Урок украинской литературы в 5 классе «Зображення краси рідної природи засобами поетичної мови. Євген Гуцало. «Чарівники». Максим Рильський. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь – маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…».

Укр.литература 5 класс (дистанционное обучение)

ТЕМА: «Зображення краси рідної природи засобами поетичної мови.

Євген Гуцало. «Чарівники». Максим Рильський. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь – маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…».

Мета: познайомити учнів з пейзажною лірикою Є.Гуцала і М.Рильського;

розвитвати память, логічне мислення, навички аналізу ліричного твору;

виховувати любов і шанобливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ

І. Організація навчання.

ІІ. Сприйняття і усвідомлення нового навчального матеріалу.

1. Знайомство з біографією Євгена Гуцала.

ЗАВДАНЯ:

1. Уважно прочитати.

2. Записати в зошит (скорочено)

Євген Гуцало — український письменник, журналіст, поет і кіносценарист.  Народився Євген Пилипович  Гуцало 14 січня 1937 року в селі Старому Животові (нині — Новоживотів) Оратівського району Вінницької області в родині сільських учителів. Після блискучого закінчення середньої школи, на початку 50-х років, найкращий школяр села вирішив вступати до Київського університету ім. Т.Шевченка на факультет журналістики, але не пройшов по конкурсу. Євген Гуцало, через рік, вступив у Ніжині до педагогічного інституту ім. М.Гоголя. У 1959 закінчив філологічний факультет Ніжинського педагогічного інституту. З 1961 року, Євген Гуцало почав працювати в«Літературній Україні», потім у видавництві «Радянський письменник». Працював у редакціях газет на Вінниччині, Львівщині, Чернігівщині В 1962 році вийшла друком перша його повноцінна — збірка оповідань «Люди серед людей» Після поїздки до Франції видає книги «Яблуко з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965) «Олень Август» (1966), «Хустина шовку земного» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші твори. Як наслідок, плідний вінницький літератор Євген Гуцало ввійшов до плеяди українських письменників-шістдесятників. У 1981 р. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала «Письмо землі». Далі з’являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на юрі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989). Так рівно через 20 років після першої поетичної добірки «Зелена радість конвалій» повертається письменник до лірики. 4 липня 1995 року, на 58 році життя, не стало українського письменника-сподвижника Євгена Гуцала.

— «Рідна земля мого дитинства,— згадує Є. Гуцало в автобіографії,— це і джерело поезії, джерело ліричного настрою, який для мене дуже суттєвий, дуже дорогий — і в віршах, і в прозі. Тут, на Поділлі, народилася і зміцніла любов до рідного українського слова, до народної пісні, до фольклору... Звідси, з Поділля, витоки як моєї свідомості, так і мало не всіх моїх творів...»
Лірична стихія творчості Є. Гуцала стала формою суспільної опозиції. Переживши жахи повоєнного сільського побуту, автор по-своєму почав сприймати світ людей. Але саме в ліриці він почувається найбільш невимушено, розкуто, живописуючи красу природи й людей, охоче фіксуючи улюблений ним стан осяяння, здивування перед світом, те медитативне передчуття радості й любові.
Дитинна чистота і ясність світовідчуття, відкритість ліричного героя до прекрасного в усіх його проявах — усе це, поєднане з гострою увагою до народних характерів, інших національних прикмет — вічних і нових, становило основу його художнього стилю. 2.Аналіз вірша «Чарівники»

1.Прочитати

Ніч — велика чарівниця!
Зчарувала звіра, птицю,
зчарувала всіх людей —
не побачиш їх ніде.

Не побачиш вітра в полі,
ні тополю на роздоллі,
ні метелика, ні бджілку,
ні в цвіту вишневу гілку…

Ранок — все відчарував:
сині квіти поміж трав,
і метелика, і бджілку,
і в цвіту вишневу гілку,
і баского вітра в полі,
і тополю на роздоллі,
всіх людей,
і звіра,
й птицю!..

Ніч — велика чарівниця,
та ще більший чарівник
ранок — щирий трудівник,
що і сам трудитись звик,
що до праці всіх розбудить —
хай то птиці,
звірі,
люди…

Два оці чарівники
в світі цім живуть віки.

2. Відповісти на питання

•  Хто такі чарівники?

•  Доведіть, що цей вірш належить до пейзажної лірики.

•  Як автор зображує головних героїв віршу?

•  Які художні засоби використовує автор для опису природи?

•  Наведіть пари слів із тексту поезії, які римуються між собою.

3.Записати в зошит

Тема: зображення магічного перетворення природи.

Ідея: зацікавленість красою змін у природі.

Основна думка: чарівники роблять природу красивішою.

Жанр: пейзажна лірика.

1. Прочитати біографію М.Т.Рильського.

2. Виписати основні біографічні моменти.

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві в родині багатого польського дворянина та селянської дівчини із села Романівни. Як син інтелігента майбутній поет отримав дуже гарну домашню освіту, а від матері Максим успадкував любов до України, її фольклору, слова. Пізніше Максим Рильський навчався в приватній гімназії у Києві, де вивчав іноземні мови та культури інших народів. Виростав майбутній письменник в оточенні української інтелігенції — Лисенків, Старицьких, Косачів. Хлопець захоплювався рідною природою. Ще змалку відчув потяг до поетичного слова й у сім років написав свій перший вірш.

Після закінчення школи вступив на медичний факультет Київського університету, однак дуже скоро зрозумів, що прагне чогось іншого й продовжив навчання вже на історико-філологічному факультеті. Проте громадянська вій-на, революція змусили його повернутися до села. Там Максим Рильський учителював, продовжуючи писати літературні твори. За своє життя митцю вдалося надрукувати 35 книжок поезії. Письменник займався й перекладацькою роботою — він перекладав із 13 мов, а ще його захоплював український фольклор, тому він редагував різні етнографічні видання.

4.Аналіз вірша Дощ ("Благодатний, довгожданий...")

1. Виразно прочитати.

Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Відкривай гарячі груди,
Мати земле! Дощ остудить,
Оживить і запліднить,-
І пшеницею й ячменем
Буйним повівом зеленим
Білі села звеселить.

2.Відповісти на питання (усно)

1. Яку пору, на вашу думку, зображено в поезії? Який час доби описує автор? Чому ви так думаєте?

 2. Який настрій викликає у вас вірш?

 3. Які засоби роблять поезію музикальною?

 4. Які художні засоби допомагають ліричному героєві висловити свої враження? 

5. Чи збігається ваш настрій із настроєм ліричного героя? 

6. Яка тема поезії? Яка її основна думка? 

7. Чому автор називає дощ «золотим вечірнім гостем»?

5.Аналіз вірша «Осінь-маляр із палітрою пишною...»

Осінь-маляр із палітрою пишною
тихо в небі кружляє,
осипає красою розкішною.

Там розсипа вона роси сріблисті,
Там тумани розливає,
Ліс одягає у шати барвисті.

Ліс обливає кольорами дивними,
Ніжно сміється до вітру,
Грає цілунками з ним переливними.

Фарби рожеві, злотисті, червоні,
Срібно-блакитне повітря...
Ніжні осінні пісні тиходзвонні!

 2.Відповісти на питання:

-         Із ким порівнює М. Рильський осінь?

-         Чим вона осипає природу?

-         Який епітет використав поет у сполученні зі словом роси?

-         Якими кольорами  обливає осінь ліс?

-         Із ким грає осінь цілунками?

-         Чому автор називає осінні пісні тиходзвонними?

 

3.Записати в зошит

Тема:

Змалювання поетом чудової осінньої пори.

Ідея:

Осінь у всій своїй красі є незрівнянною й особливою

Лірика: пейзажна.

 4. Літературне дослідження (знайти й виписати художні засоби поезії).

Епітети: «палітрою пишною», «красою розкішною», «роси сріблисті», «кольорами дивними», «цілунками переливними», «фарби рожеві, злотисті, червоні», «срібно-блакитне повітря», «Ніжні осінні пісні тихо дзвонні».     

Метафори: «тихо …  кружляє», «осипає красою», «розсипа роси», «тумани розливає», «ліс одягає», «ліс обливає».

Уособлення: «ніжно сміється до вітру», «грає цілунками з ним переливними».

ІІІ. Домашнє завдання. Вивчити вірш «Люби природу не як символ…».

Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.

Вона — не тільки тема вірша
Або картини,—
В ній є висоти незміримі
Й святі глибини.

У неї є душа могуча,
Порив є в неї,
Що більший над усі пориви
Душі твоєї.

Вона — це мати. Будь же сином,
А не естетом,
І станеш ти не папіряним —
Живим поетом!