Практичні роботи як метод формування краєзнавчих знань
Сутність людини, найкраще, найшляхетніше
І найдосконаліше виявляється через її діяння,
Через її працю та творчість.
О.Фадеєв
Центральне місце у формуванні краєзнавчих знань посідають практичні роботи з вивчення своєї місцевості, адже під час виконання робіт учні вчаться самостійно використовувати одержані теоретичні знання на практиці, на конкретному місцевому матеріалі. В ході таких робіт реалізується краєзнавчий принцип навчання, який передбачає глибоке вивчання своєї місцевості: особливості рельєфу, клімату, природних комплексів, взаємозв’язків, які склалися між природою і людиною. Учні переконуються в тому, що географія може дати дуже багато необхідних у житті кожній людини знань, умінь та навичок. З одного боку, тут здійснюється підхід, який передбачає забезпечення процесу формування понять конкретним і наочним географічним матеріалом, з іншого – підвищує науковий рівень знань учнів.
Яке місце для практичних робіт відведено в нормативних документах про освіту? У Державному стандарті базової і повної середньої освіти зазначено, що „особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності”. Тому організувати практичну роботу як, до речі, і весь навчально – виховний процес, прагну так, щоб учні постійно перебували в процесі творення. Так формується позитивна емоційно – чуттєва сфера, позитивна.
„Я – концепція„ як система внутрішніх переконань.
Позитивна
Можу Досягну
Хочу Я Знаю
Бачу Вмію
Концепція
Практичну роботу починаю з визначення мети у зрозумілій формі, доведеній до кожного учня.
Мета конкретизується завданнями практичних робіт. Вони розкривають зміст теми, є чітко і зрозуміло сформульованими, побудовані так, що кожне наступне завдання логічно випливає з попереднього і наближає до формулювання основного висновку практичної роботи.
Завдання практичних робіт так, що їх виконання спрямоване на зміни в рівнях розумової діяльності за схемою: „знання – розуміння – використання - аналіз – синтез – оцінювання”.
За структурою практична робота складається з трьох основних етапів, для них характерна логічна послідовність і взаємопов’язаність.
На першому – початковому – відтворюється фундаментальні знання і вміння, необхідні для подальшого виконання роботи. Зміст завдань випливає із теми роботи, наприклад,: готуємося спостерігати за змінами в природі.
Другий етап – тренувальні завдання типу „Вчимося спостерігати .... робити розрахунки...встановлювати взаємозв’язки .... аналізувати... порівнювати”.
Наскільки успішно пройдено перший та другий етапи, настільки учні зможуть впевнено йти третім етапом, який вимагає від учнів максимуму творчості, здійснення пошуково – дослідницької роботи із різними джерелами географічних знань. Назва цього етапу випливає з назви практичної роботи: ”Проводимо спостереження ... складаємо таблицю... опис... виявляємо і пояснюємо географічні закономірності”. Наведу приклад практичної роботи № 8 (6 клас) – „Ознайомлення з одним з природниз комплексів ( ландшафтів) своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними”
Таким чином виконання практичних робіт – це творча співпраця вчителя учнів, це широкі можливості для особистісного зростання педагога та учнів.
Пр
Практична робота № 8
Тема : Ознайомлення з одним з природних комплексів своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними.
Мета: Ознайомитися з компонентами природи своєї місцевості; навчитися знаходити зв’язки між компонентами природи на прикладі природних комплексів.
Обладнання: Лінійка, посуд для збирання гірських порід, польовий щоденник.
Хід екскурсії
І частина
1. Заздалегідь визначити маршрут, намітити місця , звідки буде організовано спостереження.
2. Учні готують польовий щоденник.
Опорні поняття:
1. Доповнить зображення за допомогою кілець Ейлера і дайте визначення поняттю „ географічна оболонка”.
2. Замінити складові географічної оболонки відповідними природними компонентами, Дайте визначення поняттю зображеному за допомогою кілець Еілера

3. Природний комплекс – закономірне поєднання географічних компонентів ( рельєф, клімат, поверхневі води, грунти, рослини, тварини), що знаходяться у складний взаємодії і утворює єдину нерозривну систему.
4. Степ – природний комплекс, зайнятий трав’янистою рослинністю.
ІІ частина
1.Оголошення мети маршруту.
2. Бесіда з учнями. Чому екскурсія до степу? Що і які відмітки необхідно зробити в польовому щоденнику.
3. З’ясовую, що відоме про степ. Асоціативний кущ.







4. Рельєф – рівнина погорбована, берег ставка.
5. Грунт. З чого складається. Вологий чи сухий. Порода під грунтом.
6. Рослини степу: лікарські, отруйні, занесені до Червоної книги.
7.Умови життя рослин у степу і на березі ставка.
8. Назвіть рослини степу.
9. Використання степу ( відповіді учнів ).
ІІІ частина.
Учні на основі досліджень і даних, занесених до польового щоденника складають опис природного комплексу і взаємозв’язку у ньому.
Встановлення взаємозв’язків між компонентами природи ( бесіда)
Яким буде степ, якщо клімат раптом стане посушливим?
Якщо висохне ставок, струмок, то як зміняться: рослини, тварини, грунт?
Схема взаємозв’язків


Людина


Клімат Грунти
Температура зимою – 5°С чорнозем
Температура влітку - + 23°С
Опади - 300 мм

Води
Ставок „ Центральний”
Рослини Тварини
Оформлення роботи ( вдома)
Кожна група оформляє окремий альбом про свій природний комплекс з а планом:
а) рельєф гірські породи
б) грунт
в) клімат, погода
г) рослинність
д) тваринний світ
ТБ під час екскурсії
1. Рухатись компактною групою.
2. На дорозі рухатись по лівому узбіччю
3. В голові і в хвості колони йдуть школярі з сигнальними прапорцями.
4. Під час грози колона розбивається на окремі групи, які розташовуються на відстані одна від одної.
5. Забороняється купатись без нагляду відповідального.
6. Медична аптечка у вчителя і пакети індивідуального користування у кожного учня.
На екскурсії заборонено:
1. Ламати гілки дерев і кущів.
2. Зривати квіти.
3. Зривати павутину і вбивати павуків.
4. Кричати, шуміти.
5. Палити багаття у не відведених місцях.