Методика розвитку критичного мислення в процесі вивчення історії, правознавства та предметів етично-філософського циклу.

Методика розвитку критичного мислення в процесі вивчення історії, правознавства та предметів етично-філософського циклу.

Проблема розвитку критичного мислення як моделі для навчання і виховання громадян суспільства майбутнього перебуває в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних педагогів упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Метью Ліпман, фундатор Інституту критичного мислення, вважав розвиток критичного мислення основою вдосконалення початкової, середньої та вищої освіти США. За його думкою, застосування технологій розвитку критичного мислення дозволило:

- спрямувати процес навчання на осмислення навчального матеріалу;

- стимулювати самостійне мислення учнів, відійти від репродуктивного вивчення наук,

- сприяти формуванню в учнів уміння висловлювати власні судження.

За висновком М. Ліпмана, критичне мислення є «майстерним, відповідальним мисленням, яке сприяє доброму судженню, оскільки воно: а) ґрунтується на критеріях; б) є таким, що самокоригується; в) є чутливим до контексту».

В Україні інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації виникає наприкінці ХХ століття. Відомим дослідником проблеми критичного мислення є О.В. Тягло, який акцентував увагу українських педагогів на значущості проблеми в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства, коли відбуваються інтенсивні соціальні зміни, виникає необхідність пристосуватися до нових політичних, економічних умов. Згідно з висновками О.В. Тягла, здатність людини критично мислити забезпечує систематичне вдосконалення процесу і результатів розумової діяльності на основі критичного аналізу, розуміння та оцінки. Учений трактує критичне мислення як активність розуму, його спрямованість на виявлення й виправлення власних помилок.

Особливостями навчального процесу, який побудований на засадах впровадження технології розвитку критичного мислення є:

• навчальний процес будується на розв’язанні завдань, як потребують мислення вищого рівня (творчого);

• навчальний процес організований як дослідження учнями певної проблеми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними;

• результатом навчання є вироблення власних суджень через критичний аналіз інформації, що передбачає здатність знаходити та інтерпретувати оригінальні документи, інші джерела інформації (усні джерела, візуальні джерела та ін.);

• виробка в учнів навичок оперування доказами та формулювання умовиводів;

• учні мають працювати разом, щоб досягти консенсусу.

Модель уроку із використанням технології розвитку критичного мисленнямає складатися з таких компонентів:

І. Фаза евокації (або, за О. Пометун, стадія актуалізації, виклику).

На цьому етапі уроку здійснюється первинне занурення учнів до теми (проблеми). Навчальний процес має бути організований так, щоб вони активно згадали все відоме з матеріалу попередніх уроків, життєвого досвіду. Адже навчальний процес — це поєднання нового знання з отриманим раніше.

Інша задача фази актуалізації – активізація навчальної діяльності учнів, їхнього мислення. Це досягається шляхом постановки таких запитань, які допоможуть школярам усвідомити мету навчання.

Основні методи й прийоми: дошка запитань, обмін проблемами, «Я досліджую» та ін.

II. Фаза осмислення (або, за О.Пометун, стадія побудови знань, вивчення нового матеріалу).

На цьому етапі уроку учні опрацьовують нову інформацію (текст підручника, науково-популярної та наукової літератури; історичні документи, відеоматеріали та ін.)

Основні методи й прийоми, що дозволяють учнями отримати навички аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення інформації: «Читання в парах – узагальнення в парах», «Спрямоване читання» та ін.

III. Рефлексія (або, за О. Пометун, стадія консолідації знань).

На цій стадії відбувається активний обмін думками.Це забезпечує збільшення словарного запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до проблеми. Під час спільного розв'язання поставлених проблем в учнів розвивається почуття колективізму, зникає відчуття страху, скованості.

Основні методи й прийоми, які може застосувати учитель на стадії консолідації: лінія цінностей, «Павутинка» дискусії, навчання на основі суспільно-корисної праці та ін.).

Наведена методична система відкриває перед учителем можливості:

• активізувати мислення учнів;

• мотивувати та стимулювати їх діяльність;

• залучити всіх учнів до творчої, продуктивної, навчальної діяльності;

• активізувати пізнавальний процес;

• розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал;

•розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки.

Основною формою роботи для розвитку критичного мислення є робота в групах (у малих групах – парах).

Робота в групах будується на правилах:

• один говорить - усі слухають;

• з кожної проблеми висловлюються всі члени групи;

• висловлювати свої думки треба чітко, лаконічно (всі цінують час).

Розвиток критичного мислення досягається застосуванням різних методичних стратегій, які використовуються на окремих етапах уроку.

Організаційна схема стратегій

(за: Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення – К.: «Плеяда», 2006)

Розглянемо можливості використання певних методів і прийомів на уроках суспільно-гуманітарного циклу. Їх відбір буде зумовлений двома факторами:

1. Вікові особливості учнів
2. Тема уроку, зміст навчального матеріалу.

У 5-7-х кл. на уроках історії та етики доцільним може бути застосування таких методичних стратегій:

Фаза евокації (актуалізації):

Застосування прийому «Припущення на основі запропонованих слів (словосполучень)».

Організація навчального процесу шляхом застосування вищезазначеної методичної стратегії передбачає:

До початку уроку вчитель вибирає п’ять або шість слів (словосполучень з тексту підручника, який буде вивчатися. Ці слова вказують на ключові поняття, важливі події, видатних історичних діячів. На початку уроку учитель записує обрані слова на дошці та просить учнів у парах придумати оповідання, в якому були б усі ці слова. Через 4-5 хв. Учитель пропонує кільком парам розповісти придумані історії, вислуховує їх, але не каже, чи схожі вони на те, що відбулося справді. Після того, як всі бажаючи виступили, учитель просить учнів порівняти придумані оповідання з текстом про історичну подію, що відбулася в дійсності [Кроуфорд, с.87].

Шкільна практика доводить, що для учнів – візуалів краще супроводжувати словосполучення візуальними образами (картинками)

Фаза осмислення (побудови знань):

Застосування прийому «Читання в парах – Узагальнення в парах». Використовуючи метод, учитель:

Крок 1. Обирає текст параграфу підручника, в якому є короткі абзаци (не більш трьох-чотирьох речень у кожному).

Крок 2. Демонструє метод учням (спочатку сам читає абзац вголос й узагальнює його зміст за учня І варіанту, потім ставить два запитання за текстом, виконуючи роль учня ІІ варіанту).

Крок 3. Пропонує учням об’єднатися в пари (учні І варіанту читають наступний абзац, учні ІІ варіанту ставлять до нього запитання; учитель вибірково перевіряє, попросивши кількох учнів зробити узагальнення та оголосити запитання).

Крок 4. Пропонує учням обмінятися ролями й продовжити працювати з текстом самостійно [Кроуфорд, с.32].

Застосування цього методу дозволяє учням 5-7-х кл. оволодіти розумовими операціями: аналіз, систематизація.

Фаза рефлексії (консолідації)

Застосування прийому «Лінія цінностей».

Цей прийом призначений до того, щоб привернути увагу учнів до певного проблемного питання, навчити їх відстоювати свої переконання.

Спочатку учитель ставить запитання всьому класові, яке припускає відповіді від упевненого «так» до «впевненого «ні». Кожен учень самостійно обмірковує це запитання. Учитель і один з учнів стають на протилежних кінцях класу. Кожен із них обстоює протилежну позицію з проблемного питання, Учням пропонується зайняти місце уздовж уявної лінії між двома полюсними позиціями відповідно до того, з ким вони більш згодні. Учитель пропонує учням запитати тих, що стоять поруч, чи розподіляють вони їхню точку зору. Якщо з’ясовується,що точки зору сусідів відрізняються, то учням необхідно пересунутись у той чи інший бік [Кроуфорд, с.32-33].

Приклади застосування запропонованих методів і прийомів – див. у додатках (урок за темою «Греко-перські війни», 6-й кл. )

Починаючи з 8-му класу, учитель може впроваджувати до навчального процесу наступні методичні стратегії:

Фаза евокації (актуалізації):

Застосування прийому «Заповнення таблиці «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися» (останній стовпчик таблиці заповнюється на етапі рефлексії), «Мозкового штурму».

Фаза осмислення (побудови знань):

Застосування прийому «Критичне читання» (робота з історичним документом).

Учням пропонується робота з історичним документом за пам’яткою:

1. Хто? Хто був можливим автором документу, до якого соціального прошарку суспільства він належав?

2. Коли? Коли був створений документ, як відповідна історична доба могла вплинути на його автора?

3. Де? Де був створений документ?

4. Що? Про що ви дізналися після ознайомлення з документом? Про які події він розповідає?

Фаза рефлексії (консолідації)

Застосування методу «Павутинка дискусії»(розвиває комунікативні здібності учнів, а також вміння формулювати власне оціночне судження, аргументувати його)

Крок 1.Учителю необхідно підготувати бінарне запитання.

Крок 2. Учні об’єднуються в парти. Протягом 4-5 хв. вони заповнюють таблицю «Павутинки дискусії» (графа 2), підбираючи 2-3 аргументи до кожної тези.

Крок 3. Кожна пара учнів об’єднується з іншою парою, обговорює аргументи; учні роблять запис у графу «Висновки», яка з двох тез виявилася більш обґрунтованою.

Крок 4. Учитель пропонує четвіркам розповісти про свої висновки [Баханов, с.69-70].

Приклад використання вищезазначених методичних стратегій – див. у додатках (курс «Історія України», 9-й клас)

Питання для самоконтролю

1.З яких фаз (стадій) складається модель уроку, побудованого на засадах впровадження технології розвитку критичного мислення? В чому полягають особливості кожної фази (цілі навчального процесу, діяльність учителя, діяльність учнів)?

2. Яка форма роботи є основною на уроках, де застосовується технологія розвитку критичного мислення? За якими правилами вона організується?

3. Вкажіть, які методичні стратегії й прийоми сприяють розвитку критичного мислення учнів на уроках історії, правознавства та предметів етично-філософського циклу?