Матеріал "Травлення в кишечнику"

Тема: Процес травлення.

Мета ознайомити з процесом травленя в кишечнику. Дати поняття пристінкового травленя і бродіння, вказати на суть процесу всмоктування. Вказати на залози травної системи та їх значення : печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза. Показати необхідність правильного і повноцінного харчування .

Хід уроку.

1. Організація класу.

2. Перевірка знань : індивідуальне опитування ланцюжком по основним питанням опрацьованих раніше знань, травлення в ротовій порожнині, шлунку.

3. Мотивація: Чому людині , хоч і тимчасово можна замінити всі органи, а от печінки так замінити нічим поки що не змогли?

4. Травлення в кишечнику: пристінкове і всмоктування, тонкий кишечник : механізм всмоктування: активна діяльність клітин мембрани, дифузія фільтрація, осмос. (амінокислоти, глюкоза- кров, жирні кислоти, гліцерин - лімфа,)

4. Будова кишечника. Кишковий відділ травного каналу складається з тонких і товстих кишок, які функціонують як єдина система, тому що гідроліз хімусу тут відбувається у лужному середовищі, яке формується на початку процесу. У кишках відбувається остаточне розщеплення всіх полімерів до мономерів, їхнє всмоктування і формування калових мас з неперетравлених залишків їжі. Будова кишечника:серозна оболонка, м’язова і слизиста з пальцеподібними складками.

Тонкі кишки. Особливе функціональне значення має 12-пала кишка. Харчовий хімус у 12-палій кишці перетравлюється під дією травних соків підшлункової залози, а також жовчі. Крім того, в стінці кишки розташовані невеликі залози (бруннерові), сік яких містить протеолітичні (подібні до пепсину), амілолітичні і ліполітичні ферменти. В результаті білки, жири і вуглеводи підлягають розщепленню до речовин, які надалі можуть всмоктуватися в кров і лімфу. Сік дванадцятипалої кишки нейтралізує кислий хімус. Регуляція соковиділення: нервова (блукаючий нерв) і гуморальна (секретин). Пригнічує секрецію симпатична нервова система (норадреналін). Тому при збудженні СНС (стреси) можливе утворення виразок 12-палої кишки.

5. Залози травної системи. Підшлункова залоза. Підшлунковий сік – безколірна рідина, має лужну реакцію, рН=8-8,5 (створюється гідрокарбонатами), має велику кількість ферментів в повному складі. За добу виробляється 1,5-2,0 л соку.

1. Нервова - секреція соку починається з умовних подразників, ще до потрапляння їжі в рот (запах, вигляд страви).Посилюється секреція при дії їжі на рецептори порожнини рота. Секреторний нерв – блукаючий. Центр соковідділення – в довгастому мозку. Симпатичні нерви гальмують виділення соку (негативні емоції, біль).

2. Гуморальна – при потраплянні хімусу в 12-палу кишку. Це гормони – секретин, холецистокінін-панкреазимін (виробляються слизовою 12-палої кишки). Вони стимулюють соковидділення. Ці гормони утворюються тільки при потраплянні кислого хімусу в лужне середовище кишки. У людей з порушенням секреції соляної кислоти не утворюються ці гормони, що призводить до різкого зменшення панкреатичного соковідділення.

6. Ферменти кишечника.

1. Протеолітичні ферменти – трипсин, хемотрипсин, карбоксиполіпептидаза розщеплюють білки до пептидів і амінокислот. Ці ферменти виробляються в неактивному стані. Трипсиноген переходить в трипсин під впливом ентерокінази, яка утворюється в 12-палій кишці. Трипсин активує хемотрипсиноген, перетворюючи його в хемотрипсин. Протеолітичні ферменти діють тільки в лужному середовищі.

2. Амілолітичні ферменти – амілаза, мальтаза, лактаза гідролізують вуглеводи. Амілаза розщеплює полісахарид крохмаль до дисахаридів. Мальтоза розщеплює дисахарид мальтозу до глюкози. Лактаза розщеплює молочний цукор до моносахариди глюкози.

3. Ліполітичні ферменти – ліпаза, фосфоліпаза розщеплюють жири і фосфоліпіди до жирних кислот і гліцерину. Ці ферменти розщеплюють жири, які раніше були емульсовані жовчю.

6. Печінка.Клітини печінки — гепатоцити.

Функції печінки:

— знешкодження токсинів;

— синтез глікогену;

— виділення продуктів обміну;

— виділення жовчі.

6. Зміна хімуса у тонкому кишечнику. Всмоктування поживних речовин. Рухова активність кишок. (Розповідь учителя з використанням таблиці, малюнка, розгляд препарату слизової оболонки тонкої кишки). Амінокислоти і глюкоза — всмоктується в кров.

Жирні кислоти і гліцерин — всмоктується в лімфу.

7. Травлення в товстому кишечнику. Функції відділів товстого кишечнику

Функції товстого кишечнику:

— виділення дрібними залозами соку, в якому містяться ферменти, слиз;

— всмоктування води;

— розщеплення рослинної клітковини під дією мікроорганізмів;

— синтез вітамінів К та групи В;

— формування колових мас.



Регуляція секреції і виділення жовчі.

1. Нервова – на основі умовних і безумовних рефлексів, зв’язаних з прийняттям їжі (імпульси йдуть в довгастий мозок, до ядер блукаючого нерва, потім по блукаючому нерву імпульси йдуть до м’язів жовчного міхура). Виділяється невелика кількість жовчі. Період триває 7-10 хвилин. Потім починається більш активні скорочення і розслаблення жовчного міхура, що при відкритому сфінктері Одді призводить до виділенню міхурової жовчі в кишечник. Після опорожнення жовчного міхура в кишечник потрапляє менш концентрована жовч прямо з печінки.

2. Гуморальна – під час травлення вдвічі збільшується жовчовиділення. Скорочення жовчного міхура і жовчних протоків при одночасному розслабленню сфінктерів викликає холецистокінін– панкреазимін (виробляється слизовою дванадцятипалої кишки).Секреція багатої бікарбонатами жовчі стимулюється секретином. Посилюють жовчовиділення жири, яєчний жовток, сульфат магнію, сама жовч

8. Часто доводиться чути, що печінка - це друге серце людини! Давайте розберемося "Чому?" Печінка знаходиться в правій верхній частині живота, таке розташування дозволяє печінці взаємодіяти з багатьма внутрішніми органами - селезінкою, підшлунковою залозою, жовчним міхуром, органами травного тракту і серцем. Воротна вена постачає печінці венозну кров, яка надходить з кишечника і селезінки. Речовини всмоктуються в кров з кишечника і піддаються ретельному відбору. Печінка залишає те, що необхідно нашому організму і фільтрує всі шкідливе - токсини, паразитів та ін. Потім ці "відходи" видаляються через сечостатеву (з сечею) або травну систему (з калом). Завдяки печінковим артеріям в печінку надходить артеріальна кров, вона багата киснем, що дозволяє клітинам печінки - гепатоцитам - зберігати активність і продовжувати виконання своїх функцій. Найближчі сусіди і друзі печінки

• Жовчний міхур - зберігає надлишок жовчі, яка виробляється в печінці. Коли це необхідно, жовч надходить в кишечник і служить для поліпшення перетравлювання їжі. Жовчний міхур має округлу форму, він зеленуватого кольору і розміром з ківі.

• Підшлункова залоза - виробляє ферменти, які спільно з жовчю переварюють жири, білки і вуглеводи. А так само виробляє життєво необхідні людині гормони - інсулін і глюкагон.

Жовч накопичується в жовчному міхурі, звідки надходить у 12-палу кишку тільки в процесі травлення при наявності в ній жирної їжі. Поза процесом травлення сфінктер Одді (в зоні загальної жовчної протоки) закритий і жовч потрапляє в міхур. Концентраційна здатність жовчного міхура, об’ємом 50-80 мл, дозволяє збирати жовч, яка постійно утворюється в печінці, навіть в перебігу 12 годин (до 400-450 мл печінкової жовчі). Існує печінкова і міхурові жовч. Міхурові жовч, за рахунок всмоктування води стінкою міхура, густіша і має темніше забарвлення.В кишечнику жовч виконує слідуючи функції:1) Емульгація жирів – роздрібнює для гідролізу їх ліпазами.2) Утворює комплекси з жирними кислотами, забезпечуючи їх всмоктування. Без жовчі всмоктується лише 60% жиру, який потрапляє з їжею.3) Підвищує активність панкреатичних і кишечник ферментів.4) Регулює процеси жовчоутворення.5) Забезпечує бактеріостатичний ефект.6) Солі жовчних кислот стимулюють моторику кишечнику.7) Виводить деяких продуктів обміну – жовчні пігменти, холестерин.

Склад жовчі:

1. Жовчні кислоти –в гепатоцитах із холестерина утворюються жовчні кислоти (холева і хенодезоксихолева). В жовчі вони з’єднуються з глікоколом і таурином. Зазвичай печінкова жовч вміщує 75% глікохолевих і 25% таурохолевих кислот (перші збільшуються при вуглеводних дієтах, другі – при високобілкових). Жовчні кислоти забезпечують процеси засвоєння жиру. З калом виводиться 10-15% ЖК, а інші ЖК активно ре абсорбуються і повертаються через ворітну вену в печінку.

2. Жовчні пігменти (білірубін, білівердин). Вони є кінцевими продуктами розпаду гемоглобіну. Нерозчинний у воді білірубін переноситься до печінці у зв’язку з альбуміном. Він має червоно-жовтий колір, і надає характерне забарвлення жовчі. Зеленого кольору білівердин в жовчі складає невелику кількість. З жовчю в кишечник за добу виділяється 200-300 мг білірубіну, основна частина якого виділяється з калом, забезпечує його колір (при порушенні потрапляння жовчі в кишечник кал стає білим).

3. Вода, електроліти, холестерин, лецитин. Холестерин ( жир крові), утворюється в печінці 1,5-2,5 г за добу (0,5 г потрапляє з їжею), він з’єднується з білками (ліпопротеїди), далі виводиться з організму. Лецитин емульгує холестерин і триглицериди, допомагає утримувати холестерин в розчиненому стані, щоб він не відкладався на стінки судин.

Основні функції печінки
Фізіологія печінки досить різноманітна, тому для початку виділимо основні функції:
Зовнішня (секреторна), відповідальна за формування і виділення жовчі

Внутрішня, що відповідає за обмін речовин, кровотворення

Бар'єрна.

9. Товстий кишечник.всмоктування в товстому кишечнику.синтез , бактеріальний захист,всмоктування води і мінеральних речовин,вітаміни групи пе.Апендикс.

10.. Закріплення знань.заповненя ст. 21-22

Підготовка доповідей: хвороби травної системи, отруєння.



Травлення в кишечнику.

Чисто не та де прибирають, а там де не смітять

Процес травлення :

Ротова порожнина

глотка

стравохід

шлунок

тонкий кишечник

толст и й кишечник

Вс моктування.

Воротна система печ інки

Кров о нос ні судини ,

що йдуть від кишечника

і шлунку , поступают ь

в воротную вену (5) .

вона несет кров в печ і н ку –

центральну х і м і ч ну

лаборатор і ю организм у .

Печ інка і її роль в організмі.

То вста кишка

То встий киш ечник

М і с це переход у тонко ї

кишки в толсту

є початком

Сл іпої кишки .

Від не ї від ходит ь

ч ерве подібний

відросток – аппендикс.

Аппендикс

Запалення

аппендикса

- аппендицит