11
Тема: Утворення Української Козацької Держави – Гетьманщини
Мета:
Навчальна: Охарактеризувати політичний,адміністративно-територіальний устій, армію, внутрішню та зовнішню політику української гетьманської держави, а також з’ясувати зміни, які відбулися в соціально економічному житті;
Розвивальна: Розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, працювати з різними видами історичних джерел, робити висновки, узагальнення і порівняння, висловлювати свою точку зору й аргументувати її;
Виховна: на конкретних прикладах розвивати в учнів почуття патріотизму. Показати, як зазначені події впливали на долю України.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
Визначати та застосовувати у мовленні поняття і терміни «Військо Запорізьке – Гетьманщина»; «Генеральна (Військова) рада»; «Старшинська рада»; «гетьман»; «Генеральна старшина»; «Генеральна військова канцелярія»; «Генеральний військовий суд»; «полк»; «полковник»; «сотня»; «сотник»;
Характеризувати особистість Б. Хмельницького, зокрема як державотворця; називати сподвижників Б.Хмельницького, давати деяким із них короткі характеристики;
Називати і показувати на мапі територію козацької держави – Війська Запорізького,українські землі,що не увійшли до його складу, центри полків та столицю Гетьманщини;встановлювати зміни в адміністративно-територіальному устрої тогочасних українських земель після їхнього визволення від польського панування;
Аналізувати основні історичні джерела, що стосуються теми; використовувати їх для характеристики суспільно-політичного та соціально-економічного устрою Гетьманщини;
Визначати особливості організації влади Гетьманщини;
Зіставляти і порівнювати суспільно-політичне та соціально-економічне становище українців Гетьманщини із попередніми часами; робити відповідні висновки.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник для 8-го класу Г.К. Швидько «Історія України», міні-підручники, настінна мапа, атласи, контурні карти, ілюстрований матеріал, презентація для мультимедіа.
Коментар до етапів уроку
А. Підготовчий етап.
1.Організація робочого місця і роботи класу.
2.Активізація (актуалізація) розумової діяльності школярів.
Учитель повідомляє учням тему уроку та очікувані результати.
Б. Перевірка домашнього завдання відбувається за допомогою методу «Мозковий штурм». Учні дають короткі відповіді на запитання учителя (письмові відповіді та самоперевірка)
Завдання на встановлення істинності або хибності тверджень.
Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. почалася через 10 років після ухвалення сеймом Речі Посполитої «Ординації Війська Запорізького…»
А так Б ні
Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої очолив гетьман Тиміш Хмельницький.
А так Б ні
Національно-визвольна війна – це війна, головна мета якої – досягнення національної незалежності, суверенітету.
А так Б ні
У ході Берестейської битви, завдяки рішучім діям Івана Богуна, врятовано твід розгрому основну боєздатну частину козацької армії.
А так Б ні
18 вересня 1651 р. укладено Зборівський мирний договір, за яким територія гетьманського врядування обмежувалася Київським воєводством, в інші воєводства поверталася польська адміністрація, магнати і шляхта отримували свої довоєнні маєтки, а козацький реєстр становив 20 тис.
А так Б ні
Головною рушійною силою Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст. були козаки , православна шляхта, православне духівництво, українські міщани, селяни.
А так Б ні
Відповіді: 1А,2Б,3А,4А,5А.
Подія, що сталася за два роки до укладення Білоцерківського мирного договору:
А укладення Зборівського мирного договору;
Б обрання гетьманом Богдана Хмельницького;
В урочистий в’їзд Богдана Хмельницького до міста Київ;
Г обрання польським королем Яна ІІ Казимира.
Подія, що відбулася першою з перелічених:
А Корсунська битва; В Пилявецька битва;
Б Берестецька битва; Г Жовтоводська битва.
Ім’я правителя Кримського ханства, із яким Богдан Хмельницький уклав військовий союз проти Речі Посполитої у 1648 році:
А Тугай-бей; В Давлет-Герей І;
Б Іслам-Герей; Г Менглі-Герей.
Місто сучасної Тернопільської області, де був укладений польсько- козацький мирний договір, що закінчував воєнну кампанію 1648-1649 рр.:
А Замостя; В Зборів;
Б Переяслав; Г Збараж.
Позначте подію Національно-визвольної війни, якої стосується уривок із документа: «Увесь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітала його. Академія вітала його промовами і відгуками як…спасителя і визволителя народу від польського рабства… патріарх надав йому титул найсвятішого князя…»
А обрання Богдана Хмельницького козацьким гетьманом;
Б проведення Богданом Хмельницьким переговорів із польським королівським посольством у м. Переяслав;
В укладення Богданом Хмельницьким Зборівського мирного договору;
Г вітання і вшанування Богдана Хмельницького під час його в’їзду до м. Київ.
Позначте варіант, що вказує на привід Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.:
А посилення національного гніту щодо українського населення та обмеження релігійно-культурного розвитку українців православного віросповідання;
Б обмеження прав козацтва;
В захоплення Даніелем Чаплинським родового маєтку Богдана Хмельницького на хуторі Суботів;
Г погіршення становища українських селян та міщан.
Відповіді: 1А, 2Г, 3Б, 4В, 5Г, 7В.
Для активізації розумової діяльності учнів та їхнього позитивного налаштування на подальшу роботу учитель демонструє перелік слайдів періоду Національно-визвольної війни.
Хід уроку
В. Вивчення нового матеріалу, формування вмінь та навичок
І.Розповідь учителя. У результаті переможних битв 1648-1649 рр. значна частина території України була визволена від польсько-шляхетського панування. На цій території постала новоутворена українська держава – Військо Запорізьке. Унаслідок того, що терени,на яких вона була розташована підпорядковувались гетьманській владі, неофіційно її називали Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її також українською козацькою або Гетьманською державою.
Ідейним натхненником та ініціатором боротьби українського народу за визволення від польського панування став Б. Хмельницький та його сподвижники(соратники – І. Виговський, А.Жданович, К. Бурний).
На початку 1649 року Хмельницький виклав польським комісарам конкретну програму розбудови української держави.
Держава – основне знаряддя політичної влади, завдяки чому здійснюється управління суспільством, охороняються його внутрішні і зовнішні інтереси.
Протягом Національно-визвольної війни українського народу відбувається процес формування держави, елементами якої є:
В результаті успішної боротьби повстанців елементи української національної державності одержали правове оформлення та закріплення у Зборівському (1649 р.) та Білоцерківському (1651 р.) договорах, які Б.Хмельницький уклав з Річчю Посполитою.
Отже, на сьогоднішньому ми спробуємо довести існування всіх цих елементів державотворення в українській державі Б.Хмельницького – Гетьманщині. Тому проблемне питання нашого уроку буде таке:
ІІ. Розповідь учителя. За умовами Зборівського договору 1649 року, українська гетьманська держава охоплювала територію колишніх Київського, чернігівського і Брацлавського воєводств (робота з картою, учитель показує на карті територію Гетьманщини (площа 200 км.кв. з населенням 3млн. осіб), які поділялись на полки та сотні.
З літа 1648 року полки та сотні як територіальні одиниці включають в себе населення, що мешкало в їх межах, і на нього розповсюджується керівництво полкових та сотенних органів влади. Всього налічувалось 16 полків та 272 сотні (робота з таблицею, розповідь учителя з використанням опорної схеми адміністративного устрою Гетьманщини
Адміністративний устрій українських земель після їх визволення від польського панування |
Військо Запорізьке – Гетьманщина столиця – місто Чигирин |
16 полків, очолюваних полковниками. Полковник зосереджував у своїх руках військову, адміністративну та судову владу |
9 полків на Правобережжі | 7 полків на Лівобережжі |
Полки поділялися на 10-20 сотень, очолюваних сотниками. Сотник зосереджував у своїх руках військову,адміністративну та судову владу |
У селах справами козаків відали отамани |
Містами, що мали магдебурзьке право, керували органи міського самоврядування. На території сотень цивільну владу здійснювали городові отамани разом із органами самоврядування. В селах цивільними справами відали старости, яких обирала селянська громада |
Запорізька Січ (територія Вольностей Війська Запорізького низового) була окремою військово-адміністративною одиницею |
Використовуючи атлас та контурні карти позначте назви полків,які розташовувались на території Війська Запорізького.
Висновок (учні). Отже, можна зробити висновок, що Запорізька Січ складала самостійну адміністративно-територіальну одиницю. За думкою вчених полково-сотенний устрій – це історичний елемент української державності.
ІІІ. Розповідь учителя. Як відомо, в демократичних державах існує класичний три гілковий поділ влади на:
Законодавчу
Виконавчу
Судову
(На дошці таблиця)
У 1648 році на звільненій українській території утвердилась нова влада, яка спиралась на нові порядки.
Ви поділені на три групи і опрацьовуєте три гілковий поділ влади, відповідаючи на питання:«Існування гілок влади у Гетьманщині». Для опрацювання завдання використовуйте словник історизмів у міні-підручнику.
1 група – Законодавча;
2 група – Виконавча;
3 група – Судова.


Гілки влади (схема на дошці)
Словник історизмів
Республіка (від лат. Respublica («справа народна) – форма державного правління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам,главу держави обирає населення чи представницькі органи.
Гетьманщина – українська козацька держава, утворена внаслідок переможних битв 1648-1649 рр. Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Офіційна назва держави – Військо Запорізьке.
Генеральна (Військова ) Рада – загальна рада всього війська, найвищий законодавчий орган держави; незабаром її роль перебрала Старшинська рада.
Гетьман (від нім. Hauptman, пол. Hetman – начальник) – з 1648 р. – керівник української козацької держави – Гетьманщини.
Генеральний уряд – Генеральна старшина, Генеральна військова канцелярія, Генеральний військовий суд, що здійснювали виконавчу та судову владу в Гетьманщині.
Генеральна старшина – вище військове керівництво гетьманщини, яке здійснювало управління всім козацьким військом і його окремими службами (артилерією, обозом, військовим скарбом, діловодством) та цивільним населенням.
Генеральна військова канцелярія – вища адміністративна установа Гетьманщини.
Генеральний військовий суд – судовий орган при гетьманові, який розглядав апеляційні справи полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана.
Завдання для роботи в групах за внутрішньо предметною диференціацією.
Завдання для групи 1. «Законодавча влада»
Використовуючи термінологічний словник, пояснити хто входив до законодавчої гілки влади;
Що ви знаєте про діяльність законодавчого органу влади сучасної України? Як він називається? Зіставте і порівняйте повноваження законодавчого органу влади сучасної України та законодавчих органів влади Гетьманщини. Знайдіть спільні та відмінні ознаки.
Завдання для групи 2. «Виконавча влада».
Використовуючи термінологічний словник, пояснити хто входив до виконавчої гілки влади;
Визначте повноваження виконавчих органів влади Гетьманщини. Поясніть, як ви розумієте роль гетьмана у системі виконавчої влади Війська Запорізького.
Що ви знаєте про діяльність виконавчого органу влади сучасної України? Як він називається?
Завдання для групи 3. «Судова влада».
Використовуючи термінологічний словник, пояснити хто входив до судової гілки влади;
Визначте повноваження судових органів влади Гетьманщини. Поясніть, як ви розумієте роль гетьмана у системі судової влади Війська Запорізького.
Що ви знаєте про діяльність судових органів влади сучасної України? Як вони називаються?
На дошці та екрані знаходиться таблиця для порівняння виконання роботи учнів та узагальнення їх відповідей.
Як здійснювалась державна влада в Гетьманщині |
Законодавча влада | Виконавча влада | Судова влада |
Генеральна (Військова) Рада Загальна рада всього війська,найвищий законодавчий орган держави | ГЕТЬМАН і Генеральний уряд Скликав Генеральну і Старшинську ради; видавав універсали; |
Старшинська рада Генеральна старшина та полковники розглядали всі питання міжнародної політики, зокрема миру та війни, затверджували міські привілеї та смертні вироки тощо | Брав участь у судочинстві; опікувався фінансовою системою; провадив мирні перемовини; керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою; був головнокомандувачем збройних сил |
Генеральна старшина Виконувала функції кабінету міністрів і водночас – військового штабу. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів | Генеральний військовий суд Розглядав апеляційні справи полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана. До його складу входили двоє генеральних суддів і судовий писар |
Генеральна військова канцелярія Вища військова установа Гетьманщини. Перебувала у віданні генерального писаря. У ній розглядали й вирішували важливі адміністративні, військові, фінансові питання. Тут складали гетьманські універсали, провадили дипломатичне листування, переписували й копіювали документи тощо |
Висновок. Порівняльна характеристика схеми на дошці зі слайдом таблиці.
Отже, апарат гетьманської влади створений під керівництвом Б. Хмельницького значною мірою був знаряддям панування козацьких старшин,українських шляхтичів та міської верхівки. Але Б.Хмельницький рахувався із рядовим козацтвом, селянством і міщанством, хоч і не завжди послідовно. Саме тому маси підтримували його майже завжди до самої його смерті 1657 року.
ІV. Формування державного апарату було викликане завданням організації визвольної боротьби проти шляхетської Польщі. Важливою ланкою у цьому напрямку, передусім, було створення української армії. Напередодні Зборівської битви Б. Хмельницький сформував таку величезну армію, якої не бачила Європа з часу гунів і Тамерлана.
Учні опрацьовують питання існування української козацької армії за часів Гетьманщини – використовуючи метод «Відтворення тексту».
Територіальний принцип побудови збройних сил української держави був ефективним. Він давав змогу створити велику для свого часу армію, а також швидко здійснювати її мобілізацію. Протягом 1648-1649 рр. чисельність української армії сягала 150 тис. осіб. З них близько 100 тис. були добре навчені козаки і до 50 тис. – учорашні покозачені селяни і міщани. Для подальшого формування й організації українських збройних сил Хмельницький запровадив територіальну полково-сотенну систему: певна територія виставляла кілька сотень вояків, які об’єднувались в полк. Завдяки цьому гетьман залучив до збройної боротьби з ворогом населення усієї Гетьманщини.
Ядром армії становила оснащена вогнепальною зброєю козацька піхота. Вона мала славу однієї з найкращих в Європі. У бойових операціях використовували також кінноту. На озброєнні армії була легка і важка польова артилерія. Козацьке військо мало добре налагоджену розвідку і, контррозвідку, сторожову, обозну, санітарну та інші служби. У 1648 році полкові і сотенні адміністрації допомогли до літа зібрати значне військо, добре налагодити його постачання зброєю та припасами.
Першоджерела «зі спогадів історика М. Боплана».
Створення української армії. Гетьманська держава мала одну з найсильніших у тогочасній Європі армій. Армія налічувала понад ___ тис. вояків та була організована за ______________________________територіальним принципом: певна територія виставляла кілька сотень козаків, які об’єднувалися в полк. Більшість війська становило покозачене ____________та______________. Проте ядром армії було ______________й _______________козацтво. Структурування війська, його матеріальне забезпечення, бойова підготовка також здійснювалися за традиціями__________________________.
Основою козацьких полків була ______________,яку гетьман спорядив найсучаснішою зброєю, зокрема мушкетами з ударним кремінним замком. Під час Національно-визвольної війни було створено козацьку _______________та________________. До армії увійшли також підрозділи розвідки, фортифікаційної та прикордонної служб, загони варти. Спеціальні загони забезпечували постачання____________, боєприпасів,______________.
Висновок учнів. Українська армія була важливою складовою української держави. За своїми бойовими можливостями вона не поступалася європейським арміям.
V. Розповідь учителя. Важливою функцією будь-якої держави, крім адміністративного управління, є підпорядкування всього населення владі. Складовою національно-визвольної війни була боротьба селян за право бути вільними господарями на власній землі, ліквідація землеволодінь польських магнатів, шляхти і католицької церкви. Для розгляду внутрішньої політики на українських землях,опрацюйте історичне джерело.
Учні опрацьовують історичне джерело, узагальнюючи навчальний матеріал.
Прочитати історичні джерела.
На початку 1650-х років сотник Пилип Уманець писав до севського воєводи: «А тепер у нас за ласкою Божою… тут у всім краю сіверському ні воєводи, ні старости, ні писаря немає. Боже дай, здоров був пан Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорізького! А пан полковник у нас тепер за воєводу,а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю».
З 1672 р. зберігся трактат польського вельможі: «Там жодної панщини ніколи не буде, бо й тепер її там немає і так кажуть: «Раз її нам, уважай, господар наш великий, Хмельницький, батько наш, викоренив, то і до судного дня її не буде, бо він нас із неволі фараонової вивів». Отак з імені Хмельницького мають ту надію, що ніколи не будуть робити панщини…»
Які зміни в урядуванні на тогочасних українських землях засвідчують джерела?
VІ. Розповідь учителя. Створення української держави докорінно змінило міжнародне становище України в тогочасній Європі. Воєнні досягнення селянсько-козацького війська сприяли росту міжнародного авторитету створеної в Україні адміністрації.
Так, наприкінці 1648 року Б. Хмельницького як тріумфатора в Києві разом з українським народом зустрічали посланці Молдавії, Туреччини, Трансільванії, Росії,Ієрусалимський патріарх Паісій, йому прислав привітального листа Кромвель. Створений в ході війни адміністративний апарат розширює дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи. (У ході розповіді, вчитель звертає увагу учнів на слайд із зображенням тріумфального в’їзду Б. Хмельницького до Києва)
Мета дипломатичної діяльності – створити антипольську коаліцію держав і спільними силами завдати поразки Речі Посполитій. До гетьманської резиденції постійно прибували дипломатичні представники з різних країн. Таким чином, можна стверджувати, що діяльність Б.Хмельницького, зовнішня політика молодої держави сприяла здійсненню бойових дій і формуванню адміністративного апарату, зміцненню її позицій на міжнародній арені.
Г.Узагальнення та систематизація знань, формування вмінь та навичок.
Дидактична гра «Правда – неправда» (відповіді учні ставлять у зошиті)
Учитель називає твердження. Якщо воно правильне учні ставлять «так»,а якщо невірне , то «ні»
Козацька держава була монархією;
В українській козацькій державі всі стани мали рівні права;
Найбільша кількість козацьких полків існувала в 1650 році;
Головним соціальним наслідком Національно-визвольної війни стала фактична ліквідація кріпацтва;
За часів Національно-визвольної війни кількість реєстрових козаків зросла;
Офіційна назва держави, що постала в результаті Національно-визвольної війни, - Українська козацька держава;
Союзниками козаків у подіях 1648-1649 рр. були кримські татари;
У 1648-1649 рр. козацьке військо здійснило дві переможні кампанії проти Польщі;
Вищою судовою інстанцією Гетьманщини був гетьман;
Зборівський мир визначав межі козацької держави;
Під час кампанії 1648 року козаки не змогли захопити Львів;
Програму побудови Української козацької держави Б. Хмельницький оголосив у Києві в 1648 році.
Д.Заключний етап
1.Підбиття підсумків уроку.
Учитель робить підсумки, щодо фактів, подій і явищ Війська Запорізького – Гетьманщини упродовж 1648-1651 рр., постаті Б.Хмельницького та історичних діячів доби.
Тепер ми можемо дати відповідь на наше проблемне питання, застосувавши метод «Прес».
Доведіть свою думку.
Я вважаю що…
Тому що…
Наприклад…
Отже…
2.Домашнє завдання.(слайди)
Обов’язкове. Опрацювати зміст параграфа 17. Знайти відповіді на запитання на ст.147, виконати завдання до нього.
Вибіркове. Відомо, що кожна із держав має свою символіку. Підготувати невелике повідомлення про символіку Війська Запорізького Гетьманщини. По можливості підібрати відповідні ілюстрації.