2 клас
2 семестр
Тема. Основні музичні жанри
Тема уроку. Дитяча симфонія.
Мета: оглядово познайомити дітей з особливостями симфонічного оркестру, розкрити поняття симфонія як жанр музики; навчати учнів на елементарному рівні висловлювати свої враження, та власне ставлення до І частини «Дитячої симфонії» Йозефа Гайдна; закріпити поняття учнів про жанри: пісня, п’єса, варіації, квартет; обґрунтувати належність творів до певного жанру. У пісні працювати над чистотою інтонування, розпівами, мелодійним, виразним виконанням, з використанням танцювальних рухів; учити оцінювати спів власний та однокласників.
Розвивати загальні музичні, артистичні здібності, емоційну сферу, образно-асоціативне мислення, творчі здібності, уяву, збагачувати словниковий запас учнів, музичну та загальну ерудицію.
Виховувати інтерес учнів до класичної музики, повагу до митців, які її створюють; любов до рідного краю; уміння працювати в колективі; повагу до музики інших народів; бажання поглиблювати свої знання в галузі музичного мистецтва.
Музичний матеріал: Йозеф Гайдн «Дитяча симфонія» І частина.
А. Філіпенко, Т. Шевченко «Зацвіла в долині».
Методи та прийоми: метод художньо-педагогічної драматургії, частково-пошуковий метод (фасилітована дискусія), метод роздумів про музику, метод емоційної драматургії, метод створення художнього контексту, метод створення композиції, метод музичного узагальнення, метод перспективи та ретроспективи, порівняння, бесіда.
Обладнання: комп’ютер, мультимедійна установка.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
Організація класу. Вхід учнів. Музичне вітання (різні інтонації: лагідна, бадьора, весела).
Мотивація навчальної діяльності. Читаю фрагмент з вірша Юнни Мариць
« Весна».
Динь! Дон!
Динь! Дон!
Это что за нежный звон?
Это пролесок-подснежник
Улыбается сквозь сон!
Это чей пушистый луч
Так щекочет из-за туч,
Заставляя малышей
Улыбаться до ушей?
Это чья же теплота,
Чья такая доброта
Заставляет улыбаться
Зайца, кyрицy, кота?
И по какому поводу?
Идёт Весна
По городу!
Діти розповідають про свої враження від змін у природі, про свій весняний настрій.
Вокально-хорова робота. Учні виконують поспіванки про весну.
(«Весна»- робота над чистим, легким, дзвінким, виразним співом без напруги, чіткою дикцією. «Сонечко»- робота над чистим наспівним унісоном).
Пропоную дітям музичну загадку: за мелодією впізнати пісню А.Філіпенка «Зацвіла в долині», над якою будемо працювати на уроці.
На екрані з’являється ілюстрація до пісні
У пісні працюю над наспівним співом, який необхідний для виразного виконання пісні, також над стрибками та розспівами в мелодії.
Пропоную заспівати пісню від початку до кінця в супроводі фортепіано.
Після цього повторюємо танцювальні рухи (елементи українського народного танцю), які виконуємо в супроводі оркестру.
Останнім зверненням на даному уроці до пісні є її виконання під оркестровий супровід з використанням танцювальних рухів. Ми працюємо над концертним варіантом виконання даного твору з метою використання його надалі під час позакласних заходів.
Актуалізація опорних знань. Дотримуючись методу художньо-педагогічної драматургії, поєдную вокально-хорову роботу з етапом актуалізації опорних знань учнів, та плавно переходжу до подачі нового матеріалу, таким чином пропонуючи дітям такі запитання:
над яким жанром музичного мистецтва ми щойно працювали?
який жанр близький до пісні?
що спільного між піснею та п’єсою, чим вони різняться?
з якими ще жанрами музичного мистецтва ви знайомились на уроках музичного мистецтва?
Вивчення нового матеріалу. Пропоную дітям здійснити уявну подорож у минуле до Європейської країни Австрії, де жив та творив Йозеф Гайдн.
На екрані карта Європи та портрет композитора.
Перед слуханням І частини «Дитячої симфонії» Йозефа Гайдна проводжу таку бесіду: повідомляю про те, що як и всі талановиті люди Йозеф Гайдн прагнув створити щось нове, чого до нього не існувало, з цією метою він вирішив різні сімейства інструментів, які відрізнялись зовні та за звуковим забарвленням, зібрати у великий оркестр. (Слово оркестр дітям уже знайоме).
На екрані струнно- смичкова група інструментів
симфонічного оркестру
Першою групою, котру Йозеф Гайдн обрав для свого оркестру була група струнно-смичкових інструментів. Пропоную дітям назвати струнно-смичкову групу. (З цією групою інструментів діти вже знайомі).
На екрані дерев’яні духові інструменти. |
Повідомляю про те, що цю групу інструментів Йозеф Гайдн додав до скрипкового сімейства. Пропоную дітям відповісти на питання: завдяки чому ми можемо почути звучання інструментів даної групи? Повідомляю про те, що вини зроблені з дерева, саме тому й мають назву – дерев’яні духові.
На екрані мідні духові інструменти. |
Протягом бесіди повідомляю про те, що до оркестру Йозефа Гайдна ввійшли найближчі родичі дерев’яних духових – мідні духові інструменти.
А як же оркестр Йозефа Гайдна міг обійтись без цієї групи інструментів?
На екрані ударні інструменти. |
Підводжу до висновку про те, що вони мають назву – ударні.
На екрані симфонічний оркестр. |
Йозеф Гайдн багато репетирував з музикантами, готуючись до виступу. Аж ось цей день настав. Виступ був настільки вражаючим, яскравим та бездоганним, що під час бурних оплесків слухачів з зали пролунав захоплюючий вигук: «Симфонія! Симфонія!». Присутні здивовано озирнулись. Людина, що вигукнула це слово, була гостем з Греції та пояснила, що цим словом стародавні греки називали неперевершену палітру фарб та бездоганне співзвуччя. Й.Гайдну та присутнім дуже сподобалося це влучне слово, в оркестрі всі інструменти в спільному звучанні радували слух. Оркестр вирішили назвати – симфонічним, твори для цього оркестру – симфоніями.
Батьком симфонічного жанру став Йозеф Гайдн.
Протягом бесіди повідомляю про те, що симфонію порівнюють з книгою, кінофільмом, зміст яких нам про когось та щось розповідає. Йозеф Гайдн створив понад сто симфоній. Пропоную дітям звернутися до однієї з них. Звертаю увагу на те, що симфонія - це крупний музичний твір, який складається з чотирьох частин. Ми послухаємо його 1 частину. Перед слуханням назву твору не повідомляю. Налаштовую дітей на активну роботу під час сприймання, щоб по завершенні частини симфонії вони змогли відповісти на такі запитання:
який настрій викликала музика і чому?
які картини та сюжети виникли у вашій уяві, під впливом цієї музики?
про що та про кого розповів композитор у цьому музичному творі? Де, на ваш погляд, відбувались події, змальовані композитором?
хто забажає, може дати назву цій музиці.
Підводжу дітей до висновку про те, що музика звучала весело, радісно, безтурботно, нагадуючи дитячі забавки, тому композитор дав назву своєму твору «Дитяча симфонія». Розповідаю історію створення симфонії.
На дошці пишу назву твору та ім’я автора. |
Під час повторного слухання фрагменту з І частини «Дитячої симфонії» прошу
звернути увагу на незвичайний склад виконавців (професійніі музиканти симфонічного оркестру та діти-солісти, що виконують музику Гайдна на дитячих музичних інструментах-іграшках)
які музичні інструменти виражають радісний, грайливий, безтурботний, пустотливий настрій музики?
які музичні інструменти зображують звуки природи?
На екрані фрагмент відео виконання симфонії за участю дітей. |
Підсумки уроку та домашнє завдання. Після слухання діти відповідають на запитання. Пропоную охочим удома продовжити спілкування з «Дитячою симфонією» Йозефа Гайдна, а саме: намалювати ілюстрацію до прослуханої музики.
Підбиваючи підсумки уроку, пропоную увазі дітей запитання:
з яким новим жанром познайомилися на уроці?
які музичні твори відносять до жанру симфонії?
які групи музичних інструментів входять до складу симфонічного оркестру?
хто з композиторів зібрав симфонічний оркестр?
кого називають «батьком» симфонії?
Після відповідей на запитання дякую дітям за плідну співпрацю, повідомляю про те, що на наступному уроці будемо продовжувати знайомство з різними музичними жанрами. Повідомляю про закінчення уроку. Під звуки «Дитячої симфонії» Йозефа Гайдна діти виходять з класу.