Презентація "Колискові пісні. Потішки. Лічилки" Літературне читання, 3 клас для шкіл ЛНР

Колискові пісні

Потішки

Лічилки

Назва «колискова» походить від слова колиска, в яку раніше клали малу дитину.

Що означає колиска?

• безсмертя роду;
• зародження життя;
• початок дуже важливого.

Колискові пісні - ліричні пісенні твори, які

виконуються матір’ю (батьком чи іншими

членами родини) над колискою дитини

для того, щоб її приспати.

За Василем Скуратівським

Колискова пісня. Скільки їх створив народ! Лагідний материн наспів заспокоював дитину, засівав її душу любов’ю до людей, до природи, до всього живого. Під спів неньчиної пісні виростали поети і композитори, хлібороби й захисники рідної землі, філософи та мудреці…

Колискова пісня, колискова - То найперша материна мова. Пахне вона м’ятою і цвітом, Чебрецевим і суничним літом, Пахне молоком і споришами… Скільки в ній ласкавості і шани, Скільки в ній тривожності людської І надії, і сивини гіркої… Колискова пісня, колискова - То солодка материна мова.

М Сингаївський

Колискова пісня:

• заспокоює малюка, дозволяючи заснути глибоким сном;
• пісня зменшує всі тривоги, проганяє негативні емоції;
• пісня виробляє в дитини такі якості, як оптимізм, впевненість в себе, життєву стійкість;
• пісня формує в дитини довіру до світу, до мами.

Колискова

А – а – а, люлечки,

Шовковії вервечки,

Золотії бильця,

Срібні колокільця,

Мальована колисочка,

Засни, моя дитиночко.

Словникова робота

Вервечки – верёвочки

Бильця – боковые опоры колыбели

У давнину колиску плели

або майстрували зі

священних і “співучих”

дерев: верби, клена, явора,

калини, прикрашали

символічними

малюнками і вишивками.

Під подушку клали цілющі трави –

чебрець, м’яту, материнку, безсмертник,

полин. Усе це оберігало немовля,

“ притягувало” щасливу долю, вроду,

силу.

Найдавніший звичай – першим

класти в колиску кота. Вважалось, що

він принесе солодкий сон, спокійну

вдачу. Тому кіт – найпопулярніший

персонаж колискових.

Мати доню колисала

Мати доню колисала,

Колихаючи, співала:

• Спи, дитинко, треба спати.

Коло тебе рідна мати.

Я тебе нагодувала,

І накрила, і приспала.

Колишу тебе, співаю:

Спи, дитинко, баю – баю.

У деяких колисанках дитина засинає від

присутності Сну чи Дрімоти. Наприклад, Сон носить із собою в рукаві “засинання”, яке насилає на дитину, щоб вона заснула.

Сон і Дрімота – міфічні істоти. У колискових вони уподібнюються до людей. Вони ходять, розмовляють між собою, розподіляють обов’язки (“ти будеш колисати, а я буду присипляти”). Звертання до них в колискових має явні ознаки замовлянь.

Ходить Сон коло вікон

Повиростають діти, покинуть батьківську

домівку, полинуть у світи, будуть у них свої

діти, посріблить їх скроні сивина, але

назавжди бринітиме у їхніх душах

найніжнішою мелодією чарівна, сповнена

безмежної любові і ласки, мамина

колискова пісня, в якій і радість, і біль,

і тривога, й надія, і найсвятіша любов

материнська.

Потішки – це дитячі віршики – забавки,

які супроводжуються відповідними рухами:

перебирання пальчиків, потирання долоньок

і ступнів, “куванням” їх пальчиком, чуканням,

дибанням. Усі ці рухи – своєрідний масаж,

гімнастика, їх виконували матері чи бабусі,

втішаючи дитину, коли вона плакала. Зміст

потішок узято з життя народу. Їх співали

дітям до двох років.

В кулачку живуть брати

Чи знайомий з ними ти?

Перший пальчик – показальчик,

Другий пальчик – Помагальчик,

Третій пальчик – Всегуляйчик,

А четвертий – Заважайчик,

П’ятий пальчик – Прихваляйчик,

В кулачкові – Захищайчик.

Кулачок сюди давай

І спочатку починай.

Наловила баба щук

Н. Забіла

Чук чук чук, чук!

Наловила баба щук.

Роздивилась в казані

– То не щуки, а лини!

Чук, чук, чук, чук!

Наловив дідуньо щук.

Роздививсь у казані

– Знов не щуки, а лини! 

Чук, чук, чук, чук! 

Обійдемось і без щук. 

А линки, а линки 

Повминаєм залюбки!

Почав зайчик умиватись

Та у гості виряджатись.

Вимив ротик,

Вимив носик,

Вимив вухо –

Ось і сухо.

• Чи любите ви гратися?
• Як обираєте ведучого під час гри?
• Навіщо народ (а пізніше – й поети)

складав лічилки?

• Коли застосовують лічилки?
• Поміркуйте, що означає це слово.

Назвіть до нього споріднені .

Лічилки – це невеличкі за розміром

віршовані рядки, які легко запам’ятовуються. Вони складаються

для того, щоб розподілити ролі в

дитячій грі.

Десять, дев'ять, Вісім, сім — Замовкає в небі грім. Линуть хмари де-не-де. Далі цифра шість іде. В лузі скошена трава — П'ять, чотири, три І два. Після двійки — одиниця. От і йди тепер жмуриться! С. Шаповалов

Підсумок уроку

• Що таке дитячий фольклор?
• Які почуття у вас виникають, коли ви слухаєте

колискову?

• Яким голосом співають колискову?
• Назвіть головних героїв колискових пісень.
• Що таке потішка?
• Для чого потрібні лічилки?