Праздник Святого Николая

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

МЕТА: продовжувати знайомити вихованців зі святом Святого Миколая, показати, як в народі шанобливо ставляться до Святого Миколая, розкрити образ великої людини – Святого Миколая, який увійшов у народну свідомість як заступник, чудотворець, помічник; сприяти розвитку мотивації до добрих вчинків, виховувати віру в силу добра;  вчити бути слухняними і добрими. Прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів.

Звучить різдвяна музика

Біля комину сидить бабуся з онуками.

Бабуся

Майже сімнадцять століть пройшло з тих пір, як на землі жив святитель і угодник (тобто помічник) Божий Микола, великий чудотворець, якого прославляє нині весь християнський світ за його ревнощі по вірі, праведне життя і чудеса, творені на славу Божу.

Анатолій. Бабуся! Розкажи нам, будь ласка, про його життя і чудеса.

Бабуся. З радістю розповім. Слухайте, дорогі мої!

У батьків Миколи Чудотворця, Феофана і Нонни довго не було дітей. Вони молили Бога послати їм сина і дали обітницю присвятити його на служіння Господу.Старанна молитва благочестивих батьків була почута, і Господь дарував їм сина, якого при хрещенні нарекли Миколою. Зберігся переказ, що поки відбувалося таїнство Святого Хрещення, дитина не підтримувана ніким, простояла у купелі три години! Коли хлопчик підріс, батьки стали вчити його. Дитина швидко і легко збагнула книжну мудрість. Весь час він проводив у храмі в молитвах і читанні Священного Писання. У храмі Господньому єпископ присвятив Миколая у священики. Прим'яв сан, Микола став вести ще більш суворе подвижницьке життя: піст, молитва, безперервне неспання відрізняли його. Коли померли батьки, Миколі дісталася велика спадщина. Святий роздав його бідним та нужденним. Одного разу він відправився до Палестини, щоб поклонитися святим місцям, освяченим стопами Самого Ісуса Христа - Господа нашого. Під час подорожі по морю піднялася сильна буря, і тільки молитва святого врятувала корабель і матросів від вірної загибелі.

Діти після розповіді засинають

П е р ш и й я н г о л:

Хуртовина виє, плаче,

Ліс закидала сніжком. (Дзвонить)

Що там? Сани... Коні скачуть...

Хтось на санях із мішком.

Д р у г и й я н г о л:

Що за пан там? Хто побачить?

Хто махає із саней?

То святий Микола скаче,

Покровитель всіх дітей.

Т р е т і й я н г о л:

Хто він? Що він?

Звідки взявся?

Дітям радість він приніс,

Роздає дарунки щиро,

Цілу купу їх привіз.

Ч е т в е р т и й я н г о л:

Усіх чемних, не сварливих,

І слухняних, і дбайливих.

Тих, що старших поважають,

Малюків не ображають.

П ' я т и й я н г о л:

Хто до діла тягне руки,

Хто охочий до науки —

Всіх дарунком привітає,

Радо всіх благословляє.

Ш о с т и й я н г о л:

А ледачим, неслухняним,

Хто робив комусь погане —

Тільки різочку — і все —

Він сьогодні принесе.

З кутка вилізає Ябіда.

Я б і д а:

Привіт! На Ябіду чекали?

Це ж ви мені аплодували?

Усе про вас я розповім (погрожує пальцем)

І Миколаю доповім. (Дістає список)

Хто дівчат хапав за коси,

Стукнув хто кого по носі,

Хто в час тихої години

Їв під ковдрою насіння...

Треба кращими ставати,

Годі вам байдикувати.

(Трясе списком)

Кожному отут готове

Справедливе чесне слово.

Хто на стіл компот розлив,

Шибку сніжкою розбив,

На заняттях замість вправ

На стільці тихенько спав.

Д р у г и й я н г о л:

Досить, не треба продовжувати. Зараз сюди прийде Святий Миколай, він сам розбереться, хто що робив.

Т р е т і й я н г о л: Раз на рік ми завжди йому допомагаємо роздавати дарунки дітям.

Я б і д а: (з кутка): Усі дарунки — тільки мені, а більше нікому. Вони (вказує на дітей) не заслуговують! Святий Миколай прийде, я йому, звісно, все розповім.

Ч е т в е р т и й я н г о л: (дітям): Ви що, розгубилися?

П ' я т и й я н г о л: Перелякалися?

Ш о ст и й я н г о л: Та не бійтесь ви, Святий Миколай дуже любить дітей.

П е р ш и й я н г о л: Він завжди шукає в дитини щось добре, хороше.

Янголи шикуються в лінію. Музика посилюється, заходить Святий Миколай.

С в я т и й М и к о л а й:

Вітаю усіх вас, добрії діти.

Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.

Лиш радість та мир несу я в оселі,

Нехай люди завжди будуть веселі.

Нехай сліз не буде, не буде біди.

Багато дарунків приніс я сюди.

Т р е т і й я н г о л:

Святий Миколаю, тебе ми чекаємо.

Ці дітки хороші, напевно це знаємо!

Я бі д а:

Вибачайте за втручання!

Вже стомився від чекання.

Розповім Вам, Миколаю,

Що про кожного з них знаю.

С в я т и й М и к о л а й:

Хто така? Не розумію?

Я б і д а:

Фактами тут володію. (Показує список)

Чемних тут нема —- біда,

Тільки я ось — Ябда.

С в я т и й М и к о л а й:

Хто ж назвав тебе так?

Я б ід а: Діти.

П ' я т и й я н г о л:

Правди, друже, ніде діти.

С в я т и й М и к о л а й:

Бути ябедою — гріх.

Ш о с т и й я н г о л:

Жде за це дарунка! Сміх!

Я б е д а (реве):

Що ж тепер мені робити?

Як дарунок заробити?

С в я т и й М и к о л а й:

Я дарунки без діла не роздаю. За добрі вчинки, за хорошу поведінку. Тільки діточкам, що чемні, слухняні, радісні, добрі. Якщо хочеш дарунок — проси вибачення в Бога та діточок. І ставай веселим, небайдужим, бери участь у нашому святі.

Я б і д а (проходить уперед): Господи, в ім'я Ісуса, пробач мені, що я ябедничав. Тепер я буду чемним, добрим, слухняним. Амінь. (Звертається до дітей) І ви, малята, пробачте мені.

П е р ш и й я н г о л: (бере список Ябеди, розгортає — там усе чисто): Дивись, діти попросили пробачення, і їхні негарні вчинки позникали. Бог пробачив.

Д р у г и й я н г о л: Святий Миколаю, вони всі заслуговують на дарунки.

-Ми бажаєм щастя й долі,

Добра в хаті і на полі.

Вашим рідним і батькам,

Вашим сестрам і братам.

-Щоби мали щастя в парі

Наші любі господарі,

Щоби все велось віднині

Нашій милій господині!

Слава нашим господарям,

Що так ґречно нас приймали