Односкладні речення

Тема. Подорож сторінками односкладних речень

(узагальнення і систематизація вивченого)

Мета: формувати життєві компетенції учнів:

1. Пізнавальну: узагальнити і систематизувати знання учнів про односкладні речення, їх типи й особливості; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати односкладні речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження; формувати вміння використовувати такі речення у власному мовленні, уміти визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; уміти знаходити односкладні речення в художньому тексті, визначати їх вид, особливості вживання;

2. Творчу: розвивати мовленнєве та логічне мислення учнів; сприяти творчому й естетичному розвитку учнів;

3. Полікультурну: прищеплювати учням любов до рідної мови;

4. Комунікативну: формувати вміння толерантно спілкуватися, уникати категоричності, дотримуватися культури дискусії;

5. Соціальну: вчити працювати в команді, приймати рішення, давати самооцінку діям.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Форма уроку: урок формування практичних умінь і навичок із використанням інноваційних технологій; урок-книжка.

Обладнання: підручник з української мови, дилогія Б.Грінченка «Під тихими вербами», дошка Digital, опорна схема, таблиці, картки.

Очікуваний результат: узагальнення вивченого матеріалу

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя.

Ситуація успіху.

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними.

Завдання наші такі:

• Не просто слухати, а чути.

• Не просто дивитися, а бачити.

• Не просто відповідати, а міркувати.

• Дружно і плідно працювати.

Сторінка перша

Вступ до нашої книги буде незвичайний, як і урок сьогодні… Урок у вигляді книжки. Часто, сповнена мудрості, розкриває свої обійми для нас саме книга. Коли її читаєш, в уяві постають дивовижні образи, створені митцями слова. А чому сьогодні не спробувати, хоча б на 45 хвилин стати митцями? І створити свою книгу, адже кожен із нас творець!

(Наш клас поділився на чотири групи. За кожне правильно і швидко зроблене завдання група отримує смайлик).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Емоційне налаштування.

Інтерактивна вправа «Очікування». (групи пишуть на пелюстках ромашки свої очікування)

• Чого ви очікуєте від уроку?

Учні на аркушах у формі пелюстки пишуть свої очікування, які зачитають у кінці уроку.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Сторінка друга.

Давайте подивимося на зміст нашої книги. Для того, щоб виконати завдання, ми обов’язково маємо продумати зміст як книги, так і нашої роботи. Отже, рушаймо! Тема, над якою працюємо «Подорож сторінками односкладних речень. Узагальнення і систематизація вивченого». Перед нами проблемне питання: як визначити тип речення – односкладне чи двоскладне?

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Сторінка третя.

«Інтелектуальна розминка»

• Усі групи грають одночасно. Головне завдання гравців - якнайшвидше дати правильну відповідь.

• Право відповідати має група, капітан якої першим підняв сигнальну картку.

• За правильну відповідь група отримують 1 смайлик. У разі помилки групи, що відповідає, право відповіді переходить суперникам.

• Якщо члени двох і більше груп одночасно підняли сигнальні картки, відповідь у них приймається письмово.

• Час для роздумів над запитанням - 5 секунд. Якщо за вказаний час правильної відповіді не пролунало, дане запитання знімається, і ведучий пропонує нове завдання.

• Які речення називаються односкладними? (Односкладні речення – це такі речення, у яких граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий).

• Чим відрізняються односкладні речення від двоскладних? (Наявністю головних членів)

• На які типи поділяються односкладні речення залежно від способу вираження та значення головного члена? (Залежно від способу вираження та значення головного члена односкладні речення поділяються на називні та дієслівні)

• Чи можуть односкладні прості речення бути частинами складного речення? (Так).

• На які типи поділяються прості односкладні дієслівні речення? (Особові – означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові; безособові).

• На що вказує присудок означено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яку виконує певний предмет, особа).

• На що вказує присудок неозначено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яка стосується неозначеної особи).

• На що вказує присудок узагальнено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яка виконується усіма або кожною особою)

• Дайте визначення безособовим реченням. Чим виражається в них головний член? Наведіть приклади.

• Дайте визначення називним реченням. Чим виражається в них головний член? Наведіть приклади.

Алгоритм «Визначення виду односкладних речень»

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого

Сторінка четверта.

Колективне опрацювання опорної схеми

VІ. Вправи на застосування узагальнювальних визначень і правил

Сторінка п’ята. Вправа «Визнач речення»

Метод «Дослідження»

Скориставшись опорною схемою, визначити спосіб морфологічного вираження головного члена в реченнях. (1-4 означено-особові; 5-9 – неозначено-особові; 10-15 – узагальнено-особові; 16-20 – безособові; 21-25 - називні).

1. Хочу слухать забуті пісні, хочу бачити місячні плями (В.Сосюра)

2. Мусимо біля землі по-хазяйськи ходити (І.Скляренко).

3. Учися, відмінником будь, люби і поля, і діброви.(В.Сосюра)

4. Продовжую писати ці нотатки (П.Панч).

5. Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають переписувача книги Михайла (О.Харченко).

6. Здавна розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського замку (В.Зубач).

7. У ХІІІ столітті княгиню Ольгу оголосили святою (М.Надточій).

8. По-різному оповідають про місце народження та походження княгині Ольги (М.Надточій).

9. Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну глибоку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу (І.Пільгук).

10. На чужому коні не наїздишся.

11. У чужій пасіці бджіл не розведеш.

12. Друга шукай, а найдеш – тримай.

13. З печі сирого хліба не виймають.

14. Курчат восени лічать.

15. Лежачого не б’ють.

16. На сході вже світає (І.Нехода).

17. Уже світліше над гаєм (М.Стельмах).

18. Надворі вже вечоріло (І.Гончаренко).

19. Іноді людям щастить у житті (В.Собко).

20. Повіяло ранніми осінніми холодами (О.Гончар)

21. А мені шкода хлопця (А.Мороз)

22. Скриня, старенький стіл, лава та ще табуретка (А.Нечай)

23. Дзвін шабель, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води (В.Сосюра)

24. Ось ваш тихий порт (П.Тичина)

25. Справді славна дівчина (М.Стельмах).

VІІ. Виконання системи пізнавальних завдань творчого характеру

Сторінка шоста.

Читаючи початок дилогії Б.Грінченка «Під тихими вербами», визначати односкладні речення, також їх вид. Для чого вживаються односкладні речення у художніх творах? (приклад)

Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька й від Зінька, меншого брата... зараз після того, як середульшого брата Романа заслано на Сибір. Погана це була історія!.. Розледащівши Роман у солдатах, не хотів дома нічого робити, посварився з батьком та з Денисом, пристав, пішовши в город, до злодійського товариства, водив коні, піймався, суджено його й заслано на Сибір. Денисові це не пошкодило, бо раз, що йому з батьківщини більше припало, а друге — всі знали, що він сам і впіймав Романа, і виказував на його, то нікому й на думку не спадало вибивати йому очі Романом... хоч воно таки й погано, як люди знають, що брат у Сибіру... ну, та дарма! Хай краще у Сибіру буде таке ледащо, ніж дома через його колотнеча. От тільки що з батьком Денис посварився... Дак же він у тому не винен: за те, що він не покривав Романа, батько, мати й Зінько зненавиділи його, та й годі!.. Та й це дарма, бо таки все. Що йому припадало, все віддали. Та він би й не попустив, бо там же й його праця. Він і радий був, що пішов од їх: ому вже давно треба було хазяїном бути. Поставив хату на новому грунті, далі від батька, аж з другого краю села, та й хазяїнує собі. І добре хазяїнує: за ці чотири роки зріс він угору високо: з Дениса — Денисом Пилиповичем ізробився, з малого хазяїна — багатирем. Своєї землі тридцять десятин, та ще вдвох із тестем Манойлом посесію держать... От що! Нехай лиш той дурень Зінько облизується, дивлячись на його заможність. Сам живе, як харпак, мабуть, нічого й не придбав, одколи батько вмер, самою батьківщиною старою й держиться. Ха-ха! А Денис он цього року до хати приробив ще другу половину — з великою світлицею та з кімнатою. І в світлиці в його так прибрано, що хоч і станового, то не сором приняти: два тапчани, стільці чорним покрашені, по стінах малюнки великі — віддавав за їх Денис щетинникові не то по злоту, а й по півкарбованця, бо там такі є, що і з золотом... самих генералів аж п'ятеро, і війна турецька, і страшний суд із змієм, і "вид города Тулы"... і всі за склом, у великих червоних та в зелених рамцях... А вікна в хаті такі, що відчиняються, а не відсуваються, і на вікнах завіски теліпаються ситцеві,— зовсім, як у панів. І ліжко тут стоїть — високе й широке, на йому аж три перини, і заслані зверху червоним "одіялом" (п'ять карбованців ціна); а чотири здоровенних подушки замалим не до стелі знімаються, та всі в ситцевих пошивках з здоровенними лапатими квітками,— це вже Домаха Денисова набирала,— дуже гарні, ситець аж по злоту. Ніхто на цьому ліжкові не спить (бо всі ночують у противній хаті), а стоїть воно так, закрашає хату, чи то пак "комнату",— щоб видко було, який хазяїн живе, не харпак... Та й дочок же в Дениса двоє— то це ж їм Домаха надбала: хай люди бачать, що єсть. Надбано, хвалити бога, і на дочок, і на синів: є в чому походити, є що з'їсти й спити. Не сором, ні, не сором покликати до себе людей, хоч би й таких заможних, як оце зараз сидять у світлиці за столом, п'ють, їдять та й про діло гомонять. Не малі ж то й гості! На покуті сидить старшина Григорій Павлович Копаниця — той, що колись писарем волосним був, а тепер старшиною. Ге-ге! Тепер уже йому не писарювати, тепер уже він багатир на всю губу: своєї землі скільки! Як їде в город, у земське собраніє (бо він же там гласним), то так убереться в сюртука, що пан, та й годі! Та йому ж і треба цього: поміж панами крутиться. Та хоч і на селі, то без жакетки й з хати не вийде.

Зараз біля його сидить Сучок Михайло Григорович. О, то не маленький Сучок! Є в його й крамниця, й земля, до своєї дочки Горпуші приняв собі у прийми зятя, да так удвох тепер орудують, що ну!

А далі ще сидять Денисів тесть Манойло Гаврилович, Домашин батько, біля нього сват Остап Колодій, кум Терешко Тонконоженко та Яхрем Рябченко — все багатирі, гарно повдягані, в синіх чумарках, у таких, як і в Дениса, тільки Рябченко по-городянському — в жакетці.

Тесть та кум Терешко — то старі приятелі Денисові, з їми він здавна в спілці, він їм, а вони йому пособля-ють. З Копаницею Денис заприятелював тоді, як пособив йому вилізти на старшину; тоді ж і з Сучком зазнався дужче. А от з Остапом Колодієм та з Яхремом спілка не з-так іще давня.

Остап Колодій, чепурний, високий, чорнявий чоловік,— він родич Денисові, чи то пак сват, бо за його брата Зінька віддав свою дочку Гаїнку (Гаїанія її охрещено, а це вже так по-простому стали звати). Думав Зінька перенадити, на свій бік переняти, щоб він з їм у спілці був,— дак хіба ж того дурня навчиш? Через те Остап не любить Зінька, а з Денисом родичається.

А Яхрем Рябченко... ну, це штучка! Вони були зовсім у сварці — Денис та Яхрем. Колись на Яхрема скрізь подейкувано, що він крадене передержує. Дак, як узято в Сивашів сало, Денис і намігся, щоб потрушено Рябченка. Нічого не знайдено, а ворожнеча проміж їх стала велика. Хто й зна, що б воно виникло з цього, та незабаром після тієї історії з салом Яхрем пішов кудись на заробітки... з рік його не було, а тоді вернувся й грошей з собою приніс... та щось, кажуть, і не трохи... І зараз купив собі два наділи... Проминув іще рік чи два,— аж гульк! — Яхрем узяв у глущківського пана триста десятин землі в посесію. Як це так сталося, ніхто не міг зрозуміти. Наймала ту землю в пана громада, наймали багаті люди,— не віддав пан: більшої ціни хотів... А ті собі загнулись: пождеш, пане, пождеш та віддаси й за нашу ціну! А Рябченко підскочив, щось там прикинув панові та й узяв на себе. І де він грошей добув, щоб панові третину наперед заплатити, дак ніхто й зрозуміти не міг,— усі дивом великим іздивувались. От лее добув і взяв!.. І не дурно: сам не став хазяйнувати, а почав землю давати за гроші людям; а саме тоді земля зробилась дорога,— по два карбованці бариша взяв на десятині! Та як пішов з того часу, то все йде та й іде вгору! Ого-го! Тепер вже ніхто й не згадує про те, що колись баби плескали, мовбито він крадене передержує! Де там! Тепер він Яхрем Семенович, багатир... скрізь у кунпанії буває... І з Денисом помирились. Чого їм сваритися? Що було, те минуло, а з сварки добра не буде, а в пригоді один одному вони можуть стати.

Дак отакі гості сиділи в світлиці в Дениса Пилиповича Сивашенка за столом, повним усякої страви. Господиня, немолода жінка, мовчки подавала на стіл страву, іноді тільки припрохуючи гостей призволитись; господар був гомінкий, веселий, частував і припрохував залюбки. Це ж такі дорогі гості! Не голота яка з Зінькової кумпанії, а поважні кремезні господарі, з ними хоч яке діло робити можна — подужають! І грішми-достатками вони — сила, і в громаді сила.

Сторінка сьома.

Робота в парах.

Метод «Творче конструювання»

Скласти словосполучення з двома поданими дієсловами (на вибір): працювати, відчувати, збиратися, відлітати. Увести ці словосполучення спочатку в означено-особові, а потім у неозначено-особові речення. Форми дієслова можна змінювати відповідно типу речення.

Сторінка восьма.

Робота в групах.

Гра «Синтаксичне лото». Група, виконавши завдання, піднімає руки. За І місце –смайлики.

Клас попередньо об’єднаний у групи. На окремих картках написані речення (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові), які потрібно покласти на відповідне місце в таблиці, що лежить на парті в кожній групі.

Означено-особове речення: Летим. Дивлюся, аж світає. (Т.Шевченко.) Зачекайте тут кілька хвилин. (І.Драч.) Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези.

Неозначено-особове речення: Потім задали завдання на дроби. (Петро Панч.) Діти прибули лише на другий день. Нічого не розповідали.

Узагальнено-особове речення: Дивишся і не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим і пахучим повітрям. Чистим зерном сійте поле, вродить хліб як море. Посій в пору – будеш мати зерна гору. Що маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо. Дарованому коневі в зуби не дивляться. Цілив у ворону, а попав у корову. Учителя і дерево пізнають по плодах. (Нар. творч.)

Безособове речення: Потемніло враз. В голові у Соломії розвиднілось. Не хочеться туди. Остапові пощастило. Бракує арфі струн. Ой у полі жито копитами збито. В повітрі стало тепліше. Жаль стало батька. Тут нема вже рятунку. Поблизу чути гомін, а людей не видно.

Сторінка дев’ята.

Творчий диктант із завданням на доповнення тексту. Закінчити речення, визначити вид односкладних речень, назвати автора поезій.

Зоре моя вечірняя,… (зійди над горою) (Т. Шевченко).

За що, не знаю, називають хатину в гаї … ( тихим раєм) (Т.Шевченко)

Задзвонили у Костанці рано в усі… (дзвони)( Т.Шевченко).

І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій … (не забудьте пом’янути незлим тихим словом) (Т.Шевченко).

Посадили над козаком явір та… (ялину) (Т.Шевченко).

Сторінка десята.

Лінгвістичний експеримент.

Запишіть речення, визначте його вид, утворіть усі можливі синоніми

1. Поля вже засіяно(безособове) – Поля вже засіяли (неозначено-особове); Поля вже засіяні (двоскладне речення).

2. Магазин зачинено - Магазин зачинили – Магазин зачинений

3. Кущ омито чистою росою. – Кущ омитий чистою росою – Кущ омили чистою росою

4. Сміхом-жартом село заметено.- Сміхом-жартом село заметене. -Сміхом-жартом село замели.

5. Дніпрові груди сковано в граніт – Дніпрові груди сковані в граніт – Дніпрові груди скували в граніт

6. Ніколи не поставлять ведмедя пасічником – Ніколи не буде поставлено ведмедя пасічником – Ніколи ведмідь не буде пасічником

VІІІ. Узагальнення і систематизація вивченого

Сторінка одинадцята.

Метод «Мікрофон»

• Які речення називаються односкладними?

• У якій формі в них виражається головний член речення? Наведіть приклади.

• Чи бере участь у спілкуванні особа в реченнях, у яких головний член співвідносний з присудком?

Сторінка дванадцята.

Аналіз речення. Яка група найшвидше зробить завдання.

Хоч була рання весна, але надворі вже було гаряче. (І.Нечуй-Левицький).

Висновок: Односкладні речення можуть бути частинами складного речення. У наведеному реченні друга частина – односкладне безособове речення.

Сторінка тринадцята.

Гра «Хто швидше?» пригадайте прислів’я та приказки, афоризми, в яких є односкладні речення. Афоризм: «Шукайте й знайдете» (Р.Декарт)

Сторінка чотирнадцята.

Творчий диктант. Переробіть двоскладні речення на односкладні.

1. На галявині настають сутінки. – На галявині сутеніє.

2. Чарівниця-осінь зробила тут чимало. – Чарівницею-осінню зроблено тут чимало.

3. Вкрилося плесо золотими зірочками листочків. – Плесо вкрило золотими зірочками листочків.

4. Верхів’я дерев торкнувся вітерець. – Верхів’я дерев торкнуло вітерцем.

5. Ми дихаємо вільно і легко. – Дихається вільно і легко.

6. Цей неповторний краєвид ми не забудемо. – Цей неповторний краєвид не забути.

7. Ми маємо вирушати далі. – Час (треба) нам вирушати далі.

Сторінка п’ятнадцята.

Групова робота. Подані речення поширте означеннями. Чи можна поширити їх обставинами? Чому?

Ранок. Вікно. Промені. Вулиці. Морозець.

Сторінка шістнадцята.

Творче моделювання. (На інтерактивній дошці з’являються “розірвані” мудрослів’я. Учні повинні змоделювати народні вислови, поєднавши стрілочками початок з кінцем, а потім – з малюнком. Визначають спосіб морфологічного вираження головного члена. Роблять висновки про те, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень).

Сторінка сімнадцята.

Творче моделювання. Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика.

ІХ. Підсумок уроку

Сторінка вісімнадцяти.

Проблемне запитання: «Як відрізнити просте односкладне називне речення від двоскладного з іменним складеним присудком?» (На інтерактивній дошці з’являються пари речень. Учні за допомогою методу дослідження-зіставлення висловлюють свою думку щодо проблемної ситуації, пояснюють, у чому полягає їх точка зору)

Безмежний прекрасний степ. (Односкладне речення з узгодженим означенням).

Безмежний степ прекрасний. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).

Довга дорога. (Односкладне речення з узгодженим означенням.)

Дорога довга. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).

Висновок: на визначення типу синтаксичної конструкції – двоскладне речення чи односкладне називне впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного присудка.

Сторінка дев’ятнадцята.

Перевірка домашнього завдання. У вас були завдання: зробити міні-проект-алгоритм розрізнення односкладних і двоскладних речень Який проект кращий? (ватман)

Розрізнення односкладних і двоскладних речень.

І. Розрізнення односкладних дієслівних і двоскладних неповних ґрунтується п;і можливості / неможливості встановити підмет та на врахуванні засобів вираження присудка:

а) якщо з контексту можна встановити підмет, то, незалежно від засобів вираження присудка, це двоскладне неповне (пор.: Посадили над козаком явір та мину (Т. Шевченко) (односкладне неозначено-особове). - Прийшли батько й сестри. Посадили над козакам явір та ялину (двоскладне неповне));

б) якщо з контексту не можна встановити підмет, то потрібно враховувати засоби вираження головного члена речення: двоскладним неповним буде речення, у якому присудок виражений дієсловом минулого часу однини, III особи однини та умовного способу, напр.: Прийшов поговорити з лісом (двоскладне неповне).

1. Розрізнення односкладних називних і двоскладних неповних ґрунтується на наявності / відсутності другорядних членів речення групи присудка (обставини, додатка): якщо при підметі є обставина або додаток, то це двоскладне неповне, якщо лише означення або відсутні поширювачі, то це односкладне називне, напр.: Дощ. Весняний дощ (односкладні називні). Надворі дощ (двоскладне неповне).

2. Розрізнення односкладних називних і двоскладних повних речень ґрунтується на врахуванні синтаксичної функції наявних у реченні прикметників (дієприкметників, числівників, займенників). Традиційно препозитивний прикметник виконує роль означення, а постпозитивний - присудка, напр.: Чудовий день (називне). - День чудовий (двоскладне повне).

Однак часто (особливо в поетичному тексті) препозитивна прикметникова форма виконує роль присудка, зокрема:

а) якщо прикметник (дієприкметник тощо) є компонентом головної частини складнопідрядного обставинного речення або першої частини безсполучникового неоднорідного складу, напр.: У всякого своя доля і свій шлях широкий: той мурує, той руйнує... (Т. Шевченко); Страшні слова, коли вони мовчать... (Л. Костенко);

б) якщо при підметі є інші поширювачі, найчастіше означення, виражене вказівним займенником, напр.: Благословен той день і час... (М. Рильський);

в) якщо при прикметникові є підсилювальна частка, напр.: Ой яка чудова українська мова! (О. Підсуха)

Сторінка двадцята.

Метод «Незавершене речення»

Продовжте речення:

• Що цікавого ви візьмете з уроку до своєї книги?

• Я дізнався багато нового…

• Особливо мені сподобалось…

• Я навчився…

• Я зрозумів…

• Я усвідомив…

Сторінка двадцять перша.

Саморефлексія

Пригадайте поставлену мету на початку уроку. Чи досягли ми її? Зачитайте, що ви написали на аркушах-пелюстках?

Дамо відповідь на проблемне питання: так я же визначити тип речення: двоскладне чи односкладне.

Учитель аналізує з учнями, чого вдалося досягти на уроці, що не вдалося, подумати над причинами невдачі.

Оцінювання

Х. Домашнє завдання

Сторінка двадцять друга.

• Опишіть свій день, використовуючи односкладні речення.

Література

https://infopedia.su/1x9cb7.html

https://kartaslov.ru/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91_%D0%94%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B3_%D1%8F_%D0%9F_%D0%B4_%D1%82%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8/1

http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=1384

https://vseosvita.ua/library/didakticnij-material-pri-vivcenni-temi-odnoskladni-recenna-u-8-klasi-odnoskladni-recenna-iz-tvoriv-t-sevcenka-100772.html

https://bibl.com.ua/astromoiya/34781/index.html

http://citaty.su/biografiya-i-citaty-rene-dekarta

http://l-ponomar.com/http:/l-ponomar.com/pro_mene/frazeologiya/

https://znanija.com/task/25431610