Завдання для ДПА з читання

ЗОЛОТІ БДЖОЛИ

У нас новина — дідусь завів бджіл. Дві маленькі хатки стоять за нашою великою хатою в садку, і я вже зранку біжу до них. Хатки називаються вуликами. Продеру очі, зирк у вікно — сонячні промені так і стрибають по шибках. Зирк по хаті — а їх повна хата. Отак вистрибом літають. Наче ті бджоли. Тільки не гудуть. То на дзеркалі зблиснуть, то у відрі з водою... Біжу до бджіл. Гульк — а на порозі красень-півень.

— Кукуріку! — здоровкається. Треба б йому нотацію прочитати за те, що знову водив курей у шкоду. Але він довго огри­затиметься.

— Ніколи мені — йду бджіл пасти. Треба кинути йому зерна. А то геть розсердиться. Кидаю зерна. Він згукує курей, а тут бджоли летять. От, знову я запізнився через цього півня! Бджоли полетіли пастися аж на гречку. Якби ж вони втрапили додому! Побіг би, пригнав би назад, але тепер не знаю, де наші, а де чужі. Треба їх якось позна­чити. Сиджу біля вуликів. Дивлюся, як танцюють золоті бджоли на сонці. Дзвенять. Раді-радісінькі, що тепло, що немає дощу і що я сиджу біля них. Ці нікуди не дінуться. Вони вулик стережуть. Як би ті не заблукали — дорога до гречки далека. Може, собаку завести, хай пасе їх. По телевізору показували, як собаки овець пасуть. З бджолами собаці буде легше — їх вовки не крадуть. Скажу дідусеві про собаку. Вона й курей виганятиме зі шкоди. Летять! Летять, наче літаки. Сідають. Залазять у вулик. Щось кажуть тим, які вулик стере­гли. Тепер ці спочивають, а ті летять. Біжу за ними і свищу, щоб не одбилася яка в дорозі. А назустріч дід. — Куди це ти летиш?

— Бджоли пасти! Треба собаку завести, то не буде мені мороки. І курей глядітиме, і бджоли пастиме, бо скільки можна без собаки жити?

— Буде тобі собака, — обіцяє дід. Ідемо з дідом до вуликів. Він щось там порається.

— Смачний для тебе мед буде, — каже дід.

— Такої гречки давно вже не родило. Бджоли діда не бояться. Сідають на білу бороду — прямо в рот заглядають, що він скаже. А мене ще бояться. Бо не звикли. Нічого, звикнуть. Шкода, що в мене борода не росте. Вони думали б, що я дід. І теж сідали б на бороду. О, знов летять! Уже напаслися. І не заблукали. От розумні! Як собаки, розумні! Дід правильно їх вибрав. Прямо над хатою — сонце. І вони вилітають начеб прямо з того сонця. Летять до вуликів. Гу­дуть, блищать проти сонця.

— Золоті в нас бджоли, — кажу дідові.

— А золоті ж, — погоджується.

— Золоті... 398 слів

Познач правильні відповіді. Виконай завдання.

2. За чим любив спостерігати хлопчик уранці?

□ А за сонячними променями

□ Б за повадками півня

□ В за бджілками

3. Куди полетіли пастися бджоли?

□ А у липовий гай

□ Б у сосновий ліс

□ В на гречане поле

4. Запиши, як проходив ранок хлопчика.

5. Віднови послідовність подій у творі. Простав цифри в порожні клітинки.

Кидаю півневі зерно.

Бджоли напаслися і не заблукали.

Сиджу біля вуликів.

У нас новина — дідусь завів бджіл.

Бджоли полетіли пастися аж на гречку.

6. Запиши чи сподобався тобі хлопчик? Чим саме?