В гостях у брата- солдата

Цьогорічна подорож мені запам'ятається на все життя. в останній день канікул я з мамою вирішила відвідати мого брата, котрий служить в армії. Виявилось, що приїхали ми під час війсково-польових навчань. гриць вже три дні перебував далеко в горах. І я з мамою пішки йшла до нього, а навколо була така дивовижна краса,як в казці. Неподалік від їхнього війскогово табору було видно "Червоні печери", а гори навкруги, неначе покривалом, були оповиті білими хмарами.під ногами шелестіла шовковиста зелена травичка. Коли нарешті дістались до місця, то розташувались на галявинці, де співали птпшки. А внизу, на долині, було видно, як проводили навчання солдати. І мені чомусь їх стало жаль, хоча я розумію,що це потрібно для захисту нашої Батьківщини.

З того часу не перестаю думати: чому так облаштований світ, що люди не можуть жити мирно на нашій планеті? Чому постійно з давніх-давен і понині точаться в світі війни? Хто на це може дати відповідь?