Чотири свічки-притча

Чотири свічки

Чотири свічки горіли спокійно. Їх союз був настільки приємний, що було чутно їх розмову.

Перша казала: “Я – спокій. Все ж таки ніхто не може зберегти мене. Думаю, що краще буду, якщо не буду горіти.” Полум’я стало менше та свічка потухла.

Друга казала: “Я – віра. Мало хто мене зберігає в душі, тому не бачу, чому я повинна горіти”. Коли закінчила розмову, тихо погасла.

Зажурена третя свічка казала у свою чергу: “Я – любов! Немає вже сил горіти. Люди нехтують мною та не розуміють мого значення. Вони забули, що треба любити хоча б тих, хто поруч.” Вона також погасла.

В цей час. Дитина увійшла та побачила 3 згаслі свічки. “Чому не горять? Ви б повинні були горіти завжди!” та почала плакати.

Тоді четверта свічка казала: “Не бійся! Стільки часу, скільки горю я, можемо запалити інші свічки. Я – Надія!”

З блискучими очима дитина взяла свічку Надії та запалила інші.

Полум’я Надії нехай горить завжди у твоєму житті!

Кожний з нас може утримати Надію, Віру, Спокій та Любов! Щасливого року повного спокою, віри, надії, любові.