Козацькому роду нема переводу

Виховний захід

Козацькому роду нема переводу

Підготувала і провела

Учитель української мови та літератури

Єлісєєва Ю. С.

2010 р.

Козацькому роду нема переводу

Зал святково прикрашений рушниками, плакатами із козацькими клейнодами, зображенням козаків, у тумбі прапор.

Плакат з написом:»Козацькому роду нема переводу».

МЕТА: Розвивати навички самовдосконалення тіла і духу на прикладах епохи Запорізької Січі, знайомство учнів з національними піснями, стравами, видами вправ, виховання поваги до історичної спадщини нашого народу ; зміцнювати почуття патріотизму.

ОБЛАДНАННЯ: дошка, крейда, цукерки, борошно, столи, картина І.Рєпіна

«Запорожці пишуть листа…,» відеозапис « Сторінки козацького життя», аудіозапис козацьких пісень.

( у запису звучить «Козацький марш» Йде показ відеозапису «Сторінки козацького життя»).

Ведучий : Любов до Вітчизни і любов до людей – ось два стрімки потоки, які зливаючись, утворюють могутню річку патріотизму.

Ведучий: Рідний край,рідна земля, Батьківщина, Україна… Велика і священна любов до Батьківщини жила,живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях її кращих синів і дочок.

Ведучий: Наша споконвічна прадідівська земля відома чесною воєнною звитягою. Проте сусідні держави завжди зазіхали на наші багатства, йшли війною, грабували й віками тримали в ярмі. Віками наш волелюбний народ боровся з татарськими ордами,турецькими яничарами, польським панами.

Ведучий: Історії ж бо пишуть на столі,

Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом , шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем.

Л. Костенко

Ведучий: Але були в Україні свої захисники.

Ведучий: Мабуть, немає жодної людини в нашій рідній Україні, яка б не знала про славну Запорізьку Січ, про січове лицарство – козацтво, про їхні походи, героїчні звитяги, подвиги. З незапам’ятних часів в Україні козаки славилися силою, спритністю, мали гостре несхибне око, міцні мужні плечі та мудрі голови.

Ведучий: В історичній літературі існує чимало версій походження слова «козак». Один польський дослідник виводив це найменування від легендарного ватажка, що в давні часи боровся з татарами, козаки – не українці, а нащадки відомих у часи Київської Русі войовничих племен хазарів. Турецькою мовою слово «козак» означає забіяка, розбійник. Певно, не самі придумали собі наймення захисники нашого краю, а одержали його від ворога. І воно тут прижилося, зовсім утративши негативний відтінок. Бо козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й благородства.

Ведучий: Основною причиною зародження козацтва була небезпека з боку орд кочівників, які грабували, нищили, брали в полон український люд. Козаками ставали вихідці з прикордонних замків і містечок, які йшли в степи, ловили звірів, билися з татарами. Спочатку вони не мали ніякої військової організації, а збирались у ватаги по кілька десятків чоловік, обирали отаманів з числа тих, хто мав воєнний досвід.

Ведучий : Лише у 1 половині ХУ1 ст. козаки освоїли простори нижче Дніпрових порогів- так званий Низ, або Запорожжя, і почали будувати козацькі укріплення – січі ( від слова «сікти»). У 1553 році волинський князь Дмитро Вишневецький зібрав першу ватагу козаків (понад 300 чоловік), озброїв їх і пішов за Дніпрові пороги. Це про нього народ склав «Пісню про Байду», яка зробила безсмертним ім’я звитяжця. Він побудував замок на о. Хортиця й зумів очолити оборону його. Фортецю почали називати Січ (Кіш козацький).

Ведучий: Військовий центр козаків, Січ, переходив з острова на острів, нарешті осів на Микитиному Розі, в гирлі Базавлука.. Це був замок, обведений валами й палями, з баштами і стрільницями, укріплений гарматами. Запорожці жили в куренях. Під кінець ХУ1 ст. було вже кілька тисяч людей. Доступ на Січ мав кожен, хто тут бажав оселитися. Але не всякий міг стати козаком. Потрібно було пройти нелегку школу навчання й скласти суворі іспити, які витримували не всі . Училися фехтувати, сидіти на коні, влучно стріляти, розвивати спритність і силу. Молоді хлопці проходили проби як джури в досвідчених вояків, брали участь у поході на Туреччину. Лише тоді кандидат у козаки допускався до іспиту на звання запорожця..

Ведучий: На Січі панував дух рівності, братерства. Усі козаки мали рівні права, називалися товаришами. Усі брали участь у загальній січовій раді. Воля – те, чим приваблювало Запорожжя. Запорозький устрій був суто демократичний.

Січовики мали досконалу на той час військову організацію. Усі три види військ: піхота, кіннота, флот – відзначалися високим бойовим мистецтвом.

У 1 половині ХУП ст.. запорізьке військо піднеслося до рівня кращих європейських армій. Особливо відзначалася майстерністю піхота, яка була головним видом козацького війська і вважалася найдосконалішою в Європі. Піхота козаків уміло штурмувала ворожі фортеці, а також сміливо воювала на морі. Козацькі човни ( чайки) мали довжину 20 м, ширину 3-4 м., глибину 2,5 м. У чайці вміщалось до 60 осіб з військовим спорядженням та кількома легкими гарматами. Швидкість чайки – 15 км/год. Є відомості про те, що й підводний човен запорожці стали використовувати в бойових діях раніше, ніж у Західній Європі.

Ведучий: У народних піснях і легендах отак поетично визначалися родичі запорожця: Великий Луг – батько, Січ – мати, шабля – дружина, кінь – вірний товариш.

Ведучий : Відзнаки державної та військової влади в козаків називалися клейнодами. Це гетьманська булава, бунчук, печать, корогви, бубни, труби. Герб козацької держави – козак у кунтуші, підперезаний поясом, із шаблею зліва, у шапці; ліва рука підтримує рушницю , оперту на плече. Цей герб був також на козацьких корогвах і на печатках.

Ведучий: У козацькому війську була тверда військова дисципліна. Найбільше козак боявся осуду своїх товаришів. За пияцтво під час походу козаків карали на смерть. Зрада козацтва, Батьківщині вважалася найтяжчим гріхом

Ведучий: Українські козаки вражали ворогів відвагою, витривалістю, здатністю терпіти муки, не боятися смерті.

Французький інженер Гійом Левассер де Боплан в опублікованому в 1650 р. «Описі України» зазначав, що козаки «дуже міцні тілом, легко зносять спеку і холод, голод і спрагу. На війні витривалі, хоробрі, а навіть легкодушні, бо не цінять свого життя. На зріст гарні, повороткі, сильні… Від природи мають добре здоров’я…Від хвороби вмирають рідко, і хіба в глибокій старості. Здебільшого кінчають життя на ложі слави, вбиті на війні.

Ведучий: Ой, козацькі долі, наче вітер в полі,

Незупинно линуть крізь віки до нас,

Щоб разом із нами прокладать до волі

Нелегкі дороги в цей тривожний час.

Таврійський степе, княже посивілий,

Увінчаний блакиттю стиглих днів.

Ти бережеш козацькії могили,

своїх синів.

• Історія нашого краю надзвичайно захоплююча, багата на події, тісно пов’язана з козацькою вольницею, з легендами Олешківської та Каменської Січі, із сторінками визвольної боротьби українського народу.

• Ковилі, ковилі –

Пам'ять предків свята…

Знов із сивої мли

Голос їх доліта

• Нині вільна й незалежна

Україна – ненька

Її ревно захищають

нові козаченьки

• Через 235 років після ліквідації російським самодержавством Запорізької Січі українське козацтво почало відроджуватися. Сучасні козаки беруть активну участь у всеукраїнських фестивалях, змаганнях, конкурсах, які проводяться в козацьких місцях, зокрема на Запоріжжі.

За мету козацькі організації ставлять збереження козацьких цінностей, звичаїв, розвиток української мови, культури. Вони сприяють формуванню здорового способу життя, вихованню молоді в дусі козацького лицарства й відданості Батьківщині.. Розгортається козацький рух і в нашому Генічеському районі.

До нас на зустріч прийшов курінний отаман Генічеського Козацького куреня Ільін Володимир Михайлович.

Ведучий: І наші козачата хочуть поставити вам декілька питань.

1). Коли в Генічеську з’явилися козаки ?

2). Яку форму мають сучасні козацькі формування ?

3). Хто може бути козаком ?

Ведучий : Сяяли на сонці шаблі запорожців,

Як вони на конях гнали ворогів.

Козацькому роду нема переводу,

Лине його слава з далечі віків.

Ведучий: Козаччина. Січ, це про неї писав Гоголь « Так ось вона ,Січ!

Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви. Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну».

Ведучий: Давайте ж , браття, візьмемось за руки,

Для цього в нас ще вистачає сил,

І не забудем козаків науки –

Тоді ніхто нам не зламає крил.

Ведучий: Запрошуємо вас на «Козацькі забави» ( Звучить «Козацький марш»).

Ведучий: Зустрічайте козацький курінь № 1 на чолі з отаманом ( курінь представляє себе. Назва, девіз.)

Ведучий: Вас вітає козацький курінь « 2 на чолі з отаманом( курінь представляє себе. Назва, девіз).

Ведучий: Конкурс оцінює журі в складі…

Ведучий: Тож пропонуємо вам прожити один день з козаками , побувати в ХУ1-ХУШ ст.. на Запорізькій Січі. Як знаєте, що козаки селилися в безмежному степу над Дніпром.

Ведучий: Унікальною особливістю Дніпра були пороги-пасма кам’яних скель, що стирчали з води на висоту 5 м і суцільною масою, майже, перекривали річку.

Ведучий: Порогів було дев’ять. Вважалося, що справжнім козаком може називатися тільки той, хто хоч раз в житті пройшов через пороги.

Ведучий: Чи готові курені до змагань ? До бою ?

Ведучий: Українська пісня все життя супроводжувала українців. Підтримувала бойовий дух козаків. Отже,1-й конкурс «Заспіваймо,браття-козаченьки»(виконання пісень «Ой на горі…» та «Розпрягайте хлопці коней»). (Журі оцінює пісні).

Ведучий: Щоб мужньо захищати свій народ, неньку- Україну, козак повинен легко переборювати труднощі , мати неабияку силу в руках.

2. Змагання «сильна рука».

Ведучий: А тепер зверніть увагу на картину Рєпіна. Тут зображено момент , коли дотепні веселі козаки писали листа турецькому султану. Зараз ви повинні передати цей лист.

То ж шикуйтесь у колони , подивимось, котрий з куренів швидше передасть написане. На старт! Увага! Почали!

3. Естафета «Передача листа». ( Першому козакові дається лист у конверті. Піднявши його над головою, він передає лист другому козакові. Коли лист дійде до останнього козака в колоні, той з листом перебігає наперед і знову його передає. Гра закінчується, коли перший козак знову займе своє місце.)

Ведучий: У кожного козака був вірний товариш – кінь. Зараз наші козаки намалюють коня, але це вони зроблять із зав’язаними очима.

4. Конкурс « Козацький живопис». ( Журі оцінює).

Ведучий: У товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, почуття гумору. Відомий дослідник козацтва Д. Яворицький писав: «Звичаї запорожців дивні, вчинки хитрі, а мова й вигадки гострі…» Як ви здогадались мова буде йти про звичаї козаків.

5 конкурс «Козацький звичай» ( інсценування – розповідь).

1-й курінь. Віталися козаки на свій лад. Коли вибиралися в гості до чийогось куреня, то ще сидячи на конях, гукали : «Пугу!пугу!пугу!» Господар вигляне у віконце і відповість: «Пугу! Пугу!». Тоді гість відзивається: «Козак з Лугу!» А господар: «Повішайте там, де й наші коні»,- тобто прив’яжіть коней до ясел і просимо до хати.

2-й курінь Випробування новачка. Наприклад, давали завдання зварити кашу, Але щоб каша була гаряча, як козаки вернуться. А самі ховалися і спостерігали за діями новачка. Дехто з них, приготувавши блюдо, нервував, панікував. Козаки, бачивши це, не приймали такого й відпускали додому.

Та деякі новачки, крикнувши декілька разів , махали рукою й говорили: «Не хочете їсти, то я й сам наїмся!» Такого відразу приймали до куреня.

Ведучий: А чи знаєте, що їли козаки вранці ? Так, соломаху ( житнє борошно, зварене у воді й засмажене олією чи салом.)

6 . Наступний конкурс «Хто дістане і з’їсть цукерку в тарілці з борошном без допомоги рук»(Журі оцінює).

Ведучий:7 конкурс «Повзунець». Беруть участь усі козаки( За сигналом козак навприсядки, руки на колінах, проходить вказану відстань, повертається до своїх товаришів і передає естафету наступному. Перемагає курінь, який швидше це зробить.

Ведучий: Минуле України було неповторним та легендарним, А чи знаємо ми історію козацтва?

8. Вікторина «Як ви знаєте історію козацтва?»

1-й курінь. 1. Якого кольору був прапор на Січі ? (Малиновий)

2. На який термін обирався кошовий ? ( 1 рік)

3. Як називались козацькі човни? (Чайки)

4. Хто наказав зруйнувати Січ ? (Катерина П)

5. Кого на Січі називали джурою? (ад’ютанта)

6. Хто був останнім гетьманом Січі ? (Калнишевський)

7. Пасмо волосся на голові у козака? (Оселедець)

8. Відзнаки державної та військової влади в козаків називалися

(клейноди)

9. Де знаходилася гетьманська столиця спочатку? (Чигирині)

2-й курінь 1. Що означає слово «козак» (вільна людина)

2. Де знаходилась Січ? ( За Дніпровими порогами)

3. Як називали приміщення, де жили козаки? (курінь)

4. Хто був першим гетьманом (Д.Вишневецький)

5. Як називався турецький човен? (галера)

6. Скільки осіб вміщував козацький морський човен? (50-70)

7. Автор картини «Запорожці пишуть листа».. (Рєпін)

8. Сучасна назва міста Кафа ? (Феодосія)

9. Яким був устрій на Січі ? (демократичний )

(Журі оцінює)

Ведучий : А ще любили козаки танці. Улюбленим інструментом була кобза. Під звуки кобзи любили запорожці танцювати. Весь день буде музика грати, весь день і танцюватимуть.

9. Конкурс «Танцювальний» . Виконати елементи українського гопака.

(Журі оголошує результати, нагородження)

Ведучий: Ось і пройшли козаки всі 9 порогів, і залишиться пам'ять світла про славні подвиги запорожців. Тож любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен з вас своїми добрими справами і вчинками доведе…

Бо ж нашому роду нема переводу,

Хай пісня єднає коріння святі.

Дай , Боже, нам віру і братню згоду,

на довгії роки, на вічні віки!

(Лунає пісня Н. Яремчука «Гей, ви, козаченьки»)

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Василенко С. Скіф’янка . - Херсон , 1996

2. Гоголь М. Тарас Бульба. - Київ , 1969

3. Коляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв України . - Львів , 2007

4. Культура і побут населення України. - Київ: Либідь , 1991

5. Позакласний час: №№ 17-18,2006; 17-18 ,2009; № 9 , 2010.

6. Середа С. Гетьманські могили .- Київ, 2009

7. Сердюк О. Лицарі сонця. - Київ , 2008

8. Українське народознавство. - Львів: Фенікс, 1997

9. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків.- Київ: Наукова Думка, 1990,Т.2