Використання інтерактивних технологій на уроках математики

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти КУРСОВА РОБОТА Тема «Використання інтерактивних технологій на уроках математики» Слухача курсів підвищення кваліфікації вчителів математики групи № 141 ( 13. 10. – 31. 10 ) вчителя математики Калинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Єланецького району Кононенко О. І. Миколаїв, 2014 Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестане вчитися. Г. Сковорода Метою державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій. В умовах сьогодення особливу роль відіграє інноваційний потенціал суспільства, що потребує людей, здатних системно й конструктивно мислити, швидко знаходити потрібну інформацію, приймати адекватні рішення, створювати принципово нові ідеї в різних галузях знань. Логіка розвитку сучасної цивілізації ставить перед освітою завдання, для виконання яких необхідно формулювати нові концептуальні ідеї навчання, що органічно поєднують елементи традицій та інновацій. За сучасних умов учень перетворився на суб’єкт повноправного навчання, від учителя вимагається чітке визначення дидактичної мети, без чого неможливе застосування тієї чи іншої моделі навчання. Найважливіше завдання школи в плані вивчення математики – сприяти засвоєнню учнями глибоких і міцних знань, формування вмінь і навичок застосовувати їх у житті, на практиці. Школа покликана навчити кожного випускника знаходити шляхи розв’язання проблем, формувати в школярів здатність самостійно, творчо мислити. Як розвинути в учнів пізнавальний інтерес, як домогтися того, щоб на уроках математики не було байдужих спостерігачів, а лише активні учасники навчального процесу? Цьому сприятимуть інтерактивні технології навчання, які допоможуть здійснити на уроці організацію самостійної пізнавальної діяльності та активізацію творчих здібностей школярів. Інтерактивний означає здатний взаємодіяти або знаходитися в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, в яку залучені всі учасники навчального процесу, створені комфортні умови для навчання. Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, освоєння навчального матеріалу означає, що кожен робить до цього процесу свій особливий індивідуальний внесок, що йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому відбувається це в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нове знання, але й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на вищі форми кооперації та співпраці. Інтерактивне навчання має конкретні та прогнозовані цілі. Одна з таких цілей – створення комфортних умов навчання, тобто умов, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання. Інтерактивна діяльність на уроках припускає організацію і розвиток діалогічного спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до сумісного виконання загальних, але значущих для кожного учасника завдань. Інтерактив виключає домінування як одного доповідача, так і однієї думки над іншими. У ході діалогічного навчання учні вчаться критично мислити, розв’язувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, ухвалювати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. На уроках організовуються індивідуальна, парна і групова робота, дослідні проекти, рольові ігри, робота з документами й різними джерелами інформації, творчі роботи, малюнки, таблиці та ін. Найбільш відомі з них – «велике коло», «карусель», «акваріум», «мозковий штурм», «дебати», «робота в парах», «два-чотири-всі разом», «коло ідей», «діалог», «спільний проект», «пошук інформації» та ін. Приступаючи до організації інтерактивного навчання на уроках корисно враховувати деякі правила: - у роботу повинні бути залучені тією чи іншою мірою всі учасники (учні). З цією метою корисно використовувати технології, що дозволяють включити всіх учасників уроку в процес обговорення; - треба подбати про психологічну підготовку учасників. Йдеться про те, що не всі прийшли на урок психологічно готові до безпосереднього включення в ті або інші форми роботи. Учні можуть бути скутими. У зв’язку з цим корисні розминки, постійне заохочення учнів до активної участі в роботі, надання можливості для самореалізації учня; - учнів у технології інтерактивну не повинно бути багато, не більше 40 осіб. Тільки за цієї умови можлива продуктивна робота в малих групах. Адже важливо, щоб кожен був почутий, щоб кожній групі надана можливість виступити з проблеми. Розглянемо використання інтерактивних технологій кооперативного навчання на прикладах уроків – лабіринтів. Уроки – лабіринти можна проводити як уроки тематичного повторення з метою систематизації та узагальнення навчального матеріалу з конкретної теми, а також із метою формування деяких якостей особистості: пізнавальної активності, вміння логічно мислити та раціонально працювати. Клас об’єднується в команди по 6-7 учнів. У кожній команді повинен бути ведучий та ведений. Обирається капітан команди, який організує і координує роботу. Домовляється, хто виконує роль контролера та знавця в той час, коли вся команда безпосередньо проходить лабіринт. Заохочується будь – яка ідея, якою б дивовижною вона не була, допускається критика ідеї, а не учнів, які їх запропонували. Високо оцінюється допомога партнера по команді. Алгебра. 7 клас План-конспект уроку Тема: Степені з натуральними показниками Мета: стимуляція пізнавальної активності учнів; формування вміння логічно мислити та раціонально працювати; формування особистих якостей людини: чесності, працьовитості, можливості завжди прийти на допомогу товаришеві; вміння аргументовано критикувати, а також правильно сприймати критику. Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок. ХІД УРОКУ 1. Організаційний момент 2. Вступна бесіда вчителя Правила проведення уроку-лабіринту 1) Клас об’єднано в команди по 6 учнів: ведучий, ведений, капітан, члени команди (3 учні). 2) Вибрані контролери – 3 учні, знавці – 3 учні. 3) Всі інші учні класу сидять по периметру класної кімнати. 4) На кожній парті 5 карток із завданнями: від №1 до №5 за зростанням складності; №4 та №5 можуть бути підвищеного рівня складності. 5) Кількість балів. 1 етап – №1-3 по 3 бали; №4, 5 по 4 бали – усього: 9+8=17. 2 етап - №1-3 по 4 бали; №4,5 по 5 балів – усього:12+10=22. 3 етап - №1-5 по 5 балів – усього 25, разом 64 бали. За домашнє завдання 5 балів. За додаткові запитання знавців: - правильна відповідь +1 бал. 3. Домашнє завдання: плакат – опорний сигнал – конспект за темою «Степінь із натуральним показником». Його треба показати і захистити. Він повинен бути лаконічним, яскравим, даючи змогу як повторювати за ним навчальний матеріал, так і розвивати своє мислення. Представлені опорні конспекти обговорюються, вибирають найбільш оптимальній варіант. Потім починається проходження лабіринту. Команди одночасно підходять до першого етапу, сідають за парти і починають працювати над завданнями, повідомляючи відповіді на кожну картку контролерам. Завдання 1 етапу 1. Знайти значення виразу1,5 • 82 ? 53 с) -29; а) -101; т) 9; р) 29. 2. Знайти значення виразу (1/3х)3, якщо х=-6. с) 8; а) – 18/27; т) -8; р)216/27. 3. Спростити: -2•a•b3•3•a3•b4. c) -2•a3•b7; а) -6•a3•b7; т) -6•b3•a3•b; р) 6•a2•b7. 4. Спростити: 2•х6•у•(-4•х2•у7)2. с) 16х6 у15; а) 16х10у14; т) -32х10у15; р) 32х10у15. 5. Спростити: (сп+1)2сп. с) с2п+п+1; р) с2п+2; т) с3п+2; а) с2п+1. Завдання 2 етапу. 1. Спростити: (-3х2У3) 5. е) 81 х10 у3; в) -243х10у15; о) 243х10у15; н) -81х10у3. 2. Записати у вигляді степеня: 819• 219. в) 238; е) 276; р) 257; н) 267. 3. Знайти значення виразу (79• 711) : ( 499). н) 9; р) 49; в) 73; е) 14. 4. Спростити вираз хп-2 Х3-пх •х5. е) х0; р) х6; н) х7; о) х14. 5. Спростити вираз (а2п+5) : ((ап)2). д) ап+5; р) а2п+3; о) а5; п) а4п+5. Завдання 3 етапу 1. Обчислити: ( 8112) : (95•2712) н) 27; ф) 9; и) 3; ш) 16. 2. Подати у вигляді ап або –ап вираз (-а4)3. н) –а64; ф) а12; и) –а12; ш) –а7. 3. Записати у вигляді степеня 167• 645. н) 258; ф) 212; и) 222; ш) 430. 4. Знайти значення виразу (431) : (165•328). н) 2; ф) 8; и) 4; ш) 1. 5. Спростити вираз (-8/5 х3у2)• (-1/2 с2 х2)3. н) с6 х9 у2; и) с2 х2 у2• 1/5; ш) 1/5 с6 х9 у2; ф) – 1/5 с6 х9 у2. 4. Математичний диктант Записати числа, які є в тексті в стандартному вигляді. Площа України – 603 628км2, населення – 45 426 200 чоловік. Площа Миколаївської обл. – 24 600 км2, населення – 1 166 224 чол. Площа Єланецького р-ну – 1 017, 7 км2, населення – 16 000 чол. 5. Підсумок уроку.Визначаємо переможців. Історично склалося так, що математика виникла на основі задач, поставлених життям, і розвивалася з їх розв’язанням. Математичні задачі та їх розв’язки часто підказує природа, зокрема фізичні явища. Наприклад, відомо, що відрізок є найкоротшою відстанню між двома точками. Світло поширюється в просторі від однієї точки до іншої саме найкоротшим шляхом. Але трапляється, що від однієї точки до іншої воно поширюється не прямолінійно, а відбившись від дзеркала. Чи проходить при цьому світло найкоротший шлях? Питання поширення світла ставить нам такі задачі: Задача 1. В одній площині задано дві точки і пряму. Точки лежать по один бік від прямої. Знайти на прямій точку таку, щоб сума відстаней від неї до двох поданих була найменшою. Задача 2. Через село, оточене з усіх боків полями, проходить пряма шосейна дорога. Шосейною дорогою людина може рухатись зі швидкістю 5 км/год, а полем – 3 км/год. Який маршрут має обрати людина, щоб якнайшвидше потрапити з села А до хутора В, який знаходиться на відстані 13 км від села і 5 км від дороги? Задачі прикладного змісту допомагають розкрити наукове і практичне значення навчального матеріалу, що є важливим засобом пробудження в учнів активного мислення і ефективним стимулом для розвитку та зміцнення відповідних інтересів. Окремі прикладні задачі несуть у собі теоретичне навантаження суміжних дисциплін (фізика, хімія, біологія, астрономія тощо). Задача. Деякі бактерії, вміщені у сприятливе середовище, діляться навпіл щогодини. Скільки бактерій утвориться з однієї через 10 год? Розв’язування прикладних задач із різними сюжетами дає можливість пов’язати вивчення теорії з практикою. Перехід від задач до теорії нерідко створює проблемну ситуацію. Прикладом цього типу задач можуть бути такі: Задача. Один кінець драбини, довжина якої 10м, знаходиться на відстані 6 м від основи будівлі, на яку спирається драбина. Знайти висоту будівлі. Народна педагогіка враховувала те, що чим цікавіша форма навчання, тим ефективніші його результати, тим легше вчитися. Заради цього використовували: - задачі – загадки, подаючи їх у формі казкових сюжетів, незвичайних діалогів; - математичні софізми; - застосування прийому «кубування»; - метод евристичних запитань, розроблений давньоримським педагогом Квінтіліаном. Для відшукання відомостей про певний об’єкт ставлять сім ключових запитань: Що? Хто? Коли? Навіщо? Де? Чим? Як? Наприклад, під час вивчення в 11 класі теми «Піраміда» можна запропонувати учням провести дослідження за таким ланцюжком запитань: - Що? Піраміда – це. - Хто? Хто з учених досліджував це поняття? - Навіщо? Для чого потрібні знання про цей многогранник? - Де? Галузі застосування піраміди. - Коли? Коли з’явились перші згадки про піраміду? - Чим? Чим характерні піраміди, які мають властивості? - Як? Як обчислити площу поверхні, об’єм, елементи піраміди? На мою думку, використання на уроках математики інтерактивних методів сприяє професійному зростанню вчителя, змінює атмосферу на уроці, вносить корективи в стосунки між учнями і вчителем, робить їх демократичними. А також спонукає учнів до активних дій, сприяє розвитку підприємництва, забезпечуючи гнучкість у навчальних ситуаціях. Список використаних джерел 1. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К. : А.С.К., 2005. 2. Освітні технології/ За ред. О. М. Пєхоти – К. : А.С.К., 2002. 3. Коваленко В. Г., Тесленко И. Ф. Проблемный подход к изучениюматематике : метод. пособие. – К. : Радянська школа, 1985. – 88с. 4. Ярошенко О. Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К. : Партнер, 1997.