Олесь. Донченко «Лісничиха» (уривки з повісті)

Урок №

Тема: Олесь. Донченко «Лісничиха» (уривки з повісті)
Мета: ознайомити учня з творчістю О. Донченка; вчити знаходити в тексті описи, роздуми; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висно­вки з прочитаного, побаченого, збагачувати слов­никовий запас учня; розвивати увагу, творчу уяву, фантазію учня; виховувати любов і дбайливе ставлення до рідної природи; корегувати уявлення
Тип уроку: засвоєння нових знань
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Вступне слово вчителя.
Продзвенів дзвінок.
Починається урок.
Працюватимемо старанно,
Щоб почути у кінці,
Що ми просто молодці!
IІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Оголошеня теми та мети уроку
1. Бесіда.
Чи доводилося тобі бувати в лісі?

Що ти там бачив? чув?

Яке враження справив на тебе ліс?

Давай подивимось на наш ліс.

2.Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми ознайомимось з творчістю Олеся Донченка, прочитаємо оповідання «Лісничиха», вчитимемось знаходити у тексті описи, збагачуватимемо словниковий запас, будемо творити, уявляти, фантазувати.

ІІІ.Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.Розповідь про письменника.

Сьогодні ми заочно помандруємо лісом разом з відомим українським письменником Олесем Донченком. (Демонстрація пор­трета.)

Олесь Васильович Донченко народився в 1902 р. у Великих Сорочинцях Полтавської області. Ще в шкільні роки почав писати вірші, згодом став активним юнкором дитячої республіканської газети «На зміну» (нинішня «Зірка»), а потім друкувався в молодіжній пресі. Перша збірка віршів, «Червона писанка», вийшла в світ у 1926 р.

Та популярність О. Донченкові принесли його прозові твори для дітей та юнацтва. Багато поколінь дітей виховували в собі кращі моральні якості радянської людини, читаючи його повісті «Школа над морем», «Лукія», «Ка-рафуто», в яких розповідається про життя дітей до Великої Вітчизняної війни, «Серце беркута» — повість про дружбу народів в період Вітчизняної війни, «Лісничиха», «Повість про новий дім», «Заповітне слово», «Юрко Васюта» — твори післявоєнного часу. Протягом своєї тридцятирічної творчої діяльності О. Донченко написав багато оповідань для дітей різного віку та критичних статей. Останньою, передсмертною книгою письменника був його відомий роман з життя десятикласників «Золота медаль».

Багато творів Олеся Донченка перекладено на російську та інші мови.

У повісті «Лісничиха» розповідається про велику моральну силу нашого народу, його мужність і стійкість у важких випробуваннях, пильність, а також любов до праці і природи рідної країни. Саме в цьому й полягає ідейне спрямування твору.
Цей твір має не тільки пізнавальне значення, а й виховне: допомагає прищепити любов до природи, до праці, бажання перетворити свій

рідний край в квітучий сад.

Події, описані в повісті «Лісничиха», відбуваються після’ визволення України від фашистських загарбників, хоч війна ще продовжувалася за межами нашої країни.

В основу твору О. Донченко поклав справжній факт про те, як одна дівчинка з Лубенського району на Полтавщині, замість батька, який пішов захищати рідну Вітчизну, працювала лісничихою.

— Скажи, де жила і вчилася Улянка Голуб?

— Маленька Улянка жила за три кілометри від села, у єдиній хатині в лісі, разом із стареньким і немічним дідусем Маврикієм. Ще йшла війна, людям жилося важко, а особливо Улянці. Щодня вона ходила до школи в село, сама справлялася з хатньою роботою, поралась у дворі й на городі, ще й була лісничихою замість батька-фронтовика.

— А де ж була Улянчина мати?

— Мати її, замінивши батька, коли той пішов на фронт, бачила, як німецькі загарбники нещадно вирубували і вивозили ліс. Серце в неї щеміло від жалю і великого горя. Згодом ворог виявив, що хтось псував механічні пилки і трактори. Це робила Улянчина мати. її простежили, і після цього Улянка більше не побачила своєї матері.

— Чи можна назвати Улянку дочкою лісу?

— Улянка народилася й виросла в лісі. Недаром у школі її називали Кульбабкою. І все, що було в лісі, стало для неї милим, дорогим. Берези вона називала білокорими сестрами і віталася до них, як до людей. А як вона докоряла дідові, коли той наточив березового соку!

— Вона мріяла про те, щоб на всій землі цвів сад. Коли ж дід Маврикій спитав, як же бути з шляхами, Улянка відповіла, що всі шляхи треба обсадити яблунями, грушами, сливами.

— Дуже любила маленька лісничиха дуби. До жолудів вона зверталася, як до близьких їй людей: «Милі, милі жолуді, як я вас люблю, осінні гості». За кожного дуба, якого зрубали німці, вона посадила три.

Улянка була справжньою дочкою і господаркою лісу, вона піклувалася про нього, як про найкращого друга людини. Вона була спостережливою і сміливою, тому знала все, що робилося навколо неї.

- Який же великий патріотичний вчинок зробила маленька дівчинка?

— Одного разу Улянка, обходячи ділянку, почула запах диму і сморід від припаленої ганчірки. Вона пішла в напрямку, звідки чувся запах, і виявила замасковану землянку, в якій переховувалися два поліцаї. Вона негайно повідомила лісників і ті затримали небезпечних ворогів. Вчителька Людмила Степанівна за це дуже похвалила сміливу школярку, а учяі вважали її справжньою героїнею.

2.Бесіда:

- Розкажи про дружбу білявої Улянки та чорного Демка.

- Як у творі розповідається про материнську любов учительки до учениці-сироти?

-Чи захопила вас історія з листом Улянки і чому?

-Які риси характеру їй притаманні?

-Яка головна ідея цього твору?

3.Переказ оповідання за частинами, а потім вцілому.

IV. Підсумок уроку. Оцінювання

З яким твором ти познайомився?

Хто його автор? (Олесь Донченко).

Хто головні герої оповідання?

Кого б ти хотів наслідувати?

V. Домашнє завдання

Читати уривок, переказувати.