Володимир Сосюра. «Любіть Україну!», «Рідна мова», «Дуб».

Урок №

Тема: Володимир Сосюра. «Любіть Україну!», «Рідна мова», «Дуб».

ПЧ «Зима», «Весна», «Літо», «Осінь»

Мета: продовжити знайомити учня з творчістю В. Сосюри, зосередити увагу на ідейно-художньому змісті його поезій; проаналізувати образ України, ідею єдності з рідною землею; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги, пошани до рідної України, її культури, звичаїв, образів, зневажливе ставлення до її загарбників, ворогів.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: Портрет В. Сосюри, набір пісень про Україну, тексти творів письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

В житті одного я єством всім бажаю.

Тій пісні, що з серця мого виринає,

Мов колос рясний, що зростає з зерна, —

Щоб тільки народу служила вона.

Цими рядками відкривається чудова збірка поезій «На струнах серця», що належить Володимирові Сосюрі. Хто він? Як «пісня його серця» служила народові? Що хотів донести до читача натхненний поет? Відповідь на ці запитання ви зможете знайти сьогодні на уроці.

ІІІ. Основний зміст уроку

1. Слово вчителя.

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцево. Згодом сім'я переїхала в Третю Роту (селище Верхнє на Донбасі), де й минули дитинство та юність майбутнього поета. Батько його був рисувальником. Неспокійний характером, ледве зводив кінці з кінцями: мізерного заробітку не вистачало навіть на те, щоб прогодувати сім'ю, яка з року в рік зростала. Ось чому Микола Сосюра брався за кайло і спускався в шахту добувати вугілля, писав за п'ятак «прошеніє» селянам до суду, був землеміром, чорноробом, будівничим, вчителем...

Володимир Сосюра розпочав освіту в п'ятирічній, так званій двокласній школі. Після смерті батька він змушений був залишити навчання.

На щебінь часто ми до Сущенка ходили,

За це платилй нам щоденно четвертак, —

пише згодом поет.

Але допитливий хлопець хоче вчитися. Нарешті В. Сосюрі, який блискуче склав вступні екзамени, вдалося влаштуватися учнем-стипендіатом в агрономічну школу біля станції Яма, в якій вчився аж до осені 1918 року.

У роки проголошення УНР В. Сосюра брав активну участь в обороні молодої держави; перебував у війську Нестора Махна, котрий подарував Сосюрі годинник з дарчим написом; служив у полку армії Симона Петлюри, командир якого профінансував першу збірку Сосюри «Пісні крові», що вийшла 1918 року в Хмельницькому.

Володимир Сосюра був засуджений до страти двічі: спочатку денікінцями, потім — більшовиками. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися його поезіями і пошкодували талановитого юнака.

Після громадянської війни Володимир Сосюра став улюбленцем молоді: його вірші переписували, вчили напам'ять, висловлювали ними почуття своїм коханим.

У роки Другої світової війни був у евакуації, працював в українському радіокомітеті в Москві, пізніше — при партизанському штабі.

У 1944 р. написав свій найкращий патріотичний вірш «Любіть Україну!», за що був звинувачений у націоналізмі.

8 січня 1965 року поета не стало. Упродовж життя Володимир Миколайович видав понад 80 збірок поезій, був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка та Державної премії СРСР.

2. Пошукова робота.

(Учитель на дошці записує слова: де Соссюр, восьмеро, Локотош. Учні за допомогою статті у підручнику розкривають зміст даних слів.)

де Соссюр — дворянське прізвище предка В. Сосюри, рід котрого, згідно з сімейною легендою, походив від француза, що захопився героїзмом запорозьких козаків та вирушив з ними в українські степи;

восьмеро — кількість дітей у сім'ї Миколи Сосюри;

Локотош — прізвище матері, яка працювала на патронному заводі в м. Луганську. На міському балу отримала перший приз за вроду.

3. Виразне читання поезії «Любіть Україну!»

4. Словникова робота. Купина — кущ;

зойк — крик;

пурпуровий — темно-червоний;

канонада — гучний звук від пострілів;

багнети — ножі на рушницях.

3. Бесіда за питаннями

• Досліди, що сприяло швидкому гартуванню В. Сосюри як особистості починаючи з дитинства.

• Під впливом яких обставин поет виявив свій талант?

• Доведи, що вся творчість В. Сосюри — зразок вірного служіння народові.

4. Літературна вікторина «Відомий В. Сосюра»

• Коли і в якій області народився В. Сосюра? {06.01.1898 на ДонечЧині)

• За гороскопом В. Сосюра... {Козеріг)

• Родина, в якій ріс і виховувався майбутній поет. {Шахтарська)

• Творчістю яких письменників захоплювався В. Сосюра в дитинстві? (7і. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна, М. Лєрмонтова)

• Вік В. Сосюри, коли він розпочав писати поетичні твори. {Чотирнадцятирічним хлопцем)

• Перші збірки письменника, які принесли йому славу. {«Поезії», «Червона зима»)

• Під час Другої світової війни В. Сосюра — кореспондент газети {«За честь Батьківщини»)

• Збірка поезій письменника, за яку йому була присуджена Державна премія І ступеня. {«Щоб сади шуміли»)

• За що денікінці намагалися розстріляти В. Сосюру? {Як петлюрівця)

• Автобіографічний роман письменника. {«Третя Рота»)

• Подія, яка сталася з В. Сосюрою в Одесі у 1920 році. {Прийом до лав бійців Червоної Армії).

• Найулюбленіший колір Володимира Миколайовича? {Голубий). Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Безліч творів В. Сосюри присвячено патріотичній темі, протягом цілого життя він повсякчас сповідається в любові та клянеться у вірності рідній землі. Причому образ Вітчизни поступово розростається: від маленької Третьої Роти через степове роздолля Донеччини — до всього українського світу з неодмінними «ясними зорями» й «тихими водами». Саме за незгасну любов до України неповторному Володьці судилося зазнати найбільше прикрощів, але жодні приписи чи й навіть вироки не змусили його відректися від найдорожчого.

5. Аналізування вірша В. Сосюри «Любіть Україну»
(зі збірки «Щоб сади шуміли»)

5.1. Виразне й осмислене читання поезії.

5.2. Історія написання твору.

Поетична спадщина Сосюри багата патріотичними мотивами. Грізне життя фронту давало Сосюрі все новий матеріал. Біль за понівечений Київ народив прекрасні рядки любові до України у жадані години його визволення.

Поет часто потерпав за свої вірші. Йому навіть закидали, що він недруг українського народу. Командній лізі Сталіна — Берії — Кага-новича необхідно було вбити в людях саме дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі, до рідної країни.

Патріотичний вірш «Любіть Україну!» у 1951р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру знову перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року.

Вірш уперше був опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті».

5.3. Тема: Зображення поетичного образу України, її краси та величі.

5.4. Ідея: Возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини.

5.5. Основна думка: Любов до України є єдністю з невід'ємних частин духовності людини

5.6. Жанр: Громадянська лірика.

5.7. Римування: Перехресне.

5.8. Віршований розмір: Амфібрахій.

5.9. Ідейний зміст твору.

«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину визволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ

«вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця. Сердечно, мовби в душу заглядаючи, звертається поет, зокрема, до кожного з нас і до всього народу:

Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди

Поет змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять верби над ставами, сяють вогні електростанцій. Ми всотуємо українську пісню, думу, красу українських національних святинь, які нагадують золоті моря пшениці в неозорих степах, сердечно любимо Україну «у сні й наяву, любимо і красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну».

Український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу інших народів, і ми повік не забудемо звитяг славного лицарства запорізького, тих безсмертних оборонців нашого краю, нашого козацького роду.

Поет у творі звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема. Анафора «Любіть Україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним. Поетове слово звучить щиро й безпосередньо. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до юнака:

Юначе! Хай буде для неї твій сміх, І сльози, і все до загину... Не можна любити народів других, Коли ти не любиш Вкраїну!

Палким закликом-заповітом завершується високопатріотична поезія В. Сосюри:

Всім серцем любіть Україну свою,— І вічні ми будемо з нею.

5.10. Обговорення змісту вірша. Бесіда за питаннями:

• Яке значення має Батьківщина для кожної людини?

• 3 приводу чого В. Сосюра написав свій поетичний твір?

• Чому письменник уважає, що любити Україну потрібно як у щасливу мить, так і «годину непогоди»?

• Чим зумовлено те, що письменник, характеризуючи Україну, називає її вишневою?

• Що приваблює автора вірша в Батьківщині? (...Красу її, вічно живу І нову, І мову її солов'їну)

• Чим необхідно довести свою любов до рідного краю? (Любіть Україну всім серцем своїм І всіма своїми ділами)

• Якою В. Сосюра зображує Україну? Чим вона нагадує людину? (Для Нас вона в світа єдина, одна, Як очі її ніжно-карі... Вона у зірках, У вербах вона, І в кожному серця ударі)

• 3 якою метою Україна порівнюється з купиною?

• Як у вірші згадується воєнне лихоліття? (...В огні канонад, що на заХід женуть чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі проБивають нам путь до весен і світлих, і щирих)

• Від чого застерігає автор поезій юнака і дівчину у своєму зверненні до них? {Юначе! Хай буде для неї твій сміх і сльози, і все до загиНу... Не можна любить народів других, Коли ти не любиш Вкраїну! Дівчино! Як небо її голубе, Люби її кожну хвилину... Коханий любить Не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну)

• Чому В. Сосюра акцентує увагу на вічному зв'язку кожної людини з Батьківщиною?

• Чим вразив тебе даний вірш?

• Назви художні засоби, які використав поет, зображуючи Україну. Наведи приклади з твору.

• Яким чином ти можеш довести свою любов до рідного краю?

• Вислови своє припущення стосовно майбутнього України.
5.11. Мікрофон «Які досягнення України ти бачи на сучасному етапі?»

Характеристика образу України.

Поет знаходить прості й водночас піднесені слова, щоб змалювати образ рідної землі, щоб аргументувати свій заклик. І чи не найдоказо-віший серед аргументів той, що Батьківщина — світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трава, води — джерела життя. Людина не може існувати без них, тому її любов до них органічна, як і любов до Вітчизни.

Образ України для поета — це краса її природи і її солов'їна мова, мелодійна, милозвучна, співуча. Це і її духовний потенціал — мова солов'їна, пісня, душа. Це і її люди — працьовиті, невсипущі, бо світяться електровогні, чути зойки гудків. Це і її діти, дівчата-красуні.

6. Ідейно-художній аналіз поетичного твору В. Сосюри «Рідна мова»

6.1. Виразне і осмислене читання поезії.

6.2. Тема: Розповідь про ті труднощі, страждання, яких зазнала Україна впродовж історії, про її боротьбу, нескореність.

6.3. Ідея: Засудження тих, хто поневолював, катував рідний край, возвеличення мужніх борців за волю і процвітання України та мови.

6.4. Опрацювання ідейного змісту. Бесіда за питаннями:

• Яких страждань зазнала мова у необхідній для неї час?

• Чому правдиве слово бралося на штики?

•Яких змін зазнала мова?

• 3 якою метою В. Сосюра звернувся до рідної мови?

• Про що свідчить закінчення твору?

• Чому вчить нас даний твір?

7. Виразне читання поезій «Дуб», «Зима», «Весна», «Літо», «Осінь»

8. Робота з ілюстраціями.

Вибери малюнок, котрий ілюструє один із віршів Володимира Сосюри. Поясни свій вибір, опираючись на основні мотиви поезії.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Проведення тестового опитування

1. Віршований розмір вірша:

А) хорей; б) ямб; в) дактиль; г) Амфібрахій.

2. Поезія має форму:

А) Послання: Б) монологу; в) діалогу; г) полілогу.

3. Художній засіб у творі «Любіть Україну!»:

А) гіпербола; б) Анафора; В) антитеза; г) епітет.

4. Уперше вірш був опублікований у:

А) «Громаді»; б) «Житті і слові»; в) «Літературній газеті»; Г) «Новій зорі».

5. Україну В. Сосюра називає:

А) могутньою; б) великою; в) радісною; г) Вишневою.

6. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звер

тається поет до:

А) Юнака; Б) дівчини; в) вихованців дитячого садку; г) тих, хто у скрутний для країни час зрадив її.

7. «Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею».
Дані рядки в композиційній будові твору є:

А) експозицією; б) кульмінацію; в) зав'язкою; г) Розв'язкою.

8. Дерева, які шумлять над ставом:

А) тополі; б) берези; в) Верби; Г) клени.

9. Українську мову В. Сосюра називає:

А) милозвучною; б) Солов'їною; В) гучною; г) веселою.

10. Рідна країна горить — не згорає, як та: а) зірка; б) райдуга; в) діброва; г) Купина.

11. Любити свій край потрібно:

А) як вишневий сад; б) У годину негоди; В) мов цінну річ; г) не звертаючи уваги на ментальність його народу.

12. Без Батьківщини кожний українець:

А) сирота; б) вітер у полі; в) Порох і дим; Г) дорожній пил.

«Сад»

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

. Гра «Знайди слово»

- Додай слова у кожний рядок, не порушуючи римування вірша:

                                                                                               Володимир Сосюра

Любити Вітчизну, любити завжди

Любити Вітчизну, любити ... (завжди),

поля її росні, зелені ...  (сади)

і їй не жаліти за дні ...   (молоді)

ні крові у битві, ні поту в ... (труді).

Любити Вітчизну, любити ... (завжди),

і села її і її ...  (городи),

і їй всі бажання, пориви й ... (думки)

на світлій дорозі у світлі ... (віки).

V. Підсумок уроку.

1. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжи речення:

«Любити Україну – це ....»

2. Рефлексійно-оцінювальний етап.

- Чого навчився на уроці?

- Над чим треба працювати?

-  Оціни свою роботу на уроці.

VI. Домашнє завдання

Читати виразно поезії