Масляна. Сценарій свята

Масляна. Сценарій свята

Мета: ознайомлювати учнів з традиціями і звичаями українського народу, розвивати уяву, увагу, пам'ять, вміння декламувати вірші, інсценівки, виховувати любов до рідного краю, до культури українського народу.

Обладнання: українські костюми, музичний супровід, українська національна кухня.

Вихід дітей під музику «Моя Україна»

Діти всі разом:

Просимо на хліб, на сіль, на наше свято!

Слова вчителя:

- Рідній матері нашій, ненці Україні, її славному минулому та напруженому сьогоденню, сонцесяйній весні, що несе із собою гожий день та прекрасні квіти, присвячуємо розповідь нашу про зустріч весни.

- Ось і минула вже зима… Із снігом, з хуртовиною, тріскучими морозами, з веселими, дзвінкими колядками, щедрівками, незабутніми народними іграми … А скільки сніговиків було виліплено, скільки цукерок поїла дітвора!

Було все, як у казці, було недавно, але вже минуло!

А нині сонечко, якому так важко було пробитися крізь хмари, все більше пригріває, розтоплює бурульки. І стрімкі струмочки вже незабаром полинуть у річки, в яри. Це місяць березень - перший місяць весни - спішить до нас.

Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні розпочинався цикл народних весняних свят, пов’язаних із стародавніми міфами та віруваннями. В Україні з давніх-давен справляли в останній тиждень перед великим постом Масляну (Масниці). Так називали свято проводів зими та її одвічних супутників – холоду, темряви, і урочистої зустрічі весни, яка несе з собою світло, тепло і радісне пробудження природи.

В ці дні спалюють опудало Зими, величають Весну.

1-а дитина:

1 день масляної – День Прохора, або «зустріч». До Прохора зима втішається, а пізніше слізьми вмивається.

2-а дитина:

2 день – святого Власа, а ще Заігрини.

За гарну роботу дівці меду дають, за лінощі кропивою б’ють. Влас до нас прийшов, парубку наречену знайшов.

3-я дитина:

3 день називається «Ласунка». В цей день українці пригощали один одного млинцями, ватрушками.

4-а дитина:

4 день називається «Розгуляй чверток». У цей день люди розважалися, співали, танцювали.

5-а дитина:

5 день називається «Тещині вечори». У цей день зяті ходили в гості до тещ.

6-а дитина:

6 день називається «Зовицині посиденьки». У цей день відвідували рідних.

7-а дитина:

7 день називається «Прощання з масляною». У цей день люди просили вибачення один в одного за колишні образи.

Слова вчителя:

- Ми сьогодні будемо оспівувати весну, щоб вона прийшла скоріш, щоб була дружною, теплою.

8-а дитина:

- Труби, Грицю, в рукавицю.

9-а дитина:

- Тру–тру– тру!

10-а дитина:

- Зробимо коло, погуляймо І весело заспіваймо! Під музичний супровід до зали входить Зима.

Зима:

- Іду–іду–у–у, снігу намету! З вами разом потанцюю, Бо ще силу свою чую. Зима присипає дітей.

11-а дитина:

Годі, діточки, нам спати! Час давно вже вам співати. Гляньте: сонечко сміється, В небі жайворонок в’ється, В'ється, радісно співає, - Він весну вам сповіщає!

Слова вчителя:

- В кожному селі, по всій Україні раділи приходу весни і співали пісні, що називали гаївками, гагілками, ягілками, маївками, веснянками. Це пісні молодості й краси, жива народна традиція. Отже, сьогодні ми з вами також спробуємо зустріти весну так, як зустрічали її наші далекі предки – давні українці. Давайте ж відразу вирушимо у мандрівку на багато років у минуле, аж у Київську Русь.

Тоді люди повністю залежали від природи – від сонця, від морозу, від дощу. Але вірили в те, що вони можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом, піснею, магічною дією.

Справді, ще подекуди лежав сніг, а природа вже пробуджувалась. І українські дівчата розпочинали обряд закликання весни. Збереглася найдавніша пісня, яка розпочинала цей обряд:

Діти разом:

Благослови, мати! Весну закликати! Весну закликати! Зиму проводжати!

12-а дитина:

Вже поле й гай збудилися від сну, То ж час і нам стрічати весну!

13-а дитина:

Утікай, утікай! Біла зимонько! Вже нема. Вже нема В тебе силоньки.

14-а дитина:

Йде весна, йде весна – Чарівниченька, Потемніє, почорніє Твоє личенько!

Під музику з’являється Весна.

Зима:

- А ми ще подивимось, Весно, Хто з нас сильніший? Насуплю я брови – І вітер холодний повіє Усе захолоне, рятунку нема, Під снігом замре, заніміє!

Весна:

- А я засміюся і сонце Ласкаве засяє, Прокинуться луки, ліси і поля, Усе розцвіте, заспіває!

Зима:

- Що ж, Весно, твоя взяла! Прощаюсь з вами усіма! Щасливі будьте! Через рік я знову Свою вам казку принесу зимову!

Зима йде із залу під музичний супровід.

15-а дитина:

Всі ми Зиму проводжали, Красну Весну зустрічали. Весно! Уквітчай наш край, Дай нам добрий урожай!

Весна:

- Я тепло вам принесла І сонечка додала, Щоб міцніли усі діти Й розквітали, наче квіти. Піду я далі лугами й лісами, Встелю землю килимами. Заквітчаю різним зелом, Щоб усім було весело. Весна під музику йде із зали.

Слова вчителя:

- Окрім обряду закликання весни, був ще обряд закликання пташок. Влаштовували його звичайно на день Сорока Святих. З тіста пекли 40 «жайворонків», що нібито вилітають у цей день із вирію. Це жертва весні, щоб «гуси неслися, яйця водилися, гусенята плодилися». Печиво роздавали дітям. Частину обрядового печива діти підвішували на фруктових деревах, а коли збирався гурт, діти йшли до найвищого пагорба, піднімали в гору «жайворонків» і декламували:

Діти разом:

Пташок викликаю Із теплого краю! Летіть, соловейки, На рідну земельку. Спішіть ластівоньки Пасти корівоньки!

Слова вчителя:

- Хлопці виглядали на дах і закликали:

Хлопці разом:

- Прошу я, просять тато й мати: Прилітайте, птахи, до нашої хати!

Слова вчителя:

- Закликали діти птахів – і птахи прилітали. А тоді треба було звернутися до сонечка. Як до божества, щоб воно вийшло. Щоб краще гріло, щоб розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти. Давайте і ми, як наші пращури, його покличемо.

Діти разом:

Вийди, вийди, сонечко, На дідове полечко, На бабине зіллячко, На наше подвір’ячко. На весняні квіточки, На маленькі діточки. Ось вони граються, Тебе дожидаються!

1-а дитина:

Гей, заграйте – но, музики, В мене гарні черевики. Як будете гучно грати, Буду хвацько танцювати!

Діти виконують танок під народну музику

Слова вчителя:

- Вийшло сонечко, розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти, розм’якла земля. Засіяли ниву, заволочили. - А від чого залежить урожай? (Від дощу) - Отже треба було покликати дощ і принести йому в жертву – дві ще праслов’янські страви: борщ і кашу. - Давайте його покличемо:

Діти разом:

Іди, іди, дощику! Зварю тобі борщику! Мені каша, тобі борщ, Щоб ішов добрий дощ!

Діти виконують танок під пісню «Тече вода в ярок»

2-а дитина:

Превеселий був сей день, Ми гуляли увесь день.

3-я дитина:

Побороли зиму! Ось які ми сильні!

4-а дитина:

А зима розтала і її не стало.

Слова вчителя:

- Зима відступила, але треба її прогнати зовсім. А як це зробити?

Діти разом:

- Треба її спалити.

Слова вчителя:

- Робили хлопці опудало Зими із соломи, одягали в жіночий одяг, виносили за село і спалювали, завдяки цьому очищалися від нечистого. Злого. Спалювали Зиму, а дівчата танцювали і співали.

Діти виконують танок та палять опудало.

5-а дитина:

Заходьте, гості любі, ви до нас! У цей веселий і святковий час! Будемо щиро пригощати Усім, чим хата багата!