«Виховання моральних якостей старших дошкільників засобами мистецтва»

Шановний голова та члени Державної атестаційної 'комісії! Вашій увазі пропонується дослідження на тему: Тема дипломної роботи: «Виховання моральних якостей старших дошкільників засобами мистецтва»

Предмет дослідження: педагогічні умови формування моральних якостей.

Об’єкт дослідження: процес формування моральних якостей у дітей старшого дошкільного віку.

Мета дипломної роботи: наукове обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування моральних якостей, вивчення впливу казок та оповідань на дітей старшого дошкільного віку.

Актуальність теми морального виховання засобами мистецтва пов’язана, принаймні, з чотирма основними тезами:

По-перше, наше суспільство потребує підготовки широко освічених, духовних людей, що володіють не тільки знаннями, але і позитивними моральними рисами.

По-друге, в сучасному світі маленька людина живе і розвивається в оточенні безлічі різноманітних джерел сильної дії як позитивного, так і негативного характеру, які щодня тиснуть на інтелект і почуття дитини, на сферу моральності, які перебувають у стадії формування.

По-третє, прилучення до світу культури важливе і тому, що він не тільки інформує маленьку дитину про норми поведінки, прийнятні у сучасному суспільстві, але і дає уявлення про наслідки порушення норм або наслідки даного вчинку для оточуючих людей. Це здійснюється за допомогою читання, розповідання творів, розглядання різних ілюстрацій і картин, щоденних спостережень за навколишньою дійсністю; діти дізнаються, пізнають, осмислюють, творять, в результаті розрізняють хороше від поганого, добре від злого, дають свою оцінку побаченому. Будь-який твір мистецтва вчить дітей захоплюватися, співпереживати, бути емоційним, виховує моральну особистість, цінителя Краси і Прекрасного. Разом з тим існуюча практика виховання моральних якостей засобами мистецтва в дитячих садках не відповідає дійсності та інтенсивності соціальних змін, що відбуваються в нашій державі, що підкреслює актуальність обраної для дослідження теми. Ми вважаємо, що потрібно підтвердити вплив засобів мистецтва у розв’язанні завдань з морального виховання дітей дошкільного віку.

Рішенням завдань теоретичного характеру стало: розгляд проблеми морального виховання дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виділити, що моральне виховання-це виховна діяльність з розвитку моральних якостей, умінь та навичок, відповідної поведінки, формування моральної свідомості. Таким чином завданнями і змістом морального виховання є формування моральної поведінки та найбільш важливих якостей особистості: гуманізму, свідомого відношення до праці, взаємодопомоги, милосердя, щедрості, чесності.

В дошкільному віці закладається підґрунтя морального розвитку особистості, розвиваються якості. Великі зміни відбуваються у мотиваційній сфері дитини. А у старшого дошкільника вони підпорядковуються певній цілі. На етапі дошкільного віку рушійною силою поведінки дитини є моральні почуття і якості, які виражають емоційні стани.

Теоретичний аналіз літератури показує, що проблема розглядалася досить добре. Завдяки зусиллям українських психологів багато вивчено щодо виховання гуманних почуттів і стосунків у дітей (С. Ладивір, Ю. Приходько, С. Кулачівська), формування вольових якостей (В. Катирло), також заслуговує уваги робота над проблемами морального виховання дітей дошкільного віку Л. Артемової.

В результаті вивчення був отриманий матеріал, аналіз якого дозволив зробити висновок, що в процесі слухання і читання художніх творів у дошкільника накопичується досвід безпосередніх читацьких переживань: від захоплення до страху і смутку; почуттів, пов’язаних із сприйманням творів різних жанрів, стилів, авторів, історичних епох. Дитина набуває прихильності; реалізує свої переваги. На прикладах доступних, простих оповідань діти вчяться розуміти зміст твору, його основну думку, знайомляться з діючими персонажами, їх вчинками, характерами, оцінюють дані вчинки.

Саме через художні твори, звернені до серця дитини, вона отримує глибокі знання про людину, її проблеми і способи їх вирішення.

У світлі сказаного важливі висновки, що дитяча література виступає активним засобом формування особистості, її моральних якостей. Виховання засобами мистецтва – це важлива частина становлення особистості дитини. Розуміння прекрасного, насолода як творами мистецтва, так і процесом творчості є ознакою всебічно розвиненої особистості, здатної до самореалізації.

Результати теоретичного аналізу проблеми визначили зміст програми експерименту на трьох етапах: констатуючому, формуючому, контрольному. Експеримент проведено з дітьми старшого дошкільного віку (5-6 років), всього досліджено 30 осіб. Склад дітей однорідний по відвідуваності і загальному рівню психічного й фізичного розвитку. Експериментальною базою дослідження були дошкільні навчальні заклади № 108 та № 150 м. Маріуполя.

Експериментальна робота проводилася поетапно:

1 етап – констатуючий експеримент був спрямований на виявлення рівня сформованості моральних якостей у дітей старшого дошкільного віку.

2 етап - формуючий експеримент містив у собі серію занять з казок та оповідань, як основи для розуміння дітьми моральних норм і понять.

3 етап – контрольний експеримент був спрямований на виявлення динаміки змін, що відбулися з рівнем сформованості моральних якостей старших дошкільників, ефективності серії занять з казок та оповідань, створення розвиваючого середовища у групі ДНЗ, а також реалізації принципу індивідуального підходу.

Діагностичне обстеження проводилося індивідуально і парами. Рівень сформованості моральних якостей у дітей старшого дошкільного віку досліджувався на основі методик: розроблених варіант методики Галини Урунтаєвої та Юлії Афонкіної «Закінчимо історію» та «Сюжетні картинки», «Зробимо разом» І. Б. Дерманова. Опис діагностичних завдань подано на сторінках 126-130. Результати дослідження показали, що в експериментальній та контрольній групі високий рівень сформованості моральних якостей не був показаний дітьми і становив 0 %. Середній рівень сформованості моральних якостей в ЕГ і КГ – становив 67% і 80% відповідно. Було виявлено, що в половині випадків діти не вміють називати моральну норму, насилу взаємодіють з іншими, емоційні реакції виражені не яскраво. Низький рівень сформованості моральних якостей в ЕГ і КГ у 33% та 20% відповідно. Дошкільнята цієї групи практично не розуміли завдання, в деяких випадках практично відмовлялися виконувати завдання, коли виникали труднощі. Робота з дітьми в даному напрямку проводилася не в належній мірі і потребувала корекції та усунення недоліків.

Таким чином, виходячи з отриманих даних, ми робимо висновок про те, що діти потребують спеціальної індивідуальної роботи з формування моральних якостей та підтверджує необхідність створення експериментальної програми з розробленим тематичним планом з виховання моральних якостей старших дошкільників.

Корекційно – розвиваюча робота по формуванню у старших дошкільників моральних якостей проводилася згідно експериментальної програми з розробленим тематичним планом. Опис тематичного плану подано на сторінках 131-134. Метою формувального етапу експерименту було: впровадження експериментальної програми з формування моральних якостей дітей старшого дошкільного віку (Додаток Г). Відповідно до мети та гіпотези дослідження були визначені наступні умови формування моральних якостей:

1. Розробити тематичний план з використанням дитячої художньої літератури.
2. Апробувати експериментальну програму формування моральних якостей дошкільників старшої групи.
3. Реалізувати принцип індивідуального підходу до дитини.

При цьому були переглянуті методи і форми роботи в ДНЗ, їх одноманітність було замінено на традиційні і нетрадиційні методи, а саме:

- методи, що викликають емоційну активність: поєднання різноманітних засобів, занурення в роль, сюрпризні моменти, ігри драматизації, гумор-жарти, уявна ситуація.

- методи, що сприяють моральному розвитку(моральні судження, усвідомлення моральної норми): спостереження, читання художньої літератури, складання оповідань і казок дітьми, тематичні книги, бесіди, інсценізації літературних творів, розглядання ілюстрацій, відеоматеріали.

- методи, що сприяють саморегуляції: бесіда-розмова, спостереження, поради, заохочення, прихована інструкція, ігри, які допомагають розвивати сюжет, створення проблемних ситуацій.

Робота з формування моральних якостей у дітей проводилася у формі гри, але при цьому зберігалися елементи навчального і пізнавального спілкування. Велика роль відводилася вихователю, який намагався викликати у дітей вміння креативно приймати сутність оповідань і віршів, відображати її у всіх видах дитячої діяльності, а також складати сюжет для створювання дитиною своєї казки. При цьому враховувалися психофізіологічні особливості дітей, дотримувався принцип від простого до складного. Для того, щоб зацікавити дітей мистецтвом на початку було запропоновано ряд заходів-це походи в бібліотеку, театр, музеї. Далі було заплановано серія оповідань та казок з моральним змістом, для того щоб змістовно наповнити їх знаннями. Ми у формуючому експерименті прагнули щоб дошкільнята застосовували отримані знання у своїй поведінці та ставленні до навколишнього і для цього вихователі активно використовували дидактичні ігри.

Велику увагу ми приділяли створенню активної предметно-розвивального середовища. З нашої точки зору предметно-розвиваюче середовище-це комплекс умов, які забезпечують всебічний розвиток особистості, а також це система матеріальних об’єктів їх діяльності. Предметно-розвиваюче середовище дитинства привчає дитину орієнтуватися у творах мистецтва (літературного, образотворчого, музичного, театрального), допомагає оволодіти мовою цих видів мистецтва, передає художній образ різними художніми засобами. Створення в дитячому саду повноцінної предметно-розвивального середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний спосіб реалізації завдань теперішнього реформування освіти. Оскільки правильно організована розвиваюче середовище сприяє комунікативній соціалізації дитини, впливає на його всебічний розвиток.

Однією з важливих умов формування моральних якостей було реалізація індивідуального підходу. У ході занять враховувалися такі індивідуальні особливості дітей: відгук на пропозицію педагога виконати завдання; реакція дитини на появу нового оповідання; реакція дитини на прийняття завдання, її поведінка; ставлення дитини до спільної діяльності з педагогом; характеристика уваги дитини під час виконання завдання; характеристика мовних реакцій дитини; емоційні прояви дитини; початок виконання запропонованого завдання; реакція дитини на пропозицію закінчити виконання завдання.

Ми вважаємо, що врахування цих індивідуальних особливостей дітей дало більш ефективно реалізувати експериментальну програму.

По закінченню формуючого експерименту нами була проведена контрольна діагностика, що передбачала виявлення динаміки змін, які відбулися у рівні сформованості моральних якостей старших дошкільників. Метою контрольного експерименту було виявлення динамічної зміни у формуванні моральних якостей у старших дошкільників, а також порівняння результатів експериментальної групи з показниками контрольної групи.

Взагалі контрольний експеримент проводився за методикою констатуючого обстеження. Отже в процесі діагностики було здійснення обстеження дітей за наступними методиками: «Закінчи історію», «Сюжетні картинки», «Зробимо разом».

Результати дослідження показали, що в групі високий рівень сформованості моральних якостей в ЕГ і КГ становить: 53% і 7% відповідно. Середній сформованості конструктивної діяльності в ЕГ та КГ – 47% і 80% відповідно. Якщо врахувати, що більшість дітей експериментальної та контрольної груп мали низький рівень сформованості моральних якостей, то їх результати досить покращилися, та спостерігається позитивна динаміка. Низький рівень сформованості моральних якостей становить 0% та 13% відповідно.

Таким чином, було встановлено, що рівень сформованості моральних якостей старших дошкільників помітно змінився. Діти стали активно включатися в роботу, з радістю, із задоволенням. Аналіз виконання дітьми завдань на контрольному етапі експерименту показав, що в експериментальній групі значно покращилися показники рівня сформованості моральних якостей дошкільників. Робота яка була проведена під час формуючого експерименту підвищила рівень сформованості моральних якостей старших дошкільнят.

У дослідженні була виконана спроба визначити особливості формування моральних якостей старших дошкільників засобами мистецтва у практиці роботи дошкільних навчальних закладів.

Відповідно до гіпотезі та завданням було розроблено програму констатувального експерименту. У діагностиці ми керувалися умовами підбору завдань, а саме: відповідність програмі і вікових особливостей старших дошкільників; чіткість формулювання питань і практичних завдань; наочність.

В результаті експериментального дослідження було доведено залежність формування моральних якостей дошкільників від використання дитячої художньої літератури.

При реалізації висунутих нами педагогічних умов було виявлено, що формування моральних якостей проходило більш ефективно і успішно, у розвитку дітей була помітна істотна динаміка.

Діагностика сформованості моральних якостей показала, що після проведеної експериментальної роботи, комплекс психолого-педагогічних умов є достатнім і необхідним для становлення моральних якостей.

Використовуючи дитячу художню літературу тільки як рішення завдань мовленнєвого розвитку та поетичного слуху, ми втрачаємо великий потенціал цього засобу. А надто велике моралізування, одностороннє трактування художніх образів зводить до мінімуму ефективність роботи, заважає розвитку якостей, а також правильному ставленню до дійсності.

З усього цього випливає, що мистецька література впливає на якості і розум дитини. Забезпечує прийняття моральних норм, як єдино правильних варіантів поведінки.

Проблеми виховання моральних якостей старших дошкільників засобами дитячої художньої літератури присвячено величезну кількість досліджень.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити деякі висновки:

— Моральне виховання дошкільника ставить перед собою на меті формування моральної вихованості, яка передбачає систему норм, переконань, поглядів, моральних знань, навичок і умінь. Ми в ході нашого дослідження визначили завдання морального виховання як процес трансформації суспільно значущих норм, громадських людських цінностей в індивідуальні якості, а далі на цій основі формуються відповідні моральні якості.

— Як і в будь-якому іншому напрямку, моральне виховання передбачає використання системи методів, прийомів, способів. Вивчення особливостей мислення, світосприйняття, поведінки і цілеспрямованого впливу на них. Методи виховання моральних якостей-це способи педагогічної взаємодії, згідно з яким відбувається формування особистості відповідно до мети і завдань морального виховання і вікових особливостей дітей.

— До найбільш поширених методів виховання моральних якостей відносяться: методи формування моральної свідомості, методи стимулювання моральних почуттів і мотивів поведінки, методи формування моральної поведінки. Ці методи застосовуються під час ознайомлення та вивчення творів мистецтва. Зокрема, дитячої художньої літератури. Вона дуже важлива для розвитку дитини та подальшого формування навичок і поведінки в соціумі.

Дослідження наших вчених показують, що одне з найбільш ефективних засобів виховання моральних якостей є мистецтво. Твори живопису впливають на розум і почуття людини, розвивають його сприйнятливість, свідомість і самосвідомість, емоційність, формує світогляд. Твори дитячої художньої літератури проходять через розум і серце, уяву юного читача пробуджують в ньому співчуття до доброго і прекрасного, вчать відданості і любові, розширюють кругозір дитини. Дитяча література – це є перехід гуманно-ціннісних орієнтацій у внутрішнє надбання особистості. Художня література має велику перевагу серед інших видів мистецтв, як засіб формування моральних цінностей і виховання гуманних якостей. Це перевага проявляється в можливості активно впливати на розум і почуття старших дошкільників, розвивати їх емоційність і емпатийность. Якщо недостатньо розвинути ці якості, то ми виховаємо людину, яка не помічає, не відчуває, не розуміє. До проведення експериментальної частини були розглянуті проблеми виховання культури поведінки у дітей старшого дошкільного віку у педагогічній і психологічній літературі, особливості сприйняття творів дітьми, а також підходи до виховання моральних якостей у старших дошкільників. Слід підкреслити, що старший дошкільний вік є найбільш сенситивним до морального виховання.

Констатувальний експеримент проводився з дітьми старшого дошкільного віку і полягав у виявленні рівня розвитку моральних якостей. Аналіз результатів діагностики контрольного експерименту показав, що половина дітей має високий рівень сформованості моральних якостей, а інша половина – середній. Моральний урок, який діти винесуть з творів художньої літератури допоможе їм закласти фундамент міцних моральних переконань, отримати чіткі орієнтири в системі цінностей, сформувати власну модель поведінки у суспільстві. Зміст творів захоплює дошкільнят, вводить у водоверть цікавих подій, отримує глибокий емоційний відгук, змушує переживати за героїв дитячої літератури. Що призводить до утворення співчуття, милосердя, співчуття, доброзичливості, почуття радості від перемоги добра над злом.

Занурюючись у світ літератури, дошкільник занурюється в незвідані глибини своєї душі, і вчиться опановувати цим простором. Повертаючись у реальний світ, дитина відчуває себе впевненим, усвідомлює свою здатність справлятися з очікуваними труднощами. Під час читання творів дошкільник становить перед собою картину, конкретну ситуацію, образ, переживає описані події, і чим сильніше ці переживання, тим багатше його уявлення й відчуття про дійсність. Все це дозволяє говорити про те, що твори мистецтва повинні зіграти важливу роль не тільки в естетичному вихованні: у розвитку їх фантазії, уяви, формування художнього смаку, але і безпосередньо у формуванні моральних якостей у дітей. Відповідно до вищесказаного відзначаємо, що виховна робота з використанням засобів мистецтва значно сприяє підвищенню показників морально-етичної вихованості дітей. Тому настійно рекомендуємо вихователям приділити найбільшу увагу застосування зазначених засобів у вихованні. Таким чином, цілі і завдання реалізовані, гіпотеза доведена.