Додатки до конспекту уроку історії 5 клас

Пам'ятка «Як характеризувати битву, війну» 1. Назвати хронологічні рамки події.               31 травня 1223року 2. Сторони, що брали участь у події.        русько-половецькими та монголо-татар 3. Територія, на якій відбувалася битва, війна.   на р. Калка (сучасна Донецька область) 4. Причини війни.    Причина битви прагнення монголо-татар захопити Русь 5. Хід подій. 6. Наслідки, значення.  У результаті основні русько-половецькі сили були розбиті 1-ша группа пар. Битва на р. Калка. 31 травня 1223 р на р. Калка (сучасна Донецька область) перемогою монголо-татарських військ завершилася перша битва з русько-половецькими силами. Ця битва засвідчила перевагу монголів у їхній військовій вправності перед європейцями, проте це був лише початок майбутнього нищівного нашестя монголо-татар на землі Київської Русі. На початку XIII ст. Русь не могла виступити проти своїх ворогів єдиним фронтом. У цей же час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія на чолі з талановитим полководцем Чингісханом. 1219 року монголи вступили у війну з половцями і розпочали наступ на Кавказ і Крим.  Причина битви прагнення монголо-татар захопити Русь.  Після княжої наради у Києві галицький князь Мстислав Мстиславич переконав київських і чернігівських князів об'єднатися з половцями, аби протистояти ворогу. У результаті три групи руських військ на чолі з князями Мстиславом Романовичем, Мстиславом Святославовичем і Мстиславом Мстиславовичем вирушають у похід проти монголо-татар. 31 травня 1223 р. русько-половецька армія вийшла на річку Калка, де їх зустріла монгольська сторожа. Першим у бій ринувся галицький князь. Він швидко здолав річку, але за нею на русько-половецьку рать чекало добре підготовлене монголо-татарське військо. У цей час основні полки князя київського залишалися осторонь, зайнявши укріплення на горі поблизу річки. У результаті основні русько-половецькі сили були розбиті, хоча київським загонам і вдалося протриматися ще три дні. Ця битва стала для Київської Русі справжньою катастрофою, натомість монголи зуміли ознайомитися з тактикою бою руських, чим і скористалися через п'ятнадцять років.

Пам'ятка «Як характеризувати битву, війну» 1. Назвати хронологічні рамки події.             битва 1651 року 2. Сторони, що брали участь у події.       Україною і Кримом з однієї сторони і Річчю Посполитою — з іншої. 3. Територія, на якій відбувалася битва, війна.    під Берестечком 4. Причини війни.    Причиною битви було прагнення українців до незалежності. 5. Хід подій. 6. Наслідки, значення.     Того ж року Б. Хмельницький був вимушений підписати мирний договір з поляками, 2-га группа пар. Битва під Берестечком Найбільшою битвою XVII ст. стала Берестейська битва 1651 року між Україною і Кримом з однієї сторони і Річчю Посполитою — з іншої. Причиною битви було прагнення українців до незалежності. У ній брали участь близько 600 тис. воїнів.У вирішальний момент битви татарські загони, що були союзниками козаків, не витримавши артилерійського вогню, втекли з поля бою, захопивши із собою козацького гетьмана Б. Хмельницького, який намагався їх затримати. Залишившись без полководця, українська армія була оточена ворогом. Обложені протягом десяти днів, війська під керівництвом полковника Івана Богуна героїчно відбивали атаки поляків, але сили були нерівні. За наказом Богуна через непрохідні болота і р. Пляшівку з возів, хомутів, сідел і одягу було збудовано три переправи, завдяки чому частина козаків змогли вирватись з оточення. Того ж року Б. Хмельницький був вимушений підписати мирний договір з поляками, що значно обмежував права Гетьманщини.

Робота з текстом 1.  Читаючи текст, спробуйте декількома словами відтворити зміст кожного абзацу. 2. Складіть 3 запитання до тексту.      Землеробство було найбільш розвиненою галуззю господарства слов'ян. Вони вирощували такі зернові культури, як пшениця, жито й овес. Для виготовлення муки використовували зернотерки, що мали дві частини — верхній і нижній камені. Ймовірно, що цю роботу виконували жінки.      Окрім вирощування зерна, слов'яни розводили худобу — биків, корів, овець та свиней.     Значну роль також відігравало мисливство. Полювали слов'яни переважно на благородного оленя, лося, косулю, бобра, зайця.       Займалися також і рибальством. Ловили здебільшого щук, сомів, осетрів.      Збирали рослини, ягоди, яйця диких птахів та інші дари природи. Наприклад, жолуді сушили в печах, потім розтирали на зер-нотерках і домішували в тісто.      Зналися слов'яни на прядінні, ткацтві та гончарстві. Вони виробляли матерії двох видів — полотна й килими. Керамічний посуд того часу виготовляли з гончарської глини з домішками кварцового піску. Гончарство було найпоширенішим видом ремесла. Посуд був розписним і нерозписаним.

Робота з текстом 1.  Читаючи текст, спробуйте декількома словами відтворити зміст кожного абзацу. 2. Складіть 3 запитання до тексту.      Землеробство було найбільш розвиненою галуззю господарства слов'ян. Вони вирощували такі зернові культури, як пшениця, жито й овес. Для виготовлення муки використовували зернотерки, що мали дві частини — верхній і нижній камені. Ймовірно, що цю роботу виконували жінки.      Окрім вирощування зерна, слов'яни розводили худобу — биків, корів, овець та свиней.     Значну роль також відігравало мисливство. Полювали слов'яни переважно на благородного оленя, лося, косулю, бобра, зайця.       Займалися також і рибальством. Ловили здебільшого щук, сомів, осетрів.      Збирали рослини, ягоди, яйця диких птахів та інші дари природи. Наприклад, жолуді сушили в печах, потім розтирали на зер-нотерках і домішували в тісто.      Зналися слов'яни на прядінні, ткацтві та гончарстві. Вони виробляли матерії двох видів — полотна й килими. Керамічний посуд того часу виготовляли з гончарської глини з домішками кварцового піску. Гончарство було найпоширенішим видом ремесла. Посуд був розписним і нерозписаним.