Патриотическое воспитание

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

«ДОНЕЦКИЙ РЕСПУБЛИКАНСКИЙ ИНСТИТУТ

ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ»

ВЫПУСКНАЯ РАБОТА

Формирование патриотического сознания у учащихся через систему краеведческой работы на уроках украинского языка (литературы)

Слушатель группы: 2.2.1

« Формирование творческих способностей обучающихся

на уроках украинского языка и литературы»

Фомина Олеся Витальевна

учитель гражданственности Донбасса

«КУ «ОШ I-III ступеней № 6 г.Енакиево»

Руководитель выпускной работы:

Королева Лариса Владимировна,

методист отдела украинского языка и литературы

2017 год

АННОТАЦИЯ

Проблема формирования патриотического сознания граждан на сегодняшний день одна из самых актуальных в Донецкой Народной Республике.

Патриот – человек, любящий свою Родину, верный своему народу гордящийся историей своего Отечества, готовый в любой момент встать на защиту своей земли. Патриотами не рождаются, патриотами становятся. Патриотическое воспитание – это систематическая и целенаправленная деятельность по формированию у школьников патриотического сознания, гордости за историю своего Отечества, чувства верности Родине, активной гражданской позиции.

Цель выпускной работы: исследовать формирование патриотического сознания у учащихся через систему краеведческой работы на уроках украинского языка и литературы; развитие у юных граждан Донецкой Народной Республики патриотического самосознания; воспитание безграничной любви к Родине, к своему народу, совершенствование коммуникативных умений в процессе групповой работы, публичного выступления и во время представления презентации на уроках украинского языка и литературы.

Задачи выпускной работы:

− приобщение учащихся к легендарному прошлому нашей Родины;

− воспитание патриотизма, толерантности, здоровой национальной гордости;

− поддержка творческих инициатив учителей и учащихся.

Ожидаемый результат (педагогический эффект): помочь созданию нового механизма патриотического воспитания детей и подростков, повысить ценностное отношение у учащихся к проблемам патриотического развития с помощью уроков украинского языка и литературы через систему краеведения.

АНОТАЦІЯ

Проблема формування патріотичної свідомості громадян − актуальна у Донецькій Народній Республіці.

Патріот – людина, яка любить свою Батьківщину, відданий своєму народові пишається своєю історією, готовий у будь-яку годину стати на захист своєї землі. Патріотами не народжуються, а виховуються.

Патріотичне виховання – це систематична і цілеспрямована діяльність формуванню у школярів патріотичної свідомості, гордості за історію своєї Вітчизни, почуття вірності до Батьківщини, активної громадянської позиції.

Мета випускної роботи: дослідити формування патріотичної свідомості учнів через систему краєзнавчої роботи на уроках української мови та літератури; розвиток у юних громадян Донецької Народної Республіки патріотичної самосвідомості; виховання безмежної любові до Батьківщини, до свого народу, удосконалення комунікативних умінь у процесі групової роботи, публічного виступу під час презентації на уроках української мови і літератури.

Завдання випускної роботи:

− залучення учнів до легендарного минулого нашої Республіки;

− виховання патріотизму, толерантності, здорової національної гідності;

− підтримка творчих ініціатив вчителів та учнів.

Очікуваний результат (педагогічний ефект): допомогти створенню нового механізму патріотичного виховання дітей і підлітків, підвищити ціннісне ставлення учнів до проблем патріотичного розвитку за допомогою уроків української мови та літератури через систему краєзнавства.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….5-7

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ

УЧНІВ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ..........................................8-9

МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ

ЛІТЕРАТУРНЕ КРАЄЗНАВСТВО – ФОРМУВАННЯ

ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ ДОНБАСУ……………………………10-16

УКРАЇНСЬКА МОВА – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ

ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ

ДОНЕЦЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ……………………………………….17-18

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….19

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………….20

ДОДАТКИ…………………………………………………………………21-27

ВСТУП

Патріотичне виховання - це сфера духовного життя,

яка проникає в усе, що пізнає,робить,до чого прагне,

що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. Сухомлинський

Формування патріотичної свідомості учнів − дуже відповідальна справа.

Виховання гармонійної особистості, справжніх патріотів нашої Батьківщини – найголовніше завдання освітян. Потрібно бути цікавим для своїх вихованців, але й не забувати, що виховання – це не розвага, а процес утворення моральної і духовної основи людини. Сьогодні як ніколи постає питання про патріотичне виховання підростаючого покоління. Патріотичне виховання в сучасних умовах актуалізувало роль виховання любові до своєї Батьківщини та готовності до її захисту.

Патріотизм починається з виховання любові до своєї малої Батьківщини − села, міста, в якому народився і звідки беруть початок твої корені. Виховання почуття патріотизму можливе через вивчення історії свого рідного краю, історії сім'ї, вшанування пам'яті предків, вивчення культурної спадщини свого народу. Одна у нас земля − простора, рясна, багатством природи обдарована. Кожному на ній знайдеться місце, кожному вона домом рідним стане, якщо зуміємо зберегти її єдиною і сильною, будемо готові захищати її.

Становлення патріотизму як стрижня якості особистості базується на вихованні патріотичної свідомості. У вирішенні цього завдання велике значення належить краєзнавству, так як ознайомлення з природою краю, економікою, народною творчістю, традиціями свого народу.

Тема випускної роботи: «Формування патріотичної свідомості учнів через систему краєзнавчої роботи на уроках української мови та літератури» є дуже актуальною в наш час.

Поняття «рідний край» закладається в людині з народження. Ніби нічого особливого в тій місцевості й немає, а от найближче, найрідніше. Навіть птахи й риби намагаються хоч колись повернутися в те місце, де вивелися. Рідний край завжди асоціюється з домом, з матір’ю, родиною, друзями. Саме звідси починається освоєння та пізнання світу, тут проходять перші кроки в навчанні, перше почуття та інші перші найсильніші враження. Тому таким дорогим він є для кожної людини – як спогад про дитинство, як зв’язок з минулим. Поняття «рідного краю» невід’ємне від поняття «рідна мова». Це мова бабусиної казки, маминої пісні, батькової розповіді.

Зацікавленість з дитинства літературними матеріалами саме Донеччини висувають потребу в поглибленні вивчення літератури рідного краю, що й реалізують уроки «Літературне краєзнавство». Адже без минулого немає майбутнього.

Мета випускної роботи – дослідити формування патріотичної свідомості учнів через систему краєзнавчої роботи на уроках української мови та літератури; розвиток у юних громадян Донецької Народної Республіки патріотичної самосвідомості; виховання безмежної любові до Батьківщини, до свого народу, удосконалення комунікативних умінь у процесі групової роботи, публічного виступу і під час презентації на уроках української мови і літератури, осягнення глибинної сутності спадщини митців рідного краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й пооціновування багатовимірного набутку майстрів слова, плекання почуття гордості творчими людьми, славними краянами, поєднуючи емоційно-естетичне з поняттєвим, образне мислення – з логічним.

Завдання випускної роботи:

− залучення учнів до легендарного минулого нашої Батьківщини;

− виховання патріотизму, толерантності, здорової національної гордості;

− підтримка творчих ініціатив вчителів та учнів.

На мою думку, основними напрямками патріотичного виховання через систему краєзнавства на уроках української мови та літератури є:

• формування думки про суспільну значимість родини, про сім’ю, рід і родовід;

• ознайомлення з явищами суспільного життя;

• формування знань про історію держави, державні символи;

• ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

• ознайомлення з легендарними літературними особистостями Донецької Народної Республіки.

На сьогодні перед нашою державою стоїть завдання – формування у молодого покоління почуття патріотизму, виховання особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації творчого потенціалу молодих громадян.

Останні роки одне з провідних місць у краєзнавчій роботі займає літературне краєзнавство, яке спрямоване на вивчення літературного життя краю (біографій письменників-земляків, їх творчої спадщини, літературних музеїв, монографій, статей літературознавців-дослідників (Отіна Євгена Степановича, Пірко Василя Олексійовича, Олефіренко Вадима Володимировича, Романько Валерія Івановича) та інші.

Літературним краєзнавством займаються не тільки вчені, також активно діє величезна армія дослідників, які віддаються цій справі за покликом серця у вільний від основної діяльності час. Як результат – видані альманахи, посібники, книжки, антології, хрестоматії, архівні документи, альбоми фотографій, репродукцій, путівники, у навчальних організаціях діють літературні музеї.

Отже, виховання патріотичної самосвідомості на уроках української мови і літератури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів. В наш час виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Пізнай свій край… себе, свій рід, свій

народ, свою землю – і ти побачиш свій

шлях у життя…

Г. Сковорода

Донбас – наш рідний край, ми тут народилися і виросли. З любові до своєї землі, свого міста починається велике почуття патріотизму – тієї об’єднуючої сили, яка допоможе нашій молодій Республіці виростити покоління справжніх громадян, які любитимуть Батьківщину не на словах, а на справі.

Донецька земля щедра на народні сказання, перекази та легенди. Славна Донеччина й митцями слова, які возвеличили своєю творчістю рідну землю.

Це люди, які у своїх творах оспівують і прославляють Донбас, його дивовижну історію, силу, прагнучи передати своє особливе ставлення до нього. Це люди, які за допомогою прекрасного, надихаючого і проникаючого у саме серце художнього слова, виховують розуміння загальнолюдських цінностей, любов і повагу до рідного краю, формують у молодого покоління почуття гордості за те, що наш край багатий важливими історичними подіями та особистостями, а головне – працьовитими і талановитими людьми [1, с. 3].

Література рідного краю – це скарбниця людського духу, тому її треба вивчати, гортати її сторінки, аби не втратити зв'язок із минулим і не схибити у майбутньому.

Батьківщина, рідна земля, земля батьків… Слова, які не залишать байдужою жодну людину, від яких стає тепліше на душі, як від гарячого літнього сонця. Усім знайоме слово Батьківщина. Це Вітчизна, рідна країна, місце, де ти народився. Любов до «великої» Батьківщини виростає з любові до батьківщини «малої» – місць, де ти народився, отчого краю, міста чи селища, рідної домівки. Батьківщину не обирають. Нам дана земля як спадок, який треба берегти і любити, щоб передати нащадкам. Ми не повинні забувати славетні традиції своїх предків. Ми маємо своїми вчинками і працею прикрашати рідну землю, робити її багатішою і сильнішою. Нам пощастило народитися і жити на прекрасній землі, ім'я якій – Донеччина. Це славна та щедра земля, де шелестять мальовничі степи та сплять рукотворні гори, де будуються сучасні підприємства та відроджуються старовинні храми. Це край, де живуть працьовиті та щедрі люди. Ми по праву можемо пишатися нашою Батьківщиною, нашою молодою Республікою, її природою, її талановитими і працьовитими людьми [1, с. 3]

Донбас – це трудовий люд, важка праця. Тому всюди чути гудки заводів, дзвін металу, видно труби, що викидають із себе дим. Донецький край є малою батьківщиною для багатьох письменників. Найістотнішим є те, що, народившись або навчаючись тут, чи приїхавши сюди працювати, вони писали про цей край, писали поетично і захоплено. Це і Павло Байдебура , і Спиридон Черкасенко,і Євген Летюк та багато інших. Своїми творами вони намагалися сформувати у підростаючого покоління морально-етичні переконання, виховати почуття патріотизму, розуміння загальнолюдських цінностей, гордості за рідний край. Знайомство з історією, літературою рідного краю вчить нас цінувати те прекрасне, що створив народ. Адже історія – це не тільки минуле, сучасне і майбутнє, яке будуватиметься нашими руками [2, с. 3].

У широкий світ входить людина від батьківського порогу, покидаючи рідну оселю, вулицю, місто, пам'ятні місця дитинства.

Починаючи з усної народної творчості, що є духом формування нашої молодої Республіки (вивчення прислів’я, приказок, казок), і закінчуючи високо художніми творами письменників рідного краю, література впливала і впливає на патріотичне виховання учнів.

МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ

ЛІТЕРАТУРНЕ КРАЄЗНАВСТВО – ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ ДОНБАСУ

Твори української літератури, які вивчаються за шкільною програмою, є надзвичайно ефективним засобом патріотичного виховання учнів. Вагомих результатів учитель-словесник досягне тільки тоді, коли він має продуману систему роботи над формуванням патріотичної вихованості учнів у процесі вивчення творів літературного краєзнавства.

Система роботи на уроках української літератури передбачає виховання любові до Батьківщини, рідної мови, історії та культури, почуття патріотичної самосвідомості.

В основу системи краєзнавчої роботи виховання на уроках української літератури покладено правдиве слово про свій народ, про Донбас. . Спрямовую свої творчі зусилля на те, щоб підвищити виховний рівень уроку. Патріотичне виховання має здійснюватись на основі проблемного вивчення текстів, лекції вчителя зі складанням учнями тез; робота з ілюстраціями; вільний мікрофон; евристична бесіда; літературна вікторина; робота з таблицею.

Приклад авторської практичної діяльності на уроках української літератури через систему краєзнавчої роботи для учнів 8 - го класу:

Тема. Образ рідного Донбасу…. Образ Молодої Республіки у творчості В.М. Сосюри.

Мета: ознайомити учнів із літературою рідного краю, зокрема із життям і творчістю видатного поета В.Сосюри, вивчити громадянську лірику поета, удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; розвивати уміння перевтілюватись; виховувати любов до Батьківщини, рідного краю, прагнення примножувати його велич і красу.

Методи і прийоми: лекція вчителя зі складанням учнями тез; робота з ілюстраціями; вільний мікрофон; евристична бесіда; літературна вікторина; робота з таблицею.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети та фотографії письменника; збірки творів (см. Додатки)

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів.

1. Організаційний момент.

Епіграф:

Любити Вітчизну, любити завжди,
поля її росні, зелені сади
і їй не жаліти за дні молоді
ні крові у битві, ні поту в труді.

(В.Сосюра)

Цими рядками починаємо наш урок, що належать Володимирові Сосюрі. Хто він? Що хотів донести до читача натхненний поет? Відповідь на ці запитання ви зможете знайти сьогодні на уроці.

2. Літературна вікторина «Відомий В. М.Сосюра»

• Коли і в якій області народився В. Сосюра? (06.01.1898 на Донеччині)

• Родина, в якій ріс і виховувався майбутній поет. (Шахтарська)

• Творчістю яких письменників захоплювався В. Сосюра в дитинстві? (Т.Г.Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна)

• Вік В. Сосюри, коли він розпочав писати поетичні твори. (Чотирнадцятирічним хлопцем)

• Перші збірки письменника, які принесли йому славу. («Поезії», «Червона зима»)

• Кореспондентом якої газети був під час Другої світової війни В. Сосюра? («За честь Батьківщини»)

• Збірка поезій письменника, за яку йому була присуджена Державна премія І ступеня. («Щоб сади шуміли»)

• За що денікінці намагалися розстріляти В. Сосюру? (Як петлюрівця)

• Автобіографічний роман письменника. («Третя Рота»)

• Подія, яка сталася з В. Сосюрою в Одесі у 1920 році. (Прийом до лав бійців Червоної Армії).

ІІ. Оголошення теми та мети.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

— Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве. Згодом сім'я переїхала до Третьої Роти (селище Верхнє на Донбасі), де й минули дитинство та юність майбутнього поета. Батько його був рисувальником. Неспокійний характером, ледве зводив кінці з кінцями: мізерного заробітку не вистачало навіть на те, щоб прогодувати сім'ю, яка з року в рік зростала. Ось чому Микола Сосюра брався за кайло і спускався в шахту добувати вугілля, писав за п'ятак «прошеніє» селянам до суду, був землеміром, чорноробом, будівничим, вчителем...

Володимир Сосюра розпочав освіту в п'ятирічній, так званій двокласній школі. Після смерті батька він змушений був залишити навчання. Нарешті Сосюрі, який блискуче склав вступні екзамени, вдалося влаштуватися учнем-стипендіатом до агрономічної школи біля станції Яма, в якій вчився аж до осені 1918 року.

У роки проголошення УНР В. Сосюра брав активну участь в обороні молодої держави; перебував у війську Нестора Махна, котрий подарував Сосюрі годинник із дарчим написом; служив у полку армії Симона Петлюри, командир якого профінансував першу збірку Сосюри «Пісні крові», що вийшла 1918 року в Хмельницькому. Володимир Сосюра був засуджений до страти двічі: спочатку денікінцями, потім — більшовиками. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися його поезіями і врятували талановитого юнака.

Після громадянської війни Володимир Сосюра став улюбленцем молоді: його вірші переписували, вчили напам'ять, висловлювали ними почуття своїм коханим. У роки Другої світової війни був у евакуації, працював в українському радіокомітеті в Москві, пізніше — при партизанському штабі.

8 січня 1965 року поета не стало. Упродовж життя Володимир Миколайович видав понад 80 збірок поезій, був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка та Державної премії СРСР.

2. Пошукова робота. (Учитель на дошці записує слова, а учні за допомогою статті в підручнику розкривають зміст даних слів).

де Соссюр − дворянське прізвище предка В. Сосюри, рід котрого, згідно з сімейною легендою, походив від француза, що захопився героїзмом запорозьких козаків та вирушив з ними в українські степи;

восьмеро − кількість дітей у сім'ї Миколи Сосюри;

Локотош − прізвище матері, яка працювала на патронному заводі в м.Луганську. На міському балу отримала перший приз за вроду.

3. Виразне читання напам’ять віршів В. Сосюри.

4. Бесіда за змістом прочитаних поезій.

5. Робота з ілюстраціями. Виберіть малюнок, котрий ілюструють вірші Володимира Сосюри. Поясніть свій вибір, опираючись на основні мотиви поезії.

6. Заповнення хронологічної таблиці. (Учні заповнюють таблицю, користуючись підручником.) (см. Додатки).

7. Словникова робота.

ПАТРІО́Т − той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги

8. Словниковий кущ (приклад у додатках)

ІV . Закріплення вивченого.

Сформулюйте ідею опрацьованих творів.

Виступи учнів із підготовленою інформацією (різноманітні цікаві та маловідомі факти із життя письменника).

Вільний мікрофон. «А все ж я донецький поет...» (Донбас у творчості Володимира Сосюри.)

Донбасівці завжди пишалися тим, що на Донеччині народився та виріс такий великий поет. Саме Донбасові поет присвятив чималу кількість творів, розміщених у виданих ним 80 збірках поезій. У наведених нижче фрагментах творів побачимо приклади біографічних та, в результаті, душевних зв’язків В.М.Сосюри з його малою батьківщиною.

«І сниться, все сниться й донині

берізки тонкий силует.

Хоч знаний я всій Батьківщині

А все ж я донецький поет» [5, с. 49].

Молодий поет почав працювати рано, а його першим місцем роботи був Донецький содовий завод, згадки про який часто зустрічаються в творчості поета. Одним із найбільш відомих віршів В. Сосюри, в якому поет передає красу свого краю та любов до нього, є вірш «Донеччино моя», в якому він наголошує на своїй близькості до рідної землі. Метафоризація мови, якою користується поет,емоційність зорових і слухових асоціацій є обумовленням фізичного відчуття змальованої картини. Сукупність художніх компонентів витворюють настрій ліризму, властивого В. Сосюрі, та передають любов поета до рідної землі.

Як скоро побачимо, Донеччина виявиться одним із лейтмотивів творчості поета, присутнім з початку його творчості до самого кінця, без огляду на інші обставини, які могли мати вплив на творчість поета. Попри те, що дитинство поета, проведене на Донеччині та Луганщині, не було легким, однак все-таки в його віршах воно зображене як чудесний період у житті, про який у пам’яті поета залишилися лише приємні згадки. Так теж поет описує місця, пов’язані з його юнацькими літами: « Які там милі срібні ріки, А далі сині,як у сні... Ні, без Донеччини навік Зів’яли б всі мої пісні.» [3, с. 76].

Або ще інший вірш: « Далекий рідний мій Донбас встає, мов із туману ... я оспівав тебе не раз, зоря моя рум’яна! В твоїй колисці я гойдавсь, Овіяний гудками І за її краї чіплявсь Маленькими руками. Тобі одній згадок моря І пісня, що не в’яне, Моя рум’яна зоря, Донеччина кохана.» [3, с. 77].

V. Домашнє завдання: виготовлення патріотичної брошури «Донеччина у творчості Володимира Сосюри» ( см. Додатки).

VІ. Підсумок. Дати відповідь на питання:

• Чи можна вважати прослухані поезії автобіографічними?

• Що вражає вас у творчості В.Сосюри?

Отже приклад моєї розробки уроку з української літератури є прикладом системи краєзнавчої роботи на уроці, яка виховує патріотичну свідомість учнів на прикладі нашого земляка Володимира Сосюри.

Патріотизм – суспільно-психологічне і моральне почуття, яке передбачає відданість своєї Батьківщині й любов до неї, бажання захищати її.

Патріотизм як одна з яскравих емоційних якостей людини має моральне значення, оскільки проявляється у її громадянській позиції, у дотриманні традицій своїх батьків.

Про актуальність цього питання свідчить низка державних документів, розроблених науковцями та науково-дослідницькими колективами: Нормативно-правовий документ з освіти ДНР, Концепція патріотичного виховання в ДНР, розробка освітньої програми уроків громадянськості Донбасу.

Особливе місце в процесі розвитку літературно-творчих здібностей учнів відіграє краєзнавча науково-дослідна діяльність. Зміст робіт визначається в першу чергу поставленої перед учнями метою. Так, наукові роботи дослідницького характеру спрямовані на вирішення творчих завдань, виконання яких стає можливим на основі самостійних спостережень, критичного аналізу та власних висновків з того чи іншого літературного факту або явища. В дослідженнях цього типу пропонуються оригінальні способи вирішення певних наукових проблем, формулюється і перевіряється висунута гіпотеза.

Серед видів наукових досліджень з літератури рідного краю можна виділити такі:

• літературознавчі (самостійний оригінальний аналіз художнього твору, літературного явища, зіставлення варіантів одного літературного тексту, різних творів, оригіналу і перекладу);

• біографічні (збір та узагальнення невідомих фактів з життя письменників, дослідників, перекладачів);

• краєзнавчі (вивчення пам'ятних місць, музейних матеріалів, пов'язаних з життям і творчістю поетів та прозаїків рідного краю);

• історичні (аналіз історичних подій та їх відображення в літературному творі);

• мистецтвознавчі (аналіз літературних творів у зв'язку з творами мистецтва

У 2016-2017 навчальному році науково-дослідні роботи з літературного краєзнавства Донеччини були представлені в МАН і на республіканських науково-практичних конференціях, а саме: «Вивчення життя й творчості письменників-ювілярів 2016 року в школах Донецької Народної Республіки» (18.11.2016), «Живе слово в творчості письменників рідного краю» (02.03.2017).

Таким чином, розвиток творчих здібностей учнів є результатом застосування певних методів (евристичний, проблемний, модельний) і прийомів організації навчально-виховного процесу. Особливе місце у вирішенні даної проблеми має літературне краєзнавство. Знайомство зі світом літератури рідного краю – можливість побачити красу нашої землі очима іншої людини, проаналізувати, порівняти, зробити свої висновки. Підсумком роздумів, як було проаналізовано раніше, при цілеспрямованій спільній роботі педагога і учня може стати продукт творчої діяльності.

Критерієм і результатом патріотичного виховання є громадянськість особистості, складовими якої є моральна, політична та правова культура, почуття власної гідності, внутрішньої свободи і водночас вболівання за суспільні ідеали, за пріоритети молодої держави, благо свого народу і його дружні взаємини зі світом.

Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів за допомогою уроків української мови та літератури через роботу краєзнавчої системи.

УКРАЇНСЬКА МОВА – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ДОНЕЦЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Новий час вимагає нових підходів до вивчення нашого патріотичного надбання − української мови, української літератури, то ж викладанням саме цих предметів ми прагнемо формувати в учнів погляд на світ як неподільну цілісність, виробляю вміння і навички осмислено сприймати глобальні проблеми сучасності і осягати шляхи та способи їх вирішення. Прагнучи бачити результат своєї діяльності, усвідомлюю потребу запровадження педагогічних інновацій. Крім того визначений напрямок доповнює та розширює тему над якою працюю.

Українська мова – найважливіший засіб формування патріотичної свідомості учнів через систему краєзнавчої роботи. Розуміння школярами процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, патріотичного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму.

Музейна педагогіка є одним із ефективних сучасних засобів формування соціально активної особистості, стимулювання її творчої активності та інтелектуального патріотичного розвитку. Музейна педагогіка допомагає учню «проживати різноманітні ролі»: екскурсовод, художник, учений, систему людських цінностей, устрій світу і одночасно розширювати свої знання.

Приклади авторської педагогічної практики музейної педагогіки на уроках української мови:

5-й клас. Урок розвитку зв'язного мовлення. Твір-опис за картиною «На річці снов» В.С. Шенделя, що знаходиться в Арт-Музеї Донецької Народної Республіки [4, с. 104]. Попереднє завдання: учні відвідали музей, для ознайомлення з роботами художника. На основі особистих емоційних вражень від споглядання творів мистецтва учні поглиблюють знання про стилі мовлення, особливості складання твору-опису картини.

Сьогодні музей стає засобом адаптації людини до культурного середовища, залишаючись місцем зберігання реліквій, раритетів, більш ефективною базою для спілкування, культурно-освітнім середовищем, місцем підвищення культурно-освітнього рівня. Він є скарбницею моральних і духовних здобутків народу, невмирущих традицій предків, має унікальні можливості впливу на особистість та формування її патріотичного світогляду, духовності молодої Республіки.

При опрацюванні, наприклад: теми «Лексичний склад української мови» у 10 класі збагачується та активізується мовлення учнів: вони демонструють різні прийоми пояснення лексичного значення слова, а також принципи відбору лексики для різних функціональних стилів. Творча робота зі словом (вивчення етимології, тлумачення, написання та вимови, застосування) показує учням не лише багатство мови, але й силу емоційного впливу слова рідного краю.

Повага до власного імені закликає до пошуків його значення, походження. Тому спрямовую пошук учнів на шляхи надходження власних імен в українську мову: дохристиянські, слов’янські, вплив християнства на розповсюдження давньоєврейських, грецьких, латинських імен. Виявом епічного патріотизму є факт відродження українських власних імен у наш час (Богдан, Людмила, Мирослава тощо).

З ентузіазмом учні досліджують етимологію власних прізвищ, складають родовід, усвідомлюють себе носіями та продовжувачами сімейних (а отже і народних) цінностей, традицій.

Такі завдання допомагають учням простежити історію слова, основні лексичні шари української мови, на якій виростає мовно-патріотична свідомість.

ВИСНОВКИ

Отже, формування патріотичної свідомості – це суспільна категорія, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини.

Патріотизм повинен стати провідною виховною ідеєю сучасної школи, що реалізується в урочній та позаурочній діяльності Донецької Народної Республіки.

На сьогодні перед нашою молодою державою стоїть завдання – виховання у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково творчого потенціалу молодих громадян через систему краєзнавчої роботи на уроках української мови та літератури.

У випускній роботі, ми дослідили формування патріотичної свідомості учнів через систему рідного краю на уроках мови і літератури, зазначили,що українська мова і література є найважливішими засобами патріотичного виховання учнів Донецької Народної Республіки на прикладі творчості В.Сосюри, В.Шенделя, музейної педагогіки, дослідження власних імен тощо.

Становлення громадянина розпочинається з дитинства. Саме в цій період у дитини закладаються підвалини майбутньої свідомості, характеру поведінки, формуються риси громадянина. Підростаючи, дитина вбирає в себе те, чим живе родина, народ країни, поступово формується свідомий громадянин і патріот.

Завдання школи – формувати і розвивати такі особистісні якості, як повагу до прав і свобод людини, відповідальність, відкритість та критичне мислення, толерантність, готовність брати участь у соціально-політичному житті країни. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

Отже, виховання патріотичної самосвідомості на уроках мови і літератури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів. В наш час виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Літературне краєзнавство. 5 клас: Навчально-методичний посібник / За ред.

О.І. Чернишова. – Донецьк, 2015. – 74 с.

2. Літературне краєзнавство. 6 клас: Навчально-методичний посібник / За ред.

Корольова Л.В., Кравченко Л.Г., Гарсія О.В. та ред. / За ред.. Л.П.Полякової, О.І.Чернишова. – Донецьк : Витоки, 2016. – 66 с

3. Монастиренко Г.А. Володимир Сосюра «В поезії я теж шахтар». – Донецьк: ТОВ «Лебідь», 1997. – 131 с.

4. Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. – 216 с.

5. Романько В. Література рідного краю. Навчальний посібник. – Донецьк, 1995. – С.48–51.

ДОДАТКИ

Матеріал для проведення уроку української мови і літератури через систему краєзнавчої роботи.

(Портрет В.Сосюри)

Вірші В.Сосюри

Далекий рідний мій Донбас

Далекий рідний мій Донбас

встає мов із туману…

Я оспівав тебе не раз,

зоря моя рум’яна!

В твоїй колисці я гойдавсь,

овіяний гудками,

і за її краї чіплявсь

маленькими руками.

Тобі одній загадок моря

і пісня, що не в’яне,

моя рум’яна зоря,

Донеччина кохана!

Любити Вітчизну, любити завжди…

Любити Вітчизну, любити завжди,

поля її росні, зелені сади

і їй не жаліти за дні молоді

ні крові у битві, ні поту в труді.

Любити Вітчизну, любити завжди,

і села її і її городи,

і їй всі бажання, пориви й думки

на світлій дорозі у світлі віки.

Любити Вітчизну, любити завжди,

для неї тісніше згуртуєм ряд

під Ленінським стягом, що вічний, як час,

під Сталінським сонцем, що світить для нас.

Робота з ілюстраціями

(Додаток для розробки уроку з української літератури)

(Далекий рідний мій Донбас)

(Так ніхто не кохав)

(Любити Вітчизну, любити завжди…)

Хронологічна таблиця «Життєвий і творчий шлях В.Сосюри»

Приклад «Словниковий кущ».

(креативний прийом на уроці літературного краєзнавства)

Рідний

туман……………………………………..зоря

гудок румʼяна

кохана

Приклади з уроку

української мови