Опыт работы "Использование игровой технологии на уроках изобразительного искусства для развития творческих способностей школьников"

Впровадження інтерактивних методів роботи

на уроках образотворчого мистецтва

Актуальність досвіду роботи. На сучасному етапі розвитку українського суспільства в умовах реорганізації освіти та системи виховання сучасні педагоги розуміють велику роль мистецтва у формуванні високоморальної та розвинутої творчої особистості. Тому відповідно до Державного стандарту базової та повної середньої освіти, Концепції загальної мистецької освіти та головної мети освітньої галузі «Естетична культура», назріла необхідність доповнень у класичних формах залучення школярів до мистецтва.

Зокрема йдеться про потенціал інтегративних підходів, які є одним із засобів інтерактивної форми уроку. Перш за все розглянемо, як розкривається зміст поняття «інтерактивні форми навчання».

Аналіз останніх досліджень. Останнім часом зростає зацікавленість науковців і вчителів-практиків інтерактивними технологіями, зокрема їх можливостями для розвитку творчого потенціалу, активізації мислення. Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить про те, що інтерактивні технології розглядаються в контексті особистісно-орієнтованих технологій. Їх ознаки можна знайти в технології кооперованого навчання, діалогічного навчання, ігрових технологіях, технології організації групової навчальної діяльності. Даному питанню присвячені дослідження К.О.Баханова, О.Л.Глотова, К.Ф.Нор, О.М.Пєхоти, Л.В.Пироженко, О.І.Пометун, Г.П.П’ятакової, Г.А.Цукерман, О.Г.Ярошенко та ін. Як специфічна категорія інтерактивні технології розглядаються М.В.Кларіним, В.В.Гузєєвим, О.І.Пометун, Л.В.Пироженко, Г.П.П’ятаковою та ін.

Тому метою своєї діяльності вважаю впровадження інтерактивної технології на уроках образотворчого мистецтва як технології, що сприяє підвищенню навчальної мотивації школярів, пізнавальної активності на уроці, розвитку творчого потенціалу учнів тощо.

Словник іншомовних слів за редакцією академіка АН України О.Мельничука дає таке визначення поняттю «інтер...» (лат. іnter...) — префікс, що означає перебування поміж, періодичність дії; активність— посилена діяльність, діяльний стан. Таким чином, періодичне посилення активності або періодичне переведення в діяльний стан визначає поняття «інтерактивний». Для сприяння розвитку фантазії та уяви, що є складовими творчого потенціалу, та врахування художніх інтересів особистості вчитель може застосовувати ситуації вибору учнями різнорівневих за складністю завдань, тем, технік і матеріалів для виконання художніх робіт і сприйняття мистецьких творів, активізувати різноманітними методами та прийомами пошук у вирішенні завдань.

Специфіка предмета «Образотворче мистецтво» дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей інтерес до навчання.

Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва планую свою роботу, щоб

- дати учням завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання, поспостерігати за явищами природи або довкілля;

- на одному занятті можна використовувати один, максимум — два інтерактивні методи, а не їх калейдоскоп;

- дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;

- визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;

- передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.

Розглянемо основні інтерактивні методи роботи на уроках образотворчого мистецтва.

Починаючи урок, маю на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертаюсь до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань використовую такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», іпобудова асоціативного куща, «Так—ні», використання сигнальних карток.

«Так - Ні». Розгляньмо застосування гри «Так—ні» на уроці з теми «Рельєфна композиція» (5-й кл. «Скульптура»). Ховаю зразок або фото рельєфної композиції і пропоную учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлю запитання, які вимагають від учнів тільки відповіді «так» чи «ні».

Учні можуть ставити такі запитання:

- Це твір живопису (графіки, скульптури,...)?

- Це об'ємна скульптура?

- Це скульптура на площині?

- Це рельєф?

Якщо знайдено учнями відповіді, показую класу зразок і оголошую тему уроку. Цей прийом може пов'язувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню здобутих знань.

Асоціації. Побудова асоціативного куща. Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропонованої вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записуюю на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з даної теми.

Наприклад застосування цього методу на уроці з теми «Портрет» у 5-му класі (схема 1).

На уроці з теми «Книжкова графіка» у 6-му класі асоціативний кущ (квітка) може мати такий вигляд (схема 2).

Пропоную такі завдання:

- уявити себе в палаці Снігової Королеви;

- уявити себе в гостях у Сонця;

- описати палац та будинок Сонця, використати найбільшу кількість назв кольорів;

- з набору різнокольорових карток вибрати ті, колір яких підходить для зображення палацу Снігової Королеви та ті, кольорами яких можна зобразити будинок Сонця;

- розміщую картки відповідних кольорів навколо зображення палацу та будинку (на дошці);

- роблю висновок про розподіл кольорів на холодні та теплі.

Швидко перевірити рівень засвоєння знань учнями всього класу дозволяє використання сигнальних карток. Кожен учень отримує картки двох видів для відповідей «так» і «ні». Ввисловлюю свої твердження. Якщо діти погоджуються або не погоджуються з ним, то сигналізую відповідною карткою. Таку систему також можна використовувати, коли учням із двох запропонованих відповідей потрібно вибрати правильну.

Значно підвищити рівень засвоєння учнями навчальної інформації дозволяє використання таких методів: робота в малих групах, метод проектів, «Експедиція» («Подорож»), «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Прес-конференція», обмін інформацією.

«Експедиція». У 5-му класі на уроці з теми «Походження мистецтва» використовую такий метод як «Експедиція» («Експедиція в часи існування первісної людини»). Заздалегідь утворені учнівські групи стримують маршрути експедиції та матеріали для опрацювання: фото наскельних зображень, матеріали енциклопедій тощо.

«Подорож». Навчальний матеріал з теми «Писанкарство» (6-й кл.) учні сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об'єднуються в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи. «Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок. «Народознавці» готують виступ про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок. «Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України. «Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві. «Знавці технік розпису» повідомляють інформацію про класифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису. «Мистецтвознавці» ознайомлюють із легендами та піснями про писанки. Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх проектів, які об'єднуються в довідник або брошуру «Українська писанка».

«Мозкова атака». При застосуванні цього методу під час опрацювання учнями теоретичної частини навчального матеріалу з ілюстрування книги (6-й кл. Книжкова графіка) спонукаю учнів до колективного дослідження, ставлячи запитання (проблему для обговорення): чи одне й те саме — ілюстрація й сюжетна композиція? Учням пропонують порівняти картину Т.Яблонської «Над Дніпром» та ілюстрацію В.Полтавця до твору Т.Шевченка «Встала весна». Думки учнів та висунуті ними ідеї записують на дошці. Висунуті ідеї уточнюю й доповнюю, разом з учнями систематизую інформацію щодо особливостей ілюстрацій та відмінності їх від сюжетних композицій. Результати такого дослідження «повертаю» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми.

Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, використовую такі методи: «Світська розмова», «Мікрофон», «Ланцюжок».

«Світська розмова». Учні в парах аналізують твір з точки зору емоційно-смислового задуму композиції, колориту, засобів вираження, визначають приналежність твору до відповідного стилю, дають характеристику епохи. Репліки учні можуть починати словами: «Вельмишановний, а знаєте Ви, що...». Якщо в учнів виникають труднощі під час бесіди, то вчитель може запропонувати їм опорні фрази, записані на дошці або на картках.

«Мікрофон». На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне використання методу «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, визначити головне, виступати по черзі.

Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів: «Навчаючи вчуся», «Акваріум», метод проектів, «Аукціон», «Образна структурна модель». Контрольні уроки мають теж чималий спектр — конкурси, змагання, багатоетапні естафети тощо.

«Акваріум». Розподіляю учнів на чотири групи і пропоную їм прочитати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочних посібників з описами та поясненнями впродовж 3—5хв. Потім одна з груп сідає в центр класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує лист із завданнями та схемою роботи:

- Прочитати вголос завдання.

- Обговорити проблему, використовуючи метод дискусії.

- Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.

Групі пропоную уголос прочитати ситуацію або завдання та обговорити її розв'язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3—5 хв. Після цього група займає свої місця, а я ставлю до класу запитання:

- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

- Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?

- Який з аргументів ви вважаєте найпереконливішим?

На таку бесіду відводжу до 2—3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них слід обговорити всім класом. У межах «Акваріума» можна підбити й підсумки уроку.

Метод проектів. Застосування цього методу розраховане на розвиток уміння побачити проблему, замислитися над нею, знайти спосіб її розв'язання, застосовуючи набуті раніше знання та навички. Для уроків образотворчого мистецтва рекомендую творчі проекти. Наприклад, результатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «Поняття про містобудівне та ландшафтне проектування» в 7-му класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (житловий будинок, дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо).

Урок-конкурс. Конкурс — вид ігрового методу, що розкриває великі можливості для використання роботи з групами. Кожна група прагне створити кращий зразок виконання одного й того ж завдання). Наприклад, на уроці з теми «Мова архітектурних образів. Будинок казкового героя» (7-й кл.) поділяю учнів на групи, пропоную групам однакові набори частин споруд та архітектурних деталей із картону. Повідомляю професію або вид діяльності казкового героя.

Завдання:

- змоделювати будинок із запропонованих частин;

- приклеїти частини на аркуш, оздобивши будинок придуманими або домальованими деталями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця;

- підготувати усний захист проекту.

Аналізую роботи і визначаю групу-переможницю.

Інтерактивний розвиток фантазії учнів відбувається на уроках тематичного малювання, малюванню по пам’яті чи спостереженню, інтегрованих уроках.

Тематичне малювання. Урок малювання на теми вимагає від учителя високої підготовки. Але в той час для дітей це найцікавіший урок по зображувальному мистецтву. Цей розділ передбачає малювання по пам’яті (наприклад, “Як я провів літо”), по спостереженню («Осінь в саду»), за уявою («На невідомій планеті»). Але всі ці види діяльності можуть бути з’єднані в одній роботі. Малюючи на тему “Зимові ігри”, учень може використовувати спогади про те, як він катався взимку на ковзанах, спостереження за дитячими іграми і зобразити, яким вони уявляють майбутній льодовий стадіон.

Малювання по пам’яті або спостереженню. Цей вид малювання відноситься до тематичного. Головне на уроці тематичного малювання - передача у малюнку сюжетного зв’язку, змісту та розкриття теми в малюнку. Помічені дитиною особливості предметів притягують його увагу. Мої пояснення розширюють їх знання, розвивають інтерес до подальших спостережень. Малювання по пам'яті та за спостереженням - дуже важливі види тематичного малювання для школярів. Під час їх застосування розвиваються такі психологічні механізми дитини як пам'ять, спостереження. Діти також вчаться не тільки спостерігати та запам'ятовувати певний об'єкт, а й аналізувати його, порівнювати його характерні властивості.

Дітей треба не тільки вчити створювати нові зображення, але й озброювати досвідом творчої діяльності. Для цього потрібні спеціальні методи. Розглянемо декілька з них - евристичний та дослідницький методи. Ці методи спрямовані на навчання пошукам самостійного рішення зображувальної задачі, можливих варіантів, розвиток творчого мислення, уяви. Ці методи можна використати, коли я пропоную дітям виконати якесь творче завдання, створити щось по своєму замислу.

Малювання ілюстрації до казки, музичного твору. Цей вид тематичного малювання за своєю методикою схожий з попереднім видом (ілюстрацією до поетичного твору). Якщо обсяг казки невеликий, знайомлю дітей з її змістом безпосередньо на початку уроку малювання. Провожу бесіду з дітьми по змісту цієїказки, задаю питання, які підводять дітей до створення композиції. Наприклад: „Як ви вважаєте, яким кольором можна зобразити золоту рибку?", „Який був колір океану, коли з нього виходила царівна Либідь?" та інші.

Якщо ж казка велика за обсягом, діти ознайомляться з її змістом вдома, а на уроці малювання вже проводити бесіду по змісту з дітьми. Корисно спитати, який епізод більше сподобався, який хотіли б намалювати...

Корисно використовувати на уроках тематичного малювання таблиці з зображенням послідовності малювання тварин, рослин тощо.

Урок тематичного малювання можна спланувати, як інтегрований урок. Тобто інтегрувати урок малювання і урок музики. На початку такого уроку слід провести бесіду (підготовчу) до даного музичного твору, налаштувати дітей на прослухування музики, корисно перед слуханням задати дітям питання такого характеру „Як ви гадаєте, яку пору року хотів показати у своєму творі композитор?". Після слухання, вчитель повторює своє питання, і задає інші, які підводять дітей до визначеності у кольорі, композиції. На такому уроці малювання у дітей розвивається естетичне почуття до прекрасного не тільки у художніх творах мистецтва, але й у музичних творах.

Наприкінці такого уроку потрібно зробити виставку робіт дітей і ще раз прослухати музичній твір, порівняти музичне зображення з художнім, зробити висновки.

Висновок. Інтерактивні методи навчання дозволяють інтенсифікувати процес розуміння, засвоєння і творчого застосування знань при вирішенні практичних завдань. Ефективність забезпечується за рахунок більш активного включення учнів у процес не тільки отримання, а й безпосереднього (тут і тепер) використання знань. Якщо форми і методи інтерактивного навчання застосовуються регулярно, то в учнів формуються продуктивні підходи до оволодіння інформацією, зникає страх висловити неправильне припущення (оскільки помилка не тягне за собою негативної оцінки) та встановлюються довірливі стосунки з учителем.

У процесі своєї роботи переконалася, що лише вдале поєднання сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дає змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

Список використаної літератури

1. Божко Л.Н., ПоляковаГ.А. Методика викладання образотворчого мистецтва в школі. 5-7 кл. – К. : Скорпіон., 2004.

2. Волкотруб І.Т. Основи художнього конструювання. – К.: Вища школа, 1988.

3. Гребенюк Г.Є. Основи композиції та рисунок. – К.: Техніка, 1997.

4. Гусаров Е.Н. Современные педагогические технологии. - М.: Академия, 2005.

5. Даниленко В.Я. Основи дизайну.— К., 1996.

6. Основи викладання мистецьких дисциплін: Навчальний посібник / за заг. редакцією О.П.Рудницької.— К.: АПН України. 2000.- 184.

7. Энциклопедический словарь юного художника.— М.: Педагогика, 1983.

8. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. – Х.:Основа, 2010.

9. Ворожейкіна О.М.100 цікавих ідей для проведення уроку. - Х.: Основа, 2011.

10. Вердіна С.В. Секрети педагогічної майстерності. – Х.: Основа, 2008.

11. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: / О.І.Пометун, Л.В. Пироженко.– К.: Видавництво А.С.К.,2004.–192с.

12.Туріщева Л.В. Нетрадиційні уроки. – Х.: Торсінг плюс, 2008.

4