Тема: Григорій Сковорода. Особливості сатири в поезії «Всякому місту – звичай і права»
Мета:
- розкрити філософські погляди письменника на найвищі якості людини – розум, совість, працелюбність, а також на правду, справедливість, суспільний лад;
- розвивати в учнів чуття слова, спостережливість, уміння сприймати літературну творчість в історичному контексті;
- знаходити в тексті художні засоби (особливості
сатири в поезії «Всякому місту – звичай і права»);
- виховувати патріотизм як любов до великої і малої батьківщини, рідної природи, пісні.
Перебіг уроку
- Бліц-опитування.
- Особливості сатири в поезії «Всякому місту – звичай і права».
- Хвилинка творчості.
- Домашнє завдання.
- Резюме.
Бліц-опитування
- Хто такий Григорій Сковорода?
- Де народився?
- Яку освіту мав?
- Чому не закінчив Києво-Могилянську академію?
- Ким працював?
- Які його улюблені письменники?
- Яке життя вів?
- У чому суть філософської системи
Григорія Сковороди?
- До чого закликав у житті?
- Яку творчу спадщину нам лишив?
- Які слова написані на могилі?
Теорія літератури
Сатира – різке викриття зображуваного поєднане з гострим осміянням, глумлінням.
Сатиричні картини й образи створюються за допомогою гіперболізації, іронії.
Гіпербола – один із тропів; різке перебільшення. Бувають гіперболічні порівняння, метафори...
Іронія – прихована насмішка. Від гумору відрізняється більш гострим замаскованим запереченням висміюваного .
Всякому місту – звичай і права
Всякому місту – звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю – любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав ’ язливих дум:
Лише одне не покоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на новий манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав ’ язливих дум:
Лише одне не покоїть мій ум.
Той безперевно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик гудить від гуляк.
Я ж у полоні нав ’ язливих дум:
Лише одне не покоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих не покоїть Венерин Амур,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні:
Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть – як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,–
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь...
Хвилинка творчості
Що таке СОВІСТЬ?
(дати відповідь на питання: твір одним реченням або сенкан)
Домашнє завдання
Підручник, с.105 (відповіді на питання);
міні-твір «Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...»