Розробка уроку
зарубіжної літератури з теми
«Література рідного краю. Позакласне читання. Олег Юхимович Комар (Орач)«Руки матері»
Підготувала учитель
Портовської школи
Щербань Н.М.
Тема: Література рідного краю. Позакласне читання. Олег Юхимович Комар (Орач)«Руки матері».
Мета:навчальна:ознайомити учнів із життям та творчістю українського поета і письменника, сучасника та земляка; зацікавити ними; спонукати дітей до читання, розуміння значення мрії та способу її вираження та досягнення у житті людини;
розвивальна:розвивати образне мислення, творчу уяву;формувати навички самостійної роботи з книгою, аналізування вірша, висловлювання оціночних суджень;
виховна: виховувати оптимістичне світобачення, прагнення до розвитку своєї особистості, реалізації мрій та бажань.
Теорія літератури:тема та ідея твору, художні засоби: епітети, порівняння, метафори (персоніфікація), літературний герой, автор, біографія.
Обладнання: портрет письменника, фотографії, видані книжки, щоденник вчительки Суслової Зани Олексіївни, презентація, кросворд.
Тип уроку: урок - дослідження
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку
1. Слово учителя.
Сьогодні на уроці ми познайомимося з чудовим поетом. Народився він на нашій землі, тому ми називаємо його своїм земляком. Виховувався він у звичайній родині, у простому селі, навчався в нашій школі, мав ніжну душу, чисті думки, крилату мрію та талант. Цей дар він розвивав, тому досяг своєї мети. Олег Орач оспівував рідну матінку, улюблену вчительку, свою Батьківщину. На уроці ми розповімо про життя цієї прекрасної людини та про його творчість.
III. Вивчення нового матеріалу.
1.Учень-біограф:
Олег Юхимович Комар- випускник Портовської школи 1954 року із села Червоний Орач. У порту (Маріуполь) закінчив 10 класів, а потім історико-філологічний факультет Донецького педінституту.
Після закінчення інституту служив у армійських лавах, працював у районній газеті на Сіхоте –Аліні. Був на журналістській роботі, закінчив Московські літературні курси.
Вірш «Спогади» Олег склав,коли служив в Уссурійському
Краї. Тут згадується легенда про Україну,спогади про рідне село біля Азовського моря, в якому пройшли дитячі роки, село Портівське, школу; багато спогадів про вчителів, зокрема про викладача української мови та літератури З.О.Чергинську-Суслову.
2. Перший читець
Спогади
Ще німіє зоря у замрії,
І мусон з океану дмухне,
На півнеба зоря заяріє,
Зачарує мене.
Ні один іще вогник не блимне,
Пригадалися рідні краї.
І стоїть, стоїть переді мною
Україна стоїть.
І моя заклопотана мати,
Чомусь очі у неї сумні,
І стара між тополями хата
Найрідніша мені.
І пішли спогади про школу,
Про уроки вчителів,
Про мою найулюбленішу вчительку
Зану Олексіївну.
Її очі у очах моїх,
Її руки на плечах моїх.
Хай між нами півекватора,
Все одно я відчуваю їх.
Буде віхало сніги мести,
Буду квіти я для Вас нести,
А коли не донесу – впаду,
То простіть мене, простіть…
3. Коментатор
«Вірш цей надіслав мені О.Орач, коли перебував на Сіхоте- Аліні»,- пише у щоденнику Суслова Зана Олексіївна.
Писав поет і про любов до матері, жінки:
4. Другий читець
Руки матері
О руки ті! Вони вночі не сплять,
Оберігаючи рожевий сон дитяти.
З віків у вічність проліта земля,
нас на руках тримаючи як мати.
З чужих країв, вертаючи домів,
після далеких мандрів і розлуки,
цілуймо руки наших матерів,
натруджені, ласкаві, рідні руки.
Вони нас від колиски повели
І рушники нам шили й вишивали,
і підкидали в небо нас малих,
Щоб і в житті ми високо літали.
Мов ластів’ят лаштуючи в політ,
У любистковому літеплі купали,
І прикипали руки до воріт,
Коли у світ між люди випускали.
Ніщо не вічне. Вічні матері!
Уже й тоді, як нікому стрічати.
І поки сонце сяє угорі,
Вона жива, многостраждальна мати.
З чужих країв, вертаючи домів,
Після далеких мандрів і розлуки,
Цілуймо руки наших матерів,
Натруджені, ласкаві, рідні руки.
5. Аналіз вірша. Розповідь критика.
Вірш «Руки матері» розповідає про любов сина, його вдячність матері, за якою він сумує у далеких краях. За українською традицією матері вишивають на щастя своїм дітям рушники, щоб діти жили у мирній країні та були щасливими, щоб вони поверталися додому, туди, де їх люблять і чекають.
Автор використовує у вірші багато яскравих епітетів (рожевий сон, чужі краї, натруджені, ласкаві рідні руки,любисткові літепло, многостраждальні матері), порівняння (Земля тримає на руках як мати; мов ластів’ят), метафори (сонце сяє угорі). Дуже потрібно, щоб і ми були вдячними своїм батькам, допомагали їм, цінували їх, любили.
У вірші є звертання, використовуються прості та складнопідрядні речення, окличні речення.
6. Третій читець
«Як хутко рана затягнулась»
Як хутко рана затягнулась,
Зарубцювалась – не болить.
Душа б отак – душа болить.
І спогадам нема одбою,
Як приазовському прибою,
Що цілу ніч шумить, шумить.
Все , що судилось пережить,
Усе лишається з тобою,
І не спливає за водою,
І не щезає за горою,
І називається судьбою,
Котру вже не перемінить.
7. Розповідь другого біографа
О.Орач (Комар) працював після закінчення інституту учителем української мови та літератури недовго, можливо й тому, що мріяв бути поетом, а пізніше став і прозаїком.
Під кінець сімдесятих років Олег Орач – в уссурійській тайзі. Він стає мисливцем, полює на дикого звіра, сполучаючи романтику з мужністю, поетичний світ збагачує враженнями, що їх виніс із тайгових випробувань…Він виходив з рибалками в Японське море. Він працює журналістом.
Після тайги О.Орач ніби «впадає в дитинство». Він пише вірші для дітей. Навіть несподіванка для нього – він одержав літературну премію імені Лесі Українки.
Чудові дитячі віршики! Ось один із них.
8. Четвертий читець
Зяблик
Комизує зяблик:
Що за користь з яблук?!
Від зелених яблук
В зяблика оскома,
Хоче він зігнать оскому,
Та нема на кому.
9. П’ятий читець
Грамотій
- Ти в нас грамотний такий! –
Хвалить мене мама-
Тільки ж хто чита книжки до гори ногами?
Книгу я кручу – дива!
Не збагну нічого-
Де у книжки голова,
Де у книжки ноги?
Коментатор: О.Орач – член НСПУ.
10. Виступ бібліотекаря:
«Подорожник» - перша книга Олега Орача,яка вийшла у видавництві «Донбас» у Донецьку 1965 року. У ній багато спогадів про своє село біля Азовського моря, про матір.
Автор книг «Подорожник» (1965 р.), «Земля на видноколі»(1968 р.) «За білим перевалом»(1969 р.), «Передчуття» (1971 р.), «Написи на снігу» (1981 р.) «Подорож душі» (2000 р.). Повість едигейського письменника Джанси Кімонко «Там, де біжить Сукнай» він переклав з російської мови на українську. «Зимние жаворонки» ( переклад із української на російську Володимира Карпенка.
Останнім часом сподобалися дітям твори учня нашої школи Олега Юхимовича Орача. Із захопленням діти прочитали його оповідання «За білим перевалом». Коли Олег служив після закінчення Портівської семирічної школи в Уссурійському краю, працював з геологами в горах, шукав з удегейцем Цун Ві Сеном корінь життя -женьшень.
Женьшень знайти їм удалось, але привіз письменник з Далекого Сходу значно цінніше – це чудові враження і переконання в тому, що корінь життя – це справжня людська дружба, яка в тайзі його завжди виручала.
Ось про особисте життя, про тайговиків і прочитали ми майже всі оповідання.
Своєму класному керівнику Зані Олексіївні Сусловій – Чергинській Олег Комар (Орач) і надіслав цю книжку із чудовим підписом: «Зані Олексіївні, дорогій моїй учительці, що 15 років тому сказала: «Олег буде поетом (А я став і прозаїком)» З подякою і любов’ю. О.Орач» 06.03.1968 р.
IV.м Закріплення знань, умінь та навичок
Кросворд.
Псевдонім Олега Юхимовича Комара.
На чию честь автор обрав друге своє ім’я?
Педагогічний інститут був у місті…
Професія молодого Олега.
Назва моря, біля якого він ріс.
Художній засіб «рожевий сон»
Вітер з океану.
Трава, в якій купали маленьку дитину.
Відповіді:
1.Орач.2.Село.3.Донецьк.4.Вчитель.5.Азовське.6.Епітет.7.Мусон.8.Любисток.
V. Домашнє завдання: вивчити поданий матеріал, навчитися виразно читати вірші, повторити художні засоби: епітет, метафору, порівняння. За бажанням можна вивчити вірш, який сподобався.
VI. Підбиття підсумків уроку Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжте речення: Олег Орач мене вразив тим…»
Інтерактивна вправа «Сонечко». Охарактеризуйте літературного (ліричного) героя віршів поета