Урок №
Тема: Повні і короткі форми прикметників
Мета: дати відомості про повні та короткі форми прикметників, особливості їхнього вживання, формувати вміння їх розрізняти та правильно й доречно використовувати в мовленні; розвивати образне мислення, удосконалювати культуру усного та писемного мовлення; виховувати захоплення влучністю й мудрістю фольклору, красою художнього слова.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І.Мотивація навчальної діяльності учня
1. Організаційний момент
2. Прочитати заздалегідь записані речення. Звернути увагу на виділені прикметники. Чи відрізняються вони значенням? Чи відрізняються вживанням?
Летить голуб, летить сивий лісами, борами, стрічається, вітається з буйними вітрами. Сив сокіл сидить, у Дунай глядить. Дав би комусь, моя люба, сивую корову за одну лиш із тобою милую розмову.
Народна творчість.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Сприйняття й засвоєння вивченого матеріалу
1. Пояснення вчителя.
Короткі прикметники творяться від окремих повних якісних прикметників чоловічого роду називного відмінка шляхом відкидання закінчень: радий - рад, зелений - зелен, золотий - золот. В основах прикметників при збігові двох приголосних з’являється вставний голосний е (повний - повен, потрібний - потрібен) або ї (достойний - достоїн).
Короткі прикметники вживаються нарівні з повними, але з певними обмеженнями. Якщо повні прикметники не регламентовані стилем, то короткі форми вживаються переважно в розмовному мовленні, поезії і народній творчості: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде. (Нар. творч.) Слави треба мирові, а не тому, хто славен. (П. Куліш.)
Короткі прикметники мають форму тільки називного відмінка однини, повні ж змінюються за відмінками й числами.
Повна форма прикметників має два різновиди: стягнена: широкий, широка, широке, широкі і нестягнена: широкая, широкеє, широкії, використання якої обмежене поетичним мовленням: Стоїть гора високая. (Л. Глібов.)
2. Робота з підручником. Самостійне опрацювання учнем теоретичного матеріалу (с. 150).
3. Попереджувальний диктант.
Підкреслити короткі прикметники. Пояснити, чи змінюються вони за відмінками й числами.
У чистім полі біл камінь лежить, ой на тім каменю сиз орел сидить. Що там холод, як козак молод! Обмок, як вовк, обкис, як лис, голоден, як собака! Коли люб, гарний шлюб. Хто малого не шанує, той великого не варт. Як будеш годен, то не будеш голоден. Не винен цвях, що лізе у стіну, коли по голові обухом б’ють. Турбот повен рот.
Народна творчість.
4. Вправа
Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Короткі прикметники підкреслити.
Хто слав..н був, хто, може, і забутий. З..мля Ві..чизни, квітни і ж..ви! (Л. Костенко.) Стрімке ж..ття не візьмеш на пр..ков! Ще вчора серп, а нині пов..н місяць… (Є. Будницька.) Хмара вражая ро..тане, яс..н, крас..н день настане. (М. Рильський.) Сріб..н дощик прол..вається іскристо, і в..селка обіймає н..бокрай. (П. Перебийніс.) Піт не в хлібі, друзі, на чолі! Слав..н хліб на щедрому столі! (Л. Талалай.)
5. Фізкультхвилинка.
6. Вправа
Спиши прислів’я. Поясни, коли доречно їх уживати. Визнач синтаксичну роль прикметників короткої форми.
1)Як багатий, так: «Здоров був», а як бідний: «Бувай здоров!» 2)Не до коляди, як повен дім біди. 3)Хто не посіяв на Богослова, той не варт доброго слова. 4)Квітень водою славен, квітами красен.
7. Вибірковий диктант.
Виписати повні прикметники, що стоять в нестягненій формі, разом з іменниками, з якими вони пов’язані.
Купалися двоє братів. Хвиля морська закохалася в меншого брата й тягне в чудове підводнеє царство.
Хлопець гукає на старшого брата, щоб швидше ішов рятувати. “Нехай тебе Бог порятує!” – так старший сказав, а сам не посмів і зирнути, як брат потопає.
Розсердилась хвиля, догнала, знесла його в море, втопила.
Меншого брата сховала морськая цариця, і сльози його повернулися в чистії перли.
Старшого раки ущент рознесли, лиш серця ніхто не схотів. Таке було гидке оте полохливеє серце! А море гидує тим серцем, на берег його викидає, а там воно гине без сліду. (За Дніпровою Чайкою; 90 слів.)
8. Творча робота.
Усно переказати поданий у попередній вправі текст, використавши виписані словосполучення. Обгрунтувати доречність у тексті нестягненої форми повних прикметників.
ІІІ. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання
Рефлексія
Я – учень …
Я – хочу знати…
Я – думаю…
Я – вмію…
Я – знаю…
ІV. Домашнє завдання.
Утворити від повних прикметників коротку форму.
Зразок: повний – повен.
Певний, ладний, повинний, потрібний, зелений.