Стаття: "Соціальне здоров`я молодої людини."

Соціальне здоров`я молодої людини.

Актуальність теми. Медико-статистичні дані щодо фізичного, психічного, соціального й духовного здоров'я молоді України свідчать, що воно має значні вади. Найбільша вагома серед причин смертності молоді, як і раніше, припадає на зовнішні дії (зокрема, нещасні випадки, отруєння та травми), серед яких третину становлять разом самогубства, вбивства та випадкові отруєння алкоголем. Значною залишається й смертність від соціально зумовлених хвороб (гепатит, туберкульоз), триває погіршення епідемічної ситуації щодо ВІЛ/СНІД, вірус якого вражає насамперед молоде покоління. Стосовно наркологічних розладів можна зазначити, що за останні роки кількість споживачів наркотичних засобів подвоїлася, до того ж вік наркозалежної молоді має тенденцію до омолодження. Щодо стану психічного здоров'я, та за даними численних досліджень значна кількість підлітків почувають себе одинокими, відчувають душевний дискомфорт унаслідок відсутності відвертих, довірливих взаємин з однолітками, невизначеності соціальної позиції в колективі. На цьому підґрунті розвивається агресивність, невдоволеність собою та іншими, виникають різноманітні конфлікти, що призводить до вживання наркотичних речовин, пияцтва та злочинних проявів у молодіжному середовищі. Таким чином, існує нагальна соціальна проблема, пов'язана з вкрай низьким рівнем соціального здоров'я української молоді, що потребує більш глибокого детального аналізу його стану, розробки нових підходів дослідження. Зважаючи на виключне значення молодого покоління для сьогодення та майбутнього розвитку українського суспільства, вирішення цієї проблеми набуває першочергового значення. В українській соціологічній науці останнім часом активно здійснюються спроби подолати медико-демографічний підхід до цієї проблеми, розробити нові підходи до вивчення здоров'я. Важливий внесок у вирішення проблеми здоров'я як у теоретичному, так і в практичному плані зробили: А.П. Алексеєнко, О.Я.Бабак, В.П.Войтенко, Є.І.Головаха, О.А.Донченко, І.В.Єршова-Бабенко, М.В.Кривоносов, І.С.Кратенко  та інші. Що стосується досліджень здоров'я молоді, то останнім часом їх кількість збільшилася. Насамперед треба назвати київських дослідників О.О.Яременко, О.М.Балакірєву, О.В.Вакуленко, І.Л.Демченко, які провели серію соціологічних досліджень відносно самих різноманітних проблем, пов'язаних зі здоров'ям підлітків, молоді (формування здорового способу життя молоді; вживання у молодіжному середовищі тютюну, алкоголю, наркотиків; сексуальне та репродуктивне здоров'я молоді, проблеми ВІЛ-інфікованих тощо). Специфіку соціокультурної детермінації підліткової агресії досліджують О.В.Волянська, В.Є.Пилипенко, О.В.Сапєлкіна. Здоров'я шкільної молоді активно вивчають харківські вчені О.В.Кабачна, О.І.Кізілов, В.М.Ніколаєвський, Л.Г.Сокурянська, І.І.Шеремет. Віддаючи належне і високо оцінюючи наукове і практичне значення досліджень вітчизняних учених, варто підкреслити, що, безсумнівно, всі вони так чи інакше торкаються окремих соціальних факторів здоров'я молоді, але сьогодні, зважаючи на стан здоров'я молоді, який все більше погіршується, цього явно недостатньо. Досліджуючи фактори, що впливають на здоров'я молоді, українські соціологи зосереджують увагу на її способі життя й на поведінкових факторах. Між тим, складна природа здоров'я, його обумовленість багатьма чинниками самого різного характеру спонукає до розроблення нових концепцій здоров'я, що ґрунтуються на цілісному, комплексному підході й вимагають переходу від вивчення впливу соціальних факторів на здоров'я до досліджень здоров'я як соціального феномена. Значним недоліком у вивченні здоров'я молоді також є фрагментарність, тобто спрямованість на дослідження окремих складових здоров'я – фізичного, психічного, репродуктивного, духовного, але всі ці складові нерозривно пов'язані між собою, тому зрозуміти й вірно інтерпретувати показники, тенденції здоров'я молодіжної популяції можна лише за умов їх комплексного дослідження. Висновок: Аналіз теоретичних та емпіричних підходів до феномена здоров'я як у рамках західної, так і вітчизняної соціологічної думки, дозволяє говорити, що проблемі, яка розглядається, приділяється поки недостатня увага. Незважаючи на те, що аналіз соціальних складових здоров'я має довгу історію наукового пошуку, розробленість категорії "соціальне здоров'я" дуже мала. 

Використана література:

1. Мягких В.Б. Духовне здоров'я міської молоді: спроба соціологічного виміру // Грані. - № 3 (23). – 2002. – С. 103-106. - 0.3 др.арк.

1. Мягких В.Б. Соціальне здоров'я як соціологічна категорія: спроба теоретичної інтерпретації // Перспективи. Науковий журнал 4 (20)' 2002. Серія: філософія, історія, соціологія, політологія. – Одеса. – 2002. - С. 113-117. - 0,5 др.арк.