Особенности контрольных проверочных работ в системе развивающего обучения в 1 классе по русскому языку

Система контролю й оцінки лінгвістичних знань

та умінь першокласників у класах розвиваючого навчання

Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України передбачає тільки контрольні перевірки з навичок усного мовлення, а саме: аудіювання (ІІ семестр), читання вголос (І та ІІ семестри). Але ж таки учитель повинен систематично проводити моніторинг мовних умінь та навичок, які діти набувають за певний розділ програми. Під час роботи з мови в 1 класі Програма середньої та загальноосвітньої школи (1 – 4 класи) обумовлює формування певного кола знань про мову в процесі кожного з трьох періодів навчання грамоти:

у добукварний період: формувати аналітико-синтетичні вміння в роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення, готувати дитину до письма, визначати на слух кількість слів у реченні;

• складати графічні моделі простих речень, у тому числі із службовими частинами мови;

• впізнавати і розрізняти слова – назви предметів, ознак, дій; уміти поставити до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять?; доповнювати речення 1-2 словами за змістом, добираючи їх самостійно, або вибираючи із запропонованих учителем;

• розрізнювати мовні звуки, правильно відтворювати ланцюжок звуків у почутому слові з 2-5 звуків,

• розрізняти голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

• поділяти на склади слова з двох-трьох складів;

• визначати наголос у дво-трискладових словах

у букварний період: оволодіти початковими уміннями писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для першого класу

• розрізнювати друковане і рукописне письмо;

• позначати звуки буквами у тих випадках, коли написання відповідає вимові;

• правильно записувати слова, вимова і написання яких не розходяться;

• правильно позначати на письмі м’якість приголосних звуків;

• писати під диктування слова, речення з 3-4 слів, зв’язний текст обсягом 15-20 слів, написання яких здійснюється за фонетичним принципом

у післябукварний період: вдосконалювати уміння писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів, дати уявлення про деякі орфограми

• списувати навчальні друковані та рукописні тексти (15-20 слів), дотримуючись правил каліграфії;

• перевіряти написане і виправляти допущені помилки;

• дотримуватися правил вживання великої літери на початку речення;

• правильно вживати розділові знаки (крапка, знак питання, знак оклику) під час списувати та записувати на слух речення;

• застосовує правила написання російських буквосполучень жи-ши, ча-ща, чу-щу, ци, цы;

Міні-діагностика спрямована на аналіз рівнів сформованості конкретної дії. Міні-діагностичні роботи вчитель використовує для моніторингу навчального процесу в рамках тієї або іншої теми. Наприкінці певного значеннєвого блоку розділів програми (рамки якого можуть збігатися з рамками півріччя) учитель прибігає до більш широкої діагностики, що охоплює цілий ряд дій, які забезпечують письмо. Ні міні-діагностика, ні широка діагностика не припускає спеціальної серії уроків підготовчого характеру, дітей не попереджають про те, що їх чекає перевірка. Всі діагностичні роботи пропонуються дітям просто як завдання для самостійної роботи («Учимося працювати самостійно»).

У контрольних (діагностичних) роботах у системі РО враховуються всі вимоги МОНУ до рівня підготовки першокласника, але при цьому увага приділяється й специфічним завданням: формуванню дій самооцінки й самоконтролю. Інакше кажучи, ціль проведення контрольних робіт у системі РО не тільки перевірити вміння й навички, сформовані за певний етап роботи в класі, але й перевірити рівень оцінки й контролю дітьми своїх власних дій.

У більшості завдань для контрольної перевірки вчитель перевіряє не тільки виконавчий етап роботи, але й орієнтовний, і контрольно-оцінювальний етапи виконання того або іншого завдання.

Наприклад, наприкінці 1 семестру 1 класу може проводитися така за змістом контрольно-діагностична робота:

Під час перевірки 1 завдання вчитель може оцінити тільки виконавчий етап виконання завдання учнями. А саме: визначення кількості слів у висловлюванні й установлення номінативної функції кожного слова (назва предмета; назва ознаки; назва дії). Робота учня виглядає так:

Орієнтовний же й контрольно-оцінювальний етапи виконання цього завдання учнями для вчителя сховані. Ці розумові операції в роботі не фіксуються. А саме:

– для правильного визначення кількості слів у реченні на контрольно-оцінювальному етапі учень повинен спробувати вставити між словами кожної пари висловлення ще одне слово, щоб упевнитися в межах між словами.

Наприклад: Девочке (сегодня) подарили (новую) куклу.

В (моём) саду (ярко) горит (большой) костёр.

Дует (утром) сильный (осенний) ветер.

– для правильного визначення номінативної функції слів учні повинні опиратися на питання до слів (хто? або що?; який?; що робить?)

Учитель тільки спостерігаючи за учнями класу під час виконання цього завдання, може для себе відзначити в цілому, чи сформовані ці контрольно-оцінювальні дії. Під час самостійної роботи вчитель, спостерігаючи за учнями, відзначає: чи намагаються вони вставляти слова між словами у висловленні, чи підбирають правильне питання до кожного слова, перш ніж позначити в схемі відповідним значком «роботу» слова.

У 2 завданні вже можна судити про формування всіх етапів виконання завдання. Перед побудовою звукової схеми слова учень повинен побудувати складову модель слова із виділенням ударного складу (а це вже орієнтування у визначенні кількості голосних звуків). Після побудови звукової моделі слова учень теж позначає склади (уже дугами під моделлю) і ставить наголос, звіряючись при цьому з першою складовою моделлю слова. Наприклад, звукова модель слова «галка» виглядає так:

Уже на прикладі цієї роботи ми бачимо, що розумові операції учнів фіксуються графічно, тобто стають видимими для вчителя. Для дітей цей додатковий час, який вони змушені витратити на орієнтування перед основною навчальною дією, а також на контрольно-оцінювальні дії після основної навчальної дії. Для вчителя ця велика допомога у визначенні рівня сформованості того або іншого вміння й для вибору коректувальних вправ під час аналізу контрольної роботи. Учителеві чітко видно, на якому етапі учні зазнають труднощів, яку дію треба скорегувати й уточнити в подальшій роботі. У наявності усвідомленість у роботі й учителя, і учнів. Тому контрольно-діагностичні роботи в системі РО за обсягом іноді менше, але вони дають не формальну перевірку навчальних навичок, а об'єктивну картину попередньої роботи вчителя над відповідною темою навчального матеріалу.

Звернемо увагу на завдання №3. Слова для диктанту вибираються вчителем тільки ті, у яких вимова збігається з написанням (щоб ніякої альтернативи вибору букви для позначення звуку в учнів не було). При виконанні цього завдання теж чітко розмежовуються всі три етапи при записі учнями кожного слова під диктування:

орієнтовний етап: побудова складової моделі слова, виділення ударного складу, визначення наявності орфограм у слові;

виконавчий етап роботи: запис даного слова буквами;

контрольно-оцінний етап: постановка в слові наголосу, виділення складів дугами, підкреслення орфограм у слові.

Наприклад, запис під диктування слова «Оля» виглядає так:

Оля

Змушуючи дітей фіксувати розумові операції графічно, учитель формує усвідомлену дію письма. При такому письмі дитина обов'язково виконує всі кроки алгоритму, виховуючи в собі дію планування перед будь-якою роботою. Поступово деякі розумові операції переходять у стадію механічну, тобто моделювання їх опускається. На зміну відпрацьованих дій приходять нові, які необхідно буде знову відпрацьовувати. Причому як вони будуть засвоюватися кожним учнем, буде видно з їхнього моделювання у вигляді схем, значків, «віконець» і т.д.

Аналізувати сформованість певних навичок та дій допоможуть учителю подані нижче схеми аналізу діагностичної роботи

Завдання 1.

Завдання 2.

Завдання 3.

Уровни контроля

Здавалося б «просте» списування тексту перетворюється в серйозну роботу для учнів, а не в просте «змальовування» слів, заміняючи друковані літери прописними. Перед цією роботою учні повинні чітко засвоїти алгоритм списування й дотримуватися його на перших етапах самостійної роботи:

- прочитай висловлення (значеннєве орієнтування);

- повтори по пам'яті висловлення, склади модель висловлення, розділивши моделі слів на склади (контрольна дія);

- прочитай орфографічно висловлення, підкресли в надрукованому тексті всі орфограми (орфографічне орієнтування);

- не дивлячись у книгу повтори висловлення по моделі, відзначаючи на моделі склади з орфограмами (орієнтовний етап);

- диктуючи собі по складах, запиши висловлення, не дивлячись на зразок або закривши його (виконавчий етап);

- перевір запис, виділяючи склади дужкою й підкреслюючи орфограми (контрольна дія);

- звір орфограми записаного висловлення з підкресленими орфограмами в зразку (контрольна дія).

Примірний текст для перевірочного списування наприкінці букварного періоду:

У Миши был пёс Дружок. Миша дал другу кость.

Пёс быстро съел угощение.

Робота зі списування одного речення даного тексту виглядає так:

У Миши был пёс Дружок.

Громіздка на перший погляд робота зі списування забезпечує учневі ефективне запам'ятовування висловлень, їхньої структури й орфографічних особливостей. А фіксація дій перевірки (малювання дужок і підкреслення орфограм) привчає дітей до самоконтролю. Обробляючи результати списування, учитель бачить реально, на якому етапі учень зробив помилку, а, отже, яку роботу з корекції даної навички необхідно провести. Наведений алгоритм списування, як ми бачимо, нагадує алгоритм письма під диктування.

До кінця другого семестру алгоритм списування й письма під диктування поступово спрощується: опускаються моделі висловлення, складові моделі слів.

Приклади перевірочних робіт наприкінці другого семестру:

Робота 1. Диктанти

Текст 1

Был майский день. Дети идут гулять в рощу. Там стучат дятлы. Птицы ищут корм. На суку уже сидит паучок. Он вьёт паутинку.

Текст 2

С утра приплыли тучки. Ждём дождика. И вот упала первая капля. За ней другая, третья.

Рады дождику луга и лес, звери и букашки. Рады дождику дети.

Робота 2. Списування тексту

Текст 1

Пришла весна. На землю солнце льёт свет и тепло. На деревьях уже набухли почки. Летят с юга птицы. Скоро лето. Пора каникул.

Текст 2

Шалуны

Кот Васька и пёс Шарик были ужасными шалунами. Мы из дома, а друзья за работу.

То чулки вытащат из ящика. То прыгать начнут и книги свалят. То старую шапку катают, как мячик.

И так целый день.

Зразок виконаної роботи:

Диктант

Был майский день. Дети идут гулять в рощу . Там стучат дятлы. Птицы ищут корм. На суку уже сидит пауч_к. Он в_ёт паутинку.

Списування

Пришла весна. На землю солнце льёт свет и тепло. На деревьях уже набухли почки. Летят с юга птицы . Скоро лето. Пора каникул.

Зазначимо, що під час аналізування діагностичної роботи вже орієнтовний етап виконання роботи учнями від учителя схований. Він може аналізувати тільки виконавчий і контрольно-оцінювальний етапи виконання роботи. Це дещо змінює схему аналізу учнівських робіт: