СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Узагальнення досвіду роботи вчителя

Нажмите, чтобы узнать подробности

Узагальнення досвіду роботи вчителя над проблемою "Формування мовленнєвої компетентності"

Просмотр содержимого документа
«Узагальнення досвіду роботи вчителя»


Узагальнення досвіду роботи вчителяКатела А.М.

Я працюю над проблемою «Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів на уроках української мови та читання в початковій школі»

Актуальність цієї проблеми обумовлюється тим, що одним із найважливіших завдань удосконалення якості української освіти є формування особистісної готовності дітей до активного життя, до творчої самореалізації в демократичному суспільстві. Мовленнєва компетентність посідає особливе місце серед творчих проявів молодших школярів. Відповідно Державного стандарту початкової загальної освіти, метою освітньої галузі є розвиток молодшого школяра як мовної особистості, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності. Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом,а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх предметів початкової загальної освіти.

Мета:

формування в учнів мовленнєвої компетентності молодших школярів з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи, створення позитивної мотивації до засвоєння знань.

Для досягнення зазначеної мети передбачалося виконання таких завдань:

  • формування в учнів мотивації вивчення мови;

  • забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);

  • формування комунікативних умінь;

  • опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем.

Найважливіше в роботі вчителя – це завжди пам’ятати, що кожна дитина - особистість, і знайти до неї ключик – то мудрість учителя. Учень має відчути, що він потрібний, що його чекають у школі, вірять у нього. І прийшла дитина до школи, щоб постійно збагачувати і розвивати свої розумові сили і здібності. Тому ставлю перед собою перспективну мету: підготувати дитину не до наступного уроку, а до самостійного життя, тобто, виявити творчий потенціал учнів, створити умови для розвитку творчої особистості, яка вміє формувати власну думку, розв’язувати проблеми, здатна самостійно займатися власною освітою.

Як відомо, мовлення людини є складовою частиною її діяльності, що дозволяє пізнавати світ і спілкуватися. Отже, мовленнєва діяльність – це спосіб реалізації суспільно-комунікативних потреб людини в процесі спілкування. Тому, одним із найважливіших завдань сучасної початкової школи є формування особистості молодшого школяра. Мовленнєву змістову лінію визначено як основну, що передбачає набуття учнями початкових класів елементарних знань про мовлення та розвиток у дітей умінь здійснювати всі види мовленнєвої діяльності.

Тож сьогодні необхідно, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, розв’язували, інтерпретували та дебатували за його змістом, тому що учні, які мислять логічно, критично, зазвичай навчаються з інтересом.

Навчати дітей вільно висловлювати свої думки й відчуття (усно і письмово) можна лише тоді, якщо:

  • постійно активізувати їх мислення;

  • систематично працювати над словом, приділяти максимум уваги практичним завданням з розвитку мови не лише на уроках мови, а й у щоденному спілкуванні вчителя з учнями.


Умови моделювання мовленнєвого розвивального середовища

  1. Емоційна насиченість змісту уроку української мови.

  2. Залучення учнів до безперервного ціле покладання на уроці

  3. Моделювання особистісної форми змісту уроку української мови з використанням народознавчих матеріалів.

  4. Реалізація міжпредметних зв'язків на уроках української мови.

  5. Формування пізнавальної активності дітей засобами педагогічних технологій, за допомогою нових форм і методів навчання.

  6. Співпраця з батьками (Додаток 1)

Структура усного і писемного мовлення

Мовлення

  1. Усне( Говоріння): 2.Писемне (письмо)

  • діалогічне; аудіювання;

  • усний переказ (детальний, стислий, письмовий переказ;

вибірковий,із додатковим творчим

завданням); письмовий твір

усний твір

За джерелом матеріалу:

  • На основі пережитого, побаченого,

почутого (на матеріалі екскурсій, книжному матеріалі,

школа, сім’я,

звичаї, культура, обряди, традиції, за картиною, діафільмом, виставкою).

  • На основі творчої уяви (за сюжетним малюнком,

за даними початком, кінцівкою, основною частиною).

За ступенем самостійності:

  • колективні,

  • індивідуальні,

  • групові.

За типами:

  • розповідні,

  • описи (діловий, художній, науковий),

  • міркування,

  • змішаного типу (з елементами опису, міркування).

За стилем:

  • емоційно-образні (розповіді про події і описи природи),

  • ділові (оголошення, запрошення тощо),

  • наукові (стаття, реферат).


За тематичними групами:

  • пори року,

  • природа Батьківщини,

  • праця людини,

  • школа, сім’я,

  • звичаї, культура, обряди, традиції.



Я намагаюся перебувати в постійному пошуку форм і методів, які б допомагали школярам навчатися вчитися, сприяли розвитку, самопізнанню, становленню дитини, допомагали створювати свою картину світу в процесі творчої праці. З першого класу проводжу велику роботу над словом. Для цього використовую різноманітні дидактичні та мовні ігри. Спочатку привчаю дітей навчитися уважно слухати запропонований твір, казку, загадку, прислів’я. А потім виділяємо разом головну думку, а також речення, які розкривають зміст прослуханого. Працюючи над розвитком активного словникового запасу дітей, умінь швидко добирати слова для висловлення своїх думок, знаходжу різноманітні ігри-змагання, дидактичні ігри. Подобається дітям гра «Чарівна скринька». Завдання: дістати зі скриньки предмет, описати зовнішній вигляд, розповісти, де росте (якщо це овочі, фрукти), з якого матеріалу виготовлений, для чого призначений.

Навчити складати з’єднану розповідь – це дуже копітка робота. Підготовчу роботу починаю з колективної роботи. Наприклад, щоб скласти розповідь «Зимові ігри дітей» потрібно:

  • детально проаналізувати сюжетну картину «Зимові розваги»;

  • придумати заголовок;

  • об’єднати все сказане в одну зв’язну розповідь.

Практикую такий тип вправ, як складання тексту за власними малюнками. Пропоную виконати малюнок на відповідну тему, далі поміркувати, що могло відбутися і придумати розповідь за планом:

  1. Що було спочатку?

  2. Що сталося потім?

  3. Чим закінчилася розповідь?

Ефективними є творчі вправи на відновлення деформованого тексту, що спрямовує на усвідомлення учнями його будови. Пропоную такі вправи за алгоритмом:

  1. Прочитай деформований текст.

  2. Визнач:

— які частини або речення стоять не на своїх місцях;

— чи є зайві речення, які не відповідають темі тексту;

— чи є пропущені речення або абзаци;

— які слова вжиті неправильно;

— чи є пропущені розділові знаки, які саме.

  1. Виправ усівизначені недоліки тексту.

  2. Склади той самий текст, щоб усі його частини,речення були зв'язані між собою за змістом, у реченнях були вжиті всі необхідні розділові знаки, щоб усі слова були доречними.

  3. Запиши складений текст.

  4. Перевір записане.

Одним із ефективних видів вправ для розвитку творчого мислення є редагування (виправити мовні помилки)

Під час роботи над складанням творів привчаю учнів працювати спочатку в чернетці. Працюємо за правилами:

  1. Визнач тему та мету майбутнього тексту.

  2. З'ясуй, який тип тексту (розповідь, опис чи міркування) ти складатимеш.

  3. Пригадай відомі тобі тексти цього типу.

  4. Придумай назву тексту.

  5. Склади план.

  6. Склади текст усно.

  7. Запиши текст у зошит, поділяючи його на аб­заци — смислові частини.

  8. Перевір написане.

В усних творах, як і в письмових, молодші школярі часто припускаються так званих мовленнєвих і смислових помилок та недоліків, огріхів композиції, в логіці тощо.

  1. Діти пишуть швидко, не дотримуючись розділових знаків.

  2. Допускають повтори одного й того ж слова.

  3. Не дотримуються абзаців.

  4. Неправильно будують речення.

  5. Вживають русизми або зайві слова.

Розвитку творчого мислення сприяє складання творів-описів. Описи сприяють удосконаленню спостережливості, формують уяву, вчать висловлювати своє ставлення до сказаного. Проводжу підготовчу роботу щодо навчання дітей впізнати опис (чи його елементи): аналіз творів, що вивчаються на уроках читання; зіставлення текстів різних типів (розповідь, опис, міркування).

Ще одним важливим аспектом розвитку навичок мовленнєвої діяльності молодших школярів є навчання вести діалог. Оскільки молодшим школярам притаманне наочно-образне мислення, то розвиваю їхнє діалогічне мовлення за допомогою малюнкових опор. Це:

а) конкретні предмети;

б) сюжетні малюнки;

в) предметні малюнки;

г) маски для інсценування казкових діалогів;

Діалоги складаємо теж за алгоритмом.

В 4 класі навчаємо дітей також складати перекази:

  • детальний

  • повний

  • стислий

  • вибірковий

Творчі перекази ставлять перед учнями завдання перебудувати або доповнити літературний текст. Найлегшим для учнів початкових класів є творчий переказ із заміною особи оповідача. Вчимося переповідати текст від третьої особи, від імені одного з персонажів. Проводжу такі основні етапи в роботі над складанням усного переказу:

  1. Вступна бесіда. Постановка мети – чітко окреслити начальну мовленнєву ситуацію (Про що переказую? Для кого переказую? Навіщо переказую? Як переказую? ).

  2. Слухання тексту учнями.

  3. Змістовий аналіз тексту.

  4. Структурний аналіз тексту ( виділення зачину, основної частини та кінцівки тексту).

Усні монологічні висловлювання діти люблять складати за допомогою ігрових прийомів.

Казка по колу

Дітям пропоную обрати тему своєї казки. Потім вони сідають у коло і по черзі, тримаючи в руках «чарівну паличку», придумують історію. Перша дитина починає, друга продовжує і так усі діти. Потім проводимо обговорення, під час якого учні висловлюються, чи сподобалася їм казка, що вони відчували, придумуючи її.

Таке придумування казки допомагає кожній дитині виразити свою індивідуальність, висловити думки, навчає адекватних способів взаємодії, розвиває взаємодопомогу, вміння спокійно вислухати співрозмовника.

Розповідь за власним малюнком

Учні спочатку малюють те, що вони бачили, йдучи по доро­зі до школи, а потім, спираючись на свій малюнок, розповідають про це однокласникам або пропонують іншим учням за малюн­ком здогадатися, про що він розповідає, висловити свою думку з приводу цього.

У цілому, ігри, що використовуються на уроці, передбача­ють обов'язкове промовляння або складання дітьми моно­логічних висловлювань. Тільки в такому випадку вони можуть бути засобом розвитку усного мовлення молодших школярів.




Моніторингові дослідження з різних видів контрольної мовленнєвої діяльності (Додаток 2)

Висновки В результаті виконаної роботи, аналізу власної діяльності в данному напрямку роблю висновки :

  • відповідно до завдань галузі «Мови і літератури» Державного стандарта початкової загальної освіти формую уміння і навички з усіх видів мовленнєвої діяльності;

  • провела перманентний моніторинг рівня мовленнєвої компетентності молодших школярів у початковій школі;

  • виявила схильності, інтереси, пов'язані з вибором комунікативної якості особистості, що проявляються в процесі спілкування та взаємодії з людьми;

  • формую позитивні мотивації до вивчення української мови;

  • організовую засвоєння теоретичних і методичних підходів до формування мовної і мовленнєвої активності учнів початкової школи;

  • здійснюю педагогічне спостереження за рівнем мовленнєвої компетентності учнів;

  • розробила інструментально-дидактичне забезпечення інформаційних потреб учнів ( різнорівневі завдання, картки з теми, розробки уроків) ;

  • домагаюсь усвідомленого застосування учнями мовних і мовленнєвих понять (правил);

  • формую вміння вчитися;

  • засвоюю необхідні знання про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих умінь та навичок.


Нагороди, заохочення, сертифікати про розміщення власних методичних розробок та сертифікатів - підтвердження про участь в обласних та Всеукраїнських семінарах, конкурсах, вебінарах, майстер – класах:

  1. Грамота за високі показники творчої та навчальної діяльності, 2009р.

  2. Грамота переможця районного туру ХІХ Всеукраїнського конкурсу «Учитель року -2014» у номінації «Початкові класи».

  3. Грамота за високий рівень педагогічної майстерності, результативне впровадження Державного стандарту та з нагоди Дня працівників освіти.

  4. Сертифікат про участь у семінарі «Психолого – педагогічне проектування взаємодії дорослого з дитиною»

  5. Подяка за участь Х та ХІ Всеукраїнського огляду - конкурсу «Панорама творчих уроків», 2011р., 2012р.

  6. Сертифікат про участь ХІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель – новатор», грудень 2014 – лютий 2015р.

  7. Сертифікат про розміщення на порталі «Учительський журнал он-лайн» власних методичних матеріалів, 25.12.13р.

  8. Сертифікат про публікацію в електронному журналі «Золоті сторінки освіти», 29. 01.2014, 29.01.2014,31.03.2014

  9. Сертифікат на публікацію матеріалу в журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід» квітень, 2012., листопад , 2015.

  10. Сертифікат на публікацію матеріалів на сайті «Методичний портал», 09.12.2013

  11. Сертифікат про участь у майстер – класі Дистанційної Академії ВГ «Основа»20.04.2015, 25.08.2015.

  12. Сертифікат про участь у вебінарі жовтень, 2015




8