Опис досвіду роботи
вчителя Комарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області
Ракової Оксани Леонідівни
Відомості про педагога
Ракова Оксана Леонідівна
Дата народження: 21.11.1977 р.
Освіта: вища, Мелітопольський державний педагогічний інститут, 1999
Спеціальність за дипломом: учитель хімії та біології
Місце основної роботи: Комарська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.
Посада: вчитель хімії, біології та екології
Педагогічний стаж роботи –17 років
Тема досвіду: Розвиток життєвих компетенцій учнів на уроках з використанням інтерактивних технологій.
Мети досягає той, хто її прагне.
Вступ
Вчитель – це професія неординарна. Особливість цієї професії полягає у тому, що вчитель працює не шаблонно, не за заготовленими наперед алгоритмами. Кожна педагогічна ситуація унікальна, неповторна. Адже добре відомо, що копіювання, навіть найвдалішого уроку проведеного в іншому класі чи уроку колеги, може виявитись вкрай невдалим. Тобто робота вчителя завжди вимагає творчого підходу.
Комплекс завдань з якими щодня стикається вчитель містить досить багато різних за характером задач, які стосуються навчання, виховання та розвитку учнів. І всі ці завдання необхідно розв’язати найбільш ефективно, щоб побудувати найкращий варіант навчально-виховного процесу.
В умовах, коли обсяг знань і швидкість їх оновлення невпинно зростають і частина інформації стає застарілою, зрозуміло, що опанування новими знаннями потребує втілення прогресивних методологій навчання, в тому числі й такій фундаментальній науці, як хімія. І ще однією з причин, яка спонукає активізувати зусилля, спрямовані на реформу всієї системи навчання та зміни її технології, є низька пізнавальна активність учнів.
Найефективнішим навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а учитель – активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу.
Кожен вчитель щоразу ставить перед собою питання: як організувати роботу учнів у загальноосвітньому навчальному закладі у класах, де учні з різними задатками, де панують репродуктивні методи навчання, що зводиться до оволодіння інформацією шляхом механічного запам’ятовування?
Використовувати інноваційні технології потрібно не на окремих уроках а поступово впроваджувати в навчальний процес в цілому.
На уроках велику увагу надаю інтерактивним моделям навчання. Інтерактивне навчання це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Суть інтерактивного навчання полягає втому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Оптимізації навчального процесу за умов інтерактивного навчання сприяє те, що в людині переважає дві потреби – потреба постійного вдосконалення, потреба бути в безпеці, при чому остання є пріоритетною. Таку безпеку, своєрідний комфорт учні одержують об’єднуючись у пари, групи. Саме інтерактивні методи сприяють тому, що учні опановують всі рівні пізнання (знання, розуміння, аналіз, синтез, оцінювання ,застосування) розвивають критичне мислення, рефлексію, уміння розв’язувати проблеми. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне,групове, навчання у співпраці), коли кожен учень і вчитель є рівноправними. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язування проблеми, ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, де педагог виступає лише в ролі організатора. Розробкою елементів інтерактивного навчання у ХХ столітті займався Василь Сухомлинський, учителі новатори Ш. Амонашвіллі Є. Ільїн.
За даними американських вчених В.Льюїса та Ф.Тильдемана, люди запам'ятовують близько 10% того, що вони чують, 30% того, що читають, 50% того, що бачать і 90% того, що роблять.
Інші дослідження засвідчують що інтерактивне навчання робить можливим різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття і волю. Найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання(лекція - 5%), а найбільших за умов інтерактивного (дискусійні групи - 50%, практика через дію – 75%,навчання інших - 90% ). Уміння якими оволодівають учні під час навчання інтерактивними методиками:
аналізувати ситуацію
обговорити проблему та приймати рішення
займати чітку позицію
обґрунтовувати свою відповідь
чітко висловлювати свою думку та думку колективу, регламентуючи при цьому час
ставити чіткі запитання та давати на них змістовні відповіді
відшукувати причинно-наслідкові, зв’язки порівнювати, прогнозувати
аргументовано оцінювати діяльність
Як вчитель, у своїй практичній діяльності, я постійно досліджую, шукаю відповіді на питання:
· Яким має бути урок?
Як його провести, організувати, щоб отримати максимальну віддачу?
Як домогтись якісних знань та вмінь використовувати їх у повсякденному житті?
Актуальність досвіду, його практична значимість
Процес становлення повноцінного характеру можливий лише за умов високого рівня самостійної життєдіяльності людини. Її паростки закладаються в перші роки життя дитини. Людина ще чимало осягне, на життєвому шляху вона зможе уточнювати свої морально-етичні чи світоглядні засади, розвивати свої здібності тощо, але якщо в ранньому віці не зміцниться хребет її самостійності і самовідповідальності, то все життя залежати їй від інших людей. І вже ні освіта, ні творчі здібності не компенсують цього. Тому одне з головних завдань навчання – забезпечити розвиток особистісних якостей дитини, збагатити її досвід, підвищити природний потенціал. У зв’язку з цим орієнтація на творчу самостійну діяльність, на мою думку, стає головною вимогою всієї системи освіти і навчальної діяльності зокрема.
Метод самостійної роботи учнів постійно в центрі уваги дидактів і психологів, які проводять дослідження з різних аспектів розвиваючого навчання. Доведено, що самостійна робота відіграє велику роль у формуванні і розвитку навчальних умінь, вихованні волі, пізнавального інтересу, навичок колективної праці. В ній виявляється індивідуальність кожного учня, формується їхній інтелект і характер. Усе це сприяє засвоєнню глибоких і міцних знань.
На сьогоднішній день широкодоступними стали такі джерела інформації, як телебачення та Інтернет. Ці джерела інформації надають можливість засвоювати інформацію без особливих зусиль – формально. При цьому увімкненим лишається лише зорове та слухове сприйняття й практично повністю відсутнє осмислення одержаної інформації. В учнів впав інтерес до читання книг. Крім цього, сучасний школяр навіть не намагається самостійно розширити коло знань. Він вважає, що знає достатньо, щоб відповісти на певну кількість запитань з предмету і навіть вирішити задачу середньої складності. Учні думають, що знання можна здобувати без особливих зусиль. Тому саме в такій ситуації виникає необхідність розвивати мислення учнів, пробуджувати інтерес до предмета та здобуття знань.
Теоретична база досвіду
С. Л. Рубінштейн, характеризуючи психологічну природу розумового процесу, вказував: “Мислити людина починає, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти. Мислення зазвичай починаться з проблеми чи запитання, з подиву чи нерозуміння, з протиріччя.”
Тому, саме проблемний підхід до навчання активізує процеси мислення, розвиває пізнавальний інтерес в учнів.
Проблемним навчання називається не тому, що весь навчальний матеріал учні засвоюють лише шляхом самостійного вирішення проблем та відкриття нових понять. Тут є і пояснення вчителя, і репродуктивна діяльність учнів, і постановка задач, і виконання учнями вправ. Проте організація навчального процесу базується на принципі проблемності, а систематичне розв’язання навчальних проблем – характерна ознака такого типу навчання .
У педагогічній літературі існує ряд спроб дати визначення цього поняття.
В. Оконь під проблемним навчанням розуміє “сукупність таких дій, як організація проблемних ситуацій, формулювання проблем, надання учням необхідної допомоги у розв’язанні проблем, перевірка цих розв’язків і, нарешті керівництво процесом систематизації та закріплення одержаних знань” .
І. Я. Лернер суть проблемного навчання бачить у тому, що “учні під керівництвом вчителя приймають участь у вирішенні нових для них пізнавальних і практичних проблем в певній системі, яка відповідає навчально-виховній меті сучасної школи”.
Т. В. Кудрявцев вбачає суть проблемного навчання у висуненні перед учнями дидактичних проблем, у їх вирішенні та в оволодінні учнями узагальненими знаннями та принципами розв’язання проблемних задач .
За М. І. Махмутовим “проблемне навчання – це тип розвивального навчання, у якому поєднуються систематична самостійна пошукова діяльність учнів із засвоєнням ними готових висновків науки, а система методів побудована із врахуванням висунення мети та принципу проблемності; процес взаємодії вчителя та учня зорієнтований на формування світогляду учнів, їх пізнавальної самостійності, стійких мотивів учіння та розумових (включаючи й творчі) здібностей під час засвоєння ними наукових понять і способів діяльності детермінованого системою проблемних ситуацій” .
Існує багато нових форм і методів навчання. На своїх уроках я намагаюся поєднати традиційні та інноваційні методи навчання. При цьому враховую основні дидактичні принципи Я.А.Коменського: науковість, цілісність, послідовність, наочність, особистісно-доступність, принцип повноцінної освіти та основні ознаки особистісно-орієнтованого навчання, зокрема:
Зосередження уваги на потребах учня;
Діагностична основа навчання;
Перевага навчального діалогу;
· Співпраця, співтворчість між учнями та вчителем;
Турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;
· Пристосування методики до навчальних можливостей учня;
· Стимуляція розвитку і саморозвитку дитини.
Інноваційне значення:
Впровадження інформаційно – комунікативних технологій в навчально – виховний процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення високої результативності в роботі, розвитку мислення учнів, пробудження інтересу до предмета та здобуття знань.
Висвітлення змісту досвіду
З метою підвищення ефективності навчання, я використовую метод проблемного навчання, форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, надаю перевагу розв'язуванню задач логічного, навчального, пошукового характеру.
Для того, щоб активізувати розумову діяльність учнів, пробудити їх пізнавальний інтерес, застосовую один із прийомів сучасних технологій навчання – проблемний підхід. Цей підхід використовую на різних етапах уроку. Вивчення нового матеріалу намагаюся зробити активним процесом, залучити учнів до більш інтенсивної розумової роботи. Проблемні питання змушують учнів будувати гіпотези, вирішувати теоретичні питання, робити правильні висновки, прогнозувати тощо.
Організацію проблемно-пошукового навчального процесу здійснюю поступово:
1) постановка проблеми, пошук її формулювання з різних точок зору;
2) пошук фактів для кращого розуміння проблеми, можливостей її вирішення;
3) пошук ідей одночасно з активізацією сфери безсвідомого та підсвідомості; оцінка ідей відкладається до тих пір, доки вони не висловлені й не сформульовані учнями;
4) пошук рішення, під час якого висловлені ідеї піддаються аналізу, оцінці; для втілення та розробки вибираються кращі з них;
5) сприйняття знайденого рішення оточуючими.
Проблемна організація навчального процесу організовується таким чином:
Перший спосіб проблемної організації освітнього процесу основую на використанні такого фундаментального положення психології: джерелом і внутрішнім вмістом розвитку дитини є виникнення в процесі її життєдіяльності внутрішніх протиріч між протилежними тенденціями в цьому розвитку. Тому, освітній процес організовую і проводжу так, щоб учні відчували необхідність подолання посильних труднощів, щоб у них виникала постійна потреба в оволодінні новими знаннями, новими способами дій, вміннями та навичками. При такій організації освітнього процесу виникає тісне співробітництво вчителя з учнями.
Другий спосіб проблемної організації освітнього процесу ґрунтую на тому факті, що для повноцінного навчання необхідне співробітництво учнів між собою, без прямого втручання вчителів. Зважаючи на це, в освітньому процесі використовую не лише індивідуальні та фронтальні форми навчальних занять, але й колективні. Необхідність поєднання індивідуальних і колективних форм організації навчальної роботи визначається тим, що сприйняття навчальної інформації може відбуватися і при фронтальних заняттях, а засвоєння знань, оволодіння учнями навчальними вміннями та навиками відбувається лише під час власної діяльності учня.
Обов’язковою умовою реалізації основних функцій навчання (навчальної, розвиваючої, виховної) є формування активної пізнавальної діяльності учнів. Для активізації самостійної і творчої діяльності учнів використовую різні форми та методи роботи.
Працюючи над підвищенням якості знань учнів, використовую додаткові завдання під час розв’язування задач, розв’язування задач різними способами, індивідуальну роботу з розвиваючим навчанням на уроках, творчі задачі, практичні та лабораторні роботи. Досвід постановки експерименту на уроках дозволив створити в себе лотки з роздатковим матеріалом (реактивами та обладнанням) на кожну практичну роботу, розподіл завдань практичних робіт по варіантах, підібрані додаткові завдання на кожну практичну роботу, методичні картки на кожну практичну роботу, вимоги до оформлення звіту практичної роботи.
Самостійну роботу учнів на уроках проводжу за спеціальними завданнями. Від мети, змісту, форми завдання залежить характер діяльності школярів. Організовуючи самостійну роботу, ставлю різну мету навчання, розвитку й виховання учнів . Мета і відповідні до неї завдання взаємозв’язані.
Основною дидактичною метою на уроці є вивчення нового матеріалу, вдосконалення набутих знань і вмінь, перевірка результатів навчання. Здебільшого одна і та сама робота дає змогу одночасно розв’язати кілька завдань. Наприклад, коли учні самостійно опрацьовують новий матеріал, читаючи підручник чи виконуючи лабораторний дослід, то разом із сприйманням нових знань вони удосконалюють наявні знання, перевіряють результати своєї роботи, а в ряді випадків цю перевірку здійснює сам учитель.
Широке застосування самостійної роботи учнів у практиці роботи дає змогу успішно розв’язувати багато навчально-виховних завдань: підвищити свідомість і міцність засвоєння знань учнями; виробити в них уміння й навички, яких вимагає навчальна програма; навчити користуватися набутими знаннями і вміннями в житті, в суспільно-корисній праці, розвивати в учнів пізнавальні здібності, спостережливість, допитливість; формувати логічне мислення, творчу активність під час засвоєння знань; прищеплювати їм культуру розумової і фізичної праці, вчити їх самостійно продуктивно і з інтересом працювати; готувати учнів до того, щоб вони могли ефективно займатися у майбутньому.
На своїх уроках найбільш ефективно використовую такі інтерактивні методи:
1. Метод «Мікрофон» застосовую на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу:
Передаючи мікрофон, учні обгрунтовують власну відповідь.
2. Метод «Мозковий штурм» застосовую на етапі уроку – актуалізація опорних знань учнів. Цей метод базується на використанні знань учнів, здобутих на попередньому уроці; він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.
3. «Метод -прес» використовую на етапі вивчення нового матеріалу. Учні дають відповіді на поставлені питання, аргументуючи їх:
Результативність досвіду роботи вчителя
У своїй практичній діяльності ставила й ставлю перед собою завдання вчити учнів логічно мислити, аналізувати, пояснювати, порівнювати. Глибокі знання з о предмета, потрібні не кожному учневі, адже з цією наукою поєднають своє життя не всі наші вихованці. Тому й вивчати біологію допомагаю своїм учням на більш практичному рівні, потрібному їм для життя, отже формувати в учнів на уроках життєві компетентності.
З 2012 р. - керівник ШМО учителів природничо-математичного циклу Комарської ЗОШ І-ІІІ ст.
З 2012 р. кординатор Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу “КОЛОСОК”, Міжнародного природознавчого конкурсу «Геліантус» та «МАН-Юніор» в номінації «Екологія» у школі.
Постійний член журі з перевірки робіт учнів другого етапу учнівських олімпіад з біології, хімії та екології.
Досягнення учнів Комарської ЗОШ І-ІІІ ст
під керівництвом Ракової О.Л.
Ахкозова Олена - ІІ місце у VІ обласній науково-практичній конференції «Юний рослинник». 29 березня 2009 року.
Ахкозова Олена — І місце у районному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої Академії наук хіміко-біологічного відділення. Секція “Сільське господарство” 2010 р.
Ахкозова Олена — ІІ місце в обласному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої Академії наук хіміко-біологічного відділення. Секція “Сільське господарство” 2010 р.
Ахкозова Олена переможець Всеукраїнського конкурсу юних раціоналізаторів та винахідників (м. Київ) в номінації «За науковий рівень авторської розробки в секції «Сільськогосподарське дослідництво та винахідництво»» 10 лютого 2010 року (наказ № 14).
Участь у ІІ обласному конкурсі проектів для школярів «Юний Project Manager». Результат: Антонова Марія — ІІІ місце в номінації «Екологічні проекти». 2011 р.
Антонова Вікторія участь Всеукраїнському конкурс юних раціоналізаторів та винахідників. “Природа – людина – виробництво - екологія” 2012 р.
Антонова Вікторія — І місце у районному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої Академії наук хіміко-біологічного відділення. Секція “Агрономія” 2012 р.
Антонова Марія — І місце у районному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої Академії наук хіміко-біологічного відділення. Секція “Екологія” 2012 р.
Антонова Марія, Антонова Вікторія — 22 лютого 2012 року участь у районній учнівській науково-практичній конференції з українознавства.
Антонова Вікторія — ІІІ місце в обласному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої Академії наук хіміко-біологічного відділення. Секція “Агрономія” 2012 р.
Газін Олег—ІІІ місце у V обласній науково-практичній конференції «Юний еколог». Секція «Промислова екологія» 17 листопада 2012 року.
Антонова Вікторія Костянтинівна І місце у ІІ етапі Всеукраїнского конкурсу-захисту науково- дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України на секції «Агрономія» (Наказ управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації № 132 від 01.03.2013 р.)
Антонова Вікторія Костянтинівна ІІ місце у фінальному етапі Всеукраїнского конкурсу винахідницьких і раціоналізаторських проектів екологонатуралістичного напряму. Секція «сільскогосподарське дослідництво та винахідництво» (Наказ НЕНЦ № 10 від 01.03.2013 р.)
Антонова Вікторія Костянтинівна Участь у ІІІ етапі Всеукраїнского конкурсу-захисту науково- дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Відділення екології та аграрних наук. (Наказ НЦ Мала академія наук України № 274)
Кривохижев Олександр Юрійович, Коровкіна Катерина Сергіївна - 17 січня 2014 року участь у районній учнівській науково-практичній конференції з українознавства
Кривохижев Олександр Юрійович ІІ місце у Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених, студентів та курсантів «Екологічні проблеми регіонів та шляхи їх вирішення» 2014 рік.
Коровкіна Катерина Сергіївна ІІІ місце у Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених, студентів та курсантів «Екологічні проблеми регіонів та шляхи їх вирішення» 2014 рік.
Кривохижев Олександр Юрійович 11-13 травня 2014 року Всеукраїнський конкурс винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напрямку. Секція «сільськогосподарське дослідництво та винахідництво» м. Київ І місце у номінації «Приз глядацьких симпатій»
Кривохижев Олександр Юрійович участь у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України
Відділення: Екології та аграрних наук
Секція: Селекція та генетика
Коровкіна Катерина Сергіївна участь у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України
Відділення: Хімії та біології
Секція: загальна біологія
Куркчі Тетяна Миколаївна Участь 27 лютого 2014 року районна науково-практична конференція «Від екології природи – до екології душі»
Номінація «Природоохоронна діяльність»
Кривохижев Олександр Юрійович Диплом ІІ ступеню ІХ Всеукраїнська студентська науково-практична конференця «Географічна освіта і національна самосвідомість: актуальні проблеми їх формування» 23 квітня 2014 року. Публікації дослідницьких робіт в збірнику тез конференції.
Кривохижев Олександр Юрійович, Коровкіна Катерина Сергіївна ІІ місце Всеукраїнська Інтернет-олімпіада «Крок до знань 2014»
З 2012 року учні постійно приймають участь у Всеукраїнському інтерактивному природничому конкурсі “КОЛОСОК”, Міжнародному природознавчому конкурсі «Геліантус» та «МАН-Юніор» в номінації «Екологія» та в більшості випадків отримують призові місця.
Нагороди
Грамота відділу освіти Великоновосілківської райдержадміністрації 2014 р (за участь у науково-практичній конференції «Від екології природи – до екології душі» у номінації « Природоохоронна діяльність»)
Диплом другого ступеня ПВНЗ «Донецький інститут соціальної освіти» 2014 р.( учасник ІХ всеукраїнської науково-практичної конференції «Географічна освіта і національна свідомість: актуальні проблеми їх формування»)
Грамота Донецького обласного еколого-натуралістичного центру 2013 р.(за якісну підготовку до захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН);
Грамота відділу освіти Великоновосілківської райдержадміністрації 2013 р. (за активну участь у районній спартакіаді працівників освіти Великоновосілківського району)
Грамота Великоновосілківської районної державної адміністрації Та Великоновосілківськрї районної ради 2012 р. (за високі досягнення у роботі з обдарованою молоддю та формування творчого потенціалу України);
Почесна грамота Донецького обласного еколого-натуралістичного центру 2012 р. (за вагомий внесок у справу національного виховання дітей та учнівської молоді, залучення їх до природоохоронної, експериментально-дослідницької діяльності, формування творчого потенціалу Укоаїни засобами позашкільної освіти);
Диплом Вірменського товариства культурних звьязків «АОКС» PARAJANOV-ART 2011 р. (Лауреат Всеукраїнського мистецько-просвітницького конкурсу-фестивалю «Моя Батьківщина. Памьяті Михайла Бароянца»);
Подяка Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді 2010 р. (Науковому керівнику роботи, яка посіла призове місце на Всеукраїнському конкурсі юних раціоналізаторів та винахідників)
Друковані роботи
Розвиток соціальни компетентностей учнів / Сільська школа Донеччини: багатовекторність розвитку: Практиво-орієнтована збірка/ Укл. Н.О.Аніскіна, Т.Г.Гайманова, Л.П.Пасечнікова. – Донецьк: Витоки, 2009. – 218 с.
Підвищення кваліфікації
23,03,2009 – 23,02,2010 р. індивідуальна форма навчання директорів закладів освіти.
09,04,2012 – 08,12,2012 р. стажування вчителів природничого напрямку.
09,02,2010 – 11,02,2010 р. навчавння провідних викладачів для підготовки директорів шкіл у галузі управлінської діяльності.
27,10,2011 р. сертифікація з курсу цифрових технологій Microsoft* Didital Literacy.
2013 р. Участь у вебінарі для вчителів біології «Екологічні проекти для екологічних олімпіад. Тенденції та перспективи»
1 033
58 270 
