Символічне використання назв рослин
у поетичних творах Т.Г. Шевченка
Актуальність дослідження.
У світі символів людина живе з прадавніх, доісторичних часів – із періоду пізнього палеоліту. Проблема походження, виникнення символу достатньо в світовій теоретичній думці не досліджена. Дехто із вчених, скажімо, вважає, що символізм виник тоді, коли занепадали первісні релігії. Зрештою, кожен жест, звук, слово були в певному розумінні символічними й нерідко залишаються такими й далі .
Символіка – поняття загальнолюдське і національно-специфічне, етногенетичне. Дослідження саме останнього аспекту символіки надзвичайно актуальне, особливо-всебічне вивчення первісної символічної системи та її еволюції в генетично архаїчних тисячолітніх етносів. А саме такою і є українська система символічного відображення світу.
Теорії символу беруть початок в античності. Відтоді й донині погляди на природу символу, його функції, роль і місце в житті людей досить суперечливі, неоднозначні. Це і заважає, а, з іншого боку, й допомагає збагачувати (чи й відчути на рівні інтуїції, прозріння) характерне, сутнісне.
Об ’ єктом вивчення є етногенетичний аспект символіки на прикладі творів Т.Г.Шевченка.
Предметом аналізу стали назви рослин у “ Кобзарі ” Т.Г.Шевченка.
Метою дипломної роботи є науково обґрунтована класифікація назв рослин у поетичній мові Т.Шевченка з урахуванням наявних досягнень у галузі ботанічної термінології та стилістики сучасної мови.
Для реалізації мети ставляться такі завдання :
подати огляд сучасного стану дослідження української наукової термінології;
висвітлити місце української ботанічної термінології у структурі лексики сучасної української літературної мови;
визначити поняття поетичної мови в сучасній лінгвістиці;
систематизувати основні способи семантичного ускладнення слова у поетичній мові;
класифікувати назви рослин у “ Кобзарі ” за групами
Методологічною основою дослідження є діалектичний підхід до мови як цілісної системи, що перебуває в постійному розвиткові, з урахуванням відомих положень про зв’язок мислення, мови і мовлення, єдності загального та окремого, співвідношення змісту, форми мовних одиниць.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дипломної роботи характеристика матеріалу здійснюється на основі лінгвістичного опису з використанням прийомів класифікації й систематизації, компонентного, а також кількісного аналізу.
Матеріалом аналізу стала картотека назв рослин, укладена шляхом суцільної вибірки з “Кобзаря” Т.Г.Шевченка.
“ Кобзар ” - збірник творів видатного українського поета Т.Г.Шевченка відомий всім. Працюючи над темою “ Символіка назв рослин у “ Кобзарі ” Т.Шевченка ” , було виявлено, що автор використовує назви рослин майже у кожному своєму творі. Всього в збірці нараховано 51 назва рослин. Це і дерева, і квіти, кущі. І лише деякі мають своє символічне значення.
Їх ми поділили в такі групи:
- декоративні рослини;
- фруктові дерева та овочеві культури;
- дикі трави та квіти.
“ ПРИЧИННА”
“ Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завіва,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма...” (с. 5)
“ Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів...” (с. 5)
“ Місяченьку!
Наш голубоньку!
Ходи до нас вечеряти:
У нас козак в очереті ,
В очереті , в осоці ,
Срібний перстень на руці...” (с. 7)
“ Посвіти нам... Он щось ходить!
Он під дубом щось там робить...” (с. 7)
“ Пішов шелест по діброві;
Шепчуть густі лози.
А дівчина спить під дубом
При битій дорозі.” (с. 8)
“ ДУМКА” (“Вітре буйний, вітре буйний...”)
“ Тоді неси мою душу
Туди, де мій милий;
Червоною калиною
Постав на могилі!” (с. 12)
“ КАТЕРИНА”
“ Зеленіють по садочку
Черешні та вишні ;
Як і вперше виходила,
Катерина вийшла.” (с. 21)
“ Як тополя стала в полі
При битій дорозі;
Як роса та до схід сонця,
Покапали сльози...” (с. 24)
“ ТАРАСОВА НІЧ”
“ На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата –
Як мак процвітає,” (с. 36)
“ СВЯТО В ЧИГИРИНІ”
“ Купили хріну, треба з ’ їсти; плачте, очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали; грошам не пропадать!” (с. 79)
“ ТРЕТІ ПІВНІ”
“ Зійде сонце,
Осушить, пригріє;
А унуки? Їм байдуже,
Панам жито сіють...” (с. 88)
“ ГОНТА В УМАНІ”
“ Встала й весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила...” (с. 110)
“ Без васильків і без рути
Спочивайте діти,
Та благайте, просіть бога,
Нехай на сім світі
Мене за вас покарає,
За гріх сей великий...” (с. 116)
“ МАР ’ ЯНА-ЧЕРНИЦЯ”
“ Вітер в гаї нагинає
Лозу і тополю ,
Лама дуба , котить полем
Перекотиполе .” (с. 123)
“ Із льоху та в льох,
Завертали в горох ,
І в коморі, і на дворі
З нежонатим удвох
Пустували,
Жартували,
Запсували горох .” (с. 129 – 130)
“ УТОПЛЕНА”
“ А козаки, як хміль отой,
В ’ ються круг Ганнусі.” (с. 134)
“ СЛЕПАЯ”
“ Или ограда и тополи
Что грустно шепчут меж собой.
Свидетели минувшей доли,
Или дубовый пень сухой,
Плющом увянувшим повитый,
Как будто временем забытый,
Ея свидетель? Все молчит! ” (с. 144)
“ НЕВОЛЬНИК”
“ Чи так, чи не так,
Уродив пастернак ,
А петрушку .
Криши в юшку, -
Буде смак, буде смак...” (с. 224)
“ Як той явір над водою,
Степан похилився,
Щирі сльози козацькії
В серці запеклися,
Мов у пеклі...” (с. 228)
“ ... А Ярина,
Мов тая ялина
При долині похилилась...” (с.230)
“ В КАЗЕМАТІ”
V . “Не сон-трава на могилі
Вночі процвітає .
То дівчина заручена
Калину саджає,
І сльозами поливає,
І господа просить,
Щоб послав він дощі вночі
І дрібнії роси.
Щоб калина прийнялася,
Розпустила віти.
“ ПОЛЯКАМ”
“ Браталися з вольними ляхами,
Пишались вольними степами,
В садах кохалися, цвіли,
Неначе, лілії , дівчата...” (с. 330)