороше жити! Уранці мене відвідала перша гостя – працьовита бджілка. Вона привітала мене, лагідно зі мною розмовляла, захоплювалася моєю красою. Я пригостила гостю солодким нектаром. Довкола вирувало життя: весело виспівували пташки, комахи снували в щоденних клопотах, вітерець лагідно розчесував чуби травам.
Поступово в мене з’явилося багато друзів: роботящі бджоли та мурахи, безтурботні Коник і Цвіркун, високі та сильні Бур’яни. Синьоокий Барвінок був мені за хрещеного батька, навчав мене, підтримував. Мені подобалася увага з боку Бур’янів, приваблювала їх відчайдушність, брутальність. Серед них я відчувала себе маленькою, слабкою, проте упевненою, захищеною, наче за кам’яною стіною. Якийсь час наше товариство проводило весело, у розвагах. Хрещений попереджав мене про небезпеку, про те, що не всі друзі справжні. Але я не зважала на це. Мені було так добре з ними.
Одного разу на поле прийшов господар . Він був незадоволений тим, що моїх друзів
Бур’янів так багато. Мої друзі запевняли, що нема чого турбуватися, все буде добре, нічого селянин не вдіє з такою силою-силенною . Наступного дня господар прийшов із косою. Бур’яни кинулися врозтіч хто куди.
Раптом я відчула сильний біль. У голові запаморочилося. Крізь туман я чула розпачливий зойк хрещеного. “Невже це все?” – промайнуло в голові.
Раптом чиясь тендітна рука доторкнулася до мене. Це хазяйська донечка збирала віночок з польових квіток. “Я ще жива, я ще потрібна, я ще зможу когось порадувати та принести користь. Шкода, що мудрість приходить занадто пізно”

ІV. Закріплення набутих знань, умінь і навичок.

Метод «Пресс»

Базікають, що байка вік свій одробила,

І час її списать в архів…

Чи актуальна байка в наш час ?

• «Павло Глазовий стверджував:

Сміх людський – чудесна штука.

Він – мистецтво і наука.

Він – в житті і для життя.

Із потворного й дурного

Посміятися не гріх.

Добрий сміх не б’є, не мучить.

Він на світі жити учить.

Доведіть, що й сміхом можна «лікувати» людину. Але коли, за яких умов?

V. Підсумок уроку. Рефлексія навчальної діяльності.

Слово вчителя

Ми з вами, проаналізувавши байки, можемо довести правдивість слів Федра:

В Езопа вчіться, добрі люди!

Для того байка коле під ребро,

щоб виправлять людські заблуди

І похвалять красу й добро.

Хоч розповідь коротка й жартівлива,

Мета її ясна й правдива.

Дійсно, байка коле під ребро, виправляє людські заблуди, похваляє красу й добро. Мандрують світом байки, переходять від народу до народу, з покоління в покоління, вчать, застерігають, радять, як жити.

Через віки, із давнини

Прийшла до нас, щоб вчити,

Як жити-бути на землі
І як не слід робити.

У байці звірі і птахи

Поводяться як люди.

Впізнає, може, хто себе

Й урок цей не забуде.

Черпайте мудрість із байок,

Вони ж бо – скарб нетлінний…

Живуть і житимуть завжди,

Минулого дар цінний.

Байка завжди стояла на сторожі загальнолюдських ідеалів – честі, добра, справедливості. Поети - байкарі прославляли людей мужніх, здатних боротись за волю, відстоювали свої права, вірили в людину. Саме в цьому величезна цінність байки.

Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

- Найбільші труднощі я відчув …

- Я зрозумів, що …

- Я не вмів, а тепер умію …

- Я не знав, а тепер знаю …

- На наступних уроках мені хотілося б знову …

VІ. Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання: написати власну байку або фанфік на одну з вивчених байок.