ЛРК статя"Зоря Криму"

Провідна зоря Криму

Була весна. Сонце грало променями ніжний теплий ноктюрн. Чорне море кидало на берег білі буруни кучерявих хвиль. Вітер пестив дбайливою рукою тендітні яскраві квіти, зелені кущі й дерева:

«Земле моя кримська,

Ласко материнська,

Сонячний південний краю мій.

Степові простори,

Зеленаві гори,

Моря нестихаючий прибій», –

читала в тиші поетичні рядки талановитого відомого українського поета-кримчанина, задушевного лірика – Д.Кононенка.

Данило Кононенко був для мене чимось далеким і недосяжним. Але ж так хотілося познайомитися з поетом!

І ось така нагода випала. Я в місті Сімферополь. Вирішила зайти в редакцію газети «Кримська світлиця» (У 2003 році Данило Андрійович працював шефом-редактором дитячої газети «Джерельце» у редакції газети «Кримська світлиця»). Швидко знайшла у місті базу-готель МДЦ «Артек». Стрімко піднялась по сходах. Нерішуче відчинила потрібні двері. Це була простора кімната, де стояло два чи три столи; на стіні – полиці з книгами. Тут панувала творча атмосфера.

Чоловік, який стояв посеред кабінету, уважно подивився на мене. Привітна посмішка приємно осяяла його обличчя. Ось так ми і познайомились. Коротко розказала про себе: родом з Луганщини, закінчила Східноукраїнський університет Луганський педагогічний інститут ім.Т.Шевченка філологічний факультет , працюю учителем української мови та літератури в ліцеї мистецтв м.Керчі, велика шанувальниця поетичного слова Данила Кононенка і навіть сама пробую писати вірші.

Після цієї зустрічі у нас зав’язалась творча дружба. Данило Андрійович став не лише для мене, але й моїх учнів учителем і наставником. Ми листувалися з нашим поетом-земляком. На сторінках дитячої газети «Джерельце» почали регулярно з’являтися шкільні замітки членів клубу «Юний журналіст». Одна з старшокласниць ,Ольга Шуракова, учениця 11-А класу, обрала тему дослідницької роботи «Поетичні барви слова як оригінальна і художня досконалість Данила Кононенка». У 2006 році захистила роботу на засіданні Малої академії наук учнів навчальних закладів (МАН) у м.Сімферополь у секції «Літературознавство». Стала дійсним членом МАН.

Я вдячна долі, що особисто знала Данила Андрійовича Кононенка, митця високої Поезії. Саме він був редактором моєї першої збірочки «Музика долі», що вийшла в 2010 році у видавництві «Доля» в м. Сімферополь, до якої ще й написав післямову «Вчителька, яка не тільки вчить, а й пише вірші». Данило Андрійович також редагував і другу збірку поезій «Осені тиха хода», що вийшла в 2014 році у видавництві «Доля» в м. Сімферополь . З його легкої руки у вересні 2012 року стала членом Національної Спілки письменників України.

Данило Кононенко – талановитий український поет, який творив літературу високу, чесну, загальновизнану читачем. Його вірші ясні, прозорі, сповнені життєвої правдивості, простоти, щирості, переживань, роздумів про життя. У поетичних рядках розлито пахощі степових квітів, і сьогодні в них дзвенить пісня жайворонка, пломеніють маки…

ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ СВІТАНОК

(ескіз)

Д.А. КОНОНЕНКУ , поету

Край неба починає світлішати. Перші промені несміливо торкаються сонної землі. Кущі й дерева струшують вітами з себе нічну прохолоду. І летять-кружляють у вранішньому танку ніжні блідо-рожеві пелюстки груші-дички. Вони встеляють землю м’якою запашною ковдрою. Узлісся вдихає на повні груди весняний аромат, напоєний ранковою свіжістю незайманої краси роздолля. Тінь ночі тане, безшумно сповзає із старезних велетів-дубів і ховається в густій соковитій зеленій траві, на якій виблискують коштовні краплини порцеляни, що спраглими вустами п’ють сонячні струмочки перших променів. Вітер поволі гойдає шовкову траву, перешіптується з кущами колючого терну й білими віночками красуні-калини, вклоняється тендітній, стрункій, із зеленими сережками березі, вітається з кучерявим парубком-кленом. І, стрімко піднявшись угору, тоне в безодні синього неба. Вранішнє небо міниться, грає веселковими барвами…

Народжується світанок.

Віра Пальоха,

член Спілки письменників РК