Презентація "Рослини у творах Шевченка", 9 клас

Символічне використання назв рослин

у поетичних творах Т.Г. Шевченка

Актуальність дослідження.

У світі символів людина живе з прадавніх, доісторичних часів – із періоду пізнього палеоліту. Проблема походження, виникнення символу достатньо в світовій теоретичній думці не досліджена. Дехто із вчених, скажімо, вважає, що символізм виник тоді, коли занепадали первісні релігії. Зрештою, кожен жест, звук, слово були в певному розумінні символічними й нерідко залишаються такими й далі .

Символіка – поняття загальнолюдське і національно-специфічне, етногенетичне. Дослідження саме останнього аспекту символіки надзвичайно актуальне, особливо-всебічне вивчення первісної символічної системи та її еволюції в генетично архаїчних тисячолітніх етносів. А саме такою і є українська система символічного відображення світу.

Теорії символу беруть початок в античності. Відтоді й донині погляди на природу символу, його функції, роль і місце в житті людей досить суперечливі, неоднозначні. Це і заважає, а, з іншого боку, й допомагає збагачувати (чи й відчути на рівні інтуїції, прозріння) характерне, сутнісне.

Об ’ єктом вивчення є етногенетичний аспект символіки на прикладі творів Т.Г.Шевченка.

Предметом аналізу стали назви рослин у “ Кобзарі ” Т.Г.Шевченка.

Метою дипломної роботи є науково обґрунтована класифікація назв рослин у поетичній мові Т.Шевченка з урахуванням наявних досягнень у галузі ботанічної термінології та стилістики сучасної мови.

Для реалізації мети ставляться такі завдання :

подати огляд сучасного стану дослідження української наукової термінології;

висвітлити місце української ботанічної термінології у структурі лексики сучасної української літературної мови;

визначити поняття поетичної мови в сучасній лінгвістиці;

систематизувати основні способи семантичного ускладнення слова у поетичній мові;

класифікувати назви рослин у “ Кобзарі ” за групами

Методологічною основою дослідження є діалектичний підхід до мови як цілісної системи, що перебуває в постійному розвиткові, з урахуванням відомих положень про зв’язок мислення, мови і мовлення, єдності загального та окремого, співвідношення змісту, форми мовних одиниць.

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дипломної роботи характеристика матеріалу здійснюється на основі лінгвістичного опису з використанням прийомів класифікації й систематизації, компонентного, а також кількісного аналізу.

Матеріалом аналізу стала картотека назв рослин, укладена шляхом суцільної вибірки з “Кобзаря” Т.Г.Шевченка.

“ Кобзар ” - збірник творів видатного українського поета Т.Г.Шевченка відомий всім. Працюючи над темою “ Символіка назв рослин у “ Кобзарі ” Т.Шевченка ” , було виявлено, що автор використовує назви рослин майже у кожному своєму творі. Всього в збірці нараховано 51 назва рослин. Це і дерева, і квіти, кущі. І лише деякі мають своє символічне значення.

Їх ми поділили в такі групи:

• декоративні рослини;
• фруктові дерева та овочеві культури;
• дикі трави та квіти.

“ ПРИЧИННА”

“ Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завіва,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма...” (с. 5)

“ Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів...” (с. 5)

“ Місяченьку!

Наш голубоньку!

Ходи до нас вечеряти:

У нас козак в очереті ,

В очереті , в осоці ,

Срібний перстень на руці...” (с. 7)

“ Посвіти нам... Он щось ходить!

Он під дубом щось там робить...” (с. 7)

“ Пішов шелест по діброві;

Шепчуть густі лози.

А дівчина спить під дубом

При битій дорозі.” (с. 8)

“ ДУМКА” (“Вітре буйний, вітре буйний...”)

“ Тоді неси мою душу

Туди, де мій милий;

Червоною калиною

Постав на могилі!” (с. 12)

“ КАТЕРИНА”

“ Зеленіють по садочку

Черешні та вишні ;

Як і вперше виходила,

Катерина вийшла.” (с. 21)

“ Як тополя стала в полі

При битій дорозі;

Як роса та до схід сонця,

Покапали сльози...” (с. 24)

“ ТАРАСОВА НІЧ”

“ На розпутті кобзар сидить

Та на кобзі грає;

Кругом хлопці та дівчата –

Як мак процвітає,” (с. 36)

“ СВЯТО В ЧИГИРИНІ”

“ Купили хріну, треба з ’ їсти; плачте, очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали; грошам не пропадать!” (с. 79)

“ ТРЕТІ ПІВНІ”

“ Зійде сонце,

Осушить, пригріє;

А унуки? Їм байдуже,

Панам жито сіють...” (с. 88)

“ ГОНТА В УМАНІ”

“ Встала й весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила...” (с. 110)

“ Без васильків і без рути

Спочивайте діти,

Та благайте, просіть бога,

Нехай на сім світі

Мене за вас покарає,

За гріх сей великий...” (с. 116)

“ МАР ’ ЯНА-ЧЕРНИЦЯ”

“ Вітер в гаї нагинає

Лозу і тополю ,

Лама дуба , котить полем

Перекотиполе .” (с. 123)

“ Із льоху та в льох,

Завертали в горох ,

І в коморі, і на дворі

З нежонатим удвох

Пустували,

Жартували,

Запсували горох .” (с. 129 – 130)

“ УТОПЛЕНА”

“ А козаки, як хміль отой,

В ’ ються круг Ганнусі.” (с. 134)

“ СЛЕПАЯ”

“ Или ограда и тополи

Что грустно шепчут меж собой.

Свидетели минувшей доли,

Или дубовый пень сухой,

Плющом увянувшим повитый,

Как будто временем забытый,

Ея свидетель? Все молчит! ” (с. 144)

“ НЕВОЛЬНИК”

“ Чи так, чи не так,

Уродив пастернак ,

А петрушку .

Криши в юшку, -

Буде смак, буде смак...” (с. 224)

“ Як той явір над водою,

Степан похилився,

Щирі сльози козацькії

В серці запеклися,

Мов у пеклі...” (с. 228)

“ ... А Ярина,

Мов тая ялина

При долині похилилась...” (с.230)

“ В КАЗЕМАТІ”

V . “Не сон-трава на могилі

Вночі процвітає .

То дівчина заручена

Калину саджає,

І сльозами поливає,

І господа просить,

Щоб послав він дощі вночі

І дрібнії роси.

Щоб калина прийнялася,

Розпустила віти.

“ ПОЛЯКАМ”

“ Браталися з вольними ляхами,

Пишались вольними степами,

В садах кохалися, цвіли,

Неначе, лілії , дівчата...” (с. 330)