«Мед, його лікувальна дія»

Заняття 15

Тема заняття: «Мед, його лікувальна дія».

«B меде природа предоставила нам один из драгоценнейших своих даров, значение которого для человеческого организма в настоящее время слишком недостаточно познано или очень слабо познается». (слайд 2)
                 Е. ЦАНДЕР

Цілі:

• вивчити основні види меду, його склад і властивості;

• продовжити формувати уміння і навики в проведенні хімічного експерименту;

• навчити застосовувати хімічні знання в повсякденному житті.(слайд 3)

Обладнання: проби меду, розчин оцтової кислоти, розчин йоду, розчин АgNO₃.

Хід уроку.

Вчитель: (слайд 4)

Аби дізнатися про яку речовину сьогодні піде мова, ми проведемо зараз органолептичний експеримент, тобто експеримент за допомогою губ і мови.

Проведення експерименту (одному з присутніх зав'язуємо очі і даємо спробувати мед).

Вчитель: (слайд 5)

Так, дійсно, мова сьогодні піде про всім добре відому речовину, про мед. Оскільки з хімічної точки зору мед – це суміш речовин, з екологічного погляду – це екологічно чистий продукт, а також це дуже смачні ласощі (оскільки природа запрограмувала нас на те, що ми дуже любимо солодке). Яку ж історію має мед?

Учень.

Мед — їжа фараонів (слайд 6)
Палеонтологічні і археологічні дослідження показали, що бджоли існували вже в третинному періоді, тобто приблизно за 56 мільйонів років до появи людини.
На підставі пам'ятників стародавньої культури, що збереглися, можна передбачити, що перша людина полювала за медом як за смачним і поживним продуктом. Найстародавніший пам'ятник, що змальовує видобуток меду людиною, знайдений біля Валенсії (Іспанія), і він відноситься до кам'яного століття. На камені збереглося зображення людини , що витягує мед в оточенні бджіл. У єгипетських пірамідах були знайдені зведення про використання меду як продукту харчування і лікувального засобу.

У самому древньому медичному папірусі, написаному 3500 років тому, вже вказувалося, що мед добре приймати у вигляді ліків при ранах, «аби викликати сечовипускання» і «як засіб для полегшення шлунку». У цьому ж папірусі знаходяться описи виснажливих захворювань («ухет» і «заноройд» — особливі види пухлин), для лікування яких застосовувалися ліки, що містять мед, а також примочки з меду. У іншому староєгипетському медичному папірусі наводиться багато цікавих відомостей про лікування ран медом.
Добування меду — старовинний слов'янський промисел. Він називався бортнічеством, а люди, що ним займалися, — бортниками.

Бортники берегли старі товсті дерева, в яких були дупла, і самі видовбували отвори — борти, владнуючи в них склади для медових запасів.
Бортнічество було нелегким заняттям. Немало зусиль, спритності, праці потрібне від «древолаза». Йому доводилося забиратися на високі дерева, уміти «ладнати» з бджолами, знати їх вдачу. Торгівля медом процвітала в слов'янських землях так само, як і торгівля хутром.

Учень.

Древні мислителі про мед (слайд 7)

У Древній Греції мед вважався коштовним даром природи. Греки вважали, що їх боги безсмертні тому, що вони харчувалися так званою їжею богів — амброзією, до складу якої входив мед. Вони приносили богам в жертву фрукти, які намазували медом.

Близько 3000 років тому Гомер в «Іліаді» і «Одіссеї» оспівував прекрасні властивості меду. У «Іліаді» він детально розповідає, як Агомеда готувала для грецьких воїнів освіжаючий медовий напій — кикеон.

Батько математики Піфагор стверджував, що досяг похилого віку — 90 років — лише тому, що постійно споживав мед.

Давньоримський поет Овідій так висловлювався про їжу, якою повинна харчуватися людина:
            Чиста волога молочна в благовонні соти
            Солодкого меду, що пахне запашною травою, тмином
            Не забороняється вам. Марнотратно щедро всі блага
            Вам пропонує земля.

Видатний філософ Демокрит, що споживав мед, прожив довге життя. На питання, як потрібно жити, аби зберегти здоров'я, Демокрит зазвичай відповідав, що «для цього потрібно зрошувати внутрішність медом, а зовнішність маслом».

Геніальний лікар і мислитель старовини Гіппократ, що жив приблизно 2500 років тому, успішно застосовував мед при лікуванні багатьох захворювань, а також сам споживав його. Він говорив: «Мед, що приймається з іншою їжею, живильний і дає хороший колір обличчя». Легенда свідчить, що на могилі Гіппократа оселився рій бджіл, який виготовляв мед особливої якості. Це нібито викликало масове паломництво на могилу Гіппократа за цілющим медом.

Арістотель стверджував, що мед володіє якимись особливими властивостями, сприяючими зміцненню здоров'я і продовженню життя людини.

Юлій Цезарь, присутній на обіді у сенатора Полія Румілія, що святкував столітню річницю свого народження, запитав, який засіб вживав він для підтримки сили тіла і духу, на що отримав відповідь: «Всередину мед, ззовні масло».

Авіценна рекомендував споживати мед для продовження життя. Він говорив: «Якщо хочеш зберегти молодість, то обов'язково їж мед». Авіценна вважав, що людям у віці понад 45 років необхідно систематично вживати мед, особливо з товченим волоським горіхом, що містить багато жирів.

Древні індуси приписували меду всілякі лікувальні властивості. Вживані ними ліки «алтерантия», яке людині «приносило задоволення» і «зберігало юність», готувалося в основному з меду.

Вчитель. Мед – це дивний дар природи, дивне творіння бджіл і кольорів, це солодке і дуже смачне пригощання. Запах і смак меду ніколи не набридає. Як створюється мед?

Учень 1: (слайд 8,9)

Перетворення нектару на мед складний фізіологічний і хімічний процес. У нього включається весь робочий склад бджолиної сім'ї. Наповнивши нектаром свій медовий зубок, бджола-складальник повертається у вулик. У ньому її зустрічають інші: бджола-приймальниця нектару, бджола – збирачка широко розсовує щелепи і випускає крапельку нектару на поверхню передньої частини хоботка. В цей час бджола-приймальниця приймає своїм хоботком нектар. Ця процедура триває 4 хвилини. Потім бджоли обробляють нектар протягом 20 хвилин, перетворюючи його на мед, при цьому відбувається ряд хімічних і фізичних процесів. Далі бджоли складають мед у вічка. А потім молоді бджоли махають своїми крильцями над медом, відбувається випар зайвої води (з 80 до 20%) і дозрівання меду.

Вчитель:

Ось так по крупинках створюється цей дивний продукт, і в його створенні беруть участь і сонце, і повітря, і вода, і грунт. Для того щоб він був дійсно екологічно чистим, треба аби всі ці чинники також були екологічно чисті, що ми і перевіримо на сьогоднішньому занятті. Що ж представляє мед з хімічної точки зору?

Учень 2: (слайд 10)

Основний складник меду – 20% - води та 80% - сухої речовини : 35% - виноградного цукру, 40% - плодового цукру, 1-5% - сахарози, 5-10% - мальтози,
3-4% - декстрину, 0,04 -0,29% - білкових речовин, до 0,14% - мінеральних речовин. Ферменти: інвертаза, діастаза, каталаза, ліпаза та ін. Вітаміни: В1, В2, В3, В6, В5, РР, С. Вуглеводи визначають дієтичні властивості меду, оскільки вони не вимагають подальшої переробки в шлунково-кишковому тракті, на 100% засвоюються організмом. Вони надають смаку солодкості меду. Запах меду додають ефірні масла, що містяться там.

Учень 3: (слайд 11)

Існує велика кількість різновидів меду. Якщо мед отриманий з одного вигляду медоносних рослин, його називають моноферним, наприклад соняшниковий або гречаний.

А мед, отриманий з нектару різних видів медоносів, називають полиферним, це квітковий (травневий), луговий, лісовий, степовий і ін.

Кожен мед має свої характеристики: колір, смак, аромат, особливі цілющі властивості. Колір може бути від ясно–жовтого до темного, аромат і смак від ніжного до різкого, кристалізація від маслоподібної до грубозернистої.

Вчитель:

Кожен з нас не лише хімік, але ще і споживач, і зараз я пропоную провести експеримент «Дегустація меду», визначити за кольором, смаку і запаху, який це мед?

Приходячи на ринок, аби купити мед, ви запитуєте у продавця, який це мед, і продавець відповідає вам – травневий, липовий, соняшниковий, найчастіше так воно і є, адже продавці теж не хочуть втрачати свій статус, але аби бути повністю упевненими, ви повинні знати найважливіші характеристики меду.

Учням по групах роздаються проби меду, різновид якого вони визначають органолептичним методом, користуючись основними правилами дегустації.

Експеримент №1

(слайд 12)

Дегустація меду:

Огляньте мед, визначить колір, чистоту, однорідність і можливі дефекти кристалізації. Перемішайте мед, і неспішно, вдихайте його аромат, після визначення найбільш сильних ароматів, ви відчуєте і слабкі. Покладете трохи меду до рота, переміщаючи його у міру розчинення в задню частину ротової порожнини.

Вчитель:

У продажу буває натуральний і штучний мед. Натуральний - це мед, що виробляється бджолами. Штучний мед отримують шляхом кислотного гідролізу бурякового цукру, соку дині, кавуна. Він має сповна правдоподібний вигляд і смак, підробку можна розпізнати лише в лабораторії, лікувального значення такий мед не має.

Групи звітують по своїх результатах.

1 – травневий мед (білоакацієвий) (слайд 13)

Прозорий, світлий, ніжний аромат. Застосовують як загальнозміцнюючий засіб, а також при безсонні, захворюваннях шлунку, нирок і жовчного міхура.

2 – гречишний (слайд 14)

Має колір від темно-жовтого до коричневого, має гіркуватий присмак, багатий залізом, марганцем і міддю. Застосовують при недокрів'ї, захворюваннях печінки і як засіб, зміцнюючий сердечний м'яз.

3 – соняшниковий (слайд 15)

Має яскраво – жовтий колір, своєрідний запах і на смак дуже солодкий, злегка кристалізований. Застосовують при гастриті і виразковій хворобі.

4 – польовий (слайд 16)

Ясно – жовтого кольору, інколи жовтувато – коричневого, має приємний смак і аромат. Надає заспокійливу дію на нервову систему, рекомендується при головному білі, безсонні, прискореному серцебитті.

5 - квітковий (слайд 17)

Дуже світлий, ніжний аромат, маслоподібної консистенції. Застосовується при гінекологічних захворюваннях, для зміцнення сердечного м'яза.

6- малиновий (слайд 18 )

Світло-золотистого кольору, з приємним ароматом та смаком. Використовується як лікарський засіб.

7-мед з чабрецю (слайд 19 )

Прозорий, світло-зелений, або з блакитним відтінком, кристалізується повільно,перетворюється у світло-янтарну масу.

8 – клеверний ( слайд 20 )

Світлого або світло-жовтого кольору, з приємним ароматом. Кристалізується повільно, перетворюється у масу білого кольору.

Вчитель:

Де б мед не продавався, він повинен відповідати вимогам державного стандарту.

Сертифікат меду: (слайд 21)

Мед повинен мати певний аромат і смак.

Якщо відчувається запах карамелі – це розплавлений мед

Рідкий мед – це недозрілий мед. Він не зберігатиметься, заграє, оскільки містить багато води.

Мед не повинен мати жодних домішок, шкідливих для людини.

Для визначення домішок існують різні засоби, і зараз я пропоную провести по групах ще один експеримент із запропонованими зразками меду.

Експеримент №2

(слайд №22)

Методи визначення якості меду

Досвід №1 «Виявлення домішок крохмалю або муки»

Узяти 5мл. водного розчину меду і додати 3-5 крапель йоду.

Якщо спостерігаємо синє фарбування, це означає, що домішки крохмалю є.

Досвід №2 « Виявлення домішок крейди».

Узяти 5мл. водного розчину меду і додати 3-5 крапель соляної кислоти.

Якщо спостерігаємо виділення газу, означає - домішки крейди є.

Досвід №3 «Виявлення домішок цукру».

Узяти 5 мл водного (з дистильованої води) розчину меду і додати розчин AgNO3.

Якщо спостерігається випадання осаду білого кольору, означає - домішки цукру є. У чистому меді осідання не буде.

Групи звітують про виконані аналізи.

Підсумок: у пробірці №3 знаходиться екологічно чистий продукт, що володіє цілющими властивостями.

Вчитель: Мед - це продукт харчування, правильне використання його не лише поправить ваше здоров'я, а також ви отримаєте дійсне задоволення від його вживання.

Всім бажаю гарного настрою і звичайно здоров'я!