Заповіді турботливим батькам (пам’ятка для батьків)

Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?

1. Люби свою дитину! Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливим покаранням, не відмовляй у своїй довірі, дай їй привід любити тебе.

1. Оберігай своє дитя! Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину-квітку, яку можуть знівечити.

1. Будь добрим прикладом для своєї дитини! Прищеплюй до духовних цінностей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю. Їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити в такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому.

1. Грай зі своєю дитиною! Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини водночас є твоїми. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може, саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.
2. Працюй зі своєю дитиною! Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучай до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими — то погляд у майбутнє.

1. Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного! Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій «збирати свою скриню», навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть виховати соціального інваліда.

1. Покажи дитині можливості й межі людської волі! Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоствердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, у колективі, у суспільстві.

1. Привчай дитину бути слухняною! Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані їй самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, — для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.

1. Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на цьому етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід! Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай їй, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.

1. Давай дитині змогу набувати таких вражень, які полишатимуть вартісні спогади! Дитина, як і дорослий, «живиться» різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.