Опис власного педагогічного досвіду

ОПИС ВЛАСНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Перелік цих методів є досить широким, їх можливості — різноплановими, але єдиного рецепту на всі випадки життя, звісно, не існує.

Потенціал, наприклад+д, продуктивних методик та технологій є дуже ви­соким і реалізація його безпосереднім чином впливає на досягнення такого результату навчання як компетентність.

Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.

Незалежно від технологій, які використовуються для досягнення результату, варто дотримуватися таких принципів:

• Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.

• На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень — завтрашній активний член суспільства.

• Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

• Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

• Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно: розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвивального навчання.

• Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

• Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

• Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

• Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слід­кувати за способом та формою висловлення думки учнів.

• Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

• Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

• Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.

• У значних блоках інформації легше встановлюються логічні зв'язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати учням.

• У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

• Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

• Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого пред­мета.

  • Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.

• Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.

• Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

Ці корисні правила-поради — тільки невеличка частинка, тільки вер­шина айсберга педагогічної мудрості, педагогічної майстерності, спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь. Але згадати їх ще раз не буде за­йвим. Пам'ятати їх, слідувати їм, керуватися ними буде дієвою умовою, яка здатна полегшити учителю досягнення провідної найважливішої мети — формування та розвитку особистості.

Методика викладання біології має унікальні можливості щодо формування життєвих компетентностей учнів.

Тому для формування соціальних компетентностей я:

• Сприяю формуванню свідомого ставлення учнів до власного здоров'я.

• Сприяю формуванню свідомого ставлення учнів до природи, її багатств та її захисту.

• Залучаю учнів до природоохоронних заходів («Первоцвіт», «День птахів», «День Землі» тощо).

• Використовую групові форми навчання.

• Проводжу нестандартні уроки, які передбачають формування власної позиції, конкретні прояви особистісної активності учнів.

• Надаю учням можливості вибору форм тематичного оцінювання, рівня завдань, групи для виконання лабораторних та практичних робіт.

Для формування полікультурної компетентності впроваджую:

• Знайомство учнів з діяльністю вчених різних держав та національностей.

• Використання в процесі викладання біології елементів народознавства.

• Створення презентацій про рослини, страви з них, про смакові уподобання різних народів.

• Використання завдань, спрямованих на формування здорового способу життя учнів.

• Проведення інтегрованих уроків, використання художньої літератури, що містить описи певних біологічних об'єктів чи явищ.

• Використання наочних засобів — картин відомих художників.

• Проведення профорієнтаційної роботи.

• Характеристику зв'язку природи та культури, значення біологічних дисциплін для розвитку цивілізації.

Формування комунікативної компетентності передбачає:

• Створення ситуацій порозуміння, співчуття, стимулювання вміння слухати.

• Виховання взаємоповаги учнів один до одного, емоційної врівноваженості, характеристика типів темпераменту та рекомендації щодо адаптації темпераменту до загальних вимог емоційної культури.

• Використання усного і письмового рецензування відповідей учнів однокласниками.

• Використання завдань, які передбачають надання розгорнутих письмових відповідей для розвитку писемного мовлення учнів.

• Проведення цілеспрямованої роботи з біологічними термінами з метою їх запам'ятовування і свідомого використання — мнемонічні вправи, переклад термінів іншомовного походження, побудова асоціативних зв'язків.

Для формування інформаційної компетентності передусім необхідно:

• Розвивати уміння учнів працювати з підручником, з текстом, виділяти головну думку, робити висновки.

• Стимулювати використання додаткової літератури.

• Організовувати в кабінеті виставки літератури з теми, огляд новинок літератури та періодичної преси.

• Проведення зустрічей з медиками, науковцями, працівниками сільського господарства з метою надання учням актуальної інформації шляхом безпосереднього спілкування.

• Використання комп'ютерних програм («Курс біології», «Репетитор з біології» тощо) як джерел інформації.

• Залучення учнів до перегляду телевізійних передач відповідно до навчальних тем курсу біології («Discovery», «Animal Planet», «Жива природа» тощо).

• Залучення учнів до опрацювання додаткової біологічної інформації.

У ході формування компетентності самоосвіти та саморозвитку ставлю такі завдання:

• Формування та розвиток загальнонавчальних умінь учнів.

• Підготовка пам'яток «Як виконувати домашнє завдання», «Як опрацьовувати текст підручника», «Як готуватись до тематичного оцінювання» тощо.

• Використання випереджальних завдань.

• Створення індивідуальних програм (планів самоосвіти, програм само реалізації) для обдарованих учнів.

• Створення атмосфери, сприятливої для самоосвітньої діяльності, мотивація учнів на постійне навчання протягом усього життя.

Для формування компетентності продуктивної творчої діяльності впроваджую:

• Залучення учнів до підготовки повідомлень та рефератів.

• Використання відповідних різнопланових завдань творчого рівня.

• Залучення учнів до складання підсумкових питань з теми, задач, опорних конспектів тощо.

• Залучення учнів до виконання творчих завдань: написання казок, незавершених оповідань, складання кросвордів, біологічних загадок тощо.

• Залучення учнів до підготовки та проведення ігор, вікторин, заходів предметних тижнів.

Вчитель має бути не «транслятором» інформації, а організатором діяль­ності, спрямованої на виконання навчальних завдань. Тобто, як би активно учитель не намагався викладати свій предмет, якщо при цьому він не забезпечив активну діяльність учнів, її мотивацію й організацію, процес навчання фактично не функціонує у зв'язку з відсутністю дидактичної взаємодії між носієм інформації (вчителем) та її споживачем (учнем). Що різноманітнішою є навчальна діяльність, то більшою розвивальною функцією наповнюється учіння. Саме за таких умов можна досягти компетентності учнів як інтегрованого результату навчання.